Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Повалення Римської монархії, політична революція у Стародавньому Римі, яка відбулась приблизно 509 року до нашої ери, її наслідками було вигнання останнього римського короля, Тарквінія ІІ (лат. Lucius Tarquinius Superbus) і заснування Римської республіки.
| Повалення Римської монархії | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повалення та вигнання римських монархів | ||||||||||
| ||||||||||
| Сторони | ||||||||||
| Римська республіка | Римське королівство | Римське королівство, Латинський союз, Вейї, Таркуїнія | ||||||||
| Лідери | ||||||||||
| Луцій Юній Брут, Публій Валерій Публікола | Луцій Тарквіній Гордий, Секст Тарквіній, Тит Тарквіній | Луцій Тарквіній Гордий, Аррунт Тарквіній, Тит Тарквіній, Порсена, Октавій Мамілій | ||||||||
Згідно даних історика Тита Лівія та загальноприйнятій Римській історії часів пізньої Римської республіки, король Луцій Тарквіній Супербус (також – Таквіній Гордий), брав участь у воєнній кампанії, коли його син Секст Тарквіній (лат. Sextus Tarquinius) зґвалтував шляхетну жінку за ім'ям Лукреція (лат. Lucretia), після чого вона розповіла про злочин представникам багатьох шляхетних римських родин і вчинила публічне самогоубство. За однією з версій це сталось на очах головного магістрата.
Римська шляхта, на чолі з Луцієм Юніоном Брутом (лат. Lucius Junius Brutus) заручилася підтримкою патрицій та плебеїв задля вигнання короля та його родини з території підконтрольній Риму. Армія підтримала революціонерів-заколотників і всі спроби Тарквінія ІІ повернути собі владу над Римом зазнали поразки. Монархічний устрій було замінено на республіканський, відтоді громадяни щороку обирали двох консулів для правління республікою. Остання спроба останнього монарха повернути собі владу над Римом закінчилась поразкою 496 року до н.е.
Передмови
Сьомий і останній Римський монарх, Тарквіній ІІ, здобув престол завдяки державному заколоту. Попереднього монарха, Сервія Туллія, який користувався підтримкою нижчих класів населення, було вбито внаслідок змови між сином колишнього монарха – Тарквінієм ІІ і його дружиною Туллією – дочкою чинного монарха Сервія Туллія. Короля заманили у захоплену озброєними найманцями будівлю Сенату де Тарквіній ІІ вже оголосив себе королем. За іншою версією у сенаті панувало критичне ставлення до чинного монарха і Тарквінія було проголошено королем сенаторами. На той час сенат міг скликати лише монарх, таким чином обидві версії свідчать про нелегітимність коронації Тарквінія ІІ. Більш того, влада сенату мала дорадчий характер.
Тарквіній власноручно підняв літнього Сервіуса і жбурнув його на вхідні сходи, після чого королівська охорона втекла і найманці вбили літнього шостого Римського монарха який ще намагався повзти геть. Історик Тит Лівій додає, що після вбивства, тілом Сервіуса проїхалась колісницею дочка Туллія. Вулиця де це відбулось ще століттями носила назву Вулиці злочину (лат. Vicus sceleratus) в згадку про цю подію.
Через небажання ділитись повноваженнями Тарквіній увійшов в історію як Луцій Тарквіній Гордий. Він зосередив всю повному влади у своїх руках і у меншій мірі його синів. Його каденції були притаманні репресії, зокрема масові страти, агресивна зовнішня політика спрямована на розширення впливу і кордонів Римського королівства і жвава розбудова міста. Він намагався зміцнити домінуючу роль Риму у Латинській конфедерації.
Останньою експансіоністською кампанією Тарквінія ІІ була тривала облога Ардеї, на південних кордонах тогочасного Римського королівства. В облозі на римському боці брав участь Луцій Юніон Брут, його брата раніше вбив Таквіній ІІ, сам Луцій Юніон уник цієї долі прийнявши образ телепня який не представляє ніякої конкуренції монарху, звідти пішло його прізвисько «Брут», що перекладається як телепень, бовдур або тупак.
