Спурій Кассій Вісцелін (540—485 рр. до н. е.) — римський політичний та громадський діяч VI—V ст. до н. е. Римської республіки. Тричі був обраний консулом, перший в історії Стародавнього Риму начальник кінноти та автор першого аграрного закону.
Спурій Кассій Вісцелін | |
---|---|
лат. Spurius Cassius Viscellinus | |
Народився | 542 до н. е. невідомо |
Помер | 485 до н. е.[1][2][…] Рим, Стародавній Рим |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
Знання мов | латина |
Суспільний стан | патрицій[2] і шляхтич[d][2] |
Посада | консул Римської республіки |
Термін | 502, 493, 486 років до н. е. |
Батько | невідомо |
Мати | невідомо |
Нагороди | |
|
Життєпис
Походив з роду Кассіїв.
Перебування на посаді консула
У 502 році до н. е. його вперше було обрано консулом, разом з Опітером Вергінієм Трікостом. За словами Діонісія Галікарнаського, Спурій Касій зробив вдалий похід проти сабінів і виграв битву при , під час якої сабіни понесли такі втрати, що змушені були запросити миру і віддати римлянам значну частину свої земель. За це він отримав тріумф. У 501 році до н. е. його призначив своїм заступником — начальником кінноти перший в історії Стародавнього Риму диктатор Тит Ларцій Флав. Тоді Спурій воював знову з сабінянами та латинянами. За словами Діонісія Галікарнаського, Кассій зробив успішний похід проти сабінян і виграв битву при Курах, після якої сабіняни зазнали значних втрат і були змушені просити у римлян миру і віддати значну частину своїх територій. За ці досягнення Кассій був вдруге удостоєний тріумфу.
Тит Лівій у своїх працях не згадував про війну із сабінянами, однак помилково написав про перемогу двох консулів над аврунками та взятті міста Суесса Помеція, при чому описав цю кампанію, датуючи її 495 роком до н. е.
Під час Першої Латинської війни, у 498 р. до н. е. (за іншими відомостями у 496 до н. е.) біля озера Регіл відбулася битва з латинами. У 498 році до н. е. запропонував у сенаті зруйнувати латинські міста за їхню зраду у 501 році до н. е., проте більшість сенаторів не підтримала цю ідею. У 493 році до н. е. його вдруге було обрано консулом, цього разу разом з Постумом Комінієм Аврунком. У цей час плебеї здійснили першу спробу виходу (сецесії) із Риму на Священну гору. Тоді Кассієм було висвячено храми Церери, Лібера та Лібери. Уклав угоду з латинянами, яка заклала основу відносинам між Римом та латинськими містами. Через чотири століття, Цицерон згадував, що копія цього договору дійшла до його днів.
У 486 році до н. е. його було обрано втретє консулом, цього разу разом з Прокулом Вергінієм Трікостом Рутилом. З армією відправився у похід проти герників і вольсків, які здалися без битви. Попри це став вимагати й. зрештою, отримав тріумф. У цьому ж році уклав з герніками договір на кшталт того, що був затверджений з латинянами, згідно з яким кожен із трьох народів отримає третину завоювань у союзі із двома іншими, але Тит Лівій при цьому повідомляє, що герніки втратили дві третини своїх земель.
Аграрний закон
Після укладення договору з герниками Спурій Кассій у 486 році до н. е. запропонував до розгляду аграрний закон, перший в історії Римської республіки. Короткий опис змісту закону дійшов до нас у нотатках Діонісія Галікарнаського, однак, німецький історик Бартольд Георг Нібур вказав на деякі недоліки та неточності у відомостях Діонісія. За його версією, аграрний закон Кассія є майже аналогом аграрного закону шостого царя Риму Сервія Туллія. Суть даного закону полягає в тому, що частина патриціїв, при отриманні суспільних земель, повинні отримати суворо обмежені за розміром ділянки, зайву частину наділу, надану патриціям, слід розділити між плебеями, а з урожаю патриціїв має вийматися десята частина. Запропонований закон викликав активний опір консула Прокула Віргінія Трікоста Рутила та інших патриціїв. Та, не зважаючи на всі ці заперечення, серед провладних кіл Римської республіки закон був прийнятий, однак, на практиці, не застосовувався, адже до Публія Валерія Публікола та його законів 471 року до н. е. і до Законів Дванадцяти таблиць 450 року до н. е. рівності між патриціями та плебеями не було. Вергіній зумів, зрештою, залучити на свій бік плебеїв, пообіцявши їм землю, не включаючи у розподіл латинян. У результаті Кассій втратив прихильність плебсу, а його самого звинуватили у намірі захопити царську владу.
Суд і страта
У 451 році до н. е. після закінчення терміну перебування Спурія Кассія на посаді консула, його було звинувачено у коміціях по куріях квесторами — Цезоном Фабієм Вібуланом і Луцієм Валерієм Потітом у спробі узурпувати владу. Діонісій та Тит Лівій стверджують, що Кассій був засуджений народним судом, інші джерела повідомляють, що він був засуджений за рішенням власного батька (що піддається в останній час критиці), хоча батько і визнав вину сина. Суд засудив Спурія Кассія до страти, його було скинуто з Тарпейської скелі. Майно Кассія було конфісковано й присвячено храму Церери, будинок зруйновано, а на його місці побудовано храм Землі.
