Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Політична культура запорозьких козаків — модель політичної культури, носіями якої були запорозькі козаки. Впродовж останніх десятиліть 16 ст. – 1-ї пол. 17 ст. запорозька спільнота виробила власну політичну культуру, яка за своїми основними ознаками належала до активістського типу моделей політичних культур. В її основі лежала козацька система цінностей, яка відігравала роль інтегруючого соціального і політичного чинника в житті запорозької громади й істотно впливала на політичні позиції та орієнтації керівників Війська Запорозького (див. Запорозьких козаків система цінностей). Козаків (і реєстрових козаків, і нереєстрових козаків) вирізняли: усвідомлення ними своєї належності до лицарської верстви (яка спиралася на станові права, свободи й вольності; див. Стани) та своєї руської (української) ідентичності й відданості православ'ю; розуміння Війська Запорозького як самовладної автономної політичної інституції, що посідає особливе місце в політичній системі держави (Речі Посполитої, Гетьманщини, Російської імперії); визнання авторитету влади й активна позиція (з елементами політичного дистанціювання) щодо наявного політичного устрою.
Постаючи як політично правосуб'єктна, інституційно об'єднана спільнота Речі Посполитої, запорозькі козаки дотримувалися незалежної від центрального уряду зовнішньої політики; брали діяльну участь у конфесійному житті українського суспільства (насамперед енергійно підтримували православних церковних ієрархів, які зазнавали утисків і переслідувань з боку офіційної Варшави); вдавалися до конфронтаційної щодо наявного політичного режиму практики поширення своїх владних впливів в Україні, що означало козацький сепаратизм у польській державі.
Радикалізм
Особливістю активістського характеру політичної культури запорожців був радикалізм; їхні політичні позиції, дії та установки, які спрямовувалися на коригування механізму політичної системи Речі Посполитої, досить часто суперечили інтересам тамтешнього політичного режиму. Ці дії виявлялися у формі висунення ультиматумів, проведення конфліктно загострених політичних акцій і маніфестацій, що здійснювалися з позиції сили. Радикалізм козаків проявлявся і в жорсткій, наступальній лінії поведінки представників Війська Запорозького у сфері конфесійно-релігійного життя. Запорожці відіграли істотну роль у відновленні православної церковної ієрархії в Україні (див. Теофана III місія в Україні 1620). Пильний контроль з боку козаків за розвитком релігійної ситуації в Україні, їхній реальний вплив на роботу православних церковних соборів (див. Київський православний церковний собор 1628; Київський собор 1629), а також Київського (Богоявленського) братства стали на заваді урядовим планам щодо прийняття церковної унії (див. Берестейська церковна унія 1596) і значною мірою унеможливили унійні наміри православних ієрархів.
Наприкінці 16 – у 1-й половині 17 ст. козацький радикалізм не раз набував крайньої форми протесту – збройного повстання. Вперше сплеск козацької політичної активності, що мала радикальне спрямування, проявився на межі 10–20-х рр. 17 ст. за гетьманства П.Конашевича-Сагайдачного та Я.Бородавки. Зокрема, в березні 1621 козаки ультимативно заявили польському урядові, що не візьмуть участі у війні проти Османської імперії (див. також Хотинська війна 1621), якщо не будуть задоволені їхні політичні вимоги й не будуть легалізовані новопоставлені православні ієрархи (див. Київська митрополія). Характер методів і форм політичної боротьби, які використовували або мали намір використати козаки, підтверджував їхні тверді наміри діяти з позиції сили та в союзі з іншими політичними гравцями (йдеться про політичну коаліцію з православною ієрархією на чолі з київським митрополитом (Іовом Борецьким), а також про переговори з князем К.Радзивіллом – лідером протестантської опозиції у Великому князівстві Литовському – про створення православно-протестантського союзу). На початку 30-х рр. 17 ст. за гетьманства І.Петражицького-Кулаги та А.Гавриловича політична активність запорозьких козаків знову посилилася у зв'язку з послабленням державної влади в період безкоролів'я, що настав у Речі Посполитій після смерті Сигізмунда III Ваза. В той час козаки прагнули утворити політичний союз з православною шляхтою України з метою домогтися від польського уряду забезпечення віросповідних прав українського народу, а також задоволення своїх станових вимог. Уперше в ультимативній формі було заявлено про право козаків брати участь в обранні польського короля. Запорожці підтримали висунення на польський трон королевича Владислава Ваза (див. Владислав IV) і звернулися з політичними вимогами до конвокаційного та елекційного сеймів (див. Вальний сейм) 1632. Загалом козаки виявляли готовність брати участь у політичному житті шляхетської Речі Посполитої за умови визнання за ними повноправного політичного громадянства нарівні зі шляхтою. Однак історичний шанс згладжування козацько-польських суперечностей шляхом політичної емансипації козацтва не був реалізований.
