Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Полетика (Политика, Політика) Іван Андрійович (1722, сотенне містечко Ромен Лубенського полку, нині: м. Ромни, райцентр Сумської області — 24 квітня 1783, м. Васильків Київського намісництва, тепер райцентр Київської області) — доктор медицини, професор, директор Санкт-Петербурзького генерального сухопутного госпіталю, керівник Васильківського карантину. Брат Григорія Полетики.
| Полетика Іван Андрійович | |
|---|---|
| Народився | 1722 Ромни, Російська імперія |
| Помер | 24 квітня 1789 Васильків, Україна |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | лікар, дипломат |
| Alma mater | Києво-Могилянська академія |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Рід | Полетики |
| Батько | Q116678734? |
| Діти | Полетика Петро Іванович Михайло Іванович Полетика Q123053685? |
Життєпис
Народився у сім'ї бунчукового товариша Лубенського полку Андрія Полетики. Внук значкового товариша Полтавського полку, вбитого 1709 у Полтавській битві, батько з Полтави переїхав до м. Ромни, війт роменський (1727—1729), значковий товариш Лубенського полку, лубенський полковий комісар (1733), бунчуковий товариш (1749).
Сам протягом 1735-1746 навчався у Києво-Могилянській академії. 1746 власним коштом виїхав до Німеччини, де до 1750 навчався в і був церковнослужителем у російській посольській Катерининській церкві м.Кіль. Повернувшись в Росію в кінці 1750, домігся дозволу Санкт-Петербурзької медичної колеґії на відвідування лекцій і практичних занять в Санкт-Петербурзькій сухопутній госпітальній школі, де його вчителями були проф. Й. Шрайбер, оператор Я. Меллен та доктор Уегербауер. Менше ніж через рік вдруге виїхав за кордон і продовжив навчання спочатку в Кільській медичній академії, а потім (з 1752) на медичному факультеті Лейденського університету (Голландія), де перший з вихованців Києво-Могилянської академії 1754 року захистив докторську дисертацію «Dissertatio medica inauguralis de morbis haerediteris» («Інаугураційна медична дисертація про спадкові хвороби»), зазначивши в ній свою батьківщину «Parva Russia» (Малоросія або Україна).
1754 за наукові заслуги Полетику обрано професором Кільської медичної академії. Обрання стверджене Голштинським герцогом Петром, майбутнім російським імператором Петром ІІІ. Після Ґеорґія Дрогобича (XV ст.) це був другий випадок, коли український вчений очолював кафедру (1754-1756) у західноєвропейському вищому навчальному закладі. Але працював там недовго і, відхиливши досить вигідні пропозиції, з дозволу герцога Петра 1756 повернувся в Санкт-Петербурґ.
Зваживши на наявність професорського звання, отриманого за кордоном, Санкт-Петербурзька медична колеґія визнала можливим зробити для Полетика виняток і замінити обов'язковий іспит для надання права медичної практики в Росії на співбесіду. 13 вересня 1756 у співбесіді брали участь директор Санкт-Петербурзької медичної колеґії П. З. Кондоїді, проф. Й. Шрайбер і лікар флоту Д. П. Синопіус. За результатами бесіди Полетика отримав атестат «доктора и профессора» та право вільної медичної практики в Російській імперії з призначенням молодшим лікарем Санкт-Петербурзького генерального сухопутного госпіталю, а через три тижні — старшим лікарем. На цій посаді Политика перший у Російській державі (не іноземець) очолив провідний госпіталь.
 | «Это был, — вказує Я. А. Чистович, — человек молодой, энергичный, самолюбивый и крайне упрямый и самонадеянный. Но вместе с тем обширно образованный, честный, не грабившый казны и не наживавшийся за счет госпиталя». |  |
За короткий час Полетика збудував кілька нових корпусів, заклав ботанічний сад, накреслив деякі зміни в адміністративній і клінічній роботі госпіталю та його школи. Боровся проти застарілих методів лікування та догляду за хворими, домагався розширення прав для лікарів та вихованців школи тощо. Вступив у боротьбу проти казнокрадства в госпіталі з боку високоповажних чиновників та іноземних лікарів. Ця боротьба призвела не лише до розладу стосунків з правлячою верхівкою, але й до усунення Полетики в грудні 1759 з посади старшого лікаря. До жовтня 1763 служив у армії дивізійним лікарем Петербурзької дивізії, але військова кар'єра його не цікавила. Саме на цей період припала здійснена за його ініціативою і з дозволу Санкт-Петербурзької медичної колеґії перша поїздка в Україну з метою добору учнів для госпітальних шкіл з українських навчальних закладів, що фактично поклало початок організованому навчанню української молоді лікарській справі в межах Російської держави. Його переконливий виступ перед студентами КМА щодо користі оволодіння медичною професією призвів до того, що охочих вступити до госпітальних шкіл Москви і Санкт-Петербурґа виявилось набагато більше, ніж передбачалося прийняти. Після індивідуальних бесід та надзвичайно вимогливого іспиту з латинської мови він відібрав 55 студентів КМА. Серед них були Самойлович Данило, А. Італинський, Руцький Ілля, Трохимовський Михайло та ін.. Плекаючи надію створення в Україні медичного наукового осередку, а можливо, і навчального медичного центру, висловив бажання зайняти вільну на той час посаду керівника Васильківського (під Києвом) карантину — першої в Російській державі прикордонної застави з карантинними функціями (засновано 1729), якому віддав останніх 20 років свого життя й діяльності.
