Петіпа Віктор Маріусович

Віктор Маріусович Петіпа́ (нар. 1879, Санкт-Петербург — пом. 1939) — російський і український актор; заслужений артист РРФСР з 1930 року.

Віктор Маріусович Петіпа
В. Петіпа у виставі «Орля».
В. Петіпа у виставі «Орля».
Народився	1879(1879) Санкт-Петербург
Помер	1939(1939)
Громадянство	Російська імперія→ СРСР
Діяльність	актор
Батьки	Маріус Петіпа
Звання

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петіпа.

Біографія

Народився 1879 року в місті Санкт-Петербурзі в сім'ї театрального діяча Маріуса Петіпи.

Сценічну діяльність почав наприкінці 1890-х років. Працював у театрах Москви, Тбілісі. У 1909—1926 роках (з перервани) виступав в Україні — в Києві, Харкові, Одесі та інних містах, переважно в трупі М. Синельникова. В 1925—1926 роках грав у театрі імені І. Франка у Харкові. У 1926—1928 роках грав у Саратовському театрі драми. У 1939 році — актор Петрозаводского російського театру.

Помер у 1939 році.

Ролі

Амплуа актора — герой-коханець. Ролі у театрі:

• Дон Жуан («Камінний господар» Лесі Українки; партнер І. Мар'яненка);
• Хлестаков («Ревізор» М. Гоголя; партнер М. Садовського);
• князь Мишкін («Ідіот» за Достоєвським);
• Гранатов («Людина з портфелем» );
• Фердінанд («Підступність і кохання» Шіллера);
• Жорж Градищев («Злість дня» );
• Той («Той, хто отримує ляпаси» Андреєва)
• герцог Рейхштадський («Орля» Ростана).

Знімався у кіно:

• 1914 — «Німі свідки», барон фон Ререн;
• 1915 — «Андрій Тобольцев», артист Чернов;
• 1917 — «У красі її була смерті отрута», Сазонов племінник банкіра;
• 1917 — «Син моря»;
• 1918 — «Доктор Катцель», жених Віри віце-губернатор;
• 1919 — «Гріх і спокута», Кашнін комерсант, потім чоловік Клавдії.

Примітки

1. Кіно-театр.ру.(рос.)

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 452. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]