Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії Будь ласка допоможіть додаванням доречних вну

Перша сецесія плебеїв

Перша сецесія плебеїв
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або .

Перша сецесія плебеїв (лат. se — "окремо" cedere — "йти") — демонстративний відхід плебеїв за межі міста на Священну гору у 494 до н. е. Своєрідний протест, засіб боротьби проти патриціїв за свої політичні та соціальні права, що передбачає вихід з общини з метою призупинити економічний та політичний розвиток міста. Так званий вихід частини держави зі складу однієї держави з метою утворення нової держави або приєднання до іншої. У разі відмови плебеїв від військової служби, Рим залишався відкритим для ворогів, оскільки на початку V століття до н. е. плебеї складали основну частину римського війська. Орієнтуючись саме на воїнів, плебеї домагалися політичного рівноправ'я, погрожуючи заснувати власне місто за межами Риму.

Перша римська сецесія
Римська республіка
image

Дата: 494 до н. е.
Місце: Стародавній Рим
Привід: заборгованість плебеїв, політична дискримінація з боку патриціїв, невирішене аграрне питання:
Результат: створення посади плебейських трибунів та едилів
Сторони
Патриції Плебеї

Передумови та причини сецесії

До середини VI ст. до н.е. плебеїв вважали чужорідним елементом і їм не довіряли навіть службу у війську. Однак збільшення числа плебеїв, з одного боку, і розширення військової активності з іншого, викликало необхідність залучення їх до лав ополчення, що і було закріплено реформами Сервія Туллія. Плебеї були включені, таким чином, до складу римської общини, отримавши не всі права, а лише право проливати кров за римську державу. Плебейська сецесія на Священну гору виглядала як бунт римської армії. Саме плебейські піші солдати першими залишили Рим. Проблема полягала у тому, що воїни не могли порушити присяги, даної консулам, тому відмовлялися від іншого керівництва, що і стало першопричиною їх заборгованості. Свідчення з джерела:

«...хоча військовий набір було проведено диктатором, але присягали вояки консулам і як і раніше повязані з нею (1)…(2) ніякий злочин не звільняє від святості зобов'язання перед військом, за порадою якогось Сіцинія, без дозволу консула пішли на Священну гору».

Плебеї були абсолютно безправними, хоча і особисто вільними. Вони не мали права брати участь в управлінні державою, претендувати на отримання громадських земель, що з'являлися в результаті нових завоювань. Майнова диференціація сприяла посиленню їх претензій. Загалом причини невдоволення плебеїв зводилися до таких основних пунктів:

  • Відсутність писаного закону, патриції на власний розсуд трактували норми і правила в суспільстві.
  • Невирішене аграрне питання.
  • Відстороненість від політичного життя, заборона посідати державні посади.
  • Боргова кабала, наслідком якої могло стати рабство.
  • Напружена військова ситуація: війни з вольсками, еквами, сабінянами.

Частина плебеїв була прийнята до патриціанських родів в якості залежних клієнтів, але більшість плебсу стояло поза громадською організацією корінних громадян патриціїв і було позбавлене громадянських прав, хоча і вважалися на відміну від рабів і клієнтів юридично вільними. Однак, якщо маса плебеїв домагалася отримання землі і скасування рабства, то заможні плебеї боролися в першу чергу за політичне рівноправ'я з патриціями.. Від повстання боржників відволікав тільки напад вольсків. Консул Публій Сервілій вмовив плебеїв стати під його знамена, попередньо видавши едикт про те, щоб поки воїн-боржник знаходиться в таборі, ніхто не забирав його майна. Однак інший консул 495 до н. е. Аппій Клавдій, відкрив судові справи проти боржників, у результаті їх кількість помітно збільшилася.

Вимоги плебеїв

Крім громадської землі плебеї вимагали зменшення відсотка у лихварів та право обирати магістратів. У результаті загострення суспільно-політичної ситуації становище в Римі на передодні першої сецесії плебеїв виглядало так:

«… у державі панує незгода унаслідок непримеренної ненависті між патриціями та плебеями, переважно унаслідок боргових зобов'язань плебеїв. Останні голосно нарікали на те, що, борючись в чужих краях за свободу і владу, вони пригнічені у власних співгромадян. Свобода плебеїв в меншій небезпеці на війні, ніж вдома. Боржники в кайданах вириваються звідусіль на вулицю і волають до квіритів про захист. Усюди є готові слідувати за бунтівниками, всюди численні натовпи людей з криком біжать на форум...»

