Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

По ліс фінік грец πόλις лат civitas в сучасному значенні місто держава міська громада звідси політія особлива форма соці

Поліс (антична громада)

Поліс (антична громада)

По́ліс (фінік. imageimage, грец. πόλις, лат. civitas)  в сучасному значенні — місто-держава, міська громада; звідси політія — особлива форма соціально-економічної та політичної організації суспільства, типова для Стародавньої Греції та Риму. З певними застереженнями полісами можна називати також фінікійські міста-держави класичного часу (зокрема, ) та поселення, що їх засновували володарі Азії і Африки за грецьким або римським зразком. Зазвичай під полісом розумілося не поселення як таке, а насамперед міська громада, колектив громадян певного міста. Територія полісу складалася з міста (або міст) та сільської округи (хор), з розташованими на ній землеробськими поселеннями.

Поліс
Культура Стародавня Греція
Частково збігається з місто-держава
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Поліс (значення).
image
Сучасний центр Афінського полісу

Термінологія

Поліс — самостійна одиниця розселення, що включала центральне поселення та навколишні «села». Поліс Спарта, наприклад, був створений мережею сіл. У стародавніх греків не було поділу на міста і села. Феномен полісу виник у VIII—VII ст. до н. е. Термін «місто» має набагато пізніше походження. Метрополією ж вважалось «самостійна одиниця розселення з управлінням в центрі цього поселення» яке має свої колонії.

Влаштування

Полісам передували міста-держави ахейців, але самі поліси більше нагадували фінікійські чи етруські міста.

Поліс складався з міста та навколишніх сіл. Його розміри зазвичай були невеликими, громадяни могли перетинати поліс щонайменше двічі впродовж дня — від домівки до місця роботи. Всі жителі знали одне одних, а громадяни вирішували спільні питання на загальних зборах. Переселенці з інших полісів і невільники не могли бути громадянами. Дійсна влада належала аристократії, саме вона зазвичай пропонувала рішення, а решта громадян лише затверджували їх голосуванням. В разі війни аристократи командували військом полісу. Більшість полісів вели свою історію від легендарних чи історичних царів. Згодом царів замінили притани чи архонти, що обиралися на певний термін, зазвичай на рік.

Антична ментальність спершу не передбачала можливості збагачення міста за рахунок майстерень і мануфактур. Але на межі V—IV ст. до н. е. поліс як спільнота громадян, що складалася з власників полісної землі (арістос), вступає у гостре протиріччя з ремісницькими та торговельними верствами (демосом), позбавленими політичних прав. Купівля і продаж земельних ділянок сприяли занепаду елітарності античного міського способу буття та його автономності.

Філософський зміст

Арістотель зауважував, що людина, крім тілесного розвитку, формується також суспільством. Тому повноцінною вона може бути тільки серед інших людей. Призначення полісу полягає в тому, щоб створювати повноцінних людей. Для Арістотеля людина — це «політична тварина», відповідальна як за своє життя, так і життя інших людей, що живуть разом з нею.

Поліси Північного Причорномор'я

Докладніше: Античні міста Північного Причорномор'я
image
Розкопки полісу Херсонес в Криму, сучасна Україна

Похідні слова

Терміни

Назви міст

Численні міста Греції містять другий корінь «поліс» або «полі», наприклад: Александруполіс, Ермуполіс, Мегалополіс, Петруполі, Іліуполі, Ставруполі, Аргіруполі, Неаполі, Триполі тощо.

Корінь «поліс»/«полі» зустрічається і в багатьох історичних назвах міст інших країн, наприклад: Константинополь, Персеполіс, Геліополь, Неаполь, Севтополь, Філіппополь тощо; а також сучасних — Тирасполь, Севастополь, Сімферополь, Мелітополь, Маріуполь та інші.

Див. також

Примітки

  1. Мустафін, Олексій (4 квітня 2020). Справжня історія стародавнього часу (укр.). Glagoslav Publications. ISBN .
  2. Пасько, Ігор (1999). Громадянське суспільство і національна ідея: Україна на тлі європейских процесів : компаративні нариси (укр.). Східний видавничий дім. с. 16. ISBN .
  3. Закарія, Фарід. 10 уроків для світу після пандемії (англ.). Nash Format. ISBN .
  4. Терен, Тетяна (22 вересня 2020). Мости замість стін, або Що об’єднує українців? (англ.). Видавництво Старого Лева. с. 27. ISBN .

