Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Си́ла Митрофа́нович Митрофа́нов (Митрофано́вич) (*1732 — †27 червня 1772, Бухарест, Волощина) — український вчений-медик, фізіолог, епідеміолог. Доктор медицини. Головний лікар Києва (1770-1771).
Життєпис
Народився в Україні, походження невідоме. Здобув освіту у Києво-Могилянській академії. 1756 продовжив навчання у Московській і Санкт-Петербурзькій шпитальних школах. 1758 дістав звання підлікаря, 1759 — лікаря.
1761 серед десятьох найздібніших молодих лікарів-українців відряджений Медичною колегією на навчання за кордон. 12 вересня зарахований до Лейденського університету, на момент вступу мав 29 років. 1765 захистив докторську дисертацію на тему «Про вільне входження повітря в легені» (De spontaneo aeris introitu in pulmonem). У цій праці на підставі власних дослідів пояснив акт дихання людини як результат дії атмосферного тиску:
Ця дія є спонтанна та природня. Повітря входить в легені як у ковальський міх чи у помпу, само собою.
У дослідженні є передові для свого часу думки. Зокрема, український вчений одним із перших звернув увагу на роль навіювання у дії лікарських препаратів. У восьмій тезі своєї праці Митрофанов пише, що медикаменти не можуть ліквідувати захворювання «без допомоги людської натури».
У 1765-1769 роках українець стажувався та працював у Парижі. 1769 повернувся в Україну. 1770 призначений старшим лікарем Київського військового шпиталю, одночасно виконував обов'язки головного міського лікаря. Очолював чумний шпиталь під час епідемії чуми в Києві у 1770-1771 роках.
Восени 1771 призначений головним лікарем Першої діючої армії РІА, що діяла проти османських військ на Поділлі та у Волощині. Організовував протичумні карантинні заходи у війську. Помер 27 червня 1772 в Бухаресті, заразившись чумою.
Написав одну з перших наукових праць, присвячену сечокам'яній хворобі — «Про камені у нирках». Рукопис був оприлюднений вже після його смерті, 1801 року.
Боротьба з епідемією чуми в Києві
У вересні 1770 в Києві спалахнула наймасштабніша в історії міста епідемія чуми. Вона тривала до весни 1771 та забрала життя від 4 до 6 тисяч киян. Сила Митрофанов очолював боротьбу з хворобою разом з видатним українським епідеміологом, керівником Васильківського карантину Іваном Полетикою та німецьким лікарем, директором Медичної канцелярії Йоганном-Якобом Лерхе.
Митрофанов, Полетика та Лерхе розробили інструкцію, як треба поводитися з людьми, що захворіли на чуму, та їхніми речами. М'які пожитки належало спалювати, а ті, які лежали в скринях або були заховані в коморах і льохах, — кількаразово ретельно виморожовувати зимової пори. У теплу пору речі обкурювали ялівцем, сосновими шишками та оцтом. Гроші й металевий посуд вимочували добу в кислій гарячій воді з сіллю. У будинках померлих від пошесті одразу ж витягували віконні рами, двері, розвалювали груби, щоб ніхто в них не міг оселитися, а приміщення за зиму вимерзли. Бездомних собак, які могли розносити хворобу, лікарі вимагали винищувати. Людей, які ще не захворіли, з будинків, де мешкали померлі, суворо наказували ізольовувати. Теплої пори їх селили на Трухановому острові, а з настанням холодів — у Кирилівському монастирі, перевівши ченців до інших обителей. Померлих заборонили ховати на цвинтарях парафіяльних церков, а родичам брати участь у похоронних обрядах.
Військовий шпиталь не міг розмістити всіх хворих, тому Сила Митрофанов організував чумний шпиталь у приміщенні Кловського палацу, яке передала Києво-Печерська лавра. У квітні 1771 тут він зустрівся з видатним українським лікарем Данилом Самойловичем, який був у Києві переїздом.
Митрофанов запровадив нові підходи до лікування інфекційних недуг. Всупереч тодішнім інструкціям, які приписували застосовувати кровопускання та давати хворим проносне, головний міський лікар навпаки — наказував лікувати закріплюючими препаратами, що зменшило кількість летальних випадків. Згодом його методику застосовували Д. Самойлович і К. Ягельський під час боротьби з епідемією чуми в Москві у 1771-1772 роках.
Джерела
- Бойчак М., Лякіна Р. До історії Київського військового шпиталю у XVIII ст. // «Військово-історичний альманах», 2001, ч. 1 (2).
- Криштопа Б. Митрофанов Сила // Києво-Могилянська академія в іменах XVII-XVIII ст.: енциклопедичне видання. — Київ: Видавничий дім «КМ Академія», 2001.