Повсталі вимагали скликати сенат, задля прийняття рішення про розподіл громадського поля. Ініціатором аграрного законопроєкту виступив консул Спурій Кассій, який запропонував віддати плебеям половину земель завойованих у ворожих герніків. Патриції, ігнорують цю вимогу, іменуючи цю землю приватною. За участі другого консула Прокула Віргінія законопроєкт був відхилений, а його автор звинувачений в прагненні до захоплення царської влади і був страчений. Після відмови сенату плебеї зазвичай чинили протест. Діонісій Галікарнаський зазначає, що «під час репресій було знищено та спалено харчові запаси, знаряддя праці і житла плебеїв».

Результати боротьби

Перша сецесія завершилися укладанням компромісу між плебеями та патриціатом. У 494 до. н. е. замість вирішення боргового питання плебсу надали право обирати власних магістратів — народних трибунів та едилів. Народні трибуни обиралися тільки з числа плебеїв, і були недоторканими. Їх завдання полягало у захисті плебсу від впливу магістратур патрицій, у зв'язку з цим вони отримали право "veto" (забороняю). Поступово на посади плебейських трибунів стали претендувати і патриції, оскільки трибуни могли входити з законодавчими пропозиціями в усі форми народних зборів. Спочатку обиралося два трибуни, потім їх кількість збільшилася до десяти. Тит Ливій зазначає:

«Таким чином, було обрано два народних трибуни… Вони обирали собі трьох тооваришів… Дехто стверджує, що на Священній горі було обрано лише два трибуни і там проведено закон про недоторканість їх».

Також у 494 до н. е., коли з'явилися народні трибуни, на допомогу їм була створена посада двох плебейських едилів (aediles від «aedes» — будівля, храм). Вони завідували храмом Цецери, Лібери, де зберігався плебейський архів. Порядок обрання едилів був такий як і народних трибунів.

Плебеї вважали, що незважаючи на утвердження посади трибунів, вони все рівно не спроможні захистити себе в суді. Судді трактували усний закон на власний розсуд, тому плебс вимагав введення писаних законів. У 453 до н. е. сенат відправив до Афін та в інші грецькі міста трьох послів, щоб ознайомитися з місцевими законами. У 451 до н. е. були обрані перші децемвіри, до їх складу потрапили лише патриції. Вони розробили протягом року частину законів, які були схвалені общиною і написані на десяти мідних дошках. Децемвіри користувалися надзвичайною владою. На цей рік не було обрано ні консулів ні народних трибунів. Для завершення справи були обрані нові дицемвіри у 450 до н. е. до їх числа входили і плебеї.

Примітки

  1. Сучасна політична лексика: енциклопед. словник-довідник/[І.Я. Вдовичин, Л.Я. Угрин, Г.В.Шипуновта ін.]; за наук. ред. Хоми Н.М.— Львів: "Новий світ"-2000", 2015.— 259 с.
  2. История Древнего Рима: Учеб. для вузовпо спец. «История»/В.И. Кузищин, И.Л. Маяк, И.А. Гвоздева; Под ред. В.И. Кузищина.— 4-е изд. перераб. и доп. — М., 2000.
  3. Richard J.-C. Les origines… P. 545.29 р.2.
  4. Тит Лівій, «Історія міста від заснування Риму» (II книга, 32)
  5. Маяк И.Л. Римляне ранней республики. — М.: Изд-во МГУ, 1993.
  6. Дионисий Галикарнасский. Римские древности. В 3 томах. (IV книга) Перевод Н.Г. Майоровой. «Рубежи XXI», 2005.
  7. Ковалев, С.И. История Рима. Курс лекций. СПб Издательство "Полегон". — 2002.
  8. Э.Д. Фролов. С.И. Ковалев и его «История Рима».
  9. Машкин, Н.А. История древнего Рима. — М.: Высш. шк., 2006.
  10. Моммзен Т. История Рима. — Т. 1. До битвы при Пидне. Гос. соц. экономич. изд-во, Москва, 1936/ СПб.; «Наука», «Ювента, 1997.»

