Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Подколіно (Бойтельсбахера/Beutelspacher? Байтельсбахера, Бейтельсбахера, Козаков) — колишнє село в Україні, у Великомихайлівського району Одеської області. Нині частина села Полішпакове.
| село Подколіно | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Одеська область |
| Район/міськрада |  Великомихайлівський район |
| Рада | Петрівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1863 (161 рік) |
| Існувало до | 12.09.1967 |
| Зняте з обліку | 12.09.1967 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°01′57″ пн. ш. 30°03′40″ сх. д. / 47.03250° пн. ш. 30.06111° сх. д.Координати: 47°01′57″ пн. ш. 30°03′40″ сх. д. / 47.03250° пн. ш. 30.06111° сх. д. |
| Карта | |
  Подколіно | |
 Подколіно | |
| Мапа | |
Історія
Після російсько-турецької війни 1787—1791 рр. за Ясським мирним договором до Російської імперії перейшли землі між Дністром і Південним Бугом.
Перед урядом Російської імперії стояла проблема заселення цих земель. передбачаються вирішуватися двома способами;
1) передача порожніх земель у власність поміщикам;
2) дозвіл переселятися на ці землі козакам, колоністам і селянам-втікачам.
Землі, де виник населений пункт Подколіно (хутір Подколін) були подаровані Ф. І. Сандерсу (1792) і 1803 по купчої передані дворянину Павлу Брашевану (він заснував с. Брашевановка).
Перша згадка про хутір Подколін сходить до позначенні на трехверстової карти Ф. Ф. Шуберта, вони робили свої зйомки з 1846 по 1863 рр. У цей проміжок часу могла робитись карта місцевості. Виправлення в карті зроблені на основі рекогностування 1869 року.
На карті позначено наявність млин і зерносховище, а також 6 дворів жителів
У 1859 році на власницькому хуторі Подколіна 1-го стану (станова квартира — містечко Понятівка) Тираспольського повіту Херсонської губернії при безіменній балці, було 8 дворів, в яких мешкало 15 чоловік і 23 жінки.
1865 році поряд з хутором проходить залізниця, таким чином роблячи використання землі навколо більш економічно вигідним і привертає німецьких колоністів, що надалі призводить до виникнення німецьких хуторів Байтельбахера, Паідельшпак і Сутера. Лютеранський хутір. Лютеранський прихід Гофнунґсталь. Мешканці: 64 (1926).
У 1887 році на хуторі Подколін Гор'ївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 16 чоловіків та 19 жінок.
Станом на 20 серпня 1892 року при хуторі Підколіне (Чекал.) 2-го стану були землеволодіння (80 десятин) Толмачевського Павла Івановича.
На 1896 рік на хуторі Підколін Гор'ївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Свиній, було 25 дворів, в яких мешкало 155 людей (75 чоловік і 80 жінок).
На 1 січня 1906 року у селищі Підколін Гофнунгстальської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке розташоване на балці Свиній, були дрібні землевласники та десятинники; проживали малороси; існували колодязі й 3 става; 25 дворів, в яких проживало 132 людини (63 чоловіків і 69 жінок).
Всі православні були прочанами Брашувановської Покровської церкви (побудованої 1807 рік).
Юридичні взаємовідношення з поміщиком будувалися на оплату десятини від врожаю. Земля перебувала в оренді.
На 1916 рік на хуторі Байтельбахера (Подколинъ) Цебриковської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 70 людей (31 чоловік і 39 жінок). На хуторі Подколинъ мешкало 165 людей (75 чоловік і 90 жінок). На хуторі Суттера мешкало 25 людей (10 чоловік і 15 жінок).
Топографічна карта 1917 року нам показує існування Подколины, х-ра Пришпакъ (в майбутньому — Петрівське), х-ра Сутера (пізніше — територія тракторної бригади с. Наливайкове), х. Лакъ (зараз Наливайкове)
Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Подколіне (Подколін) Цебриковської (Гофнунгстальської) волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 32 домогосподарства. Для 30 домогосподарів рідною мовою була російська, 1 — німецька. В селищі 170 людей наявного населення (85 чоловіків і 85 жінок). Родина домогосподаря: 74 чоловіків та 75 жінок (родичів: 7 і 7; наймані працівники і прислуга: 1 чол.; мешканці та інші: 3 і 3 відповідно).