Джерела та література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Po lis finik grec polis lat civitas v suchasnomu znachenni misto derzhava miska gromada zvidsi politiya osobliva forma socialno ekonomichnoyi ta politichnoyi organizaciyi suspilstva tipova dlya Starodavnoyi Greciyi ta Rimu Z pevnimi zasterezhennyami polisami mozhna nazivati takozh finikijski mista derzhavi klasichnogo chasu zokrema ta poselennya sho yih zasnovuvali volodari Aziyi i Afriki za greckim abo rimskim zrazkom Zazvichaj pid polisom rozumilosya ne poselennya yak take a nasampered miska gromada kolektiv gromadyan pevnogo mista Teritoriya polisu skladalasya z mista abo mist ta silskoyi okrugi hor z roztashovanimi na nij zemlerobskimi poselennyami PolisKulturaStarodavnya GreciyaChastkovo zbigayetsya zmisto derzhavaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Polis znachennya Suchasnij centr Afinskogo polisuTerminologiyaPolis samostijna odinicya rozselennya sho vklyuchala centralne poselennya ta navkolishni sela Polis Sparta napriklad buv stvorenij merezheyu sil U starodavnih grekiv ne bulo podilu na mista i sela Fenomen polisu vinik u VIII VII st do n e Termin misto maye nabagato piznishe pohodzhennya Metropoliyeyu zh vvazhalos samostijna odinicya rozselennya z upravlinnyam v centri cogo poselennya yake maye svoyi koloniyi VlashtuvannyaPolisam pereduvali mista derzhavi ahejciv ale sami polisi bilshe nagaduvali finikijski chi etruski mista Polis skladavsya z mista ta navkolishnih sil Jogo rozmiri zazvichaj buli nevelikimi gromadyani mogli peretinati polis shonajmenshe dvichi vprodovzh dnya vid domivki do miscya roboti Vsi zhiteli znali odne odnih a gromadyani virishuvali spilni pitannya na zagalnih zborah Pereselenci z inshih polisiv i nevilniki ne mogli buti gromadyanami Dijsna vlada nalezhala aristokratiyi same vona zazvichaj proponuvala rishennya a reshta gromadyan lishe zatverdzhuvali yih golosuvannyam V razi vijni aristokrati komanduvali vijskom polisu Bilshist polisiv veli svoyu istoriyu vid legendarnih chi istorichnih cariv Zgodom cariv zaminili pritani chi arhonti sho obiralisya na pevnij termin zazvichaj na rik Antichna mentalnist spershu ne peredbachala mozhlivosti zbagachennya mista za rahunok majsteren i manufaktur Ale na mezhi V IV st do n e polis yak spilnota gromadyan sho skladalasya z vlasnikiv polisnoyi zemli aristos vstupaye u gostre protirichchya z remisnickimi ta torgovelnimi verstvami demosom pozbavlenimi politichnih prav Kupivlya i prodazh zemelnih dilyanok spriyali zanepadu elitarnosti antichnogo miskogo sposobu buttya ta jogo avtonomnosti Filosofskij zmistAristotel zauvazhuvav sho lyudina krim tilesnogo rozvitku formuyetsya takozh suspilstvom Tomu povnocinnoyu vona mozhe buti tilki sered inshih lyudej Priznachennya polisu polyagaye v tomu shob stvoryuvati povnocinnih lyudej Dlya Aristotelya lyudina ce politichna tvarina vidpovidalna yak za svoye zhittya tak i zhittya inshih lyudej sho zhivut razom z neyu Polisi Pivnichnogo Prichornomor yaDokladnishe Antichni mista Pivnichnogo Prichornomor ya Rozkopki polisu Hersones v Krimu suchasna UkrayinaKerkinitida zasnovana yak misto derzhava u VI stolitti do n e i proisnuvala yak grecka koloniya majzhe do kincya IV stolittya n e Zaraz misto Yevpatoriya Avtonomna Respublika Krim Tira zasnovana yak misto derzhava u VI stolitti do n e pereselencyami z greckogo Mileta Zaraz misto