Популяційні хвилі, або хвилі життя — періодичні або неперіодичні коливання чисельності особин організмів у природних популяціях. Даний термін вперше був введений біологом С. С. Четвериковим у 1905 р.
Дане явище поширюється на будь-які види рослин і тварин, уключно з мікроорганізми. Періодичні коливання чисельності можуть бути сезонними або несезонними — повторюваними через різні часові проміжки. Сезонні коливання чисельності найбільш характерні для короткоживучих організмів (комах, мікроорганізмів тощо). Період коливань чисельності у білок — 8-11 років, у мишоподібних гризунів — близько 4-10 років, білана капустяного — 10-12 років, північноамериканського зайця-біляка і рисі на півночі Канади — 9-10 років, сарани — близько 11 років. Часто популяційні хвилі супроводжуються коливаннями ареалу самих популяцій.
Причини коливань зазвичай можуть мати екологічну природу. Наприклад, розміри популяцій «жертви» (зайця) збільшуються при зниженні популяції «хижака» (лисиці, рисі, вовка). При цьому, збільшення кормових ресурсів сприяє росту чисельності хижаків, що, в свою ж чергу, інтенсифікує винищування жертв.
Прийнято розрізняти великі і малі хвилі життя. Перші можуть досягати більшого розміру навіть у порівняно великих тварин, що швидко розмножуються. Наприклад, чисельність зайця-біляка в деякі роки може зростати в 1000 і навіть 2500 разів. У плодючих видів дрібного розміру дана амплітуда незрівнянно більша, наприклад у окремих комах вона досягає 10 тисяч раз, чисельність хрущів може збільшуватися в мільйон разів, сибірського шовкопряда — в 12 мільйонів разів.
Спалахи чисельності організмів низки видів, які спостерігаються в ряді регіонів світу, можуть бути зумовленими діяльністю людини. В XIX–XX століттях прикладами цього є популяції хатніх горобців у Північній Америці, кроликів в Австралії, канадської елодєї в Євразії. В даний час також зросли розміри популяцій мухи хатньої, які знаходять кормову базу у вигляді харчових відходів поблизу поселень людини. Навпаки, чисельність популяцій хатніх горобців скорочується в містах внаслідок припинення широкого використання коней.
Популяційні хвилі є ефективним фактором подолання генетичної інертності природних популяцій. Хвилі життя мають велике еволюційне значення, будучи одним з чотирьох еволюційних чинників поряд з ізоляцією, мутаціями і природним відбором.
При різкому скороченні чисельності популяції серед нечисленних індивідів, які випадково залишилися живими, можуть бути рідкісні генотипи. Надалі відновлення чисельності зазвичай відбувається за рахунок цих особин, що веде до зміни частот генів, а значить, генофонду популяції, яка пережила катастрофічне скорочення чисельності. Таким чином, популяційні хвилі можуть бути постачальниками еволюційного матеріалу і в той же час небезпечними для виживання малочисельних популяцій.
Див. також
Література
- Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Глав. ред. Молд. сов. энциклопедии, 1989.
- Одум Е. Экология. — М.: Мир, 1975. — 708 с.
- Корсак К. В., Плахотнік О. В. Основи сучасної екології: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2004. — 340 с.
- Кучерявий В. П. Екологія . — Львів: Світ, 2001–500 с: іл.
- Мусієнко М. М., Серебряков В. В., Брайон О. В. Екологія: Тлумачний словник. — К.: Либідь, 2004. — 376 с.
- Elton C. S.The Ecology of Invasions by Animals and Plants. — Methuen, London, 1958. —
Посилання
- Вибух популяційний // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 34.
- Roger A. R. Population growth makes waves in the distribution of pairwise genetic differences. // Mol Biol Evol. — 1992. — Vol. 9, No 3. — P. 552-69.