Карта Одеської губернії 1920 року (трьохверстка) показує нам існування х. Подколины, х. Козаков (у минулому — Пришпакъ (Паідельшпак), пізніше — Петрівське), х. Сутера, х. Козака (зараз — Козакове), х. Амона (на південний схід від сучасного села Наливайкове) у складі Цебриковської волості Тираспольського повіту.
Коли в 1923 р утворилася Одеська округа Одеської губернії Подколіно в складі Цебриківського району стало сільрадою. Куди увійшли Козакова, Бойсбахера і Сутера. Але політика влади була спрямована на те, щоб витісняти етнічних німців в Казахстан і на Далекий Схід і з 1924 починають переселяти жителів Київської, Подільської та Волинської областей. В Петровське-17 сімей або 74 людини, Козакова 51 сім'я 222 чоловік і Наливайко 42 сім'ї 222 чоловік. Можливо це наслідки німецького повстання 1919 р
Топографічна карта, яка малювалась у 1931-1932 рр., показує нам існування Подколины, Пришпак, Казаков, х-ра Сутара, Наливайко, Раковский (зараз частина передостаннього).
Адміністративна карта Одеської області 1937 року нам показує існування Подколіно (центр сільради), Козаково, Сутера, Поливайка (сучасне Наливайкове).
На 1 вересня 1946 року до складу Підколінської сільської ради входили: с. Козакове, с. Підколінне, х. Наливайкове.
Станом на 1962 р. Петрівське отримує статус сільради; 12 вересня 1967 р. до нього приєднано село Подколіне.
Декомунізація
Раніше на сайті Верховної Ради було зафіксовано, що Полішпакове виникло у 1900 р, потім 1902 року воно перейменоване в Підколіно, а з 1915 року існує як село Петрівське. На підставі цього твердження ніякого перейменування не повинно бути. Але сайт Верховної Ради є не надійним джерелом в історичних питаннях, тим паче хронологічних. Гучний приклад датування появи деяких сіл Роздільнянського району 1924-м роком, хоча історичні джерела показують статистичні дані по цим населених пунктах за 1916 рік і раніше — Велізарове, Гетьманці, Кошари, Парканці тощо.
Енциклопедичне видання Історія міст і сіл Української РСР подає 1923 рік, як дату заснування с. Петрівське «переселенцями з центральних районів України». Полішпаково (у минулому — хутір Пришпак, хутір Козаків, Петрівське), як окремий населений пункт існувало паралельно з Підколіно (у минулому — хутір Байтельбахера) до 1964 року. Це наочно ілюструють військові топографічні карти, зокрема, 1917, 1920, 1931-32 рр.
Село Петрівське отримало назву на честь Григорія Петровського — радянського державного і політичного діяча, причетного до організації Голодомору (1932—1933) — особа яка підпадає під закону про декомунізацію. Оскільки місцеві органи влади (Полішпаківська сільська рада) з 21 травня до 21 листопада 2015 року не спромоглися провести громадські слухання серед селян і надати свої пропозиції Верховній Раді, щодо перейменування села Петрівське, це право перейшло до Українського інституту національної пам'яті, який на власний науковий розсуд визначило нову назву.
Предметні жителі хочуть подати в суд з приводу помилкового перейменування. Такий позов заздалегідь програшний, оскільки не підкріплений історичною джерельною базою, а базується лише на чутках.
Примітки
- XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 141.(рос.)
- Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 5.(рос.)
- Карта Стрельбицкого Европейской России, 1871(рос.)
- Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 71.(рос.)
- Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 347.(рос.)
- Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи. — Одесса: «Славянская» тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 17.(рос.)
- Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 323—325.(рос.)
- Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 44-45.(рос.)
- Список залюднених місць УСРР (за даними райвиконкомів). — Х. : Радянське село, 1928. — Т. 2. — С. 703. — 560–1033, 41 с.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 390.
- Карта РККА L-36 (А) (Одесская область), 1941(рос.)
- Карта РККА L-36 (А), 1941(рос.)
- Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1967 — № 41 — с. 452.
- Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — С. 409.
- . Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 24 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
Джерела
- Сборная таблица Военно-Топографической карты Российской империи (Ф.Ф Шуберт.3 версты в одном дюйме) Сьемка 1846—1863
- Список населенных пунктов. Некоторые справчныя даныя по Тираспольскому уезду. Херсонской губерни. Одесса 1907
Література
- Микола Заєць. Цебриківський (Гофнунгстальський) Край Одесса,2011
- Немецкие колонии [ 10 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Історія школи [ 13 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
- Сайт Краевед [ 17 січня 2021 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Одеську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Podkolino Bojtelsbahera Beutelspacher Bajtelsbahera Bejtelsbahera Kozakov kolishnye selo v Ukrayini u Velikomihajlivskogo rajonu Odeskoyi oblasti Nini chastina sela Polishpakove selo Podkolino Krayina Ukrayina Oblast Odeska oblast Rajon miskrada Velikomihajlivskij rajon Rada Petrivska silska rada Osnovni dani Zasnovane 1863 161 rik Isnuvalo do 12 09 1967 Znyate z obliku 12 09 1967 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 01 57 pn sh 30 03 40 sh d 47 03250 pn sh 30 06111 sh d 47 03250 30 06111 Koordinati 47 01 57 pn sh 30 03 40 sh d 47 03250 pn sh 30 06111 sh d 47 03250 30 06111 Karta Podkolino Podkolino MapaIstoriyaPislya rosijsko tureckoyi vijni 1787 1791 rr za Yasskim mirnim dogovorom do Rosijskoyi imperiyi perejshli zemli mizh Dnistrom i Pivdennim Bugom Pered uryadom Rosijskoyi imperiyi stoyala problema zaselennya cih zemel peredbachayutsya virishuvatisya dvoma sposobami 1 peredacha porozhnih zemel u vlasnist pomishikam 2 dozvil pereselyatisya na ci zemli kozakam kolonistam i selyanam vtikacham Zemli de vinik naselenij punkt Podkolino hutir Podkolin buli podarovani F I Sandersu 1792 i 1803 po kupchoyi peredani dvoryaninu Pavlu Brashevanu vin zasnuvav s Brashevanovka Persha zgadka pro hutir Podkolin shodit do poznachenni na trehverstovoyi karti F F Shuberta voni robili svoyi zjomki z 1846 po 1863 rr U cej promizhok chasu mogla robitis karta miscevosti Vipravlennya v karti zrobleni na osnovi rekognostuvannya 1869 roku Na karti poznacheno nayavnist mlin i zernoshovishe a takozh 6 dvoriv zhiteliv U 1859 roci na vlasnickomu hutori Podkolina 1 go stanu stanova kvartira mistechko Ponyativka Tiraspolskogo povitu Hersonskoyi guberniyi pri bezimennij balci bulo 8 dvoriv v yakih meshkalo 15 cholovik i 23 zhinki 1865 roci poryad z hutorom prohodit zaliznicya takim chinom roblyachi vikoristannya zemli navkolo bilsh ekonomichno vigidnim i privertaye nimeckih kolonistiv sho nadali prizvodit do viniknennya nimeckih hutoriv Bajtelbahera Paidelshpak i Sutera Lyuteranskij hutir Lyuteranskij prihid Gofnungstal Meshkanci 64 1926 U 1887 roci na hutori Podkolin Gor yivskoyi volosti Tiraspolskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 16 cholovikiv ta 19 zhinok Stanom na 20 serpnya 1892 roku pri hutori Pidkoline Chekal 2 go stanu buli zemlevolodinnya 80 desyatin Tolmachevskogo Pavla Ivanovicha Na 1896 rik na hutori Pidkolin Gor yivskoyi volosti Tiraspolskogo povitu Hersonskoyi guberniyi pri balci Svinij bulo 25 dvoriv v yakih meshkalo 155 lyudej 75 