Політичні знання
Однією зі складових політичної культури, як відомо, є політичні знання, що формуються в процесі теоретичного осмислення тих чи інших політичних реалій суспільства. Першим проявом формування такого знання в системі політичної культури козацької спільноти став реформаційний проект "Кондиції" С.Наливайка (1596). Політичний дискурс запорожців на той час визначали, з одного боку, низка практичних установок, спрямованих на домагання визнання козацтва суб'єктом політичної системи в Речі Посполитій (теза про козаків як членів "політичного тіла" країни, орієнтація на зрівняння в політичних правах зі шляхтою; наголос на воєнні заслугах Війська Запорозького і на жертовному служінні спільному благові тощо), з другого – низка установок, спрямованих на втілення в життя ідеї політичної окремішності та суверенності своєї спільноти (розвиток власних владних інституцій, включення до своєї владної орбіти частини волосного населення, активна участь у конфесійному житті українського народу, проведення самостійної зовнішньополітичної діяльності).
З появою Української козацької держави в середині 17 ст. розвиток політичної культури козаків почав фокусуватися навколо проблем державотворення суверенної і соборної України. Але водночас почали посилюватися елементи політичного радикалізму та охлократії, притаманні козацькій демократії. За умов відсутності мирного стабілізаційного періоду і вкрай несприятливої для розвитку української національної держави геополітичної ситуації загострилося протистояння в козацькому середовищі, поляризувалися його зовнішньополітичні орієнтації, почав брати гору вузькокорпоративний козацький традиціоналізм. Національна держава втратила функції політично консолідуючого центру, відбулася її територіальна сегментація й політична регіоналізація. На початку 60-х рр. 17 ст. гетьманату інститут розколовся на правобережний і лівобережний гетьманати. Зросло протистояння Коша Запорозької Січі та гетьманської влади, руйнівних форм набула міжусобна боротьба старшинських угруповань, які задля посилення своїх позицій шукали воєнно-політичної підтримку в іноземних володарів (див. також Громадянські війни в Україні другої половини 1650 – першої половини 1660-х років). Це призвело до того, що поступово козацтво ослабло, було усунуте з політичної арени як стан і припинило існування. Вже на початку 18 ст. воно було ліквідоване польськими властями на Правобережній Україні. На українських землях, які поступово ставали підвладними Російській імперії, інститути української державності були демонтовані, козацьке військо розформоване, а козацька старшина отримала російське дворянство. Цьому передувало утвердження протягом 18 ст. в козацькому середовищі піддансько-активістського типу політичної культури, підґрунтям якої стали сепаратистські орієнтації запорожців щодо політичних інститутів Гетьманщини та політичного центру держави-метрополії. Широкі маси рядового козацтва, а також чимало представників старшини дедалі більше усувалися від активної політики. Вони не висували самі й не підтримували висунутих іншими станами політичних вимог до державних інститутів. Значна частина козаків не підтримала спробу гетьмана І.Мазепи 1708–09 добитися збройним шляхом незалежності України від Росії. Проявом нової тогочасної політичної свідомості та політичної теорії держави стала т. зв. Конституція П.Орлика – угода між новообраним гетьманом і старшиною 1710 (див. "Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького" 1710), у якій визначалися принципи суверенітету та засади політичного устрою України. В широкому ж козацькому середовищі дедалі помітніше виявлялися настрої політичної індиферентності й пасивності. Політичні позиції та орієнтації представників владної і соціальної еліт Гетьманщини ввійшли в річище фактичної лояльності до Російської імперії й на практиці зводилися до спроб легітимації засад української автономії та відстоювання своїх станово-корпоративних прав (політична лінія І.Скоропадського, П.Полуботка, Д.Апостола, К.Розумовського та ін.). Однак, як показало, зокрема, проведення виборів до Законодавчої комісії зі складання нового Уложення (див. Комісія законодавча 1767–1768), політ. свідомість козацтва великою мірою залишилася орієнтованою на традиційні цінності, політичні пріоритети й установки – виборність посадовців з гетьманом включно, провадження судочинства козацьким судом, рівність у правах усіх козаків. Характерні для З.к.п.к. цінності та політичні й культурно-історичні орієнтації відображені також в історичних та літературних творах таких українських авторів 18 ст., як Г.Граб'янка, С.Величко, П.Симоновський, С.Дівович, у "Літописі Самовидця", "Короткому описі Малоросії", "Історії Русів" та інших тогочасних виданнях.
