Перша Латинська війна — збройний конфлікт, який відбувався між Римською республікою та Латинським союзом 498 р. до н. е. — 493 р. до н. е.
Перша Латинська війна | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Латинські війни | |||||||
Битва на озері Регілл, найвідоміша битва війни. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Римська республіка | Латинський союз | ||||||
Командувачі | |||||||
Авл Постумій Альб Регіллен Тіт Ебуцій Гельва Марк Валерій Волуз Максим Тит Ларцій Флав | Луцій Тарквіній Гордий |
Історичне тло
Згідно з історичними хроніками, початки цієї війни між римлянами та латинянами можна побачити ще в 501 р. до н. е., хоча корінні причини датуються набагато раніше. У 501 р. до н. е. римляни, очікуючи війни проти союзу низки латинських міст, вперше в своїй історії обрали диктатора, ним став Тіт Ларцій Флав, і начальника кінноти — Спурія Кассія Вісцеліна. У 501 р. до н. е. відбулися два основні інциденти, які, ймовірно, спровокували римлян обрати диктатора. По-перше, між римлянами та сабінами відбувся конфлікт, коли група сабінян іронічно викрала ряд римських жінок під час фестивалю, який проводився в Римі. Це відносно тривіальне дійство призвело до жорстокої сварки, яка загрожувала майже війною двох міст, попри те, що Рим рішуче переміг сабінян зовсім недавно між 505—503 рр.до н. е.
Іншою і більш значущою причиною призначення диктатора стала агітація решти Латинської ліги, групи з близько 30 різних латинських міст-держав, які були розташовані по всьому Лацію. Незабаром після призначення Тіта Ларція диктатором, сабіни подали позов про швидкий мир, залишивши Лоргія зосередити свою увагу на решті Латинського союзу. Зростаюча могутність Риму в Лації почала порушувати баланс сил Лацію. У результаті , лідер Тускулума, почав агітувати міста Латинської ліги за спільну справу проти Риму. Мамілій був зятем колишнього римського царя Луція Тарквінія Гордого, який пішов у вигнання при Тускулумі після його поразки в битві на Сілві-Арсії з етрусками та його відмови знову захопити Рим за підтримки Клузію відразу після цього.
Війна
Найважливішою вирішальною битвою цієї війни була битва на озері Регілл, яка відбулася бл. 496 до н. е. поблизу Фраскаті. Римська перемога значно мірою пояснюється рішучими діями з боку патриціанських кавалерійських частин. Згідно з римськими легендами, Кастор і Поллукс повинні були битися на римській стороні цього бою як члени знаменитих кавалерійських частин.
Закінчення війни
Війна закінчилася Кассійським договором, укладення якого свідчило про союз між римлянами та членами Латинського Союзу. Договір був названий на честь сучасного римського консула, Спурія Кассія Вісцелліна. Цей конфлікт ознаменував переломний момент, коли Рим став домінуючою владою в Лації, хоча він все ще визнавав автономію та незалежні права різних латинських державних міст і не приєднав жодне з міст до своїх прапорів. Договором було передбачено, що латиняни повинні надавати військову допомогу у випадку зовнішніх загроз і будь-які армії, зібрані таким чином, повинні перебувати під римським командуванням. Договір додатково легалізував шлюб між римськими громадянами та латинянами, що був попереднім суперечкою, і відновив усю торгівлю між містами.
Див. також
Джерела
- ; (2003). Atlas Histórico Mundial. Tomo I (Spanish) . Madrid, Ediciones Istmo, S.A. с. 79. ISBN .
- (1987). Historia de Roma. Tomo I: La República Romana (Spanish) . Madrid: Ediciones Cátedra, S.A. с. 90—91, 101—104. ISBN .
- (2002). (вид. illustrated, reprint). Oxford: Oxford University Press. ISBN . Архів оригіналу за 21 травня 2016.
- (2011). (вид. illustrated). The Rosen Publishing Group. ISBN . Архів оригіналу за 4 травня 2016.