- Плющ Василь. Нариси з історії української медичної науки та освіти. Книга І: Від початків української державности до 19 століття. — Мюнхен, 1979.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mitrofanov Si la Mitrofa novich Mitrofa nov Mitrofano vich 1732 1732 27 chervnya 1772 Buharest Voloshina ukrayinskij vchenij medik fiziolog epidemiolog Doktor medicini Golovnij likar Kiyeva 1770 1771 ZhittyepisNarodivsya v Ukrayini pohodzhennya nevidome Zdobuv osvitu u Kiyevo Mogilyanskij akademiyi 1756 prodovzhiv navchannya u Moskovskij i Sankt Peterburzkij shpitalnih shkolah 1758 distav zvannya pidlikarya 1759 likarya Titulna storinka doktorskoyi disertaciyi Sili Mitrofanova 1761 sered desyatoh najzdibnishih molodih likariv ukrayinciv vidryadzhenij Medichnoyu kolegiyeyu na navchannya za kordon 12 veresnya zarahovanij do Lejdenskogo universitetu na moment vstupu mav 29 rokiv 1765 zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Pro vilne vhodzhennya povitrya v legeni De spontaneo aeris introitu in pulmonem U cij praci na pidstavi vlasnih doslidiv poyasniv akt dihannya lyudini yak rezultat diyi atmosfernogo tisku Cya diya ye spontanna ta prirodnya Povitrya vhodit v legeni yak u kovalskij mih chi u pompu samo soboyu U doslidzhenni ye peredovi dlya svogo chasu dumki Zokrema ukrayinskij vchenij odnim iz pershih zvernuv uvagu na rol naviyuvannya u diyi likarskih preparativ U vosmij tezi svoyeyi praci Mitrofanov pishe sho medikamenti ne mozhut likviduvati zahvoryuvannya bez dopomogi lyudskoyi naturi U 1765 1769 rokah ukrayinec stazhuvavsya ta pracyuvav u Parizhi 1769 povernuvsya v Ukrayinu 1770 priznachenij starshim likarem Kiyivskogo vijskovogo shpitalyu odnochasno vikonuvav obov yazki golovnogo miskogo likarya Ocholyuvav chumnij shpital pid chas epidemiyi chumi v Kiyevi u 1770 1771 rokah Voseni 1771 priznachenij golovnim likarem Pershoyi diyuchoyi armiyi RIA sho diyala proti osmanskih vijsk na Podilli ta u Voloshini Organizovuvav protichumni karantinni zahodi u vijsku Pomer 27 chervnya 1772 v Buharesti zarazivshis chumoyu Napisav odnu z pershih naukovih prac prisvyachenu sechokam yanij hvorobi Pro kameni u nirkah Rukopis buv oprilyudnenij vzhe pislya jogo smerti 1801 roku Borotba z epidemiyeyu chumi v KiyeviU veresni 1770 v Kiyevi spalahnula najmasshtabnisha v istoriyi mista epidemiya chumi Vona trivala do vesni 1771 ta zabrala zhittya vid 4 do 6 tisyach kiyan Sila Mitrofanov ocholyuvav borotbu z hvoroboyu razom z vidatnim ukrayinskim epidemiologom kerivnikom Vasilkivskogo karantinu Ivanom Poletikoyu ta nimeckim likarem direktorom Medichnoyi kancelyariyi Jogannom Yakobom Lerhe Klovskij palac u 1836 roci Mitrofanov Poletika ta Lerhe rozrobili instrukciyu yak treba povoditisya z lyudmi sho zahvorili na chumu ta yihnimi rechami M yaki pozhitki nalezhalo spalyuvati a ti yaki lezhali v skrinyah abo buli zahovani v komorah i lohah kilkarazovo retelno vimorozhovuvati zimovoyi pori U teplu poru rechi obkuryuvali yalivcem sosnovimi shishkami ta octom Groshi j metalevij posud vimochuvali dobu v kislij garyachij vodi z sillyu U budinkah pomerlih vid poshesti odrazu zh vityaguvali vikonni rami dveri rozvalyuvali grubi shob nihto v nih ne mig oselitisya a primishennya za zimu vimerzli Bezdomnih sobak yaki mogli roznositi hvorobu likari vimagali vinishuvati Lyudej yaki she ne zahvorili z budinkiv de meshkali pomerli suvoro nakazuvali izolovuvati Teployi pori yih selili na Truhanovomu ostrovi a z nastannyam holodiv u Kirilivskomu monastiri perevivshi chenciv do inshih obitelej Pomerlih zaboronili hovati na cvintaryah parafiyalnih cerkov a rodicham brati uchast u pohoronnih obryadah Vijskovij shpital ne mig rozmistiti vsih hvorih tomu Sila Mitrofanov organizuvav chumnij shpital u primishenni Klovskogo palacu yake peredala Kiyevo Pecherska lavra U kvitni 1771 tut vin zustrivsya z vidatnim ukrayinskim likarem Danilom Samojlovichem yakij buv u Kiyevi pereyizdom Mitrofanov zaprovadiv novi pidhodi do likuvannya infekcijnih nedug Vsuperech todishnim instrukciyam yaki pripisuvali zastosovuvati krovopuskannya ta davati hvorim pronosne golovnij miskij likar navpaki nakazuvav likuvati zakriplyuyuchimi preparatami sho zmenshilo kilkist letalnih vipadkiv Zgodom jogo metodiku zastosovuvali D Samojlovich i K Yagelskij pid chas borotbi z epidemiyeyu chumi v Moskvi u 1771 1772 rokah DzherelaBojchak M Lyakina R Do istoriyi Kiyivskogo vijskovogo shpitalyu u XVIII st Vijskovo istorichnij almanah 2001 ch 1 2 Krishtopa B Mitrofanov Sila Kiyevo Mogilyanska akademiya v imenah XVII XVIII st enciklopedichne vidannya Kiyiv Vidavnichij dim KM Akademiya 2001 Plyush Vasil Narisi z istoriyi ukrayinskoyi medichnoyi nauki ta osviti Kniga I Vid pochatkiv ukrayinskoyi derzhavnosti do 19 stolittya Myunhen 1979