Зґвалтування Лукреції
Тривала облога Ардеї призвела до послабшення військового порядку і офіцерів вільно відпускали у відпустку до Риму. Під час однієї з вечірок у наметі одного з синів монарха, Секста Тарквінія, влаштованих на фронті біля Ардея, бійці почали обговорювати якості своїх жінок, коли член королівської родини запропонував замість порожніх балачок галопом за кілька годин дістатись Риму і оцінити всіх наживо, зокрема його дружину Лукрецію.
Нетверезі бійці за кілька годин дістались галопом міста і застали своїх дружин в компанії молодих друзів, з якими вони розважались у екстравагантній нічній вечірці. Лукреції там не знайшлось і ватага нетверезих бійців вирушила у провінційне містечко Колацію, що було неподалік Риму. Попри пізній час, Лукреція сиділа вдома і ретельно займалась зі своїми служницями прядінням. Всі раптом погодились, що Лукреція найбільш доброчесна та цнотлива з усіх дружин. Всіх запросили на вечерю, під час якої Секст Тарквіній усвідомив наскільки він вражений цнотливістю і красою Лукреції, що забажав переспати з нею.Через декілька днів Секст Тарквіній повернувся до Лукреції, коли вдома не було її чоловіка. Лукреція шанобливо його привітала, нагодувала і виділила йому спальну кімнату на ніч. Коли всі у садибі позасинали, Секст Тарквіній озброївся мечем і проникнув до хоромів Лукреції. Коли погрози бути вбитою неподіяли на Лукрецію, він застосував більш жорстку стратегією, погрожуючи залишити її мертве тіло у ліжку з тілом мертвого раба і розповісти всім, що випадково дізнався, що вона займається сексом з рабом, таким чином зганьбить її честь. За тогочасними законами вбивство перелюбниці дозволялось. Погроза посмертної репутації хвойди подіяло на Лукрецію і вона припинила чинити опір. Після зґвалтування Секст Тарквіній повернувся до його військового табору.
Лукреція надіслала листів своєму батькові і чоловікові, в яких розповідали, що сталось лихо і вони обидва мусять привезти з собою надійних друзів. В момент отримання листа її чоловіком, поруч з ним стояв Луцій Брут, який погодився взяти участь у незрозумілій для них місії. Коли всі дістались Лукреції, вона розповіла про злочин, завершуючи свою промову словами:
 | Лише тіло моє осквернене, а серце — безвинне. Смерть стане моїм свідком. Пообіцяйте мені, що перелюбника буде покарано. Його ім'я — Секстус Тарквіній! Я вільна від провини, але мушу прийняти і свою покару. |  |
Після того як присутні дали свою згоду, вона встромила кинджал у своє серце. Брут кинувся до неї, дістав кинджал і заговорив рішуче і впевнено:
| | Я переслідуватиму Тарквінія Гордого, його порочну дружину і всіх його дітей, і більше ніколи вони, або будь хто інший, не королюватиме у Римі | |
Революція
Тіло Лукреції було винесено на колаційський майдан, де хутко навколо зібрався натовп. Луцій Брут звернувся до натовпу підбурюючи людей проти тарквініїв. Брут очолив революційно налаштованний натовп і вирушив з Колаціо на Рим. У Римі Брут виступив з промовою на форумі перед у якій красномовно розповів про вбивство Лукреції, згадав тиранічний характер правління короля, вбивство Сервія Туллія та підступність його доньки. Внаслідок, Рада плебеїв проголосувала за вимогу відречення Тарквінія ІІ від королівської посади та його вигнання разом з родиною.
Вістки щодо цих подій незабаром дістались табору біля Ардеї де перебував римський монарх і який негайно вирушив на Рим для відновлення порядку. Одночасно, Брут з армієї добровольців вирушив на Ардею з метою закликати військо перейти на бік повстанців.