Природні риси його характеру, і насамперед чесність і безкомпромісність у виконанні лікарських обов'язків, призвели до сутичок з карантинними чиновниками й службовцями митниці, які, захищаючи себе, звинуватили у хабарництві самого Полетику. Це стало підставою для його звільнення з посади Санкт-Петербурзькою медичною колеґією. Для відновлення свого чесного імені йому знадобилось три роки впертої боротьби. Кінець цьому було покладено спеціальним указом імператриці Катерини ІІ від 23 квітня 1767:
| | «…онаго доктора Полетику, яко оказавшегося по учиненному над ним следствию по взятках невинным, по-прежнему доктором карантинным при Васильковском форпосте определить и удержанное у него за тринадцять месяцев жалованье выдать сполна из суммы Коллегии медицинской…». | |
Як керівник головного в Україні Васильківського карантину багато зробив для становлення карантинної служби, яка набула в межах України певної системи завдяки його філіям (Добрянка, Переяслав, Новоархангельськ, Кременчук, Переволочна, Микитів Перевіз у Запорозькій Січі). На початок вересня 1770 очолювана Полетикою медична бригада встановила на Подолі перші в Києві випадки захворювання на чуму, які переросли в тяжку епідемію. У цей час доклав багато зусиль до налагодження карантинної служби в місті, госпіталізації хворих у Кирилівській лікарні, їх ізоляції на Трухановому острові, працював у тимчасовому чумному госпіталі в приміщенні Кловського палацу. Його будинок на Печерську став своєрідним центром організації боротьби з епідемією чуми, а також осередком медичної громадськості міста. У ньому збиралися С. Митрофанов, Й. Лерхе, лікарі П. Бланк, П. Зимович, І. Яновський, аптекар Ґ. Бунґе та ін.. Квартиру свого «хрещеного батька» відвідував Д. Самойлович, який весною 1771 знаходився проїздом у Києві і з яким вони разом оглядали в Боярці підозрілих на чуму. На жаль, не діставши підтримки з Москви, він не зміг створити в Україні наукового або навчально-медичного центру.
Помер 24 квітня 1783 року у Василькові, де й похований.
Джерела
- Довідник з історії України
- Києво-Могилянська академія в іменах, XVII—XVIII ст. : енциклопедія. — К. : Видавничий дім «КМ Академія» — 2001. — ст.433-434
- Історія України в особах: IX—XVIII ст. К.:Видавництво «Україна», 1993, 396 с.
- ПОЛЕТИКИ — Полтавіка
Посилання
- Полетика Іван // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1419. — 1000 екз.