- . . Ab Urbe Condita Libri [The History of Rome] (Latin та English) . Book II. Ch 16-33. Rome. Архів оригіналу за 7 січня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Persha Latinska vijna zbrojnij konflikt yakij vidbuvavsya mizh Rimskoyu respublikoyu ta Latinskim soyuzom 498 r do n e 493 r do n e Persha Latinska vijna Latinski vijni Bitva na ozeri Regill najvidomisha bitva vijni Bitva na ozeri Regill najvidomisha bitva vijni Data 498 493 rr do n e Misce Lacij Rezultat Peremoga Rimu Storoni Rimska respublika Latinskij soyuz Komanduvachi Avl Postumij Alb Regillen Tit Ebucij Gelva Mark Valerij Voluz Maksim Tit Larcij Flav Lucij Tarkvinij GordijIstorichne tloZgidno z istorichnimi hronikami pochatki ciyeyi vijni mizh rimlyanami ta latinyanami mozhna pobachiti she v 501 r do n e hocha korinni prichini datuyutsya nabagato ranishe U 501 r do n e rimlyani ochikuyuchi vijni proti soyuzu nizki latinskih mist vpershe v svoyij istoriyi obrali diktatora nim stav Tit Larcij Flav i nachalnika kinnoti Spuriya Kassiya Viscelina U 501 r do n e vidbulisya dva osnovni incidenti yaki jmovirno sprovokuvali rimlyan obrati diktatora Po pershe mizh rimlyanami ta sabinami vidbuvsya konflikt koli grupa sabinyan ironichno vikrala ryad rimskih zhinok pid chas festivalyu yakij provodivsya v Rimi Ce vidnosno trivialne dijstvo prizvelo do zhorstokoyi svarki yaka zagrozhuvala majzhe vijnoyu dvoh mist popri te sho Rim rishuche peremig sabinyan zovsim nedavno mizh 505 503 rr do n e Inshoyu i bilsh znachushoyu prichinoyu priznachennya diktatora stala agitaciya reshti Latinskoyi ligi grupi z blizko 30 riznih latinskih mist derzhav yaki buli roztashovani po vsomu Laciyu Nezabarom pislya priznachennya Tita Larciya diktatorom sabini podali pozov pro shvidkij mir zalishivshi Lorgiya zoserediti svoyu uvagu na reshti Latinskogo soyuzu Zrostayucha mogutnist Rimu v Laciyi pochala porushuvati balans sil Laciyu U rezultati lider Tuskuluma pochav agituvati mista Latinskoyi ligi za spilnu spravu proti Rimu Mamilij buv zyatem kolishnogo rimskogo carya Luciya Tarkviniya Gordogo yakij pishov u vignannya pri Tuskulumi pislya jogo porazki v bitvi na Silvi Arsiyi z etruskami ta jogo vidmovi znovu zahopiti Rim za pidtrimki Kluziyu vidrazu pislya cogo VijnaNajvazhlivishoyu virishalnoyu bitvoyu ciyeyi vijni bula bitva na ozeri Regill yaka vidbulasya bl 496 do n e poblizu Fraskati Rimska peremoga znachno miroyu poyasnyuyetsya rishuchimi diyami z boku patricianskih kavalerijskih chastin Zgidno z rimskimi legendami Kastor i Polluks povinni buli bitisya na rimskij storoni cogo boyu yak chleni znamenitih kavalerijskih chastin Zakinchennya vijniVijna zakinchilasya Kassijskim dogovorom ukladennya yakogo svidchilo pro soyuz mizh rimlyanami ta chlenami Latinskogo Soyuzu Dogovir buv nazvanij na chest suchasnogo rimskogo konsula Spuriya Kassiya Viscellina Cej konflikt oznamenuvav perelomnij moment koli Rim stav dominuyuchoyu vladoyu v Laciyi hocha vin vse she viznavav avtonomiyu ta nezalezhni prava riznih latinskih derzhavnih mist i ne priyednav zhodne z mist do svoyih praporiv Dogovorom bulo peredbacheno sho latinyani povinni nadavati vijskovu dopomogu u vipadku zovnishnih zagroz i bud yaki armiyi zibrani takim chinom povinni perebuvati pid rimskim komanduvannyam Dogovir dodatkovo legalizuvav shlyub mizh rimskimi gromadyanami ta latinyanami sho buv poperednim superechkoyu i vidnoviv usyu torgivlyu mizh mistami Div takozh1 Latinski vijni 2 Druga Latinska vijnaDzherela 2003 Atlas Historico Mundial Tomo I Spanish Madrid Ediciones Istmo S A s 79 ISBN 84 7090 005 6 1987 Historia de Roma Tomo I La Republica Romana Spanish Madrid Ediciones Catedra S A s 90 91 101 104 ISBN 84 376 0307 2 2002 vid illustrated reprint Oxford Oxford University Press ISBN 9780195219210 Arhiv originalu za 21 travnya 2016 2011 vid illustrated The Rosen Publishing Group ISBN 9781448847945 Arhiv originalu za 4 travnya 2016 Ab Urbe Condita Libri The History of Rome Latin ta English Book II Ch 16 33 Rome Arhiv originalu za 7 sichnya 2017