Військовий табір біля Ардеї зустрів Брута з повстанцями з ентузіазмом та оплисками, в той час як Рим зачинив браму і не дав монарху потрапити в місто. Тарквіній кинувся до втечі до Етрурії з двома синами. Секст Тарквіній втік до Ґабію де його було незабаром вбито.
Заснування республіки
Після вигнання родини монарха, згідно даних античних істориків Лівія, Аппіана та Плутарха, Брут дав клятву народові Риму. Консенсусу щодо змісту клятви неіснує, але зберігся наступний опис клятви Титом Лівієм:
| | Перш за все, даючи клятву, що відтоді ніхто не терпітиме одноосібного правління у Риму, це змусило нарід, який прагнув нових вільностей, більше не бути ласими на королівські благання чи хабарі | |
Ця клятва увійшла в римську історію як символ прагнення свободи і супротиву одноосібного свавілля монархів. Наступними клятву дали всі члени зборів, присягаючи ніколи не допускати одноосібного керівництва у республіці, а гарантувало виборність високопосадовців. Також було створено систему оскаржень смертельний вироків через Центуріатну коміцію. Ці принципи лягли в основу неписаної Конституції Римської республіки.
Владу було поділено між двома консулами, Луцієм Брутом і чоловіком покійної Лукреції – Луцієм Коллатіном. Посада консула була колегіальною, тобто консулів було відразу двоє, обиралися вони на один рік за участю народних зборів. Кожний консул мав право вето на рішення свого колеги. Було також збільшено кількість сенаторів до 300, кожен з яких служив у цій ролі пожиттєво. Інституція Сенату несла дорадчий характер. Для виконання колишніх релігійних функцій монарха було створено нову посаду – священного монарха (лат. rex sacrorum), який засідав у Регії.
Чотири століття потому Марк Туллій Цицерон описав ранню республіканську систему наступним чином:
| | Хоч люди і були вільними, політичні рішення рідко приймались за їх участі | |
Спроби відновити монархію
Після свого вигнання, Тарквіній Гордий здійснив декілька спроб повернути собі владу над римським троном. Спочатку, він надіслав послів до Сенату, з проханням повернути особисті речі королівської родини, які було експропрійовано під час революції. Таємно, під час сенаторських перемовин, посли займались агітацією серед провідних родин Риму, задля залучення їх підтримки у так званому Тарквінському заколоті, метою якого було відновлення монархічного режиму врядування. У заколоті взяли участь по двоє шурина і сина Луція Юнія Брута. Заколот було виявлено і заколотників страчено, хоч Брут і мав можливість просто вигнати синів з межі республіки.
Хоч на початку Сенат і погодився повернути королівські речі родини, але після виявлення заколоту було прийнято рішення віддати ці речі на всенародне плюндрування.
Наступним разом Тарквіній Гордий намагався повернути собі трон силовим шляхом. Спочатку він заручився підтримкою сусідніх етрустських міст Вейї та Таркуїнія, нагадуючи першому всі військові поразки які вони понесли у протистоянні з Римом у минулому і використовуючи для агітації другого свій родинний зв'язок.
Розпочалась війна коаліції проти Риму, кульмінацією якої була Битва під Сільва Арсією, що сталась 28 лютого, 509 року до нашої ери. Силами монархістів командували Тарквіній Гордий та його син Аррунт Тарквіній. З республіканської сторони вершниками (лат. equites) командував – Луцій Брут, піхотою – Публій Публікола. У запеклому бою вершників загинули республіканський лідер Брут і син монарха, Аррунт. Битва закінчилась тим, що республіканці відступили до Риму, монархісти також згодом втекли з поля битви. В підсумку було збережено статус-кво і відповідно республіканський устрій Риму. Публій Публікола влаштоував переможний урочистий вступ армії у столицю – тріумф. Тіло Брута було поховано з найвищими державними урочистостями.
Бажання повернути собі владу до залишало Тарквінія Гордого і незабаром він заручився підтримки Порсена, володаря Клузіума, для чергової війни проти Риму. Війна закінчилась облогою Риму і підписання мирного договору, згідно якого Рим залишався під республіканською владою.
496 року до н.е. Тарквіній Гордий разом з сином Титом взяли участь на боці Латинського союзу у війні проти Риму. Війна увійшла в історію під назвою Першої Латинської війни і тривала три роки. По її закінченні Римська республіка перемогла і було підписано Кассійський договір згідно якому утворювався вигідний Риму союз між сторонами конфлікту – сам договір було підписано через три роки. Історики вважають цей момент початком домінування Риму. Тарквіній Гордий кинувся до втечі і до кінця свого життя переховувався під заступництвом тирана міста Куми, де помер 495 року до нашої ери.
У мистецтві та популярній культурі
Відлуння подій повалення Римської монархії знайшли свій відбиток у багатьох течіях мистецтва починаючи ще з античних часів.
- 1964 року знято італійський художнік фільми за назвою Герой Риму (італ. Il Colosso di Roma) де показані події вигнання останнього монарху з Риму
Примітки
- . Museum of Fine Arts, Boston (англ.). Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 21 квітня 2020.
- Livy, "Ab urbe condita" 1.59.1.
- Livy. Ab Urbe Condita. A Commentary on Livy: Books 1–5. Oxford University Press. ISBN .
- Livy, Ab urbe condita, 2.5
- Livy, Ab urbe condita, 2.6–7
- (1995). The Beginnings of Rome. Routledge. с. 215—17. ISBN . Процитовано 22 квітня 2009.
- Livy, Ab urbe condita, 2.9–15
- Livy, Ab urbe condita, 2.21
Джерела
- The Rise of Rome: The Making of the World's Greatest Empire ROME. Anthony Everitt. ISBN: 978-1400066636
- Ab Urbe Condita Libri. Тит Лівій.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povalennya Rimskoyi monarhiyi politichna revolyuciya u Starodavnomu Rimi yaka vidbulas priblizno 509 roku do nashoyi eri yiyi naslidkami bulo vignannya ostannogo rimskogo korolya Tarkviniya II lat Lucius Tarquinius Superbus i zasnuvannya Rimskoyi respubliki Povalennya Rimskoyi monarhiyiPovalennya ta vignannya rimskih monarhivData 509 496 roki do n e Misce RimRezultat Peremoga respublikanskih silPolitichni zmini Kinec monarhichnoyi dobi Rimu vstanovlennya Rimskoyi respubliki posadu monarha skasovano i zamineno dvoma vibornimi konsulami z obmezhenim strokom kadenciyiStoroniRimska respublika Rimske korolivstvo Rimske korolivstvo Latinskij soyuz Vejyi TarkuyiniyaLideriLucij Yunij Brut Publij Valerij Publikola Lucij Tarkvinij Gordij Sekst Tarkvinij Tit Tarkvinij Lucij Tarkvinij Gordij Arrunt Tarkvinij Tit Tarkvinij Porsena Oktavij Mamilij Zgidno danih istorika Tita Liviya ta zagalnoprijnyatij Rimskij istoriyi chasiv piznoyi Rimskoyi respubliki korol Lucij Tarkvinij Superbus takozh Takvinij Gordij brav uchast u voyennij kampaniyi koli jogo sin Sekst Tarkvinij lat Sextus Tarquinius zgvaltuvav shlyahetnu zhinku za im yam Lukreciya lat Lucretia pislya chogo vona rozpovila pro zlochin predstavnikam bagatoh shlyahetnih rimskih rodin i vchinila publichne samogoubstvo Za odniyeyu z versij ce stalos na ochah golovnogo magistrata Rimska shlyahta na choli z Luciyem Yunionom Brutom lat Lucius Junius Brutus zaruchilasya pidtrimkoyu patricij ta plebeyiv zadlya vignannya korolya ta jogo rodini z teritoriyi pidkontrolnij