Родина
У Спурія Кассія залишилося троє синів, імена яких до нас не дійшли. За однією з версій, Спурій Кассій і його сини були патриціями, однак пізніші члени цього роду зазначаються як плебеї. За іншою версією, сини Кассія та їхні нащадки були вигнані з патриціїв, або добровільно перейшли до плебеїв, адже саме патриції вбили їхнього батька. Діти:
- Спурій Кассій
- (ім'я невідоме) Кассій
- (ім'я невідоме) Кассій
Примітки
- verschiedene Autoren Cassius 91 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft / Hrsg.: G. Wissowa, W. Kroll, K. Mittelhaus et al. — Stg: J.B. Metzler, Verlag Alfred Druckenmüller, 1890.
- Digital Prosopography of the Roman Republic
- Діонісій Галікарнаський. Римские древности, VI, 49. (лат.)
- Тіт Лівій. Історія від заснування міста, II, 17-26: текст латинською та російською
- Lyd. De Mag. I 37
- Suid. s. Ἵππαρχος
- Hieron. к Euseb. Chron. II 101
- Бартольд Георг Нібур. Римська історія, II стор. 38, foll.
- Діонісій Галікарнаський. Римские древности, VIII, 68—80. (лат.)
- Бартольд Георг Нибур. Lectures on the History of Rome, стр. 89 (1848) (англ.)
Джерела
- Thomas Robert Shannon Broughton, The magistrates of the Roman republic. Band 3: Supplement. Scholars Press, Atlanta 1986, S. 51. (англ.)
- Пліній Старший, NH XXXIV 15; 30 (лат.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spurij Kassij Viscelin 540 485 rr do n e rimskij politichnij ta gromadskij diyach VI V st do n e Rimskoyi respubliki Trichi buv obranij konsulom pershij v istoriyi Starodavnogo Rimu nachalnik kinnoti ta avtor pershogo agrarnogo zakonu Spurij Kassij Viscelinlat Spurius Cassius ViscellinusNarodivsya542 do n e nevidomoPomer485 do n e 1 2 Rim Starodavnij RimKrayinaStarodavnij RimDiyalnistdavnorimskij politik davnorimskij vijskovijZnannya movlatinaSuspilnij stanpatricij 2 i shlyahtich d 2 Posadakonsul Rimskoyi respublikiTermin502 493 486 rokiv do n e BatkonevidomoMatinevidomoNagorodiTriumf 502 do n e Triumf 486 do n e Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z rodu Kassiyiv Perebuvannya na posadi konsula U 502 roci do n e jogo vpershe bulo obrano konsulom razom z Opiterom Verginiyem Trikostom Za slovami Dionisiya Galikarnaskogo Spurij Kasij zrobiv vdalij pohid proti sabiniv i vigrav bitvu pri pid chas yakoyi sabini ponesli taki vtrati sho zmusheni buli zaprositi miru i viddati rimlyanam znachnu chastinu svoyi zemel Za ce vin otrimav triumf U 501 roci do n e jogo priznachiv svoyim zastupnikom nachalnikom kinnoti pershij v istoriyi Starodavnogo Rimu diktator Tit Larcij Flav Todi Spurij voyuvav znovu z sabinyanami ta latinyanami Za slovami Dionisiya Galikarnaskogo Kassij zrobiv uspishnij pohid proti sabinyan i vigrav bitvu pri Kurah pislya yakoyi sabinyani zaznali znachnih vtrat i buli zmusheni prositi u rimlyan miru i viddati znachnu chastinu svoyih teritorij Za ci dosyagnennya Kassij buv vdruge udostoyenij triumfu Tit Livij u svoyih pracyah ne zgaduvav pro vijnu iz sabinyanami odnak pomilkovo napisav pro peremogu dvoh konsuliv nad avrunkami ta vzyatti mista Suessa Pomeciya pri chomu opisav cyu kampaniyu datuyuchi yiyi 495 rokom do n e Pid chas Pershoyi Latinskoyi vijni u 498 r do n e za inshimi vidomostyami u 496 do n e bilya ozera Regil vidbulasya bitva z latinami U 498 roci do n e zaproponuvav u senati zrujnuvati latinski mista za yihnyu zradu u 501 roci do n e prote bilshist senatoriv ne pidtrimala cyu ideyu U 493 roci do n e jogo vdruge bulo obrano konsulom cogo razu razom z Postumom Kominiyem Avrunkom U cej chas plebeyi zdijsnili pershu sprobu vihodu secesiyi iz Rimu na Svyashennu goru Todi Kassiyem bulo visvyacheno hrami Cereri Libera ta Liberi Uklav ugodu z latinyanami yaka zaklala osnovu vidnosinam mizh Rimom ta latinskimi mistami Cherez chotiri stolittya Ciceron zgaduvav sho kopiya cogo dogovoru dijshla do jogo dniv U 486 roci do n e jogo bulo obrano vtretye konsulom cogo