Виноски
- Биологический энциклопедический словарь. / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. Энциклопедия, 1986
- Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Глав. редакция Молд. сов. энциклопедии. 1989.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Populyacijni hvili abo hvili zhittya periodichni abo neperiodichni kolivannya chiselnosti osobin organizmiv u prirodnih populyaciyah Danij termin vpershe buv vvedenij biologom S S Chetverikovim u 1905 r Hvili hizhakiv ta zhertv u populyaciyi Dane yavishe poshiryuyetsya na bud yaki vidi roslin i tvarin uklyuchno z mikroorganizmi Periodichni kolivannya chiselnosti mozhut buti sezonnimi abo nesezonnimi povtoryuvanimi cherez rizni chasovi promizhki Sezonni kolivannya chiselnosti najbilsh harakterni dlya korotkozhivuchih organizmiv komah mikroorganizmiv tosho Period kolivan chiselnosti u bilok 8 11 rokiv u mishopodibnih grizuniv blizko 4 10 rokiv bilana kapustyanogo 10 12 rokiv pivnichnoamerikanskogo zajcya bilyaka i risi na pivnochi Kanadi 9 10 rokiv sarani blizko 11 rokiv Chasto populyacijni hvili suprovodzhuyutsya kolivannyami arealu samih populyacij Prichini kolivan zazvichaj mozhut mati ekologichnu prirodu Napriklad rozmiri populyacij zhertvi zajcya zbilshuyutsya pri znizhenni populyaciyi hizhaka lisici risi vovka Pri comu zbilshennya kormovih resursiv spriyaye rostu chiselnosti hizhakiv sho v svoyu zh chergu intensifikuye vinishuvannya zhertv Prijnyato rozriznyati veliki i mali hvili zhittya Pershi mozhut dosyagati bilshogo rozmiru navit u porivnyano velikih tvarin sho shvidko rozmnozhuyutsya Napriklad chiselnist zajcya bilyaka v deyaki roki mozhe zrostati v 1000 i navit 2500 raziv U plodyuchih vidiv dribnogo rozmiru dana amplituda nezrivnyanno bilsha napriklad u okremih komah vona dosyagaye 10 tisyach raz chiselnist hrushiv mozhe zbilshuvatisya v miljon raziv sibirskogo shovkopryada v 12 miljoniv raziv Spalahi chiselnosti organizmiv nizki vidiv yaki sposterigayutsya v ryadi regioniv svitu mozhut buti zumovlenimi diyalnistyu lyudini V XIX XX stolittyah prikladami cogo ye populyaciyi hatnih gorobciv u Pivnichnij Americi krolikiv v Avstraliyi kanadskoyi elodyeyi v Yevraziyi V danij chas takozh zrosli rozmiri populyacij muhi hatnoyi yaki znahodyat kormovu bazu u viglyadi harchovih vidhodiv poblizu poselen lyudini Navpaki chiselnist populyacij hatnih gorobciv skorochuyetsya v mistah vnaslidok pripinennya shirokogo vikoristannya konej Populyacijni hvili ye efektivnim faktorom podolannya genetichnoyi inertnosti prirodnih populyacij Hvili zhittya mayut velike evolyucijne znachennya buduchi odnim z chotiroh evolyucijnih chinnikiv poryad z izolyaciyeyu mutaciyami i prirodnim vidborom Pri rizkomu skorochenni chiselnosti populyaciyi sered nechislennih individiv yaki vipadkovo zalishilisya zhivimi mozhut buti ridkisni genotipi Nadali vidnovlennya chiselnosti zazvichaj vidbuvayetsya za rahunok cih osobin sho vede do zmini chastot geniv a znachit genofondu populyaciyi yaka perezhila katastrofichne skorochennya chiselnosti Takim chinom populyacijni hvili mozhut buti postachalnikami evolyucijnogo materialu i v toj zhe chas nebezpechnimi dlya vizhivannya malochiselnih populyacij Div takozhPopulyacijna dinamika Efekt plyashkovogo gorla Masovi rozmnozhennya komahLiteraturaDedyu I I Ekologicheskij enciklopedicheskij slovar Kishinev Glav red Mold sov enciklopedii 1989 Odum E Ekologiya M Mir 1975 708 s Korsak K V Plahotnik O V Osnovi suchasnoyi ekologiyi Navch posib K MAUP 2004 340 s Kucheryavij V P Ekologiya Lviv Svit 2001 500 s il Musiyenko M M Serebryakov V V Brajon O V Ekologiya Tlumachnij slovnik K Libid 2004 376 s Elton C S The Ecology of Invasions by Animals and Plants Methuen London 1958 ISBN 0 226 20638 6PosilannyaVibuh populyacijnij navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 34 Roger A R Population growth makes waves in the distribution of pairwise genetic differences Mol Biol Evol 1992 Vol 9 No 3 P 552 69 VinoskiBiologicheskij enciklopedicheskij slovar Gl red M S Gilyarov Redkol A A Babaev G G Vinberg G A Zavarzin i dr M Sov Enciklopediya 1986 Dedyu I I Ekologicheskij enciklopedicheskij slovar Kishinev Glav redakciya Mold sov enciklopedii 1989