cholovik i 80 zhinok Na 1 sichnya 1906 roku u selishi Pidkolin Gofnungstalskoyi volosti Tiraspolskogo povitu Hersonskoyi guberniyi yake roztashovane na balci Svinij buli dribni zemlevlasniki ta desyatinniki prozhivali malorosi isnuvali kolodyazi j 3 stava 25 dvoriv v yakih prozhivalo 132 lyudini 63 cholovikiv i 69 zhinok Vsi pravoslavni buli prochanami Brashuvanovskoyi Pokrovskoyi cerkvi pobudovanoyi 1807 rik Yuridichni vzayemovidnoshennya z pomishikom buduvalisya na oplatu desyatini vid vrozhayu Zemlya perebuvala v orendi Na 1916 rik na hutori Bajtelbahera Podkolin Cebrikovskoyi volosti Tiraspolskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 70 lyudej 31 cholovik i 39 zhinok Na hutori Podkolin meshkalo 165 lyudej 75 cholovik i 90 zhinok Na hutori Suttera meshkalo 25 lyudej 10 cholovik i 15 zhinok Topografichna karta 1917 roku nam pokazuye isnuvannya Podkoliny h ra Prishpak v majbutnomu Petrivske h ra Sutera piznishe teritoriya traktornoyi brigadi s Nalivajkove h Lak zaraz Nalivajkove Stanom na 28 serpnya 1920 r v selishi Podkoline Podkolin Cebrikovskoyi Gofnungstalskoyi volosti Tiraspolskogo povitu Odeskoyi guberniyi bulo 32 domogospodarstva Dlya 30 domogospodariv ridnoyu movoyu bula rosijska 1 nimecka V selishi 170 lyudej nayavnogo naselennya 85 cholovikiv i 85 zhinok Rodina domogospodarya 74 cholovikiv ta 75 zhinok rodichiv 7 i 7 najmani pracivniki i prisluga 1 chol meshkanci ta inshi 3 i 3 vidpovidno Karta Odeskoyi guberniyi 1920 roku trohverstka pokazuye nam isnuvannya h Podkoliny h Kozakov u minulomu Prishpak Paidelshpak piznishe Petrivske h Sutera h Kozaka zaraz Kozakove h Amona na pivdennij shid vid suchasnogo sela Nalivajkove u skladi Cebrikovskoyi volosti Tiraspolskogo povitu Koli v 1923 r utvorilasya Odeska okruga Odeskoyi guberniyi Podkolino v skladi Cebrikivskogo rajonu stalo silradoyu Kudi uvijshli Kozakova Bojsbahera i Sutera Ale politika vladi bula spryamovana na te shob vitisnyati etnichnih nimciv v Kazahstan i na Dalekij Shid i z 1924 pochinayut pereselyati zhiteliv Kiyivskoyi Podilskoyi ta Volinskoyi oblastej V Petrovske 17 simej abo 74 lyudini Kozakova 51 sim ya 222 cholovik i Nalivajko 42 sim yi 222 cholovik Mozhlivo ce naslidki nimeckogo povstannya 1919 r Topografichna karta yaka malyuvalas u 1931 1932 rr pokazuye nam isnuvannya Podkoliny Prishpak Kazakov h ra Sutara Nalivajko Rakovskij zaraz chastina peredostannogo Administrativna karta Odeskoyi oblasti 1937 roku nam pokazuye isnuvannya Podkolino centr silradi Kozakovo Sutera Polivajka suchasne Nalivajkove Na 1 veresnya 1946 roku do skladu Pidkolinskoyi silskoyi radi vhodili s Kozakove s Pidkolinne h Nalivajkove Stanom na 1962 r Petrivske otrimuye status silradi 12 veresnya 1967 r do nogo priyednano selo Podkoline DekomunizaciyaRanishe na sajti Verhovnoyi Radi bulo zafiksovano sho Polishpakove viniklo u 1900 r potim 1902 roku vono perejmenovane v Pidkolino a z 1915 roku isnuye yak selo Petrivske Na pidstavi cogo tverdzhennya niyakogo perejmenuvannya ne povinno buti Ale sajt Verhovnoyi Radi ye ne nadijnim dzherelom v istorichnih pitannyah tim pache hronologichnih Guchnij priklad datuvannya poyavi deyakih sil Rozdilnyanskogo rajonu 1924 m rokom hocha istorichni dzherela pokazuyut statistichni dani po cim naselenih punktah za 1916 rik i ranishe Velizarove Getmanci Koshari Parkanci tosho Enciklopedichne