Rimu Armiya pidtrimala revolyucioneriv zakolotnikiv i vsi sprobi Tarkviniya II povernuti sobi vladu nad Rimom zaznali porazki Monarhichnij ustrij bulo zamineno na respublikanskij vidtodi gromadyani shoroku obirali dvoh konsuliv dlya pravlinnya respublikoyu Ostannya sproba ostannogo monarha povernuti sobi vladu nad Rimom zakinchilas porazkoyu 496 roku do n e PeredmoviTulliya na kolisnici nakazuye daviti tilo mertvogo Serviusa Tulliya Mishel Fransua Andre Bardon 1735 Somij i ostannij Rimskij monarh Tarkvinij II zdobuv prestol zavdyaki derzhavnomu zakolotu Poperednogo monarha Serviya Tulliya yakij koristuvavsya pidtrimkoyu nizhchih klasiv naselennya bulo vbito vnaslidok zmovi mizh sinom kolishnogo monarha Tarkviniyem II i jogo druzhinoyu Tulliyeyu dochkoyu chinnogo monarha Serviya Tulliya Korolya zamanili u zahoplenu ozbroyenimi najmancyami budivlyu Senatu de Tarkvinij II vzhe ogolosiv sebe korolem Za inshoyu versiyeyu u senati panuvalo kritichne stavlennya do chinnogo monarha i Tarkviniya bulo progolosheno korolem senatorami Na toj chas senat mig sklikati lishe monarh takim chinom obidvi versiyi svidchat pro nelegitimnist koronaciyi Tarkviniya II Bilsh togo vlada senatu mala doradchij harakter Tarkvinij Gordij Livio Mehus 1560 1569 Tarkvinij vlasnoruchno pidnyav litnogo Serviusa i zhburnuv jogo na vhidni shodi pislya chogo korolivska ohorona vtekla i najmanci vbili litnogo shostogo Rimskogo monarha yakij she namagavsya povzti get Istorik Tit Livij dodaye sho pislya vbivstva tilom Serviusa proyihalas kolisniceyu dochka Tulliya Vulicya de ce vidbulos she stolittyami nosila nazvu Vulici zlochinu lat Vicus sceleratus v zgadku pro cyu podiyu Cherez nebazhannya dilitis povnovazhennyami Tarkvinij uvijshov v istoriyu yak Lucij Tarkvinij Gordij Vin zoserediv vsyu povnomu vladi u svoyih rukah i u menshij miri jogo siniv Jogo kadenciyi buli pritamanni represiyi zokrema masovi strati agresivna zovnishnya politika spryamovana na rozshirennya vplivu i kordoniv Rimskogo korolivstva i zhvava rozbudova mista Vin namagavsya zmicniti dominuyuchu rol Rimu u Latinskij konfederaciyi Ostannoyu ekspansionistskoyu kampaniyeyu Tarkviniya II bula trivala obloga Ardeyi na pivdennih kordonah togochasnogo Rimskogo korolivstva V oblozi na rimskomu boci brav uchast Lucij Yunion Brut jogo brata ranishe vbiv Takvinij II sam Lucij Yunion unik ciyeyi doli prijnyavshi obraz telepnya yakij ne predstavlyaye niyakoyi konkurenciyi monarhu zvidti pishlo jogo prizvisko Brut sho perekladayetsya yak telepen bovdur abo tupak Zgvaltuvannya LukreciyiLukreciya zajmayetsya pryadinnyam zi sluzhnicyami Vil yem de Porter 1633 Trivala obloga Ardeyi prizvela do poslabshennya vijskovogo poryadku i oficeriv vilno vidpuskali u vidpustku do Rimu Pid chas odniyeyi z vechirok u nameti odnogo z siniv monarha Seksta Tarkviniya vlashtovanih na fronti bilya Ardeya bijci pochali obgovoryuvati yakosti svoyih zhinok koli chlen korolivskoyi rodini zaproponuvav zamist porozhnih balachok galopom za kilka godin distatis Rimu i ociniti vsih nazhivo zokrema jogo druzhinu Lukreciyu