Література
- Полетика Іван Андрійович (1722*–1783) // Медицина в Україні. Видатні лікарі. Вип. 1. Кінець ХVІІ – перша половина ХІХ століть: біобібліографічний словник / Державна наукова медична бібліотека ; авт.-упоряд. С. М. Булах [та ін.]. – Київ, 1997. – С. 102.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Poletika Poletika Politika Politika Ivan Andrijovich 1722 sotenne mistechko Romen Lubenskogo polku nini m Romni rajcentr Sumskoyi oblasti 24 kvitnya 1783 m Vasilkiv Kiyivskogo namisnictva teper rajcentr Kiyivskoyi oblasti doktor medicini profesor direktor Sankt Peterburzkogo generalnogo suhoputnogo gospitalyu kerivnik Vasilkivskogo karantinu Brat Grigoriya Poletiki Poletika Ivan AndrijovichNarodivsya1722 Romni Rosijska imperiyaPomer24 kvitnya 1789 1789 04 24 Vasilkiv UkrayinaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistlikar diplomatAlma materKiyevo Mogilyanska akademiyaNaukovij stupindoktor medichnih naukRidPoletikiBatkoQ116678734 DitiPoletika Petro Ivanovich Mihajlo Ivanovich Poletika Q123053685 ZhittyepisNarodivsya u sim yi bunchukovogo tovarisha Lubenskogo polku Andriya Poletiki Vnuk znachkovogo tovarisha Poltavskogo polku vbitogo 1709 u Poltavskij bitvi batko z Poltavi pereyihav do m Romni vijt romenskij 1727 1729 znachkovij tovarish Lubenskogo polku lubenskij polkovij komisar 1733 bunchukovij tovarish 1749 Sam protyagom 1735 1746 navchavsya u Kiyevo Mogilyanskij akademiyi 1746 vlasnim koshtom viyihav do Nimechchini de do 1750 navchavsya v i buv cerkovnosluzhitelem u rosijskij posolskij Katerininskij cerkvi m Kil Povernuvshis v Rosiyu v kinci 1750 domigsya dozvolu Sankt Peterburzkoyi medichnoyi kolegiyi na vidviduvannya lekcij i praktichnih zanyat v Sankt Peterburzkij suhoputnij gospitalnij shkoli de jogo vchitelyami buli prof J Shrajber operator Ya Mellen ta doktor Uegerbauer Menshe nizh cherez rik vdruge viyihav za kordon i prodovzhiv navchannya spochatku v Kilskij medichnij akademiyi a potim z 1752 na medichnomu fakulteti Lejdenskogo universitetu Gollandiya de pershij z vihovanciv Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi 1754 roku zahistiv doktorsku disertaciyu Dissertatio medica inauguralis de morbis haerediteris Inauguracijna medichna disertaciya pro spadkovi hvorobi zaznachivshi v nij svoyu batkivshinu Parva Russia Malorosiya abo Ukrayina 1754 za naukovi zaslugi Poletiku obrano profesorom Kilskoyi medichnoyi akademiyi Obrannya stverdzhene Golshtinskim gercogom Petrom majbutnim rosijskim imperatorom Petrom III Pislya Georgiya Drogobicha XV st ce buv drugij vipadok koli ukrayinskij vchenij ocholyuvav kafedru 1754 1756 u zahidnoyevropejskomu vishomu navchalnomu zakladi Ale pracyuvav tam nedovgo i vidhilivshi dosit vigidni propoziciyi z dozvolu gercoga Petra 1756 povernuvsya v Sankt Peterburg Zvazhivshi na nayavnist profesorskogo zvannya otrimanogo za kordonom Sankt Peterburzka medichna kolegiya viznala mozhlivim zrobiti dlya Poletika vinyatok i zaminiti obov yazkovij ispit dlya nadannya prava medichnoyi praktiki v Rosiyi na spivbesidu 13 veresnya 1756 u spivbesidi brali uchast direktor Sankt Peterburzkoyi medichnoyi kolegiyi P Z Kondoyidi prof J Shrajber i likar flotu D P Sinopius Za rezultatami besidi Poletika otrimav atestat doktora i professora ta pravo vilnoyi medichnoyi praktiki v Rosijskij imperiyi z priznachennyam molodshim likarem Sankt Peterburzkogo generalnogo suhoputnogo gospitalyu a cherez tri tizhni starshim likarem Na cij posadi Politika pershij u Rosijskij derzhavi ne inozemec ocholiv providnij gospital Eto byl vkazuye Ya A Chistovich chelovek molodoj energichnyj samolyubivyj i krajne upryamyj i samonadeyannyj No vmeste s tem obshirno obrazovannyj chestnyj ne grabivshyj kazny i ne nazhivavshijsya za schet gospitalya Za korotkij chas Poletika zbuduvav kilka novih korpusiv zaklav botanichnij sad nakresliv deyaki zmini v administrativnij i klinichnij roboti gospitalyu ta jogo shkoli Borovsya proti zastarilih metodiv likuvannya ta doglyadu za hvorimi domagavsya rozshirennya prav dlya likariv ta vihovanciv shkoli tosho Vstupiv u borotbu proti kaznokradstva