Джерела та література
- Сас П.М. Запорозьких козаків політична культура [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Politichna kultura zaporozkih kozakiv model politichnoyi kulturi nosiyami yakoyi buli zaporozki kozaki Vprodovzh ostannih desyatilit 16 st 1 yi pol 17 st zaporozka spilnota virobila vlasnu politichnu kulturu yaka za svoyimi osnovnimi oznakami nalezhala do aktivistskogo tipu modelej politichnih kultur V yiyi osnovi lezhala kozacka sistema cinnostej yaka vidigravala rol integruyuchogo socialnogo i politichnogo chinnika v zhitti zaporozkoyi gromadi j istotno vplivala na politichni poziciyi ta oriyentaciyi kerivnikiv Vijska Zaporozkogo div Zaporozkih kozakiv sistema cinnostej Kozakiv i reyestrovih kozakiv i nereyestrovih kozakiv viriznyali usvidomlennya nimi svoyeyi nalezhnosti do licarskoyi verstvi yaka spiralasya na stanovi prava svobodi j volnosti div Stani ta svoyeyi ruskoyi ukrayinskoyi identichnosti j viddanosti pravoslav yu rozuminnya Vijska Zaporozkogo yak samovladnoyi avtonomnoyi politichnoyi instituciyi sho posidaye osoblive misce v politichnij sistemi derzhavi Rechi Pospolitoyi Getmanshini Rosijskoyi imperiyi viznannya avtoritetu vladi j aktivna poziciya z elementami politichnogo distanciyuvannya shodo nayavnogo politichnogo ustroyu Postayuchi yak politichno pravosub yektna institucijno ob yednana spilnota Rechi Pospolitoyi zaporozki kozaki dotrimuvalisya nezalezhnoyi vid centralnogo uryadu zovnishnoyi politiki brali diyalnu uchast u konfesijnomu zhitti ukrayinskogo suspilstva nasampered energijno pidtrimuvali pravoslavnih cerkovnih iyerarhiv yaki zaznavali utiskiv i peresliduvan z boku oficijnoyi Varshavi vdavalisya do konfrontacijnoyi shodo nayavnogo politichnogo rezhimu praktiki poshirennya svoyih vladnih vpliviv v Ukrayini sho oznachalo kozackij separatizm u polskij derzhavi RadikalizmOsoblivistyu aktivistskogo harakteru politichnoyi kulturi zaporozhciv buv radikalizm yihni politichni poziciyi diyi ta ustanovki yaki spryamovuvalisya na koriguvannya mehanizmu politichnoyi sistemi Rechi Pospolitoyi dosit chasto superechili interesam tamteshnogo politichnogo rezhimu Ci diyi viyavlyalisya u formi visunennya ultimatumiv provedennya konfliktno zagostrenih politichnih akcij i manifestacij sho zdijsnyuvalisya z poziciyi sili Radikalizm kozakiv proyavlyavsya i v zhorstkij nastupalnij liniyi povedinki predstavnikiv Vijska Zaporozkogo u sferi konfesijno religijnogo zhittya Zaporozhci vidigrali istotnu rol u vidnovlenni pravoslavnoyi cerkovnoyi iyerarhiyi v Ukrayini div Teofana III misiya v Ukrayini 1620 Pilnij kontrol z boku kozakiv za rozvitkom religijnoyi situaciyi v Ukrayini yihnij realnij vpliv na robotu pravoslavnih cerkovnih soboriv div Kiyivskij pravoslavnij cerkovnij sobor 1628 Kiyivskij sobor 1629 a takozh Kiyivskogo Bogoyavlenskogo bratstva stali na zavadi uryadovim planam shodo prijnyattya cerkovnoyi uniyi div Berestejska cerkovna uniya 1596 i znachnoyu miroyu unemozhlivili unijni namiri pravoslavnih iyerarhiv Naprikinci 16 u 1 j polovini 17 st kozackij radikalizm ne raz nabuvav krajnoyi formi protestu zbrojnogo povstannya Vpershe splesk kozackoyi politichnoyi aktivnosti sho mala radikalne spryamuvannya proyavivsya na mezhi 10 20 h rr 17 st za getmanstva P Konashevicha Sagajdachnogo ta Ya Borodavki Zokrema v berezni 1621 kozaki ultimativno zayavili polskomu uryadovi sho ne vizmut uchasti