vidannya Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR podaye 1923 rik yak datu zasnuvannya s Petrivske pereselencyami z centralnih rajoniv Ukrayini Polishpakovo u minulomu hutir Prishpak hutir Kozakiv Petrivske yak okremij naselenij punkt isnuvalo paralelno z Pidkolino u minulomu hutir Bajtelbahera do 1964 roku Ce naochno ilyustruyut vijskovi topografichni karti zokrema 1917 1920 1931 32 rr Selo Petrivske otrimalo nazvu na chest Grigoriya Petrovskogo radyanskogo derzhavnogo i politichnogo diyacha prichetnogo do organizaciyi Golodomoru 1932 1933 osoba yaka pidpadaye pid zakonu pro dekomunizaciyu Oskilki miscevi organi vladi Polishpakivska silska rada z 21 travnya do 21 listopada 2015 roku ne spromoglisya provesti gromadski sluhannya sered selyan i nadati svoyi propoziciyi Verhovnij Radi shodo perejmenuvannya sela Petrivske ce pravo perejshlo do Ukrayinskogo institutu nacionalnoyi pam yati yakij na vlasnij naukovij rozsud viznachilo novu nazvu Predmetni zhiteli hochut podati v sud z privodu pomilkovogo perejmenuvannya Takij pozov zazdalegid prograshnij oskilki ne pidkriplenij istorichnoyu dzherelnoyu bazoyu a bazuyetsya lishe na chutkah PrimitkiXLVII Hersonskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1859 goda SanktPeterburg Tipografiya Karla Vulfa 1868 S 141 ros Spisok naselennyh mѣst Hersonskoj gubernii Po svѣdѣniyam 1887 goda Herson Tipografiya Hersonskago Gubernskago Pravleniya 1888 S 5 ros Karta Strelbickogo Evropejskoj Rossii 1871 ros Spisok zemlevladѣnij Tiraspolskago uѣzda Sostavlen k 20 avgusta 1892 goda Tiraspol Tip S P Timchenko Pokrovskaya ulica 1892 S 71 ros Spisok naselennyh mѣst Hersonskoj gubernii Statisticheskiya dannyya o kazhdom poselenii Herson Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1896 S 347 ros Spisok naselennyh punktov i nѣkotoryya spravochnyya dannyya po Tiraspolskomu uѣzdu Hersonskoj gubernii Odessa Slavyanskaya tip E Hrisogelos 1907 S 17 ros Spisok naselennyh mѣst Hersonskoj gubernii Po dannym Vserossijskoj sel hoz perepisi 1916 g Aleksandriya Tipografiya F H Rajhelsona 1917 S 323 325 ros Spisok naselennyh punktov i chislennost naseleniya Odesskoj gub Po dannym Vserossijskoj professionalno demograficheskoj perepisi 28 avg 1920 g Vypusk V Tiraspolskij uezd Odessa Izdanie Odesskogo gubstatbyuro 1922 S 44 45 ros Spisok zalyudnenih misc USRR za danimi rajvikonkomiv H Radyanske selo 1928 T 2 S 703 560 1033 41 s Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 390 Karta RKKA L 36 A Odesskaya oblast 1941 ros Karta RKKA L 36 A 1941 ros Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi PCP 1967 41 s 452 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 S 409 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2015 Procitovano 24 lipnya 2016 Arhiv originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 24 lipnya 2016 DzherelaSbornaya tablica Voenno Topograficheskoj karty Rossijskoj imperii F F Shubert 3 versty v odnom dyujme Semka 1846 1863 Spisok naselennyh punktov Nekotorye spravchnyya danyya po Tiraspolskomu uezdu Hersonskoj guberni Odessa 1907LiteraturaMikola Zayec Cebrikivskij Gofnungstalskij Kraj Odessa 2011 Nemeckie kolonii 10 chervnya 2016 u Wayback Machine Istoriya shkoli 13 serpnya 2016 u Wayback Machine PosilannyaSajt Kraeved 17 sichnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Odesku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi