Пле́сківці — село в Україні, у Тернопільській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на правому березі річки Серет, за 31 кілометр від Тернополя на північ. Адміністративно село підпорядковується Чернихівській сільській раді (до 2018).
село Плесківці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Тернопільська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 8 вересня 2006 |
Населення | 185 (2001) |
Поштовий індекс | 47251 |
Телефонний код | +380 3540 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 340 м |
Водойми | Серет |
Відстань до обласного центру | 31 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 46001,м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5 |
Карта | |
Плесківці | |
Плесківці | |
Мапа | |
Від 2018 року ввійшло у склад Тернопільської міської громади.
Походження назви
За місцевими переказами, що переходили із покоління в покоління, назва села походить від рівного плеса води кількох ставків, які з'явилися на річці Безодня. Легенди також переповідають, що на захід від села у долині били глибокі джерела, дна яких не було видно, а вода в них була чиста, прозора і студена. Нібито від того і походить назва річки.
Історія
Передісторія
У «Літопису руському» вказано на те, що неподалік сучасного села Плесківці в період Київської Русі знаходилося стародавнє укріплення Биковен, а над Серетом, поблизу села Городищі, — містечко Бозок, яке було зруйноване у 1240-их роках.
Перша згадка в історичних документах Чернихівської волості
Вперше в історичних документах Чернихів і , до складу якої згодом входило село Плесківці, згадуються у 1435 році. Тоді навколишніми землями володів (молодший брат Михайла Васильовича Вишневецького-Збаразького), після смерті якого володіння перейшли до його дочки, яка вийшла заміж за князя Костянтина Острозького.
Чернихівський замок і перша згадка про село Плесківці
Князь Костянтин Острозький у 1529 році випросив у короля Сигізмунда І Старого привілей на побудову замку над Серетом у Чернихові. Досі цю місцевість корінні мешканці села називають Замчиськом.
Зберігся опис замку 1583 року, у якому названі довколишні села, що входили до замку, а саме: , , Іванківці, , Глядки, Плесківці, Ренів та інші села. Проте, на основі співставлених давніх історичних актів, можна допустити, що Плесківці вже існували в описах земель так званого Чернихівського ключа з 1545 року. Село існувало значно раніше, ніж це підтверджено документами кінця 16 століття (входили до маєтностей князя Костянтина Острозького).
Польське панування
З 1349 року землі села Плесківці були загарбані Польським Королівством, після чого було встановлено жорсткішу панщину.
Визвольна війна 1648—1656 років
Під час Визвольної війни 1648-1656 років під проводом Богдана Хмельницького частина селян вливається у повстанський загін Максима Кривоноса. Вони беруть участь у визволенні . Неподалік села на Глядецьких полях знаходиться козацька могила. За переказами, там похоронені козаки, що впали в боях між Збаражем і Зборовом.
Австрійське панування
У 1772 році, згідно з поділом Речі Посполитої, Плесківці підпадають під владу Австрії. В той час село мало 815 морґів поля, був панський двір, на якому жив управитель, а пані жила у селі Городище. У Плесківцях і до сьогодні збереглася назва місцевості «Двірський».
Після скасування панщини 3 травня 1848 року, у селі сталося велике патріотичне піднесення. На честь цієї події селяни поставили два пам'ятники, які у 1958—1960 роках було знищено радянською владою під маскою «боротьби із релігією». На початку 1990-их років їх було відбудовано місцевими жителями.
У кінці XVIII століття в селі була організована парафіяльна школа, де діти навчалися читати й писати. А після скасування панщини було організовано народну школу з чотирма класами навчання.
Перша світова війна
Після початку Першої світової війни російська армія опинилася на берегах річки Серет. Австрійці виселили селян з-під лінії фронту в Чехію, на околицю міста , де їх утримували у величезних концтаборах. Багато жителів Плесківець загинуло там через голод, холод, хвороби, погані умови життя.
Для боротьби з російською армією було організовано загону Українських Січових Стрільців (УСС), до лав яких потрапило також багато селян з Плесківець.
Західно-Українська Народна Республіка
Після утворення Західно-Української Народної Республіки багато молодих чоловіків із села Плесківці влилося в Українську Галицьку Армію (УГА), серед них:
- Винницький Іван
- Журак Тимко
- Карнаух Пилип
- Карнаух Стах
- Карнаух Степан
- Карпович Михайло
- Король Павло
- Король Антон
- Король Роман
- Кочій Петро
- Кочій Федько
- Лемега Демко
- Лемега Кость
- Лемега Павло
- Матуш Григорій
- Марчук Гринько
- Мультан Іван
- Мультан Петро
- Мусял Павло
- Мусял Іван
- Парасюк Антон
- Снігур Олекса
- Снігур Петро
- Снігур Степан
- Сосновський Степан
- Собчак Лука
- Сидорак Дмитро
- Татарин Петро
- Татарин Василь
- Трач Гринько
- Трач Гнат
- Трач Іван
- Трач Пилип
- Трач Олекса
- Тимочко Дем'ян
- Чайка Тимко
- Чайка Лука
- Чернихівський Іван
- Чернихівський Микола
- Чернихівський Олекса
- Чернихівський Павло
- Чернихівський Петро
- Чернихівський Семен
- Чернихівський Дмитро
- Чернихівський Роман
- Паславський Іван
- Шеліхевич Микола
- Шеліхевич Григорій
- Шеліхевич Дмитро
- Ярема Павло
- Ярема Микола
- Ярема Григорій
Українська влада протрималася у селі Плесківцях майже рік. Війтом тоді був Андрій Чернихівський.
Стан села після закінчення Першої світової війни
Після закінчення Першої світової війни люди повернулися з Гмінду додому. В селі було лише дві хати, решта будинків — знищені. Було зруйновано і церкву. За селом, в урочищі Глинянки, австрійці побудували землянки, де тимчасово поселилися тепер люди.
Під час польської окупації
У 1920-х роках було відновлено спочатку церкву, а потім читальню «Просвіта», а також школу, у якій здобували освіту близько 90-95 учнів щороку. На чотири початкових класи була одна вчителька, через це навчання проводилося у дві зміни. Спочатку нею була Ольга Білик, а згодом Марія Драгомирецька.
В селі також діяв дитячий садок, була молочарня та кооперація. В читальні «Просвіти» читалися книжки і газети, відбувалися вистави: «Криваві перли», «Депутати до Відня», «Не поможе кадило, коли бабу сказило», «За батька» та інші. При читальні діяла спортивна організація «Каменярі», на базі якої створено підпільну Організацію Український Націоналістів (ОУН).
В селі була добре налагоджена культурно-освітня та патріотично-виховна робота серед молоді. Щороку відбувалися фестивалі української пісні, спортивні змагання, особливо футбольні. Керував читальнею «Просвіти» Іван Винницький.
Червона армія прийшла до села в понеділок, 23 вересня 1939 року, а вже з початком жовтня почалися арешти і репресії українських націоналістів. Першого було заарештовано Володимира Трача, потім його старшого брата Миколу, а згодом Йосипа Чернихівського.
Щоби уникнути можливих арештів, свідомі українці почали іти у підпілля. Члени ОУН очолили підпільників. У Плесківцях, у хаті Йосипа Сосновського квартирує районовий провідник ОУН Григорій Христинюк (псевдо «Харко»), уродженець села Висипівці. Тут також перебували кущовий ОУН Григорій Цвях (псевдо «Головати»), Ярослав Голуб (псевдо «Медвідь»). Тут вони перебували до початку нападу німців СРСР.
Під час бою у Воробіївському лісі загинуло багато вояків із села Плесківці. Серед них:
- Гнатів Іван Михайлович
- Глинський Кирило Іванович
- Сосновський Андрій Степанович
- Тимочко Ілько Дем'янович
- Трач Михайло Іванович
- Шеліхевич Микола Миколайович
- Чайка Гавриїл Тимофійович
- Ярема Іван Миколайович.
Жертви радянської і німецької окупацій
Вислані до Німеччини
- Волянський Володимир Петрович
- Волянська Марія Михайлівна
- Власенко Володимир Павлович
- Журак Йосафат Тимофійович
- Король Омелян Павлович
- Кочій Євген Петрович
- Кочій Василь Костянтинович
- Кочій Роман Романович
- Лемега Василь Костянтинович
- Михайлишин Ганна Василівна
- Мусял Петро Іванович
- Мультан Павло Іванович
- Сосновська Марія Йосипівна
- Снігур Василь Петрович
- Невідомий Іван Григорович
- Чайка Стефанія Тимоіфївна
- Чернихівський Володимир Дмитрович
- Чорний Петро Іванович
- Шеліхевич Ілько Іванович
- Шеліхевич Ганна Дмитрівна
- Ярема Семен Миколайович
- Ярема Текля Михайлівна
- Ярема Ірина Семенівна
- Трач Анастасія Олексіївна
Разом їх було 24.
Впали на полі слави в боротьбі з радянськими окупантами
- Гнатів Іван Михайлович
- Глинський Кирило Іванович
- Сосновський Андрій Степанович
- Тимочко Ілько Дем'янович
- Трач Михайло Іванович
- Шеліхевич Микола Михайлович
- Чайка Гавриїл Тимофійович
- Ярема Іван Миколайович
- Волянська Миарія Михайлівна
- Король Степан Павлович
- Мультан Василь Васильович
- Снігур Петро Степанович
- Чернихівський Павло Семенович
Загинули в боях на території села
- Іван Білецький- «Жар»
- Григорій Герман- «Медвідь»
- Дмитро Марич- «Рись»
- Павло Остяк- «Богун»
- Степан Степаренко- «Струм»
- «Вишня»
- «Вовк»
- «Чорнота»
Загинули в тюрмах
- Кочій Петро Романович
- Кочій Агафія Іванівна
- Мусял Дмитро Павлович
- Собчак Григорій Михайлович
- Собчак Олекса Михайлович
- Собчак Парасковія Лук'янівна
- Смаль-Стоцький Йосип Андрійович
- Трач Володимир Іванович
- Трач Микола Іванович
- Татарин Михайло Петрович
- Чернихівський Йосип Іванович
Загинули на фронтах Другої світової війни в боротьбі з німцями
- Власенко Микола Павлович
- Ґой Йосип Олександрович
- Карачок Михайло Степанович
- Карнаух Іван Степанович
- Кочій Василь Прокопович
- Кузьма Микола Ілліч
- Лемега Іван Дем'янович
- Лисий Василь Михайлович
- Марчук Омелян Ілліч
- Михайлишин Кіндрат Михайлович
- Михайлишин Микола Васильович
- Михайлишин Онуфрій Васильович
- Мультан Петро Іванович
- Мусял Василь Семенович
- Небещанський Андрій Крпович
- Невідомий Василь Григорович
- Польовий Петро Семенович
- Сасюк Федір Романович
- Сосновський Петро Степанович
- Татарин Ілля Петрович
- Татарин Ілько Петрович
- Трач Василь Іванович
- Трач Іван Петрович
- Чайка Степан Тимофійович
- Чернихівський Василь Петрович
- Чернихівський Микола Миколайович
- Шеліхевич Петро Миколайович
- Шеліхевич Андрій Михайлович
- Шеліхевич Михайло Федорович
- Якимчук Петро Лук'янович
- Човган Михайло Миколайович
- Кочій Григорій Петрович
У незалежній Україні
У 1999—2000 роках у селі було 80 дворів, населення становило 185 мешканців, було 142 виборці. Крім того, 17 хат пустувало, 31 хату було знищено. Для порівняння: за даними Державного архіву Тернопільської області в 1944—1945 роках в селі було 128 господарств, що мали 471.33 гектари землі, населення становило 348 осіб, виборців було 286.
Демографічні показники: щороку вмирає 8-9 людей, а народжується 2-3.
Голови села Плесківці
Протягом 20 століття голови села мали ще й такі назви: «війт», «солтис». До Першої світової війни війтом був Степан Сосновський, за період Західноукраїнської Народної Республіки війтом був Андрій Чернихівський.
Період польської окупації
Під час польської окупації війтами були:
- Григорій Трач
- Іван Трач
- Адам Подсядло
- Ян Менжик
Період німецької окупації
- Іван Чернихівський
- Василь Мусял
За радянської влади
- Йосип Марчук
- Іван Лалак
- Григорій Мультан
- Василь Снігур
- Гаврило Лещар
- Петро Тимочко
- Василь Неживий
- Василь Чабан
- Олег Чайка
- Ольга Біла
- Ольга Худик
- Богдан Серба
- Марія Томалюк
Період незалежної України
- Василь Чабан
- Богдан Тимочко
- Володимир Кметь
- Володимир Маличок
- Галина Алексевич
- Богдан Татарин
- Стефанія Шеліхевич
Мікротопоніми села Плесківці
Плесківецькі поля мають такі назви:
- За Селом
- За Озером
- Франкова Долина
- Коло Червоної Брами
- Задній Дуб
- Лопаки
- Між Дорогами
- Під Лозами
- За Лозами
- Старий Гай
- Синя Криниця
- Гнила Криниця
- Віднестерівці
- Окіпнячка
- На Дубового
- Середний Горб
- Криві Гони
- Копані
- Рутка
- Круглий Лан
- На Синожатах
- Розкопана Дорога
- Півшнурки
- «Альпи»
Релігія
У селі є церква 17 століття, відновлена на початку 20 століття після того, як її було знищено австрійськими військами.
Селяни Плесківець є у більшості греко-католиками.
До 1723 року Плесківці мали свою парафію. Останнім парохом села був отець Ілля Стрільбицький. Згодом село приєднали до Чернихівської парафії.
З посвяченням нової церкви святого Димитрія в Плесківцях було відновлено власну парафію.
Освіта
Вкінці XIX століття в селі вже була початкова школа. У ній викладав молодий вчитель з Тернополя Андрій Смаль-Стоцький.
У 1926 році селяни спорудили тут середню школу, що діяла до 1975 року, поки її не закрили, оскільки учнів не вистачало навіть на початкові класи. Тепер населення Плесківців послуговується Чернихівською середньою школою I—III ступенів.
Культурно-освітня робота
Читальня «Просвіти»
У 1926 році громада села побудувала читальню «Просвіти». Тут була зала на сто глядачів, сцена, у двох інших кімнатах були кооперація та молочарня. Багато років головою читальні був Іван Винницький. У селі на той час було 130 господарств і 500 мешканців. Більшість із них були членами читальні. Фінансування діяльності читальні проводилося за рахунок членських внесків та пожертвувань.
У читальні була невелика бібліотека. Передплачувалися газети і бібліотечка «Самоосвіта». Щоб поставити виставу, потрібно було їхати до Тернополя, отримати дозвіл від староства. Всі вистави контролювалися жандармами і проходили через цензуру.
У 1940 році помер Іван Винницький. Решта членів «Просвіти» була заарештована більшовицькими окупантами.
Створення сільського клубу
За радянської влади читальну перейменували на клуб. Першим завідувачем клубу став Чернихівський Володимир Дмитрович. Почалися арешти молоді, і культура серйозно занепала.
Під час німецької окупації кульпросвітня робота частково відновилася. Місцевий актор Король Йосип Іванович написав драму «Напередодні Волі», що відображала роки більшовицької окупації. Ця вистава пройшла з великим успіхом у всіх навколишніх селах.
Клуб під час війни ж був зруйнований.
Створення хати-читальні і відновлення клубу
Проте з поверненням радянської влади у селі була утворена так звана хата-читальня. На початку 1948 року завідувачем хатою-читальнею був Чернихівський Дмитро Іванович. В приміщенні сільської ради було виділено одну кімнату, де зберігалася невеличка бібліотека та підшивки газет.
Навесні 1948 року було відновлено клуб, а вньому облаштовано сцену. Першою виставою була «Безталанна». Згодом ставилися драми «Назар Стодоля», «Мати-наймичка», «Сто тисяч», «Земля», «Сава Чалий», «Марина», «Невольник», Повернувся із Сибіру", «Шумить Дніпро», «Ляля Убийвовк», , «Ой, у полі нивка» та інші. В 1970—1979 роках при клубі діяв хор .
Будинок культури у Плесківцях
За ініціативою голови сільради Олега Дмитровича Чайки у 1979 році споруджено новий будинок культури. Зараз у цьому приміщені є фоє, зала на 250 місць, бібліотека, кінокімната, кімната для артистів і кімната урочистих подій.
У будинку культури було також організовано великий хор. Художнім керівником став Кочій Василь Іванович, концермейстром — Мул Роман Іванович.
Тут також із гастролями побували артисти Тернопільського драматичного театру, які ставили тут вистави «Наталка-Полтавка», «Безталанна», «Пошилися в дурні».
У 1985 році директором будинку культури став випускник Дніпропетровського музичного училища, уродженець села Плесківці Артем'як Юрій Павлович. Він одночасно був і вчителем співів та музики в Чернихівській середній школі.
Невдовзі було відновлено роботу драматичного гуртка, зокрема поставлено вистави «Коли сходило сонце» і «Мати-наймичка», організовано новий хоровий гурток, який дав кілька концертів, у тому числі і на святкуванні роковин Тараса Шевченка.
Відомі люди
Народилися
- Кузьма-Балицький Петро Миколайович (1923—2015) — український військовик, член ОУН, меценат, громадський діяч, Почесний громадянин Тернополя.
- — завідувач кафедри Тернопільського державного технічного університету «Обладнання і технологія зварювального виробництва». Здійснив 5 винаходів, має понад 150 науково-методичних розробок.
- Чернихівський Гаврило Іванович — український літературознавець, краєзнавець, історик
- Чернихівський Дмитро Іванович — український громадський діяч, історик, краєзнавець, літератор.
Примітки
- Тернопільська обласна рада рішенням від 8 вересня 2006 року у Зборівському районі відновила село Плесківці, раніше об'єднане із селом Чернихів, взяла його на облік і підпорядкувала Чернихівській сільській раді.
- Książęta Zbarascy (01) [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Książęta Wisniowieccy (01) [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Література
- Чернихівський Д. Село Плесківці. Історико-краєзнавчий нарис.
- Богдан Головин Священика розіп'яли на стіні // «Свобода».
- «Журавлина» книга. Словник імен і Тернопільська українська діаспора. Ч. 2. — Тернопіль, 2001. — С. 85—86.
- Павло Каровський. Історія церкви села Плесківці (рукопис).
- Книга Пам'яті України, том 2. — 1995 — С. 79—83.
- Семен Кочій, Петро Медведик. Літературно-мистецька та наукова Зборівщина: Словник біографій визначних людей // Тернопіль: Джура, 1998. — С. 144—145.
- Нескорена Зборівщина // Том 2. — 2001. — С. 202—223.
- Дмитро Чернихівський Драма «Марта» // Тернопіль, 2000. — 32 с.
- Дмитро Чернихівський Пісні боротьби і звитяг // Тернопіль, 1998. — С. 32.
- Дмитро Чернихівський Чернихівська трагедія // Тернопіль. — С. 64.
- Михайло Ступка Над тихим Серетом.
- Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Тернопільська область / Ред. кол. тому: Нечай С. П. (гол. ред.), Андрєєв В. П. (відп. секр. редкол.), Глинський М. П., Забокрицький І. Я., Івасюта М. К., Ілляш І. М., Ельгорт Б. Б., Каніщенко Л. О., Костенко М. П., Куліш В. В., Мишко Д. І., Нестерець М. М., Приходько М. А. (заст. гол. редкол.), Халупа Н. О., Чернявський Ф. Ф. АН УРСР. Інститут історії. – К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 664 с.
- Чернихівський Д. Плесківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 95—96. — .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ple skivci selo v Ukrayini u Ternopilskij miskij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na pravomu berezi richki Seret za 31 kilometr vid Ternopolya na pivnich Administrativno selo pidporyadkovuyetsya Chernihivskij silskij radi do 2018 selo Pleskivci Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Ternopilska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 8 veresnya 2006 Naselennya 185 2001 Poshtovij indeks 47251 Telefonnij kod 380 3540 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 41 58 pn sh 25 26 13 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 340 m Vodojmi Seret Vidstan do oblasnogo centru 31 km Misceva vlada Adresa radi 46001 m Ternopil vul Listopadova 5 Karta Pleskivci Pleskivci Mapa Vid 2018 roku vvijshlo u sklad Ternopilskoyi miskoyi gromadi Pohodzhennya nazviZa miscevimi perekazami sho perehodili iz pokolinnya v pokolinnya nazva sela pohodit vid rivnogo plesa vodi kilkoh stavkiv yaki z yavilisya na richci Bezodnya Legendi takozh perepovidayut sho na zahid vid sela u dolini bili gliboki dzherela dna yakih ne bulo vidno a voda v nih bula chista prozora i studena Nibito vid togo i pohodit nazva richki IstoriyaPeredistoriya U Litopisu ruskomu vkazano na te sho nepodalik suchasnogo sela Pleskivci v period Kiyivskoyi Rusi znahodilosya starodavnye ukriplennya Bikoven a nad Seretom poblizu sela Gorodishi mistechko Bozok yake bulo zrujnovane u 1240 ih rokah Persha zgadka v istorichnih dokumentah Chernihivskoyi volosti Vpershe v istorichnih dokumentah Chernihiv i do skladu yakoyi zgodom vhodilo selo Pleskivci zgaduyutsya u 1435 roci Todi navkolishnimi zemlyami volodiv molodshij brat Mihajla Vasilovicha Vishneveckogo Zbarazkogo pislya smerti yakogo volodinnya perejshli do jogo dochki yaka vijshla zamizh za knyazya Kostyantina Ostrozkogo Chernihivskij zamok i persha zgadka pro selo Pleskivci Knyaz Kostyantin Ostrozkij u 1529 roci viprosiv u korolya Sigizmunda I Starogo privilej na pobudovu zamku nad Seretom u Chernihovi Dosi cyu miscevist korinni meshkanci sela nazivayut Zamchiskom Zberigsya opis zamku 1583 roku u yakomu nazvani dovkolishni sela sho vhodili do zamku a same Ivankivci Glyadki Pleskivci Reniv ta inshi sela Prote na osnovi spivstavlenih davnih istorichnih aktiv mozhna dopustiti sho Pleskivci vzhe isnuvali v opisah zemel tak zvanogo Chernihivskogo klyucha z 1545 roku Selo isnuvalo znachno ranishe nizh ce pidtverdzheno dokumentami kincya 16 stolittya vhodili do mayetnostej knyazya Kostyantina Ostrozkogo Polske panuvannya Z 1349 roku zemli sela Pleskivci buli zagarbani Polskim Korolivstvom pislya chogo bulo vstanovleno zhorstkishu panshinu Vizvolna vijna 1648 1656 rokiv Pid chas Vizvolnoyi vijni 1648 1656 rokiv pid provodom Bogdana Hmelnickogo chastina selyan vlivayetsya u povstanskij zagin Maksima Krivonosa Voni berut uchast u vizvolenni Nepodalik sela na Glyadeckih polyah znahoditsya kozacka mogila Za perekazami tam pohoroneni kozaki sho vpali v boyah mizh Zbarazhem i Zborovom Avstrijske panuvannya U 1772 roci zgidno z podilom Rechi Pospolitoyi Pleskivci pidpadayut pid vladu Avstriyi V toj chas selo malo 815 morgiv polya buv panskij dvir na yakomu zhiv upravitel a pani zhila u seli Gorodishe U Pleskivcyah i do sogodni zbereglasya nazva miscevosti Dvirskij Pislya skasuvannya panshini 3 travnya 1848 roku u seli stalosya velike patriotichne pidnesennya Na chest ciyeyi podiyi selyani postavili dva pam yatniki yaki u 1958 1960 rokah bulo znisheno radyanskoyu vladoyu pid maskoyu borotbi iz religiyeyu Na pochatku 1990 ih rokiv yih bulo vidbudovano miscevimi zhitelyami U kinci XVIII stolittya v seli bula organizovana parafiyalna shkola de diti navchalisya chitati j pisati A pislya skasuvannya panshini bulo organizovano narodnu shkolu z chotirma klasami navchannya Persha svitova vijna Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni rosijska armiya opinilasya na beregah richki Seret Avstrijci viselili selyan z pid liniyi frontu v Chehiyu na okolicyu mista de yih utrimuvali u velicheznih konctaborah Bagato zhiteliv Pleskivec zaginulo tam cherez golod holod hvorobi pogani umovi zhittya Dlya borotbi z rosijskoyu armiyeyu bulo organizovano zagonu Ukrayinskih Sichovih Strilciv USS do lav yakih potrapilo takozh bagato selyan z Pleskivec Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika Pislya utvorennya Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki bagato molodih cholovikiv iz sela Pleskivci vlilosya v Ukrayinsku Galicku Armiyu UGA sered nih Vinnickij Ivan Zhurak Timko Karnauh Pilip Karnauh Stah Karnauh Stepan Karpovich Mihajlo Korol Pavlo Korol Anton Korol Roman Kochij Petro Kochij Fedko Lemega Demko Lemega Kost Lemega Pavlo Matush Grigorij Marchuk Grinko Multan Ivan Multan Petro Musyal Pavlo Musyal Ivan Parasyuk Anton Snigur Oleksa Snigur Petro Snigur Stepan Sosnovskij Stepan Sobchak Luka Sidorak Dmitro Tatarin Petro Tatarin Vasil Trach Grinko Trach Gnat Trach Ivan Trach Pilip Trach Oleksa Timochko Dem yan Chajka Timko Chajka Luka Chernihivskij Ivan Chernihivskij Mikola Chernihivskij Oleksa Chernihivskij Pavlo Chernihivskij Petro Chernihivskij Semen Chernihivskij Dmitro Chernihivskij Roman Paslavskij Ivan Shelihevich Mikola Shelihevich Grigorij Shelihevich Dmitro Yarema Pavlo Yarema Mikola Yarema Grigorij Ukrayinska vlada protrimalasya u seli Pleskivcyah majzhe rik Vijtom todi buv Andrij Chernihivskij Stan sela pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni lyudi povernulisya z Gmindu dodomu V seli bulo lishe dvi hati reshta budinkiv znisheni Bulo zrujnovano i cerkvu Za selom v urochishi Glinyanki avstrijci pobuduvali zemlyanki de timchasovo poselilisya teper lyudi Pid chas polskoyi okupaciyi U 1920 h rokah bulo vidnovleno spochatku cerkvu a potim chitalnyu Prosvita a takozh shkolu u yakij zdobuvali osvitu blizko 90 95 uchniv shoroku Na chotiri pochatkovih klasi bula odna vchitelka cherez ce navchannya provodilosya u dvi zmini Spochatku neyu bula Olga Bilik a zgodom Mariya Dragomirecka V seli takozh diyav dityachij sadok bula molocharnya ta kooperaciya V chitalni Prosviti chitalisya knizhki i gazeti vidbuvalisya vistavi Krivavi perli Deputati do Vidnya Ne pomozhe kadilo koli babu skazilo Za batka ta inshi Pri chitalni diyala sportivna organizaciya Kamenyari na bazi yakoyi stvoreno pidpilnu Organizaciyu Ukrayinskij Nacionalistiv OUN V seli bula dobre nalagodzhena kulturno osvitnya ta patriotichno vihovna robota sered molodi Shoroku vidbuvalisya festivali ukrayinskoyi pisni sportivni zmagannya osoblivo futbolni Keruvav chitalneyu Prosviti Ivan Vinnickij Radyanska okupaciya Chervona armiya prijshla do sela v ponedilok 23 veresnya 1939 roku a vzhe z pochatkom zhovtnya pochalisya areshti i represiyi ukrayinskih nacionalistiv Pershogo bulo zaareshtovano Volodimira Tracha potim jogo starshogo brata Mikolu a zgodom Josipa Chernihivskogo Shobi uniknuti mozhlivih areshtiv svidomi ukrayinci pochali iti u pidpillya Chleni OUN ocholili pidpilnikiv U Pleskivcyah u hati Josipa Sosnovskogo kvartiruye rajonovij providnik OUN Grigorij Hristinyuk psevdo Harko urodzhenec sela Visipivci Tut takozh perebuvali kushovij OUN Grigorij Cvyah psevdo Golovati Yaroslav Golub psevdo Medvid Tut voni perebuvali do pochatku napadu nimciv SRSR Pid chas boyu u Vorobiyivskomu lisi zaginulo bagato voyakiv iz sela Pleskivci Sered nih Gnativ Ivan Mihajlovich Glinskij Kirilo Ivanovich Sosnovskij Andrij Stepanovich Timochko Ilko Dem yanovich Trach Mihajlo Ivanovich Shelihevich Mikola Mikolajovich Chajka Gavriyil Timofijovich Yarema Ivan Mikolajovich Zhertvi radyanskoyi i nimeckoyi okupacij Vislani do Nimechchini Volyanskij Volodimir Petrovich Volyanska Mariya Mihajlivna Vlasenko Volodimir Pavlovich Zhurak Josafat Timofijovich Korol Omelyan Pavlovich Kochij Yevgen Petrovich Kochij Vasil Kostyantinovich Kochij Roman Romanovich Lemega Vasil Kostyantinovich Mihajlishin Ganna Vasilivna Musyal Petro Ivanovich Multan Pavlo Ivanovich Sosnovska Mariya Josipivna Snigur Vasil Petrovich Nevidomij Ivan Grigorovich Chajka Stefaniya Timoifyivna Chernihivskij Volodimir Dmitrovich Chornij Petro Ivanovich Shelihevich Ilko Ivanovich Shelihevich Ganna Dmitrivna Yarema Semen Mikolajovich Yarema Teklya Mihajlivna Yarema Irina Semenivna Trach Anastasiya Oleksiyivna Razom yih bulo 24 Vpali na poli slavi v borotbi z radyanskimi okupantami Gnativ Ivan Mihajlovich Glinskij Kirilo Ivanovich Sosnovskij Andrij Stepanovich Timochko Ilko Dem yanovich Trach Mihajlo Ivanovich Shelihevich Mikola Mihajlovich Chajka Gavriyil Timofijovich Yarema Ivan Mikolajovich Volyanska Miariya Mihajlivna Korol Stepan Pavlovich Multan Vasil Vasilovich Snigur Petro Stepanovich Chernihivskij Pavlo Semenovich Zaginuli v boyah na teritoriyi sela Ivan Bileckij Zhar Grigorij German Medvid Dmitro Marich Ris Pavlo Ostyak Bogun Stepan Steparenko Strum Vishnya Vovk Chornota Zaginuli v tyurmah Kochij Petro Romanovich Kochij Agafiya Ivanivna Musyal Dmitro Pavlovich Sobchak Grigorij Mihajlovich Sobchak Oleksa Mihajlovich Sobchak Paraskoviya Luk yanivna Smal Stockij Josip Andrijovich Trach Volodimir Ivanovich Trach Mikola Ivanovich Tatarin Mihajlo Petrovich Chernihivskij Josip Ivanovich Zaginuli na frontah Drugoyi svitovoyi vijni v borotbi z nimcyami Vlasenko Mikola Pavlovich Goj Josip Oleksandrovich Karachok Mihajlo Stepanovich Karnauh Ivan Stepanovich Kochij Vasil Prokopovich Kuzma Mikola Illich Lemega Ivan Dem yanovich Lisij Vasil Mihajlovich Marchuk Omelyan Illich Mihajlishin Kindrat Mihajlovich Mihajlishin Mikola Vasilovich Mihajlishin Onufrij Vasilovich Multan Petro Ivanovich Musyal Vasil Semenovich Nebeshanskij Andrij Krpovich Nevidomij Vasil Grigorovich Polovij Petro Semenovich Sasyuk Fedir Romanovich Sosnovskij Petro Stepanovich Tatarin Illya Petrovich Tatarin Ilko Petrovich Trach Vasil Ivanovich Trach Ivan Petrovich Chajka Stepan Timofijovich Chernihivskij Vasil Petrovich Chernihivskij Mikola Mikolajovich Shelihevich Petro Mikolajovich Shelihevich Andrij Mihajlovich Shelihevich Mihajlo Fedorovich Yakimchuk Petro Luk yanovich Chovgan Mihajlo Mikolajovich Kochij Grigorij Petrovich U nezalezhnij Ukrayini U 1999 2000 rokah u seli bulo 80 dvoriv naselennya stanovilo 185 meshkanciv bulo 142 viborci Krim togo 17 hat pustuvalo 31 hatu bulo znisheno Dlya porivnyannya za danimi Derzhavnogo arhivu Ternopilskoyi oblasti v 1944 1945 rokah v seli bulo 128 gospodarstv sho mali 471 33 gektari zemli naselennya stanovilo 348 osib viborciv bulo 286 Demografichni pokazniki shoroku vmiraye 8 9 lyudej a narodzhuyetsya 2 3 Golovi sela PleskivciProtyagom 20 stolittya golovi sela mali she j taki nazvi vijt soltis Do Pershoyi svitovoyi vijni vijtom buv Stepan Sosnovskij za period Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki vijtom buv Andrij Chernihivskij Period polskoyi okupaciyi Pid chas polskoyi okupaciyi vijtami buli Grigorij Trach Ivan Trach Adam Podsyadlo Yan Menzhik Period nimeckoyi okupaciyi Ivan Chernihivskij Vasil Musyal Za radyanskoyi vladi Josip Marchuk Ivan Lalak Grigorij Multan Vasil Snigur Gavrilo Leshar Petro Timochko Vasil Nezhivij Vasil Chaban Oleg Chajka Olga Bila Olga Hudik Bogdan Serba Mariya Tomalyuk Period nezalezhnoyi Ukrayini Vasil Chaban Bogdan Timochko Volodimir Kmet Volodimir Malichok Galina Aleksevich Bogdan Tatarin Stefaniya ShelihevichMikrotoponimi sela PleskivciPleskivecki polya mayut taki nazvi Za Selom Za Ozerom Frankova Dolina Kolo Chervonoyi Brami Zadnij Dub Lopaki Mizh Dorogami Pid Lozami Za Lozami Starij Gaj Sinya Krinicya Gnila Krinicya Vidnesterivci Okipnyachka Na Dubovogo Serednij Gorb Krivi Goni Kopani Rutka Kruglij Lan Na Sinozhatah Rozkopana Doroga Pivshnurki Alpi ReligiyaDokladnishe Pleskivecka cerkva U seli ye cerkva 17 stolittya vidnovlena na pochatku 20 stolittya pislya togo yak yiyi bulo znisheno avstrijskimi vijskami Selyani Pleskivec ye u bilshosti greko katolikami Do 1723 roku Pleskivci mali svoyu parafiyu Ostannim parohom sela buv otec Illya Strilbickij Zgodom selo priyednali do Chernihivskoyi parafiyi Z posvyachennyam novoyi cerkvi svyatogo Dimitriya v Pleskivcyah bulo vidnovleno vlasnu parafiyu OsvitaVkinci XIX stolittya v seli vzhe bula pochatkova shkola U nij vikladav molodij vchitel z Ternopolya Andrij Smal Stockij U 1926 roci selyani sporudili tut serednyu shkolu sho diyala do 1975 roku poki yiyi ne zakrili oskilki uchniv ne vistachalo navit na pochatkovi klasi Teper naselennya Pleskivciv poslugovuyetsya Chernihivskoyu serednoyu shkoloyu I III stupeniv Kulturno osvitnya robotaChitalnya Prosviti U 1926 roci gromada sela pobuduvala chitalnyu Prosviti Tut bula zala na sto glyadachiv scena u dvoh inshih kimnatah buli kooperaciya ta molocharnya Bagato rokiv golovoyu chitalni buv Ivan Vinnickij U seli na toj chas bulo 130 gospodarstv i 500 meshkanciv Bilshist iz nih buli chlenami chitalni Finansuvannya diyalnosti chitalni provodilosya za rahunok chlenskih vneskiv ta pozhertvuvan U chitalni bula nevelika biblioteka Peredplachuvalisya gazeti i bibliotechka Samoosvita Shob postaviti vistavu potribno bulo yihati do Ternopolya otrimati dozvil vid starostva Vsi vistavi kontrolyuvalisya zhandarmami i prohodili cherez cenzuru U 1940 roci pomer Ivan Vinnickij Reshta chleniv Prosviti bula zaareshtovana bilshovickimi okupantami Stvorennya silskogo klubu Za radyanskoyi vladi chitalnu perejmenuvali na klub Pershim zaviduvachem klubu stav Chernihivskij Volodimir Dmitrovich Pochalisya areshti molodi i kultura serjozno zanepala Pid chas nimeckoyi okupaciyi kulprosvitnya robota chastkovo vidnovilasya Miscevij aktor Korol Josip Ivanovich napisav dramu Naperedodni Voli sho vidobrazhala roki bilshovickoyi okupaciyi Cya vistava projshla z velikim uspihom u vsih navkolishnih selah Klub pid chas vijni zh buv zrujnovanij Stvorennya hati chitalni i vidnovlennya klubu Prote z povernennyam radyanskoyi vladi u seli bula utvorena tak zvana hata chitalnya Na pochatku 1948 roku zaviduvachem hatoyu chitalneyu buv Chernihivskij Dmitro Ivanovich V primishenni silskoyi radi bulo vidileno odnu kimnatu de zberigalasya nevelichka biblioteka ta pidshivki gazet Navesni 1948 roku bulo vidnovleno klub a vnomu oblashtovano scenu Pershoyu vistavoyu bula Beztalanna Zgodom stavilisya drami Nazar Stodolya Mati najmichka Sto tisyach Zemlya Sava Chalij Marina Nevolnik Povernuvsya iz Sibiru Shumit Dnipro Lyalya Ubijvovk Oj u poli nivka ta inshi V 1970 1979 rokah pri klubi diyav hor Budinok kulturi u Pleskivcyah Za iniciativoyu golovi silradi Olega Dmitrovicha Chajki u 1979 roci sporudzheno novij budinok kulturi Zaraz u comu primisheni ye foye zala na 250 misc biblioteka kinokimnata kimnata dlya artistiv i kimnata urochistih podij U budinku kulturi bulo takozh organizovano velikij hor Hudozhnim kerivnikom stav Kochij Vasil Ivanovich koncermejstrom Mul Roman Ivanovich Tut takozh iz gastrolyami pobuvali artisti Ternopilskogo dramatichnogo teatru yaki stavili tut vistavi Natalka Poltavka Beztalanna Poshilisya v durni U 1985 roci direktorom budinku kulturi stav vipusknik Dnipropetrovskogo muzichnogo uchilisha urodzhenec sela Pleskivci Artem yak Yurij Pavlovich Vin odnochasno buv i vchitelem spiviv ta muziki v Chernihivskij serednij shkoli Nevdovzi bulo vidnovleno robotu dramatichnogo gurtka zokrema postavleno vistavi Koli shodilo sonce i Mati najmichka organizovano novij horovij gurtok yakij dav kilka koncertiv u tomu chisli i na svyatkuvanni rokovin Tarasa Shevchenka Vidomi lyudiNarodilisya Kuzma Balickij Petro Mikolajovich 1923 2015 ukrayinskij vijskovik chlen OUN mecenat gromadskij diyach Pochesnij gromadyanin Ternopolya zaviduvach kafedri Ternopilskogo derzhavnogo tehnichnogo universitetu Obladnannya i tehnologiya zvaryuvalnogo virobnictva Zdijsniv 5 vinahodiv maye ponad 150 naukovo metodichnih rozrobok Chernihivskij Gavrilo Ivanovich ukrayinskij literaturoznavec krayeznavec istorik Chernihivskij Dmitro Ivanovich ukrayinskij gromadskij diyach istorik krayeznavec literator PrimitkiTernopilska oblasna rada rishennyam vid 8 veresnya 2006 roku u Zborivskomu rajoni vidnovila selo Pleskivci ranishe ob yednane iz selom Chernihiv vzyala jogo na oblik i pidporyadkuvala Chernihivskij silskij radi Ksiazeta Zbarascy 01 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine pol Ksiazeta Wisniowieccy 01 28 sichnya 2016 u Wayback Machine pol LiteraturaChernihivskij D Selo Pleskivci Istoriko krayeznavchij naris Bogdan Golovin Svyashenika rozip yali na stini Svoboda Zhuravlina kniga Slovnik imen i Ternopilska ukrayinska diaspora Ch 2 Ternopil 2001 S 85 86 Pavlo Karovskij Istoriya cerkvi sela Pleskivci rukopis Kniga Pam yati Ukrayini tom 2 1995 S 79 83 Semen Kochij Petro Medvedik Literaturno mistecka ta naukova Zborivshina Slovnik biografij viznachnih lyudej Ternopil Dzhura 1998 S 144 145 Neskorena Zborivshina Tom 2 2001 S 202 223 Dmitro Chernihivskij Drama Marta Ternopil 2000 32 s Dmitro Chernihivskij Pisni borotbi i zvityag Ternopil 1998 S 32 Dmitro Chernihivskij Chernihivska tragediya Ternopil S 64 Mihajlo Stupka Nad tihim Seretom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Ternopilska oblast Red kol tomu Nechaj S P gol red Andryeyev V P vidp sekr redkol Glinskij M P Zabokrickij I Ya Ivasyuta M K Illyash I M Elgort B B Kanishenko L O Kostenko M P Kulish V V Mishko D I Nesterec M M Prihodko M A zast gol redkol Halupa N O Chernyavskij F F AN URSR Institut istoriyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 664 s Chernihivskij D Pleskivci Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 95 96 ISBN 978 966 528 279 2 PosilannyaPortal Ternopilshina