Література

  • Сучасна політична лексика: енциклопед. словник-довідник/[І.Я. Вдовичин, Л.Я. Угрин, Г.В.Шипуновта ін.]; за наук. ред. Хоми Н.М.— Львів: "Новий світ"-2000", 2015.— 259 с. (рос.)
  • История Древнего Рима: Учеб. для вузовпо спец. «История»/В.И. Кузищин, И.Л. Маяк, И.А. Гвоздева; Под ред. В.И. Кузищина.— 4-е изд. перераб. и доп. — М., 2000.
  • Richard J.-C. Les origines… P. 545.29 р.2.
  • Тит Лівій, «Історія міста від заснування Риму» (II книга, 32)
  • Маяк И.Л. Римляне ранней республики. — М.: Изд-во МГУ, 1993.
  • Дионисий Галикарнасский. Римские древности. В 3 томах. (IV книга) Перевод Н.Г. Майоровой. «Рубежи XXI», 2005.
  • Ковалев, С.И. История Рима. Курс лекций. СПб Издательство "Полегон". — 2002.
  • Э.Д. Фролов. С.И. Ковалев и его «История Рима».
  • Машкин, Н.А. История древнего Рима. — М.: Высш. шк., 2006.
  • Моммзен Т. История Рима. — Т. 1. До битвы при Пидне. Гос. соц. экономич. изд-во, Москва, 1936/ СПб.; «Наука», «Ювента», 1997.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Persha secesiya plebeyiv lat se okremo cedere jti demonstrativnij vidhid plebeyiv za mezhi mista na Svyashennu goru u 494 do n e Svoyeridnij protest zasib borotbi proti patriciyiv za svoyi politichni ta socialni prava sho peredbachaye vihid z obshini z metoyu prizupiniti ekonomichnij ta politichnij rozvitok mista Tak zvanij vihid chastini derzhavi zi skladu odniyeyi derzhavi z metoyu utvorennya novoyi derzhavi abo priyednannya do inshoyi U razi vidmovi plebeyiv vid vijskovoyi sluzhbi Rim zalishavsya vidkritim dlya vorogiv oskilki na pochatku V stolittya do n e plebeyi skladali osnovnu chastinu rimskogo vijska Oriyentuyuchis same na voyiniv plebeyi domagalisya politichnogo rivnoprav ya pogrozhuyuchi zasnuvati vlasne misto za mezhami Rimu Persha rimska secesiya Rimska respublika Data 494 do n e Misce Starodavnij Rim Privid zaborgovanist plebeyiv politichna diskriminaciya z boku patriciyiv nevirishene agrarne pitannya Rezultat stvorennya posadi plebejskih tribuniv ta ediliv Storoni Patriciyi PlebeyiPeredumovi ta prichini secesiyiDo seredini VI st do n e plebeyiv vvazhali chuzhoridnim elementom i yim ne doviryali navit sluzhbu u vijsku Odnak zbilshennya chisla plebeyiv z odnogo boku i rozshirennya vijskovoyi aktivnosti z inshogo viklikalo neobhidnist zaluchennya yih do lav opolchennya sho i bulo zakripleno reformami Serviya Tulliya Plebeyi buli vklyucheni takim chinom do skladu rimskoyi obshini otrimavshi ne vsi prava a lishe pravo prolivati krov za rimsku derzhavu Plebejska secesiya na Svyashennu goru viglyadala yak bunt rimskoyi armiyi Same plebejski pishi soldati pershimi zalishili Rim Problema polyagala u tomu sho voyini ne mogli porushiti prisyagi danoyi konsulam tomu vidmovlyalisya vid inshogo kerivnictva sho i stalo pershoprichinoyu yih zaborgovanosti Svidchennya z dzherela hocha vijskovij nabir bulo provedeno diktatorom ale prisyagali voyaki konsulam i yak i ranishe povyazani z neyu 1 2 niyakij zlochin ne zvilnyaye vid svyatosti zobov yazannya pered vijskom za poradoyu yakogos Siciniya bez dozvolu konsula pishli na Svyashennu goru Plebeyi buli absolyutno bezpravnimi hocha i osobisto vilnimi Voni ne mali prava brati uchast v upravlinni derzhavoyu pretenduvati na otrimannya gromadskih zemel sho z yavlyalisya v rezultati novih zavoyuvan Majnova diferenciaciya spriyala posilennyu yih pretenzij Zagalom prichini nevdovolennya plebeyiv zvodilisya do takih osnovnih punktiv Vidsutnist pisanogo zakonu patriciyi na vlasnij rozsud traktuvali normi i pravila v suspilstvi Nevirishene agrarne pitannya Vidstoronenist vid politichnogo zhittya zaborona posidati derzhavni posadi Borgova kabala naslidkom yakoyi moglo stati rabstvo Napruzhena vijskova situaciya vijni z volskami ekvami sabinyanami Chastina plebeyiv bula prijnyata do patricianskih rodiv v yakosti zalezhnih kliyentiv ale bilshist plebsu stoyalo poza gromadskoyu organizaciyeyu korinnih gromadyan patriciyiv i bulo pozbavlene gromadyanskih prav hocha i vvazhalisya na vidminu vid rabiv i kliyentiv yuridichno vilnimi Odnak yaksho masa plebeyiv domagalasya otrimannya zemli i skasuvannya rabstva to zamozhni plebeyi borolisya v pershu chergu za politichne rivnoprav ya z patriciyami Vid povstannya borzhnikiv vidvolikav tilki napad volskiv Konsul Publij Servilij vmoviv plebeyiv stati pid jogo znamena poperedno vidavshi edikt pro te shob poki voyin borzhnik znahoditsya v tabori nihto ne zabirav jogo majna Odnak inshij konsul 495 do n e Appij Klavdij vidkriv sudovi spravi proti borzhnikiv u rezultati yih kilkist pomitno zbilshilasya Vimogi plebeyivKrim gromadskoyi zemli plebeyi vimagali zmenshennya vidsotka u lihvariv ta pravo obirati magistrativ U rezultati zagostrennya suspilno politichnoyi situaciyi stanovishe v Rimi na peredodni pershoyi secesiyi plebeyiv viglyadalo tak u derzhavi panuye nezgoda unaslidok neprimerennoyi nenavisti mizh patriciyami ta plebeyami perevazhno unaslidok borgovih zobov yazan plebeyiv Ostanni golosno narikali na te sho boryuchis v chuzhih krayah za svobodu i vladu voni prignicheni u vlasnih spivgromadyan Svoboda plebeyiv v menshij nebezpeci na vijni nizh vdoma Borzhniki v kajdanah virivayutsya zvidusil na vulicyu i volayut do kviritiv pro zahist Usyudi ye gotovi sliduvati za buntivnikami vsyudi chislenni natovpi lyudej z krikom bizhat na forum Povstali vimagali sklikati senat zadlya prijnyattya rishennya pro rozpodil gromadskogo polya Iniciatorom agrarnogo zakonoproyektu vistupiv konsul Spurij Kassij yakij zaproponuvav viddati plebeyam polovinu zemel zavojovanih u vorozhih gernikiv Patriciyi ignoruyut cyu vimogu imenuyuchi cyu zemlyu privatnoyu Za uchasti drugogo konsula Prokula Virginiya zakonoproyekt buv vidhilenij a jogo avtor zvinuvachenij v pragnenni do zahoplennya carskoyi vladi i buv strachenij Pislya vidmovi senatu plebeyi zazvichaj chinili protest Dionisij Galikarnaskij zaznachaye sho pid chas represij bulo znisheno ta spaleno harchovi zapasi znaryaddya praci i zhitla plebeyiv Rezultati borotbiPersha secesiya zavershilisya ukladannyam kompromisu mizh plebeyami ta patriciatom U 494 do n e zamist virishennya borgovogo pitannya plebsu nadali pravo obirati vlasnih magistrativ narodnih tribuniv ta ediliv Narodni tribuni obiralisya tilki z chisla plebeyiv i buli nedotorkanimi Yih zavdannya polyagalo u zahisti plebsu vid vplivu magistratur patricij u zv yazku z cim voni