razu razom z Prokulom Verginiyem Trikostom Rutilom Z armiyeyu vidpravivsya u pohid proti gernikiv i volskiv yaki zdalisya bez bitvi Popri ce stav vimagati j zreshtoyu otrimav triumf U comu zh roci uklav z gernikami dogovir na kshtalt togo sho buv zatverdzhenij z latinyanami zgidno z yakim kozhen iz troh narodiv otrimaye tretinu zavoyuvan u soyuzi iz dvoma inshimi ale Tit Livij pri comu povidomlyaye sho gerniki vtratili dvi tretini svoyih zemel Ozero Regil lat Regillus Agrarnij zakon Pislya ukladennya dogovoru z gernikami Spurij Kassij u 486 roci do n e zaproponuvav do rozglyadu agrarnij zakon pershij v istoriyi Rimskoyi respubliki Korotkij opis zmistu zakonu dijshov do nas u notatkah Dionisiya Galikarnaskogo odnak nimeckij istorik Bartold Georg Nibur vkazav na deyaki nedoliki ta netochnosti u vidomostyah Dionisiya Za jogo versiyeyu agrarnij zakon Kassiya ye majzhe analogom agrarnogo zakonu shostogo carya Rimu Serviya Tulliya Sut danogo zakonu polyagaye v tomu sho chastina patriciyiv pri otrimanni suspilnih zemel povinni otrimati suvoro obmezheni za rozmirom dilyanki zajvu chastinu nadilu nadanu patriciyam slid rozdiliti mizh plebeyami a z urozhayu patriciyiv maye vijmatisya desyata chastina Zaproponovanij zakon viklikav aktivnij opir konsula Prokula Virginiya Trikosta Rutila ta inshih patriciyiv Ta ne zvazhayuchi na vsi ci zaperechennya sered provladnih kil Rimskoyi respubliki zakon buv prijnyatij odnak na praktici ne zastosovuvavsya adzhe do Publiya Valeriya Publikola ta jogo zakoniv 471 roku do n e i do Zakoniv Dvanadcyati tablic 450 roku do n e rivnosti mizh patriciyami ta plebeyami ne bulo Verginij zumiv zreshtoyu zaluchiti na svij bik plebeyiv poobicyavshi yim zemlyu ne vklyuchayuchi u rozpodil latinyan U rezultati Kassij vtrativ prihilnist plebsu a jogo samogo zvinuvatili u namiri zahopiti carsku vladu Sud i strata U 451 roci do n e pislya zakinchennya terminu perebuvannya Spuriya Kassiya na posadi konsula jogo bulo zvinuvacheno u komiciyah po kuriyah kvestorami Cezonom Fabiyem Vibulanom i Luciyem Valeriyem Potitom u sprobi uzurpuvati vladu Dionisij ta Tit Livij stverdzhuyut sho Kassij buv zasudzhenij narodnim sudom inshi dzherela povidomlyayut sho vin buv zasudzhenij za rishennyam vlasnogo batka sho piddayetsya v ostannij chas kritici hocha batko i viznav vinu sina Sud zasudiv Spuriya Kassiya do strati jogo bulo skinuto z Tarpejskoyi skeli Majno Kassiya bulo konfiskovano j prisvyacheno hramu Cereri budinok zrujnovano a na jogo misci pobudovano hram Zemli RodinaU Spuriya Kassiya zalishilosya troye siniv imena yakih do nas ne dijshli Za odniyeyu z versij Spurij Kassij i jogo sini buli patriciyami odnak piznishi chleni cogo rodu zaznachayutsya yak plebeyi Za inshoyu versiyeyu sini Kassiya ta yihni nashadki buli vignani z patriciyiv abo dobrovilno perejshli do plebeyiv adzhe same patriciyi vbili yihnogo batka Diti Spurij Kassij im ya nevidome Kassij im ya nevidome KassijPrimitkiverschiedene Autoren Cassius 91 Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft Hrsg G Wissowa W Kroll K Mittelhaus et al Stg J B Metzler Verlag Alfred Druckenmuller 1890 d Track Q1661918d Track Q73314d Track Q20061749d Track Q66607d Track Q1138524d Track Q1700609d Track Q2818964d Track Q1022d Track Q1642032 Digital Prosopography of the Roman Republic d Track Q100166489 Dionisij Galikarnaskij Rimskie drevnosti VI 49 lat Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista II 17 26 tekst latinskoyu ta rosijskoyu Lyd De Mag I 37 Suid s Ἵpparxos Hieron k Euseb Chron II 101 Bartold Georg Nibur Rimska istoriya II stor 38 foll Dionisij Galikarnaskij Rimskie drevnosti VIII 68 80 lat Bartold Georg Nibur Lectures on the History of Rome str 89 1848 angl DzherelaThomas Robert Shannon Broughton The magistrates of the Roman republic Band 3 Supplement Scholars Press Atlanta 1986 S 51 angl Plinij Starshij NH XXXIV 15 30 lat