Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Подвійне рішення НАТО (англ. NATO Double-Track Decision; нім. NATO-Doppelbeschluss) — система прийнятих лідерами Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Франції та Федеративної Республіки Німеччина від 12 грудня 1979 року військово-стратегічних рішень у рамках Організації Північноатлантичного договору (НАТО) про застосування двох паралельних і взаємодоповнюючих підходів: зміцнення оборонних потужностей і сприяння переговорам щодо роззброєння та контролю за озброєнням.
та балістична ракета «Першинг-ІІ» (зліва направо)
Передісторія
У 70-х роках ХХ століття міжнародна ситуація була позначена суттєвим загостренням питань безпеки й оборони через напружені відносини між світовими супердержавами, насамперед США і СРСР. Геополітичним центром цього протистояння стала Німеччина, територія якої після Другої світової війни була розділена між двома військовими блоками.
У 1974 році СРСР почав випробування балістичної ракетної системи середньої дальності під назвою «Піонер» (за класифікацією НАТО SS-20 mod.1 Saber), а вже у 1976 році ці ракетні комплекси поступили і були прийняті на озброєння. Ефективна дальність таких ракет складала до 5500 кілометрів. Крім того, ракети відзначалися високою точністю, мобільністю, більшим радіусом дії та мали декілька боєголовок індивідуального наведення. Перший ракетний полк заступив на бойове чергування у серпні 1976 року в Білорусі, а з 1978 року система «Піонер» почала масово замінювати старі балістичні ракетні системи середньої дальності Р-12 і Р-14.
З 1972 по 1979 роки між США і СРСР велися переговори про обмеження стратегічних озброєнь (OCB-2/SALT-2), але ракети середньої дальності «Піонер» опинилися за рамками переговорного процесу двох наддержав.
Першим, хто звернув увагу на небезпеку нових ракетних систем для Західної Європи був Федеральний канцлер Федеративної Республіки Німеччини Гельмут Шмідт. Західнонімецький політик звернув увагу громадськості на поточну проблему під час свого виступу в 1977 році в Лондонському інституті стратегічних досліджень. Шмідт заявив, що прийняті на озброєння Радянським Союзом нові ракети кардинально порушують сформовану в цілому ситуацію військово-стратегічної рівноваги в Європі. Він закликав своїх союзників по НАТО прийняти контрзаходи. Канцлер і його прихильники побоювалися, що США могли у відповідь на гіпотетичне застосування СРСР цих ракет проти ФРН, Великої Британії, Італії та країн Бенілюксу відступити від своїх гарантій. Адміністрація президента Джиммі Картера схилялася до ведення переговорів про стратегічні озброєння в рамках політики . Для вирівнювання порушеного балансу Сполучені Штати мали намір розмістити на території ФРН нейтронну зброю. Подібні плани викликали великий резонанс в країнах Західної Європи.
У травні 1978 року на засіданні глав держав та голів урядів держав-членів НАТО у Вашингтоні серед інших питань особливе місце посідала проблематика розвитку відносин між Сходом і Заходом, а вже у грудні 1979 року на позачерговому засіданні міністрів закордонних справ і міністрів оборони у Брюсселі риторика з цього питання набула більш конкретної форми та стала жорсткішою. Реакцією на встановлення СРСР ракет SS-20 стало ухвалення резолюції, що ввійшло в історію під назвою «Подвійне рішення НАТО». Міністри закликали Альянс модернізувати стратегічний потенціал та розпочати розгортання нового ядерного озброєння, а також підтримали ведення переговорів між США та СРСР щодо скорочення ядерних сил дальньої дії.
«Подвійне рішення»
Рішення, що було прийнято 12 грудня 1979 року, складалося з двох основних частин:
1) було погоджене розташування 464-х крилатих ракет наземного мобільного базування на території спочатку семи, а пізніше п'яти європейських країн-союзників НАТО (Бельгія, Італія, Нідерланди, ФРН та Велика Британія), а також 108 балістичних ракет «Першинг–ІІ» — тільки на території ФРН. Обидва типи ракет знаходились під контролем Сполучених Штатів.
2) запропоновано почати переговори з двостороннього обмеження ракет середньої дальності між Сходом і Заходом.
Сам альянс після прийняття цього рішення зіштовхнувся з внутрішніми проблемами: Данія і Норвегія з огляду на їхній неядерний статус відмовились брати участь у дислокації ракет, а ФРН довгий час відмовлялася розташовувати на своїй території ракети наземного базування. Крім того, уряди Бельгії та Нідерландів відкладали подібне розташування ядерних сил до тих пір, поки не буде зроблена оцінка можливого успіху переговорів щодо обмеження ядерних сил дальньої дії, як і передбачав другий пункт «Подвійного рішення».
Федеральний канцлер Гельмут Шмідт намагався переконати своїх однопартійців у доцільності прийняття цього рішення, але поява нової політичної сили (Партія Зелених) та «руху за мир» перешкоджала планам Шмідта. Наприкінці 1980 року «рух за мир» набув значного підйому і вже у жовтні 1981 року в Бонні на вуличній демонстрації були представлені 700 різноманітних організацій, а маніфест про відмову від ядерної зброї від 10 червня 1982 року підписали 1400 організацій. У жовтні 1982 Бундестаг висловив Шмідту вотум недовіри і той подав у відставку. У ситуації глибокої суспільно-політичної та економічної кризи новим канцлером ФРН стає Гельмут Коль, який під час свого виступу на засіданні Бундестагу 21 листопада 1983 року закликав проголосувати за подвійне рішення, тим самим підтримуючи політику попередника. Гельмут Коль заявив:
 | Німеччиною керує не вулиця, Німеччиною керує Бундестаг. |  |
Розгортання ракет «Першинг–ІІ» у кількості 108-ми пускових установок почалося в Західній Німеччині 30 листопада 1983 року і закінчилося в кінці 1985-го.
Дислокація ракетних установок
| Рік | Кількість | Розташування | |
|---|---|---|---|
| 1983 | 96 | авіабаза «Greenham Common» | Велика Британія |
| 1984 | 112 | Комізо | Італія |
| 1985 | 48 | Флорен | Бельгія |
| 1986 | 64 | авіабаза «Molesworth» | Велика Британія |
| 1986 | 96 | Вюшхайм | ФРН |
| 1988 | 48 | авіабаза «Woensdrecht» | Нідерланди |
Реакція СРСР
У червні 1979 року між США та СРСР укладено угоду ОСО-2, що визначає порядок контролю озброєнь та ставить за мету обмеження ядерних запасів країн.
У листопаді того ж року у Берліні на святкуванні тридцятої річниці заснування Німецької Демократичної Республіки Генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв урочисто оголосив про намір СРСР вивести 20 тисяч військових та 1 тисячу танків зі Східної Німеччини, а також запропонував скоротити кількість радянських ракет, націлених на Західну Європу. Проте головною умовою виконання усіх цих пропозицій лідер СРСР назвав відмову НАТО від реалізації планів щодо модернізації ядерного арсеналу, що буде спрямований на Радянський Союз.
А вже 8 грудня 1987 року Сполучені Штати і Радянський Союз підписали Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності.
Згадка в мистецтві
У художньому фільмі «Восьминіжка» про англійського суперагента Джеймса Бонда тема так званих «євроракет» і «подвійного рішення» частково згадується.
Див. також
Посилання
- (англ.)
- (укр.)
- Подвійна резолюція НАТО 1979: німецький контекст (укр.)
- «Двойное решение» НАТО, 12 декабря 1979 г. (рос.)
- Проблема «евроракет» и «двойное решение» НАТО (рос.)
Література
- No Glicims for NATO // Nation. — 11/24/1979. — Vol. 229. — Issue 17. — P. 513—521.
- Haftendorn, Helga. Deutsche Außenpolitik zwischen Selbstbeschränkung und Selbstbehauptung. — Stuttgart München: Deutsche Verlags-Anstalt, 2001. — S. 282.
- Außenpolitik der Bundesrepublik Deutschland: Dokumente von 1949 bis 1994; herausgegeben aus Anlaß des 125. Jubiläums des Auswärtigen Amts. — Hrsg.: Auswärtiges Amt, Referat Öffentlichkeitsarbeit. Verantw: Reinhard Bettsuege. — Köln: Verl. Wiss. Und Politik, 1995. — S. 469—472.
- Haftendorn, Helga. Deutsche Außenpolitik zwischen Selbstbeschränkung und Selbstbehauptung. — Stuttgart München: Deutsche Verlags-Anstalt, 2001. — S. 281—282.
- Focus on New Political Groups in Germany // German Information Center, New York. — July, 1982. — P. 3.
- Bering, Henrik. Helmut Kohl. Regnery Publishing, 1999. – P. 22.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Podvijne rishennya NATO angl NATO Double Track Decision nim NATO Doppelbeschluss sistema prijnyatih liderami Spoluchenih Shtativ Ameriki Velikoyi Britaniyi Franciyi ta Federativnoyi Respubliki Nimechchina vid 12 grudnya 1979 roku vijskovo strategichnih rishen u ramkah Organizaciyi Pivnichnoatlantichnogo dogovoru NATO pro zastosuvannya dvoh paralelnih i vzayemodopovnyuyuchih pidhodiv zmicnennya oboronnih potuzhnostej i spriyannya peregovoram shodo rozzbroyennya ta kontrolyu za ozbroyennyam krilata raketa Tomagavk raketnij kompleks Pioner ta balistichna raketa Pershing II zliva napravo PeredistoriyaU 70 h rokah HH stolittya mizhnarodna situaciya bula poznachena suttyevim zagostrennyam pitan bezpeki j oboroni cherez napruzheni vidnosini mizh svitovimi superderzhavami nasampered SShA i SRSR Geopolitichnim centrom cogo protistoyannya stala Nimechchina teritoriya yakoyi pislya Drugoyi svitovoyi vijni bula rozdilena mizh dvoma vijskovimi blokami U 1974 roci SRSR pochav viprobuvannya balistichnoyi raketnoyi sistemi serednoyi dalnosti pid nazvoyu Pioner za klasifikaciyeyu NATO SS 20 mod 1 Saber a vzhe u 1976 roci ci raketni kompleksi postupili i buli prijnyati na ozbroyennya Efektivna dalnist takih raket skladala do 5500 kilometriv Krim togo raketi vidznachalisya visokoyu tochnistyu mobilnistyu bilshim radiusom diyi ta mali dekilka boyegolovok individualnogo navedennya Pershij raketnij polk zastupiv na bojove cherguvannya u serpni 1976 roku v Bilorusi a z 1978 roku sistema Pioner pochala masovo zaminyuvati stari balistichni raketni sistemi serednoyi dalnosti R 12 i R 14 Z 1972 po 1979 roki mizh SShA i SRSR velisya peregovori pro obmezhennya strategichnih ozbroyen OCB 2 SALT 2 ale raketi serednoyi dalnosti Pioner opinilisya za ramkami peregovornogo procesu dvoh nadderzhav Pershim hto zvernuv uvagu na nebezpeku novih raketnih sistem dlya Zahidnoyi Yevropi buv Federalnij kancler Federativnoyi Respubliki Nimechchini Gelmut Shmidt Zahidnonimeckij politik zvernuv uvagu gromadskosti na potochnu problemu pid chas svogo vistupu v 1977 roci v Londonskomu instituti strategichnih doslidzhen Shmidt zayaviv sho prijnyati na ozbroyennya Radyanskim Soyuzom novi raketi kardinalno porushuyut sformovanu v cilomu situaciyu vijskovo strategichnoyi rivnovagi v Yevropi Vin zaklikav svoyih soyuznikiv po NATO prijnyati kontrzahodi Kancler i jogo prihilniki poboyuvalisya sho SShA mogli u vidpovid na gipotetichne zastosuvannya SRSR cih raket proti FRN Velikoyi Britaniyi Italiyi ta krayin Benilyuksu vidstupiti vid svoyih garantij Administraciya prezidenta Dzhimmi Kartera shilyalasya do vedennya peregovoriv pro strategichni ozbroyennya v ramkah politiki Dlya virivnyuvannya porushenogo balansu Spolucheni Shtati mali namir rozmistiti na teritoriyi FRN nejtronnu zbroyu Podibni plani viklikali velikij rezonans v krayinah Zahidnoyi Yevropi U travni 1978 roku na zasidanni glav derzhav ta goliv uryadiv derzhav chleniv NATO u Vashingtoni sered inshih pitan osoblive misce posidala problematika rozvitku vidnosin mizh Shodom i Zahodom a vzhe u grudni 1979 roku na pozachergovomu zasidanni ministriv zakordonnih sprav i ministriv oboroni u Bryusseli ritorika z cogo pitannya nabula bilsh konkretnoyi formi ta stala zhorstkishoyu Reakciyeyu na vstanovlennya SRSR raket SS 20 stalo uhvalennya rezolyuciyi sho vvijshlo v istoriyu pid nazvoyu Podvijne rishennya NATO Ministri zaklikali Alyans modernizuvati strategichnij potencial ta rozpochati rozgortannya novogo yadernogo ozbroyennya a takozh pidtrimali vedennya peregovoriv mizh SShA ta SRSR shodo skorochennya yadernih sil dalnoyi diyi Podvijne rishennya Rishennya sho bulo prijnyato 12 grudnya 1979 roku skladalosya z dvoh osnovnih chastin 1 bulo pogodzhene roztashuvannya 464 h krilatih raket nazemnogo mobilnogo bazuvannya na teritoriyi spochatku semi a piznishe p yati yevropejskih krayin soyuznikiv NATO Belgiya Italiya Niderlandi FRN ta Velika Britaniya a takozh 108 balistichnih raket Pershing II tilki na teritoriyi FRN Obidva tipi raket znahodilis pid kontrolem Spoluchenih Shtativ 2 zaproponovano pochati peregovori z dvostoronnogo obmezhennya raket serednoyi dalnosti mizh Shodom i Zahodom Sam alyans pislya prijnyattya cogo rishennya zishtovhnuvsya z vnutrishnimi problemami Daniya i Norvegiya z oglyadu na yihnij neyadernij status vidmovilis brati uchast u dislokaciyi raket a FRN dovgij chas vidmovlyalasya roztashovuvati na svoyij teritoriyi raketi nazemnogo bazuvannya Krim togo uryadi Belgiyi ta Niderlandiv vidkladali podibne roztashuvannya yadernih sil do tih pir poki ne bude zroblena ocinka mozhlivogo uspihu peregovoriv shodo obmezhennya yadernih sil dalnoyi diyi yak i peredbachav drugij punkt Podvijnogo rishennya Federalnij kancler Gelmut Shmidt namagavsya perekonati svoyih odnopartijciv u docilnosti prijnyattya cogo rishennya ale poyava novoyi politichnoyi sili Partiya Zelenih ta ruhu za mir pereshkodzhala planam Shmidta Naprikinci 1980 roku ruh za mir nabuv znachnogo pidjomu i vzhe u zhovtni 1981 roku v Bonni na vulichnij demonstraciyi buli predstavleni 700 riznomanitnih organizacij a manifest pro vidmovu vid yadernoyi zbroyi vid 10 chervnya 1982 roku pidpisali 1400 organizacij U zhovtni 