Netverezi bijci za kilka godin distalis galopom mista i zastali svoyih druzhin v kompaniyi molodih druziv z yakimi voni rozvazhalis u ekstravagantnij nichnij vechirci Lukreciyi tam ne znajshlos i vataga netverezih bijciv virushila u provincijne mistechko Kolaciyu sho bulo nepodalik Rimu Popri piznij chas Lukreciya sidila vdoma i retelno zajmalas zi svoyimi sluzhnicyami pryadinnyam Vsi raptom pogodilis sho Lukreciya najbilsh dobrochesna ta cnotliva z usih druzhin Vsih zaprosili na vecheryu pid chas yakoyi Sekst Tarkvinij usvidomiv naskilki vin vrazhenij cnotlivistyu i krasoyu Lukreciyi sho zabazhav perespati z neyu Cherez dekilka dniv Sekst Tarkvinij povernuvsya do Lukreciyi koli vdoma ne bulo yiyi cholovika Lukreciya shanoblivo jogo privitala nagoduvala i vidilila jomu spalnu kimnatu na nich Koli vsi u sadibi pozasinali Sekst Tarkvinij ozbroyivsya mechem i proniknuv do horomiv Lukreciyi Koli pogrozi buti vbitoyu nepodiyali na Lukreciyu vin zastosuvav bilsh zhorstku strategiyeyu pogrozhuyuchi zalishiti yiyi mertve tilo u lizhku z tilom mertvogo raba i rozpovisti vsim sho vipadkovo diznavsya sho vona zajmayetsya seksom z rabom takim chinom zganbit yiyi chest Za togochasnimi zakonami vbivstvo perelyubnici dozvolyalos Pogroza posmertnoyi reputaciyi hvojdi podiyalo na Lukreciyu i vona pripinila chiniti opir Pislya zgvaltuvannya Sekst Tarkvinij povernuvsya do jogo vijskovogo taboru Brut daye klyatvu vignati korolivsku rodinu z Rima i pokinchiti z monarhiyeyu Klyatva Bruta pislya smerti Lukreciyi Enri Pinta 1884 Lukreciya nadislala listiv svoyemu batkovi i cholovikovi v yakih rozpovidali sho stalos liho i voni obidva musyat privezti z soboyu nadijnih druziv V moment otrimannya lista yiyi cholovikom poruch z nim stoyav Lucij Brut yakij pogodivsya vzyati uchast u nezrozumilij dlya nih misiyi Koli vsi distalis Lukreciyi vona rozpovila pro zlochin zavershuyuchi svoyu promovu slovami Lishe tilo moye oskvernene a serce bezvinne Smert stane moyim svidkom Poobicyajte meni sho perelyubnika bude pokarano Jogo im ya Sekstus Tarkvinij Ya vilna vid provini ale mushu prijnyati i svoyu pokaru Pislya togo yak prisutni dali svoyu zgodu vona vstromila kindzhal u svoye serce Brut kinuvsya do neyi distav kindzhal i zagovoriv rishuche i vpevneno Ya peresliduvatimu Tarkviniya Gordogo jogo porochnu druzhinu i vsih jogo ditej i bilshe nikoli voni abo bud hto inshij ne korolyuvatime u RimiRevolyuciyaKartina Sandra Bottichelli pochatku 16 go stolittya yaka vidobrazhaye zgvaltuvannya Lukreciyi i podalshe revolyucijne povstannya Tilo Lukreciyi bulo vineseno na kolacijskij majdan de hutko navkolo zibravsya natovp Lucij Brut zvernuvsya do natovpu pidburyuyuchi lyudej proti tarkviniyiv Brut ocholiv revolyucijno nalashtovannij natovp i virushiv z Kolacio na Rim U Rimi Brut vistupiv z promovoyu na forumi pered u yakij krasnomovno rozpoviv pro vbivstvo Lukreciyi zgadav tiranichnij harakter pravlinnya korolya vbivstvo Serviya Tulliya ta pidstupnist jogo donki Vnaslidok Rada plebeyiv progolosuvala za vimogu vidrechennya Tarkviniya II vid korolivskoyi posadi