v gospitali z boku visokopovazhnih chinovnikiv ta inozemnih likariv Cya borotba prizvela ne lishe do rozladu stosunkiv z pravlyachoyu verhivkoyu ale j do usunennya Poletiki v grudni 1759 z posadi starshogo likarya Do zhovtnya 1763 sluzhiv u armiyi divizijnim likarem Peterburzkoyi diviziyi ale vijskova kar yera jogo ne cikavila Same na cej period pripala zdijsnena za jogo iniciativoyu i z dozvolu Sankt Peterburzkoyi medichnoyi kolegiyi persha poyizdka v Ukrayinu z metoyu doboru uchniv dlya gospitalnih shkil z ukrayinskih navchalnih zakladiv sho faktichno poklalo pochatok organizovanomu navchannyu ukrayinskoyi molodi likarskij spravi v mezhah Rosijskoyi derzhavi Jogo perekonlivij vistup pered studentami KMA shodo koristi ovolodinnya medichnoyu profesiyeyu prizviv do togo sho ohochih vstupiti do gospitalnih shkil Moskvi i Sankt Peterburga viyavilos nabagato bilshe nizh peredbachalosya prijnyati Pislya individualnih besid ta nadzvichajno vimoglivogo ispitu z latinskoyi movi vin vidibrav 55 studentiv KMA Sered nih buli Samojlovich Danilo A Italinskij Ruckij Illya Trohimovskij Mihajlo ta in Plekayuchi nadiyu stvorennya v Ukrayini medichnogo naukovogo oseredku a mozhlivo i navchalnogo medichnogo centru visloviv bazhannya zajnyati vilnu na toj chas posadu kerivnika Vasilkivskogo pid Kiyevom karantinu pershoyi v Rosijskij derzhavi prikordonnoyi zastavi z karantinnimi funkciyami zasnovano 1729 yakomu viddav ostannih 20 rokiv svogo zhittya j diyalnosti Prirodni risi jogo harakteru i nasampered chesnist i bezkompromisnist u vikonanni likarskih obov yazkiv prizveli do sutichok z karantinnimi chinovnikami j sluzhbovcyami mitnici yaki zahishayuchi sebe zvinuvatili u habarnictvi samogo Poletiku Ce stalo pidstavoyu dlya jogo zvilnennya z posadi Sankt Peterburzkoyu medichnoyu kolegiyeyu Dlya vidnovlennya svogo chesnogo imeni jomu znadobilos tri roki vpertoyi borotbi Kinec comu bulo pokladeno specialnim ukazom imperatrici Katerini II vid 23 kvitnya 1767 onago doktora Poletiku yako okazavshegosya po uchinennomu nad nim sledstviyu po vzyatkah nevinnym po prezhnemu doktorom karantinnym pri Vasilkovskom forposte opredelit i uderzhannoe u nego za trinadcyat mesyacev zhalovane vydat spolna iz summy Kollegii medicinskoj Yak kerivnik golovnogo v Ukrayini Vasilkivskogo karantinu bagato zrobiv dlya stanovlennya karantinnoyi sluzhbi yaka nabula v mezhah Ukrayini pevnoyi sistemi zavdyaki jogo filiyam Dobryanka Pereyaslav Novoarhangelsk Kremenchuk Perevolochna Mikitiv Pereviz u Zaporozkij Sichi Na pochatok veresnya 1770 ocholyuvana Poletikoyu medichna brigada vstanovila na Podoli pershi v Kiyevi vipadki zahvoryuvannya na chumu yaki pererosli v tyazhku epidemiyu U cej chas doklav bagato zusil do nalagodzhennya karantinnoyi sluzhbi v misti gospitalizaciyi hvorih u Kirilivskij likarni yih izolyaciyi na Truhanovomu ostrovi pracyuvav u timchasovomu chumnomu gospitali v primishenni Klovskogo palacu Jogo budinok na Pechersku stav svoyeridnim centrom organizaciyi borotbi z epidemiyeyu chumi a takozh oseredkom medichnoyi gromadskosti mista U nomu zbiralisya S Mitrofanov J Lerhe likari P Blank P Zimovich I Yanovskij aptekar G Bunge ta in Kvartiru svogo hreshenogo batka vidviduvav D Samojlovich yakij vesnoyu 1771 znahodivsya proyizdom u Kiyevi i z yakim voni razom oglyadali v Boyarci pidozrilih na chumu Na zhal ne distavshi pidtrimki z Moskvi vin ne zmig stvoriti v Ukrayini naukovogo abo navchalno medichnogo centru Pomer 24 kvitnya 1783 roku u Vasilkovi de j pohovanij DzherelaDovidnik z istoriyi Ukrayini Kiyevo Mogilyanska akademiya v imenah XVII XVIII st enciklopediya K Vidavnichij dim KM Akademiya 2001 st 433 434 Istoriya Ukrayini v osobah IX XVIII st K Vidavnictvo Ukrayina 1993 396 s POLETIKI PoltavikaPosilannyaPoletika Ivan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1419 1000 ekz LiteraturaPoletika Ivan Andrijovich 1722 1783 Medicina v Ukrayini Vidatni likari Vip 1 Kinec HVII persha polovina HIH stolit biobibliografichnij slovnik Derzhavna naukova medichna biblioteka avt uporyad S M Bulah ta in Kiyiv 1997 S 102 Portal Biografiyi