1982 Bundestag visloviv Shmidtu votum nedoviri i toj podav u vidstavku U situaciyi glibokoyi suspilno politichnoyi ta ekonomichnoyi krizi novim kanclerom FRN staye Gelmut Kol yakij pid chas svogo vistupu na zasidanni Bundestagu 21 listopada 1983 roku zaklikav progolosuvati za podvijne rishennya tim samim pidtrimuyuchi politiku poperednika Gelmut Kol zayaviv Nimechchinoyu keruye ne vulicya Nimechchinoyu keruye Bundestag Rozgortannya raket Pershing II u kilkosti 108 mi puskovih ustanovok pochalosya v Zahidnij Nimechchini 30 listopada 1983 roku i zakinchilosya v kinci 1985 go Dislokaciya raketnih ustanovokRik Kilkist Roztashuvannya1983 96 aviabaza Greenham Common Velika Britaniya1984 112 Komizo Italiya1985 48 Floren Belgiya1986 64 aviabaza Molesworth Velika Britaniya1986 96 Vyushhajm FRN1988 48 aviabaza Woensdrecht NiderlandiReakciya SRSRPrezident SShA Ronald Rejgan i Generalnij sekretar CK KPRS Mihajlo Gorbachov pidpisuyut dogovir pro likvidaciyu raket serednoyi i maloyi dalnosti U chervni 1979 roku mizh SShA ta SRSR ukladeno ugodu OSO 2 sho viznachaye poryadok kontrolyu ozbroyen ta stavit za metu obmezhennya yadernih zapasiv krayin U listopadi togo zh roku u Berlini na svyatkuvanni tridcyatoyi richnici zasnuvannya Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki Generalnij sekretar CK KPRS Leonid Brezhnyev urochisto ogolosiv pro namir SRSR vivesti 20 tisyach vijskovih ta 1 tisyachu tankiv zi Shidnoyi Nimechchini a takozh zaproponuvav skorotiti kilkist radyanskih raket nacilenih na Zahidnu Yevropu Prote golovnoyu umovoyu vikonannya usih cih propozicij lider SRSR nazvav vidmovu NATO vid realizaciyi planiv shodo modernizaciyi yadernogo arsenalu sho bude spryamovanij na Radyanskij Soyuz A vzhe 8 grudnya 1987 roku Spolucheni Shtati i Radyanskij Soyuz pidpisali Dogovir pro likvidaciyu raket serednoyi ta maloyi dalnosti Zgadka v mistectviU hudozhnomu filmi Vosminizhka pro anglijskogo superagenta Dzhejmsa Bonda tema tak zvanih yevroraket i podvijnogo rishennya chastkovo zgaduyetsya Div takozhHolodna vijna Able Archer 83 BGM 109 TomahawkPosilannya angl ukr Podvijna rezolyuciya NATO 1979 nimeckij kontekst ukr Dvojnoe reshenie NATO 12 dekabrya 1979 g ros Problema evroraket i dvojnoe reshenie NATO ros LiteraturaNo Glicims for NATO Nation 11 24 1979 Vol 229 Issue 17 P 513 521 Haftendorn Helga Deutsche Aussenpolitik zwischen Selbstbeschrankung und Selbstbehauptung Stuttgart Munchen Deutsche Verlags Anstalt 2001 S 282 Aussenpolitik der Bundesrepublik Deutschland Dokumente von 1949 bis 1994 herausgegeben aus Anlass des 125 Jubilaums des Auswartigen Amts Hrsg Auswartiges Amt Referat Offentlichkeitsarbeit Verantw Reinhard Bettsuege Koln Verl Wiss Und Politik 1995 S 469 472 Haftendorn Helga Deutsche Aussenpolitik zwischen Selbstbeschrankung und Selbstbehauptung Stuttgart Munchen Deutsche Verlags Anstalt 2001 S 281 282 Focus on New Political Groups in Germany German Information Center New York July 1982 P 3 Bering Henrik Helmut Kohl Regnery Publishing 1999 P 22