ta jogo vignannya razom z rodinoyu Vistki shodo cih podij nezabarom distalis taboru bilya Ardeyi de perebuvav rimskij monarh i yakij negajno virushiv na Rim dlya vidnovlennya poryadku Odnochasno Brut z armiyeyi dobrovolciv virushiv na Ardeyu z metoyu zaklikati vijsko perejti na bik povstanciv Vijskovij tabir bilya Ardeyi zustriv Bruta z povstancyami z entuziazmom ta opliskami v toj chas yak Rim zachiniv bramu i ne dav monarhu potrapiti v misto Tarkvinij kinuvsya do vtechi do Etruriyi z dvoma sinami Sekst Tarkvinij vtik do Gabiyu de jogo bulo nezabarom vbito Zasnuvannya respublikiTradicijno vvazhayetsya sho na comu rimskomu byusti stvorenogo priblizno 300 roku do n e zobrazheno Luciya Yuniya Bruta Pislya vignannya rodini monarha zgidno danih antichnih istorikiv Liviya Appiana ta Plutarha Brut dav klyatvu narodovi Rimu Konsensusu shodo zmistu klyatvi neisnuye ale zberigsya nastupnij opis klyatvi Titom Liviyem Persh za vse dayuchi klyatvu sho vidtodi nihto ne terpitime odnoosibnogo pravlinnya u Rimu ce zmusilo narid yakij pragnuv novih vilnostej bilshe ne buti lasimi na korolivski blagannya chi habari Cya klyatva uvijshla v rimsku istoriyu yak simvol pragnennya svobodi i suprotivu odnoosibnogo svavillya monarhiv Nastupnimi klyatvu dali vsi chleni zboriv prisyagayuchi nikoli ne dopuskati odnoosibnogo kerivnictva u respublici a garantuvalo vibornist visokoposadovciv Takozh bulo stvoreno sistemu oskarzhen smertelnij virokiv cherez Centuriatnu komiciyu Ci principi lyagli v osnovu nepisanoyi Konstituciyi Rimskoyi respubliki Vladu bulo podileno mizh dvoma konsulami Luciyem Brutom i cholovikom pokijnoyi Lukreciyi Luciyem Kollatinom Posada konsula bula kolegialnoyu tobto konsuliv bulo vidrazu dvoye obiralisya voni na odin rik za uchastyu narodnih zboriv Kozhnij konsul mav pravo veto na rishennya svogo kolegi Bulo takozh zbilsheno kilkist senatoriv do 300 kozhen z yakih sluzhiv u cij roli pozhittyevo Instituciya Senatu nesla doradchij harakter Dlya vikonannya kolishnih religijnih funkcij monarha bulo stvoreno novu posadu svyashennogo monarha lat rex sacrorum yakij zasidav u Regiyi Chotiri stolittya potomu Mark Tullij Ciceron opisav rannyu respublikansku sistemu nastupnim chinom Hoch lyudi i buli vilnimi politichni rishennya ridko prijmalis za yih uchastiSprobi vidnoviti monarhiyuPislya svogo vignannya Tarkvinij Gordij zdijsniv dekilka sprob povernuti sobi vladu nad rimskim tronom Spochatku vin nadislav posliv do Senatu z prohannyam povernuti osobisti rechi korolivskoyi rodini yaki bulo eksproprijovano pid chas revolyuciyi Tayemno pid chas senatorskih peremovin posli zajmalis agitaciyeyu sered providnih rodin Rimu zadlya zaluchennya yih pidtrimki u tak zvanomu Tarkvinskomu zakoloti metoyu yakogo bulo vidnovlennya monarhichnogo rezhimu vryaduvannya U zakoloti vzyali uchast po dvoye shurina i sina Luciya Yuniya Bruta Zakolot bulo viyavleno i zakolotnikiv stracheno hoch Brut i mav mozhlivist prosto vignati siniv z mezhi respubliki Lektori prinosyat Brutu tila jogo siniv 1789 Zhak Luyi David Hoch na pochatku Senat i pogodivsya