Bilgorod Dnistrovskij Odeskoyi oblasti Olviya isnuvala yak misto derzhava z VI stolitti do n e i do IV stolitti n e Zasnovana pereselencyami z greckogo Mileta Zaraz Mikolayivska oblast Borisfenida isnuvala yak misto derzhava u VII stolitti do n e bula najdrevnishim greckim poselennyam Prichornomor ya Zaraz Mikolayivska oblast Hersones piznishe Korsun zasnovanij u 422 420 rokah do n e pereselencyami z Gerakleyi Pontijskoyi i proisnuvav do XV stolittya n e tobto majzhe dva tisyacholittya U V I stolittyah do n e ce bulo avtonomne misto derzhava u I IV stolittyah n e aristokratichna respublika zalezhna vid Rimu a z IV stolittya vid Vizantiyi Same cherez Korsun u 988 roci v Kiyivsku Rus oficijno prijshlo hristiyanstvo vizantijskogo obryadu Zaraz istoriko arheologichnij zapovidnik Hersones Tavrijskij misto Sevastopol Avtonomna Respublika Krim Feodosiya zasnovana yak misto derzhava u VI stolitti do n e grekami vihidcyami z Mileta bula centrom torgovelnih zv yazkiv Zaraz misto Feodosiya Avtonomna Respublika Krim Pantikapej zasnovanij yak misto derzhava u VI stolitti do n e Zaraz misto Kerch Avtonomna Respublika Krim Pohidni slovaTermini Politika mistectvo vedennya gromadskih sprav Policiya struktura vidpovidalna za pidtrimannya gromadskogo poryadku Metropolis misto yake zasnuvalo svoyi koloniyi na inshih zemlyah stolicya arhiyepiskopa tosho Nekropol bukvalno misto mertvih cvintar Akropolis verhnye misto citadel grupa 3 h mist Pentapolis grupa 5 i mist Dekapolis desyatimistya grupa z 10 i mist grupa 12 i mist Megapolis utvoryuyetsya v rezultati zlittya kilkoh mist ta yih peredmist Kosmopolis velike misto z naselennyam riznih kultur Tehnopolis misto abo jogo rajon z haj tek industriyeyu Ekumenopolis gipotetichne misto sho ohoplyuye vsyu planetu yak pravilo zustrichayetsya v naukovij fantastici Nazvi mist Chislenni mista Greciyi mistyat drugij korin polis abo poli napriklad Aleksandrupolis Ermupolis Megalopolis Petrupoli Iliupoli Stavrupoli Argirupoli Neapoli Tripoli tosho Korin polis poli zustrichayetsya i v bagatoh istorichnih nazvah mist inshih krayin napriklad Konstantinopol Persepolis Geliopol Neapol Sevtopol Filippopol tosho a takozh suchasnih Tiraspol Sevastopol Simferopol Melitopol Mariupol ta inshi Div takozhSinojkizm Davnogrecka kolonizaciya Velika Greciya Antichni mista Pivnichnogo Prichornomor ya Konstantinopol Metropoliya PolitiyaPrimitkiMustafin Oleksij 4 kvitnya 2020 Spravzhnya istoriya starodavnogo chasu ukr Glagoslav Publications ISBN 978 966 03 8320 3 Pasko Igor 1999 Gromadyanske suspilstvo i nacionalna ideya Ukrayina na tli yevropejskih procesiv komparativni narisi ukr Shidnij vidavnichij dim s 16 ISBN 978 966 7517 12 0 Zakariya Farid 10 urokiv dlya svitu pislya pandemiyi angl Nash Format ISBN 978 617 7973 28 6 Teren Tetyana 22 veresnya 2020 Mosti zamist stin abo Sho ob yednuye ukrayinciv angl Vidavnictvo Starogo Leva s 27 ISBN 978 617 679 764 7 Dzherela ta literaturaKrizhickij S D Polis 9 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 327 ISBN 978 966 00 1142 7 V Korniyenko Polis Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 566 ISBN 978 966 611 818 2 James Whitley The archaeology of ancient Greece Cambridge Cambridge University Press 2001 484 s ISBN 0521627338 Polis 16 grudnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Litovska O V Pitannya literaturoznavstva 2013 87 S 97 105

Дата публікації:
Топ