Полішпакове у минулому хутір Пришпак хутір Козаків Байтельсбахера Байтельбахера Петрівське село в Україні у Новоборисівс

Полішпакове (у минулому — хутір Пришпак, хутір Козаків, Байтельсбахера, Байтельбахера, Петрівське) — село в Україні, у Новоборисівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення за переписом 2001 року становило 375 осіб.

село Полішпакове

Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Роздільнянський район
Громада	Новоборисівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA51140110140083696
Облікова картка	Полішпакове
Основні дані
Засноване	1859
Колишня назва	Петрівське
Населення	375
Площа	1,43 км²
Густота населення	262,24 осіб/км²
Поштовий індекс	67153
Телефонний код	+380 4859
Географічні дані
Географічні координати	47°02′17″ пн. ш. 30°03′36″ сх. д. / 47.03806° пн. ш. 30.06000° сх. д. / 47.03806; 30.06000Координати: 47°02′17″ пн. ш. 30°03′36″ сх. д. / 47.03806° пн. ш. 30.06000° сх. д. / 47.03806; 30.06000
Середня висота над рівнем моря	156 м
Найближча залізнична станція	1413 км


Місцева влада
Адреса ради	67153, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, с. Полішпакове, вул. Центральна, 5
Карта
Полішпакове
Полішпакове
Мапа

Полішпакове у Вікісховищі

До 17 липня 2020 року було підпорядковане Великомихайлівському району, який був ліквідований.

Історія

У 1900 році засновано село Полішпакове.

На 1 січня 1906 року на хуторі Козаків (Байтельсбахера) Гофнунгстальської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке у верхів'ї балки Свиної, були десятинщики при економії Байтельсбахера; проживали німці та малороси; 7 дворів, в яких мешкало 46 людей (25 чоловіків і 21 жінка).

В 1916 році на хуторі Байтельбахера Цебриковської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 70 людей (31 чоловік і 39 жінок).

Станом на 28 серпня 1920 р. на хуторі Байтельбахера (Подколін) Цебриковської (Гофнунгстальської) волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 9 домогосподарства. Для 5 домогосподарів рідною мовою була російська, 4 — німецька. На хуторі 47 людей наявного населення (24 чоловіків і 23 жінки). Родина домогосподаря: 21 чоловік та 22 жінки (родичів: 1 і 1; наймані працівники і прислуга: 1 чол.; мешканці та інші: 1 чол.).

Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 3 жителі села.

У 1967 році до складу Петрівського увійшло колишнє село Підколіно. Однак, місцеві жителі досі іменують даними назвами три різні частини цього села.

Станом на 1 січня 1978 року в селі розташовувався господарський центр колгоспу «Дружба народів».

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 369 осіб, з яких 169 чоловіків та 200 жінок.

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 375 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	85,6 %
вірменська	6,4 %
російська	3,73 %
молдовська	3,47 %
болгарська	0,53 %
єврейська	0,27 %

Відомі люди

Ганевич І. В. (1917 — 1976) — історик, професор.

Примітки

. www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи. — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 10.(рос.)
Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 323.(рос.)
Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 42-43.(рос.)
Петрівське. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.^{[недоступне посилання]}
Одеська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1978 року. — Одеса: Маяк, 1978. — С. 131.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.

Посилання

Місцева ЗОШ І-ІІ ступенів [ 15 листопада 2018 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 липня 2020.

[2] Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи. — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 10.(рос.)

[3] Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 323.(рос.)

[4] Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 42-43.(рос.)

[Голодомор_УІНП-5] Петрівське. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.^{[недоступне посилання]}

[6] Одеська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1978 року. — Одеса: Маяк, 1978. — С. 131.

[населення_1989-7] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.

[населення_2001-8] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.

[населення_2001_мова-9] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.