u vijni proti Osmanskoyi imperiyi div takozh Hotinska vijna 1621 yaksho ne budut zadovoleni yihni politichni vimogi j ne budut legalizovani novopostavleni pravoslavni iyerarhi div Kiyivska mitropoliya Harakter metodiv i form politichnoyi borotbi yaki vikoristovuvali abo mali namir vikoristati kozaki pidtverdzhuvav yihni tverdi namiri diyati z poziciyi sili ta v soyuzi z inshimi politichnimi gravcyami jdetsya pro politichnu koaliciyu z pravoslavnoyu iyerarhiyeyu na choli z kiyivskim mitropolitom Iovom Boreckim a takozh pro peregovori z knyazem K Radzivillom liderom protestantskoyi opoziciyi u Velikomu knyazivstvi Litovskomu pro stvorennya pravoslavno protestantskogo soyuzu Na pochatku 30 h rr 17 st za getmanstva I Petrazhickogo Kulagi ta A Gavrilovicha politichna aktivnist zaporozkih kozakiv znovu posililasya u zv yazku z poslablennyam derzhavnoyi vladi v period bezkoroliv ya sho nastav u Rechi Pospolitij pislya smerti Sigizmunda III Vaza V toj chas kozaki pragnuli utvoriti politichnij soyuz z pravoslavnoyu shlyahtoyu Ukrayini z metoyu domogtisya vid polskogo uryadu zabezpechennya virospovidnih prav ukrayinskogo narodu a takozh zadovolennya svoyih stanovih vimog Upershe v ultimativnij formi bulo zayavleno pro pravo kozakiv brati uchast v obranni polskogo korolya Zaporozhci pidtrimali visunennya na polskij tron korolevicha Vladislava Vaza div Vladislav IV i zvernulisya z politichnimi vimogami do konvokacijnogo ta elekcijnogo sejmiv div Valnij sejm 1632 Zagalom kozaki viyavlyali gotovnist brati uchast u politichnomu zhitti shlyahetskoyi Rechi Pospolitoyi za umovi viznannya za nimi povnopravnogo politichnogo gromadyanstva narivni zi shlyahtoyu Odnak istorichnij shans zgladzhuvannya kozacko polskih superechnostej shlyahom politichnoyi emansipaciyi kozactva ne buv realizovanij Politichni znannyaOdniyeyu zi skladovih politichnoyi kulturi yak vidomo ye politichni znannya sho formuyutsya v procesi teoretichnogo osmislennya tih chi inshih politichnih realij suspilstva Pershim proyavom formuvannya takogo znannya v sistemi politichnoyi kulturi kozackoyi spilnoti stav reformacijnij proekt Kondiciyi S Nalivajka 1596 Politichnij diskurs zaporozhciv na toj chas viznachali z odnogo boku nizka praktichnih ustanovok spryamovanih na domagannya viznannya kozactva sub yektom politichnoyi sistemi v Rechi Pospolitij teza pro kozakiv yak chleniv politichnogo tila krayini oriyentaciya na zrivnyannya v politichnih pravah zi shlyahtoyu nagolos na voyenni zaslugah Vijska Zaporozkogo i na zhertovnomu sluzhinni spilnomu blagovi tosho z drugogo nizka ustanovok spryamovanih na vtilennya v zhittya ideyi politichnoyi okremishnosti ta suverennosti svoyeyi spilnoti rozvitok vlasnih vladnih institucij vklyuchennya do svoyeyi vladnoyi orbiti chastini volosnogo naselennya aktivna uchast u konfesijnomu zhitti ukrayinskogo narodu provedennya samostijnoyi zovnishnopolitichnoyi diyalnosti Z poyavoyu Ukrayinskoyi kozackoyi derzhavi v seredini 17 st rozvitok politichnoyi kulturi kozakiv pochav fokusuvatisya navkolo problem derzhavotvorennya suverennoyi i sobornoyi Ukrayini Ale vodnochas pochali posilyuvatisya elementi politichnogo radikalizmu ta ohlokratiyi pritamanni kozackij demokratiyi Za umov vidsutnosti mirnogo stabilizacijnogo periodu i vkraj nespriyatlivoyi dlya rozvitku ukrayinskoyi nacionalnoyi derzhavi geopolitichnoyi situaciyi zagostrilosya protistoyannya v