otrimali pravo veto zaboronyayu Postupovo na posadi plebejskih tribuniv stali pretenduvati i patriciyi oskilki tribuni mogli vhoditi z zakonodavchimi propoziciyami v usi formi narodnih zboriv Spochatku obiralosya dva tribuni potim yih kilkist zbilshilasya do desyati Tit Livij zaznachaye Takim chinom bulo obrano dva narodnih tribuni Voni obirali sobi troh toovarishiv Dehto stverdzhuye sho na Svyashennij gori bulo obrano lishe dva tribuni i tam provedeno zakon pro nedotorkanist yih Takozh u 494 do n e koli z yavilisya narodni tribuni na dopomogu yim bula stvorena posada dvoh plebejskih ediliv aediles vid aedes budivlya hram Voni zaviduvali hramom Ceceri Liberi de zberigavsya plebejskij arhiv Poryadok obrannya ediliv buv takij yak i narodnih tribuniv Plebeyi vvazhali sho nezvazhayuchi na utverdzhennya posadi tribuniv voni vse rivno ne spromozhni zahistiti sebe v sudi Suddi traktuvali usnij zakon na vlasnij rozsud tomu plebs vimagav vvedennya pisanih zakoniv U 453 do n e senat vidpraviv do Afin ta v inshi grecki mista troh posliv shob oznajomitisya z miscevimi zakonami U 451 do n e buli obrani pershi decemviri do yih skladu potrapili lishe patriciyi Voni rozrobili protyagom roku chastinu zakoniv yaki buli shvaleni obshinoyu i napisani na desyati midnih doshkah Decemviri koristuvalisya nadzvichajnoyu vladoyu Na cej rik ne bulo obrano ni konsuliv ni narodnih tribuniv Dlya zavershennya spravi buli obrani novi dicemviri u 450 do n e do yih chisla vhodili i plebeyi PrimitkiSuchasna politichna leksika encikloped slovnik dovidnik I Ya Vdovichin L Ya Ugrin G V Shipunovta in za nauk red Homi N M Lviv Novij svit 2000 2015 259 s Istoriya Drevnego Rima Ucheb dlya vuzovpo spec Istoriya V I Kuzishin I L Mayak I A Gvozdeva Pod red V I Kuzishina 4 e izd pererab i dop M 2000 Richard J C Les origines P 545 29 r 2 Tit Livij Istoriya mista vid zasnuvannya Rimu II kniga 32 Mayak I L Rimlyane rannej respubliki M Izd vo MGU 1993 Dionisij Galikarnasskij Rimskie drevnosti V 3 tomah IV kniga Perevod N G Majorovoj Rubezhi XXI 2005 Kovalev S I Istoriya Rima Kurs lekcij SPb Izdatelstvo Polegon 2002 E D Frolov S I Kovalev i ego Istoriya Rima Mashkin N A Istoriya drevnego Rima M Vyssh shk 2006 Mommzen T Istoriya Rima T 1 Do bitvy pri Pidne Gos soc ekonomich izd vo Moskva 1936 SPb Nauka Yuventa 1997 LiteraturaSuchasna politichna leksika encikloped slovnik dovidnik I Ya Vdovichin L Ya Ugrin G V Shipunovta in za nauk red Homi N M Lviv Novij svit 2000 2015 259 s ISBN 978 966 418 280 2 ros Istoriya Drevnego Rima Ucheb dlya vuzovpo spec Istoriya V I Kuzishin I L Mayak I A Gvozdeva Pod red V I Kuzishina 4 e izd pererab i dop M 2000 Richard J C Les origines P 545 29 r 2 Tit Livij Istoriya mista vid zasnuvannya Rimu II kniga 32 Mayak I L Rimlyane rannej respubliki M Izd vo MGU 1993 Dionisij Galikarnasskij Rimskie drevnosti V 3 tomah IV kniga Perevod N G Majorovoj Rubezhi XXI 2005 Kovalev S I Istoriya Rima Kurs lekcij SPb Izdatelstvo Polegon 2002 E D Frolov S I Kovalev i ego Istoriya Rima Mashkin N A Istoriya drevnego Rima M Vyssh shk 2006 Mommzen T Istoriya Rima T 1 Do bitvy pri Pidne Gos soc ekonomich izd vo Moskva 1936 SPb Nauka Yuventa 1997

Дата публікації:
Топ