Поповичка

Попо́вичка — село в Чернігівській області України, входить до складу Талалаївської селищної громади. За адміністративним поділом до липня 2020 року село входило в склад Талалаївського району, а після укрупнення районів входить до Прилуцького району. Розташоване на правому березі річки за 8 км від залізничної станції Блотниці. Населення — 291 особа, площа — 1,095 км².

село Поповичка
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Прилуцький район
Громада	Талалаївська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA74080190290084291
Основні дані
Засноване	до 1781
Колишня назва	Поповичевский, Попович Великий
Населення	291
Площа	1,095 км²
Густота населення	265,75 осіб/км²
Поштовий індекс	17242
Телефонний код	+380 4634
Географічні дані
Географічні координати	50°48′34″ пн. ш. 33°00′48″ сх. д. / 50.80944° пн. ш. 33.01333° сх. д. / 50.80944; 33.01333Координати: 50°48′34″ пн. ш. 33°00′48″ сх. д. / 50.80944° пн. ш. 33.01333° сх. д. / 50.80944; 33.01333
Середня висота над рівнем моря	167 м
Водойми	річка
Найближча залізнична станція	Блотниця
Відстань до залізничної станції	8 км
Місцева влада
Адреса ради	17242 село Поповичка, вулиця Ватутіна^[], 1
Карта
Поповичка
Поповичка
Мапа

Історія

Село вперше згадується під 1781 роком. Воно входило до Красноколядинської сотні Прилуцького полку. На правому березі річки Березовиці в кінці XVIII століття існували два хутори Попівські на відстані 2 версти між ними. 1781 року один з них належав підкоморію Горленку.

Хутір був приписаний до Троїцької церкви у Блотниці.

У 1782—1796 роки село входило до Роменського повіту Чернігівського намісництва, з 1797 року до Прилуцького повіту Полтавської губернії. 1797 року (разом з хуторамими Гришківщина і Борисівщина) налічувалось 10 душ чоловічої статі податкового населення.

У XIX та на початку XX століття дані по обох хуторах наводятся разом. 1859 року — 6 дворів, 21 житель; 1886 року — 3 двори козаків, 15 дворів селян-власників, 22 хати, 128 жителів, приписаних до парафії Троїцької церкви села Блотниці. Поповичка входила до Блотницької волості 2-го стану.

Є на мапі 1869 року як Попович Великий

У 1910 році — 56 господарств, з них козаків — 29, селян — 23, привілейованих — 4, налічувалось 339 жителів, у тому числі 1 тесляр, 3 кравці, 9 ткачів, 1 візник, 22 поденники, 1 займався інтелігентним та 21 — іншими неземлеробськими заняттями, все інше доросле населення займалося землеробством. Було 599 десятин придатної землі.

В складі СРСР

Радянську владу встановлено у 1918 році. У 1923 році село відійшло до Роменської округи УСРР.

У післявоєнні роки в селі знаходилася центральна садиба колгоспу «Жовтень». Працювали відділення зв'язку, початкова школа, клуб, бібліотека.

В складі України

З 1991 року село у складі України. У 1996 році в селі було 140 дворів, мешкало 348 жителів.

До 2020 року було центром сільської ради.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Примітки

1. Погода в селі Поповичці
2. Російська державна бібліотека. Відділ рукописів. Фонд М. Маркевича (файл 159), № 1121. Описание Черниговского наместничества.
3. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
4. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 517 та 557 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
5. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Процитовано 4 грудня 2021.
6. Трехверстовка Черниговской области. Военно-топографическая карта. www.etomesto.ru. Процитовано 4 грудня 2021.

Література

• Чернігівщина : енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — 1007 с. — .
• Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина : енциклопедичний довідник / за ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. — 560 с. — .