kozackomu seredovishi polyarizuvalisya jogo zovnishnopolitichni oriyentaciyi pochav brati goru vuzkokorporativnij kozackij tradicionalizm Nacionalna derzhava vtratila funkciyi politichno konsoliduyuchogo centru vidbulasya yiyi teritorialna segmentaciya j politichna regionalizaciya Na pochatku 60 h rr 17 st getmanatu institut rozkolovsya na pravoberezhnij i livoberezhnij getmanati Zroslo protistoyannya Kosha Zaporozkoyi Sichi ta getmanskoyi vladi rujnivnih form nabula mizhusobna borotba starshinskih ugrupovan yaki zadlya posilennya svoyih pozicij shukali voyenno politichnoyi pidtrimku v inozemnih volodariv div takozh Gromadyanski vijni v Ukrayini drugoyi polovini 1650 pershoyi polovini 1660 h rokiv Ce prizvelo do togo sho postupovo kozactvo oslablo bulo usunute z politichnoyi areni yak stan i pripinilo isnuvannya Vzhe na pochatku 18 st vono bulo likvidovane polskimi vlastyami na Pravoberezhnij Ukrayini Na ukrayinskih zemlyah yaki postupovo stavali pidvladnimi Rosijskij imperiyi instituti ukrayinskoyi derzhavnosti buli demontovani kozacke vijsko rozformovane a kozacka starshina otrimala rosijske dvoryanstvo Comu pereduvalo utverdzhennya protyagom 18 st v kozackomu seredovishi piddansko aktivistskogo tipu politichnoyi kulturi pidgruntyam yakoyi stali separatistski oriyentaciyi zaporozhciv shodo politichnih institutiv Getmanshini ta politichnogo centru derzhavi metropoliyi Shiroki masi ryadovogo kozactva a takozh chimalo predstavnikiv starshini dedali bilshe usuvalisya vid aktivnoyi politiki Voni ne visuvali sami j ne pidtrimuvali visunutih inshimi stanami politichnih vimog do derzhavnih institutiv Znachna chastina kozakiv ne pidtrimala sprobu getmana I Mazepi 1708 09 dobitisya zbrojnim shlyahom nezalezhnosti Ukrayini vid Rosiyi Proyavom novoyi togochasnoyi politichnoyi svidomosti ta politichnoyi teoriyi derzhavi stala t zv Konstituciya P Orlika ugoda mizh novoobranim getmanom i starshinoyu 1710 div Pakti i Konstituciya prav i volnostej Vijska Zaporozkogo 1710 u yakij viznachalisya principi suverenitetu ta zasadi politichnogo ustroyu Ukrayini V shirokomu zh kozackomu seredovishi dedali pomitnishe viyavlyalisya nastroyi politichnoyi indiferentnosti j pasivnosti Politichni poziciyi ta oriyentaciyi predstavnikiv vladnoyi i socialnoyi elit Getmanshini vvijshli v richishe faktichnoyi loyalnosti do Rosijskoyi imperiyi j na praktici zvodilisya do sprob legitimaciyi zasad ukrayinskoyi avtonomiyi ta vidstoyuvannya svoyih stanovo korporativnih prav politichna liniya I Skoropadskogo P Polubotka D Apostola K Rozumovskogo ta in Odnak yak pokazalo zokrema provedennya viboriv do Zakonodavchoyi komisiyi zi skladannya novogo Ulozhennya div Komisiya zakonodavcha 1767 1768 polit svidomist kozactva velikoyu miroyu zalishilasya oriyentovanoyu na tradicijni cinnosti politichni prioriteti j ustanovki vibornist posadovciv z getmanom vklyuchno provadzhennya sudochinstva kozackim sudom rivnist u pravah usih kozakiv Harakterni dlya Z k p k cinnosti ta politichni j kulturno istorichni oriyentaciyi vidobrazheni takozh v istorichnih ta literaturnih tvorah takih ukrayinskih avtoriv 18 st yak G Grab yanka S Velichko P Simonovskij S Divovich u Litopisi Samovidcya Korotkomu opisi Malorosiyi Istoriyi Rusiv ta inshih togochasnih vidannyah Dzherela ta literaturaSas P M Zaporozkih kozakiv politichna kultura 11 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1