Білан капустяний | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Pieris brassicae (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Капустяний білан (Pieris brassicae L.) — метелик родини біланових. Широко розповсюджений в Україні та Східній Європі.
Опис
Метелик — розмах крил 55-60 мм. Крила борошнисто-білі з темним запиленням біля країв. Ha передніх крилах самок є дві чорні круглі плями. У самця подібні плями є тільки з нижнього боку передніх крил. Яйця лимонно-жовті, вертикальні, ребристі, завдовжки 1,25 мм. Гусениці попелясті, з великою темною головою, останнього віку — жовто-зелені з темно-бурими щитками, на яких знаходяться волоски та щетинки. По боках тіла є жовті смуги, на спині — світла. Лялечка зеленувато-жовта, з чорними крапками на спині та збоку.
- Pieris brassicae ♂
- Pieris brassicae ♂ △
- Pieris brassicae ♀
- Pieris brassicae ♀ △
Поведінка
Зимують лялечки, прикріплені до субстрату за допомогою жовтого пояса. Заляльковування відбувається поблизу місць, де росла кормова рослина, на штамбах та гілках дерев, тинах, стінах будівель. Літ метеликів починається рано навесні, вони активні вдень. Яйця дозрівають на 5-7-й день після виходу самок із лялечок. Відкладає їх самка на нижній бік листків кормових рослин понад 15 шт. Плодючість самки — 250—300 яєць. Через 6-8 днів з яєць виплоджуються гусениці, які деякий час залишаються нерухомими, a потім починають об'їдати м'яку частину листка. Молодші гусениці групами живляться на нижньому боці листка, старші — на верхньому поодиноко. У пошуках їжі вони часто мігрують на далеку відстань. Стадія лялечки y літніх поколінь триває 8-17 днів. Протягом року розвивається 2-4 покоління. Повний цикл розвитку становить 26-32 дні.
Паразити
Чисельність білана обмежують паразити та хвороби. Серед паразитів найбільше значення мають апантелес (Apanteles glomeratus L.), гіпозетер (Hyposeter vulgaris Tschek.), перетинчастокрилі паразити гусениць, a також мухи-тахіни (Elodia convexifrons Z.V., Antoica tibialis Poser.), які уражують від 15 до 95 % гусениць. Велике значення має також паразит лялечок птеромалюс (Pteromalus puparum L.), a також види роду трихограма, що уражують яйця.
Галерея
Гусениця
Джерела
- Стаття на сайті Аграрний сектор України [ 23 квітня 2011 у Wayback Machine.]
Посилання
- Воловник С. В. Наши знакомые незнакомцы. 2-е изд, доп. — Днепропетровск: Промінь, 1990, с. 72—80. — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/voseve83.htm [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilan kapustyanij Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Luskokrili Lepidoptera Nadrodina Papilionoidea Rodina Pieridae Pidrodina Bilanovi Pierinae Triba Rid Vid Bilan kapustyanij Binomialna nazva Pieris brassicae Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Pieris brassicae EOL 175000 ITIS 778274 NCBI 7116 Kapustyanij bilan Pieris brassicae L metelik rodini bilanovih Shiroko rozpovsyudzhenij v Ukrayini ta Shidnij Yevropi OpisMetelik rozmah kril 55 60 mm Krila boroshnisto bili z temnim zapilennyam bilya krayiv Ha perednih krilah samok ye dvi chorni krugli plyami U samcya podibni plyami ye tilki z nizhnogo boku perednih kril Yajcya limonno zhovti vertikalni rebristi zavdovzhki 1 25 mm Gusenici popelyasti z velikoyu temnoyu golovoyu ostannogo viku zhovto zeleni z temno burimi shitkami na yakih znahodyatsya voloski ta shetinki Po bokah tila ye zhovti smugi na spini svitla Lyalechka zelenuvato zhovta z chornimi krapkami na spini ta zboku Pieris brassicae Pieris brassicae Pieris brassicae Pieris brassicae PovedinkaZimuyut lyalechki prikripleni do substratu za dopomogoyu zhovtogo poyasa Zalyalkovuvannya vidbuvayetsya poblizu misc de rosla kormova roslina na shtambah ta gilkah derev tinah stinah budivel Lit metelikiv pochinayetsya rano navesni voni aktivni vden Yajcya dozrivayut na 5 7 j den pislya vihodu samok iz lyalechok Vidkladaye yih samka na nizhnij bik listkiv kormovih roslin ponad 15 sht Plodyuchist samki 250 300 yayec Cherez 6 8 dniv z yayec viplodzhuyutsya gusenici yaki deyakij chas zalishayutsya neruhomimi a potim pochinayut ob yidati m yaku chastinu listka Molodshi gusenici grupami zhivlyatsya na nizhnomu boci listka starshi na verhnomu poodinoko U poshukah yizhi voni chasto migruyut na daleku vidstan Stadiya lyalechki y litnih pokolin trivaye 8 17 dniv Protyagom roku rozvivayetsya 2 4 pokolinnya Povnij cikl rozvitku stanovit 26 32 dni ParazitiChiselnist bilana obmezhuyut paraziti ta hvorobi Sered parazitiv najbilshe znachennya mayut apanteles Apanteles glomeratus L gipozeter Hyposeter vulgaris Tschek peretinchastokrili paraziti gusenic a takozh muhi tahini Elodia convexifrons Z V Antoica tibialis Poser yaki urazhuyut vid 15 do 95 gusenic Velike znachennya maye takozh parazit lyalechok pteromalyus Pteromalus puparum L a takozh vidi rodu trihograma sho urazhuyut yajcya GalereyaGusenicyaDzherelaStattya na sajti Agrarnij sektor Ukrayini 23 kvitnya 2011 u Wayback Machine PosilannyaVolovnik S V Nashi znakomye neznakomcy 2 e izd dop Dnepropetrovsk Promin 1990 s 72 80 https www zin ru Animalia Coleoptera rus voseve83 htm 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine