Петер Вайбель

Петер Вайбель (нім. Peter Weibel; 5 березня 1944, Одеса, СРСР — 1 березня 2023, Карлсруе) — проросійський австрійський постконцептуальний художник, куратор і теоретик медіа-мистецтва.

Петер Вайбель
нім. Peter Weibel |значення1= |опис1=
Народження	5 березня 1944(1944-03-05) Одеса, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	1 березня 2023(2023-03-01) (78 років)
	Карлсруе, Баден-Вюртемберг, Німеччина^[1]
Національність	австрієць
Країна	СРСР
Навчання	Університет в Буффало
Діяльність	хореограф, кінорежисер, телепродюсер, куратор мистецької виставки, art theorist, video artist, перформер, художник-концептуаліст, митець, культуролог, викладач університету, художній критик, лектор, теоретик, письменник
Напрямок	концептуальне мистецтво експериментальне кіно відеоарт комп'ютерне мистецтво.
Роки творчості	1965 — наш час
Працівник	Університет в Буффало, Віденський університет прикладних мистецтв, ^d^[2] і ^d^[2]
Член	^d і ^d
Вчене звання	^d
Роботи в колекції	галерея Бельведер, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)^[3], ^d, ^d^[4], ^d^[5]^[6]^[4], Національний музей сучасного мистецтва, ^d^[7] і ^d
Нагороди	^d (1992) ^d (2009) ^d (2020)
Сайт	peter-weibel.at
Петер Вайбель у Вікісховищі

Біографія

Петер Вайбель народився в Одесі 5 березня 1944 року та виріс у Верхній Австрії.

У Парижі почав вивчати французьку мову та кінематограф.

Вивчав медицину у Відні в 1964 році, незабаром перейшов на математику з акцентом на логіку.

Творчість Петера Вайбеля належить до таких категорій: концептуальне мистецтво, перформанс, експериментальне кіно, відеоарт і комп'ютерне мистецтво.

Починаючи з 1965 року, від семіотичних і мовознавчих роздумів (Остін, Якобсон, Пірс, Вітгенштайн), Петер Вайбель розробив художню мову, яка привела його від експериментальної літератури до перформансу. У своїх перформативних діях він досліджував не лише «медіа» мову та тіло, а й кіно, відео, телебачення, аудіокасети та інтерактивне електронне середовище. Він критично аналізував їхню функцію для побудови реальності. Окрім участі в гепенінгах із членами Віденського акціонізму, він з 1967 року (разом із Валі Експортом, Ернстом Шмідтом-молодшим та Гансом Шойґлем) розробив «розширене кіно», натхненне американським і відображає ідеологічні та технологічні умови кінематографічного представлення. У 1969 році Вайбель розгорнув ці роздуми у своїх відеокасетах та інсталяціях. Своєю телевізійною акцією «tv und vt works», яку транслювало Австрійське телебачення (ORF) у 1972 році, він вийшов за межі простору галереї та поставив під сумнів відеотехнологію у її застосуванні як засіб масової інформації. У 1966 році разом з Густавом Мецгером, Отто Мюлем, Вольфом Фостеллом, Германом Нічем та іншими був учасником симпозіуму Destruction in Art (DIAS) у Лондоні.

Петер Вайбель дотримувався своїх художніх цілей, використовуючи велику різноманітність матеріалів, форм і технік: текст, скульптуру, інсталяцію, кіно та відео. У 1978 році звернувся до музики. Разом з Лойсом Еґґом він заснував гурт «Hotel Morphila Orchester» (оркестр). У середині 1980-х років він досліджував можливості комп'ютерної обробки відео. На початку 1990-х реалізував інтерактивні комп'ютерні інсталяції. Тут він знову звернувся до співвідношення між медіа та конструюванням реальності.

У своїх лекціях і статтях Вайбель коментував сучасне мистецтво, історію медіа, теорію медіа, кіно, відеоарт і філософію. Як теоретик і куратор, він виступав за форму мистецтва та історії мистецтва, яка охоплює історію технології та історію науки. У своїй функції професора університету та директора таких установ, як Ars Electronica (у Лінці, Австрія), Інститут нових медіа у Франкфурті-на-Майні та Центр мистецтва та медіа ZKM Карлсруе, він вплинув на європейську сцену так званого «комп'ютерного мистецтва» через конференції, виставки та публікації.

Помер 1 березня 2023 року.

Вайбель і Україна

Під час російського вторгнення в Україну 2022 року, на початку травня, Петер Вайбель виступав за капітуляцію України та визнання так званих «ДНР» і «ЛНР» і Криму як частину Російської Федерації. Митець називає Україну «помилковою країною» і головною передумовою війни — розширення НАТО на схід.

Дослідження та викладання

З 1976 року Петер Вайбель викладав у багатьох університетах, серед інших у Віденському університеті прикладних мистецтв у Відні, Коледжі мистецтва та дизайну Нової Шотландії в Галіфаксі, Нова Шотландія, Канада, та Кассельському університеті в Касселі. У 1984 році він був призначений на п'ять років викладати як доцент відео- та цифрового мистецтва в Центрі медіа-досліджень при Університеті штату Нью-Йорк в Баффало, Нью-Йорк. Того ж 1984 року він став професором візуальних медіа в Університеті академічних мистецтв у Відні. У 1989 році йому доручили створити Інститут нових медіа при Вищій школі образотворчого мистецтва «Штедельшуле» у Франкфурті, який він очолював до 1994 року.

Кураторська діяльність

З 1986 року Вайбель працював художнім консультантом в Ars Electronica, який він очолював з 1992 по 1995 рік як художній директор. З 1993 по 1999 рік він курирував павільйон Австрії на Венеційській бієнале. У той же період, з 1993 по 1999 рік, він працював головним куратором Neue Galerie am Landesmuseum Joanneum у Ґраці, Австрія. З січня 1999 року Петер Вайбель є головою та генеральним директором Центру мистецтва та медіа ZKM у Карлсруе, Німеччина.

• 2021: Chiharu Shiota. Connected to Life (with Richard Castelli), ZKM I Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2020: Critical Zones. Horizonte einer neuen Erdpolitik (with Bruno Latour), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2019: Writing the History of the Future (with Margit Rosen), Zentrum für Kunst und Medien, Karlsruhe
• 2019: Seasons of Media Arts. Stadt der partizipativen Visionen (with Lívia Nolasco-Rózsás, Blanca Giménez, Olga Timurgalieva), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2019: Schlosslichtspiele, ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2019: Open Codes. Leben in digitalen Welten (mit Blanca Giménez), Bundesministerium der Justiz und für Verbraucherschutz, Berlin
• 2019: Negativer Raum. Skulptur und Installation im 20./21. Jahrhundert (with Anett Holzheid, Daria Mille), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2018: Schlosslichtspiele, ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2018: Kunst in Bewegung. 100 Meisterwerke mit und durch Medien. Ein operationaler Kanon (with Siegfried Zielinski, Judith Bihr, Daria Mille), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2018: generator marx: kapital | digital, ""generator. medienkunstlabor trier
• 2018: DIA-LOGOS. Ramon Llull und die Kunst des Kombinierens (with Amador Vega, Siegfried Zielinski, Bettina Korintenberg), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2017/2018: The Art of Immersion (with Richard Castelli and Dennis Del Favero), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2017: Schlosslichtspiele, ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2017: Markus Lüpertz. Kunst, die im Wege steht (with Walter Smerling), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2017: Kunst in Europa 1945—1968. Die Zukunft im Blick. Art in Europe 1945—1968, Staatliches Museum für Bildende Künste A. S. Puschkin, Moskau
• 2017: Bodenlos — Vilém Flusser und die Künste (with Baruch Gottlieb, Pavel Vančát, Siegfried Zielinski), GAMU (Galerie AMU), Prag
• 2016: William Kentridge: More Sweetly Play the Dance, ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2016: Schlosslichtspiele, ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2016: Liquid Identities — Lynn Hershman Leeson. Identitäten im 21. Jahrhundert (with Andreas Beitin), Lehmbruck Museum, Duisburg
• 2016: Kunst in Europa 1945—1968. Der Kontinent, den die EU nicht kennt (with Eckhart J. Gillen, Daria Mille, Daniel Bulatov), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2016: Digitale Wasserspiele, ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2016: Bodenlos — Vilém Flusser und die Künste (with Baruch Gottlieb, Siegfried Zielinski), Akademie der Künste, Berlin
• 2016: Bodenlos — Vilém Flusser und die Künste (with Baruch Gottlieb, Siegfried Zielinski), West, Den Haag
• 2016: Beat Generation (with Jean-Jacques Lebel, Philippe-Alain Michaud), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2015: Transsolar + Tetsuo Kondo. Cloudscapes, ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2015: Schlosslichtspiele, ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2015: Ryoji Ikeda. micro | macro, ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2015: Lichtsicht, Projektions-Biennale, Bad Rothenfelde
• 2015: Infosphäre (with Daria Mille, Giulia Bini), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2015: HA Schult: Action Blue (with Bernhard Serexhe), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2015: Exo-Evolution (with Sabiha Keyif, Philipp Ziegler, Giulia Bini), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2015: Die Stadt ist der Star — Kunst an der Baustelle. Vom K-Punkt am Staatstheater bis zum Marktplatz (with Andreas Beitin), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2015: Lynn Hershman Leeson. Civic Radar (with Andreas Beitin), Deichtorhallen Hamburg in der Sammlung Falckenberg, Hamburg
• 2015: Bodenlos — Vilém Flusser und die Künste (with Baruch Gottlieb, Siegfried Zielinski), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2014: Lynn Hershman Leeson. Civic Radar (with Andreas Beitin), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2011: The Global Contemporary Kunstwelten nach 1989 (with Andrea Buddensieg), ZKM Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2011: Moderne: Selbstmord der Kunst? Im Spiegel der Sammlung der Neuen Galerie Graz (with Christa Steinle and Gudrun Danzer), Neue Galerie Graz
• 2011: Bruseum. Ein Museum für Günter Brus (with Anke Orgel), Neue Galerie Graz
• 2011: Hans Hollein (with Günther Holler-Schuster), Neue Galerie Graz
• 2011: Francesco Lo Savio — Tano Festa. The Lack of the Other (with Freddy Paul Grunert), ZKM Center for Art and Media
• 2008: youniverse, International Biennal of Contemporary Arts, Sevilla
• 2005: Lichtkunst aus Kunstlicht (with Gregor Jansen), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2005: Making Things Public (with Bruno Latour), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2003: M_ARS: Kunst und Krieg (with Günther Holler-Schuster), Neue Galerie Graz
• 2002: Future Cinema (with Jeffrey Shaw), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2002: Iconoclash (with Bruno Latour), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2000/2001: Olafur Eliasson: Surroundings surroanded, Neue Galerie Graz and ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2000: Net_condition (with Walter van der Crijusen, Johannes Goebel, Golo Foellmer, Hans-Peter Schwarz, Jeffrey Shaw, Benjamin Weill) ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 1999/2000: Der anagrammatische Körper Kunsthaus Muerz, Muerzzuschlag | Neue Galerie, Graz and ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 1999: Open Practice, 48th Biennale de Venise
• 1998: Jenseits von Kunst, MUHKA, Museum van Hedendaagse Kunst, Antwerpen; Neue Galerie, Graz; Ludwig-Museum, Budapest
• 1996: Inklusion: Exklusion, Steirischen Herbst 96, Graz
• 1993: Kontext Kunst, Neue Galerie Graz
• 1991: Das Bild nach dem letzten Bild (with Kaspar König), Galerie Metropol, Vienna
• 1990: Vom Verschwinden der Ferne (with Edith Decker), Postmuseum, Frankfurt am Main
• 1987: Logokultur, Universitaet fuer angewandte Kunst, Vienna
• 1976: Österreichs Avantgarde 1908-38 (with Oswald Oberhuber), Galerie naechst St. Stephan, Vienna

Нагороди

• 2002: Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»;
• 2009: Австрійський почесний хрест науки та мистецтва 1 ступеня;
• 2013: Почесний доктор Університету Печа, Угорщина;
• 2020: Премія Ловіса Корінта.

Бібліографія

• Weibel, Peter; Valie Export (1970). Bildkompendium Wiener Aktionismus und Film (нім.). Frankfurt: Kohlkunstverlag.
• Weibel, Peter (1973). Kritik der Kunst. Kunst der Kritik: es says & I say (нім.). Vienna, Munich: Verlag für Jugend und Volk.
• Weibel, Peter (1982). Arbeiten in den Medien Sprache, Schrift, Papier, Stein, Foto, Ton, Film und Video aus zwanzig Jahren (нім.). Vienna, Munich: Jugend & Volk. ISBN .
• Catalog (1992). Peter Weibel. Malerei zwischen Anarchie und Forschung (нім.). Graz: Neue Galerie.
• Catalog (1992). Robert Fleck (ред.). Peter Weibel. Zur Rechtfertigung der hypothetischen Natur der Kunst und der Nicht-Identität in der Objektwelt (нім.). Cologne: Grunnert. ISBN .
• Romana Schuler, ред. (1996). Peter Weibel. Bildwelten 1982 ‒ 1996 (нім.). Vienna: Triton. ISBN .
• Catalog (1999). Peter Weibel: Globale Gier (нім.). Klagenfurt: Kärntner Landesgalerie. ISBN .
• Catalog (2004). Marcus Huemer (ред.). B-Picture (нім.). Frankfurt a. M.: Revolver, Archiv für Aktuelle Kunst. ISBN .
• Ecke Bonk, ред. (2004). 05-03-44: Liebesgrüsse aus Odessa: für Peter Weibel (нім.). Berlin: Merve-Verlag. ISBN .
• Alfred Kolleritsch, ред. (2004). Peter Weibel: X-Dream (нім.). Graz: Droschl. ISBN .
• Weibel, Peter (2004). Gamma und Amplitude: medien- und kunsttheoretische Schriften (нім.). Berlin: Fundus. ISBN .
• Weibel, Peter (2006). Das offene Werk 1964‒1979 (нім.). Ostfildern: Hatje Cantz. ISBN .
• Peter Weibel: Sarah Cook, Verina Gfader, Beryl Graham & Axel Lapp, A Brief History of Curating New Media Art: Conversations with Curators, Berlin: The Green Box, 2010: pp. 27–37. .
• Car Culture—Medien der Mobilität. (Ed.): Peter Weibel, Zentrum für Kunst und Medientechnologie, Karlsruhe 2011, .
• Weibel, Peter, ред. (2013). Molecular aesthetics. Cambridge, MA: MIT Press. ISBN . OCLC 813540877.
• Beuys Brock Vostell. Aktion Demonstration Partizipation 1949—1983. (Ed.): Peter Weibel, ZKM — Zentrum für Kunst und Medientechnologie, Hatje Cantz, Karlsruhe, 2014, .
• Weibel, Peter (2022). Negative Space: Trajectories of Sculpture in the 20th and 21st Centuries. Cambridge: MIT Press. .

Примітки

1. https://www.zeit.de/kultur/kunst/2023-03/peter-weibel-medienkuenstler-zkm-karlsruhe-tod
2. ZKM Center for Art and Media Karlsruhe — 1997.
   d:Track:Q191228
3. http://www.moma.org/collection/works/120164
4. Wiener Aktionismus, teil 2
5. Rhyme and Reason
6. Wiener Aktionismus, teil 1
7. https://zkm.de/en/person/peter-weibel
8. Net, Media Art (18 квітня 2017). Media Art Net | Weibel, Peter: Biography. medienkunstnetz.de (англ.). Процитовано 18 квітня 2017.
9. Peter Weibel: „Nicht sieben Jahre Krieg in der Ukraine“. Die Presse (нім.). Процитовано 27 червня 2022.
10. Hilpold, Stephan (4 травня 2022). "Emma"-Brief-Initiator Weibel: "Es ist ein Stellvertreterkrieg". Der Standart (нім.). Процитовано 27 червня 2022.
11. Ukraine-Krieg: ZKM-Chef gegen Waffenlieferungen: Kritik von Theurer. Zeit Online (нім.). 1 травня 2022. Процитовано 27 червня 2022.
12. Media Art Net | Weibel, Peter: Epistemic Videology (I + II). Media Art (англ.). 18 квітня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
13. Media Art Net | Weibel, Peter: TV Aquarium (TV Death I). Media Art (англ.). 18 квітня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
14. Media Art Net | Weibel, Peter: The Wall, the Curtain (Border, the) technical terminology also: Lascaux. Media Art (англ.). 18 квітня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
15. PETER WEIBEL — 01. Mmoma (англ.). Процитовано 27 червня 2022.
16. Hotel Morphila Orchestra. Discogs (англ.). Процитовано 18 квітня 2017.
17. Wolf Lieser. Digital Art. Langenscheidt: h.f. ullmann. 2009. p. 38.
18. https://orf.at/stories/3307289/
19. Reply to a parliamentary question (PDF) (нім.). с. 1292. Процитовано 15 січня 2013.
20. Reply to a parliamentary question (PDF) (нім.). с. 1915. Процитовано 15 січня 2013.
21. Nachrichten, Salzburger. Peter Weibel erhielt Ehrendoktorat der Uni Pecs. Процитовано 22 травня 2018.
22. Verlag, Hatje Cantz. Beuys Brock Vostell - Zeitgenössische Kunst - Hatje Cantz Verlag. www.hatjecantz.de. Процитовано 22 травня 2018.

Посилання

• Офіційний вебсайт Петера Вайбеля
• CV, including his exhibitions
• Бібліографія
• Thomas Dreher: Valie Export/Peter Weibel. Multimedial feminist art
• Thomas Dreher: Peter Weibel — Polycontexturality in reactive installations/Polykontexturalität in reaktiver Medienkunst (нім.)
• WhenWhereWh.at Interview with Peter Weibel on Vienna Biennale Exhibitions 2015 (англ.)