povernuti korolivski rechi rodini ale pislya viyavlennya zakolotu bulo prijnyato rishennya viddati ci rechi na vsenarodne plyundruvannya Nastupnim razom Tarkvinij Gordij namagavsya povernuti sobi tron silovim shlyahom Spochatku vin zaruchivsya pidtrimkoyu susidnih etrustskih mist Vejyi ta Tarkuyiniya nagaduyuchi pershomu vsi vijskovi porazki yaki voni ponesli u protistoyanni z Rimom u minulomu i vikoristovuyuchi dlya agitaciyi drugogo svij rodinnij zv yazok Rozpochalas vijna koaliciyi proti Rimu kulminaciyeyu yakoyi bula Bitva pid Silva Arsiyeyu sho stalas 28 lyutogo 509 roku do nashoyi eri Silami monarhistiv komanduvali Tarkvinij Gordij ta jogo sin Arrunt Tarkvinij Z respublikanskoyi storoni vershnikami lat equites komanduvav Lucij Brut pihotoyu Publij Publikola U zapeklomu boyu vershnikiv zaginuli respublikanskij lider Brut i sin monarha Arrunt Bitva zakinchilas tim sho respublikanci vidstupili do Rimu monarhisti takozh zgodom vtekli z polya bitvi V pidsumku bulo zberezheno status kvo i vidpovidno respublikanskij ustrij Rimu Publij Publikola vlashtouvav peremozhnij urochistij vstup armiyi u stolicyu triumf Tilo Bruta bulo pohovano z najvishimi derzhavnimi urochistostyami Bazhannya povernuti sobi vladu do zalishalo Tarkviniya Gordogo i nezabarom vin zaruchivsya pidtrimki Porsena volodarya Kluziuma dlya chergovoyi vijni proti Rimu Vijna zakinchilas oblogoyu Rimu i pidpisannya mirnogo dogovoru zgidno yakogo Rim zalishavsya pid respublikanskoyu vladoyu 496 roku do n e Tarkvinij Gordij razom z sinom Titom vzyali uchast na boci Latinskogo soyuzu u vijni proti Rimu Vijna uvijshla v istoriyu pid nazvoyu Pershoyi Latinskoyi vijni i trivala tri roki Po yiyi zakinchenni Rimska respublika peremogla i bulo pidpisano Kassijskij dogovir zgidno yakomu utvoryuvavsya vigidnij Rimu soyuz mizh storonami konfliktu sam dogovir bulo pidpisano cherez tri roki Istoriki vvazhayut cej moment pochatkom dominuvannya Rimu Tarkvinij Gordij kinuvsya do vtechi i do kincya svogo zhittya perehovuvavsya pid zastupnictvom tirana mista Kumi de pomer 495 roku do nashoyi eri U mistectvi ta populyarnij kulturiVidlunnya podij povalennya Rimskoyi monarhiyi znajshli svij vidbitok u bagatoh techiyah mistectva pochinayuchi she z antichnih chasiv Rembrandt napisav dvi kartini pokazuyuchi moment samogubstva Lukreciyi 1664 ta 1666 rokiv 1964 roku znyato italijskij hudozhnik filmi za nazvoyu Geroj Rimu ital Il Colosso di Roma de pokazani podiyi vignannya ostannogo monarhu z RimuPrimitki Museum of Fine Arts Boston angl Arhiv originalu za 2 travnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2020 Livy Ab urbe condita 1 59 1 Livy Ab Urbe Condita A Commentary on Livy Books 1 5 Oxford University Press ISBN 978 0 19 814432 8 Livy Ab urbe condita 2 5 Livy Ab urbe condita 2 6 7 1995 The Beginnings of Rome Routledge s 215 17 ISBN 978 0 415 01596 7 Procitovano 22 kvitnya 2009 Livy Ab urbe condita 2 9 15 Livy Ab urbe condita 2 21DzherelaThe Rise of Rome The Making of the World s Greatest Empire ROME Anthony Everitt ISBN 978 1400066636 Ab Urbe Condita Libri Tit Livij