Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джон Ленгшо Остін (англ. John Langshaw Austin; 26 березня 1911, Ланкастер — 8 лютого 1960, Оксфорд) — британський філософ, засновник теорії мовленнєвих актів.
| Джон Ленгшо Остін | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. John Langshaw Austin | ||||
| Західна філософія | ||||
| Народження | 26 березня 1911 Ланкастер | |||
| Смерть | 8 лютого 1960 (48 років) Оксфорд рак легень | |||
| Громадянство (підданство) |  Велика Британія | |||
| Знання мов | ||||
| Діяльність | ||||
| Викладав | Університет Оксфорда | |||
| Основні інтереси | філософія мови, філософія свідомості, етика, | |||
| Значні ідеї | Мовленнєвий акт, перформативний акт філософія буденної мови | |||
| Вплинув | , , Джон Серль, , Мішель Фуко, , Джудіт Батлер | |||
| Alma mater | Коледж Бейлліол і d | |||
| Літературний напрям | аналітична філософія | |||
| Зазнав впливу | ||||
| Історичний період | Філософія 20 століття | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
У 1933 закінчив Бейлліол-коледж Оксфордського університету. Подальша наукова кар'єра була тісно пов'язана з Оксфордом — Олл-соулз-коледж, Модлін-коледж, Крайст-Черч-коледж. У віці 30 років під час Другої світової війни служив у розвідці британської армії, отримав декілька бойових нагород. В 1952 році Остін отримав посаду професора філософії у рідному Оксфорді.
Основний предмет філософії для Остіна це аналіз повсякденного мовлення, навіть найбільші філософські проблеми вважаються наслідком недосконалості природної мови.
численні традиційні філософські складності були наслідками помилки, а саме: за прямі твердження про факти помилково приймалися такі висловлюваноня, які або зовсім не мають сенсу (на особливий, не-граматичний манер), або задумувалися як дещо зовсім інше.
Починаючи з самих елементарних прикладів повсякденного мовлення Остін детально розглядає твердження, які на перший погляд є досить зрозумілими, але насправді утримують зовсім інше значення. Для висловлювань які пов'язані із виконаннями (perform) та дією (action) тверджень він виводить поняття перформативних речень, такі висловлювання є здійсненням дії. Автор відзначає, що деякі перформативи є договірними або оперативними, тобто такі які «забезпечують здійснення угоди», а не просто описують «обставини за яких ця угода здійснюється». Однак саме промовлення слів ще на значить реальне здійснення акту (Наприклад: «Я обіцяю стати твоєю дружиною»), про який в них йдеться, це уможливлюється завдяки відповідним обставинам (юридичний акт, фізична присутність учасників дії тощо). Автор задається питанням — чи можемо ми припустити, що все інше, що супроводжує «я обіцяю» описується самим висловлюванням, а наявність відповідних обставин свідчить про його істинність, а відсутність — про хибність? Відповідь — ні, бо навіть якщо шлюб не відбудеться, факт і висловлювання обіцянки не буде визнано хибою. Поряд із перформативними існують констативні висловлювання, які описують деяке положення речей і які мають істинне значення, це ті висловлювання які у логіці розглядаються як стверджувальні.
Теорія мовленнєвих актів
В ході лекцій прочитаних у межах Джемсівського курсу, а пізніше викладених у праці «Слово як дія», Остін стикається з проблемою розмежування перформативних актів від констативних, саме тому він повертається до витоків своїх роздумів. Первинною одиницею цих роздумів стає мовленнєвий акт. Сам факт мовлення в повному звичайному сенсі автор пропонує назвати локутивним актом. Прояснення природи локутивного акту має допомогти у розрізненні більш розповсюджених інших актів. Зазвичай здійснення локутивного акту одночасно є здійсненням ілокутивного акту, щоб визначити який саме ілокутивний акт здійснюється, необхідно встановити яким чином використовуємо локуцію:
- питаючи або відповідаючи
- інформуючи, або попереджаючи, запевняючи
- оголошуючи намір чи рішення
- оголошуючи вирок
- призначаючи, викликаючи або критикуючи
- ототожнюючи або описуючи
Ілокутивні акти здійснюються суб'єктом мовлення з урахуванням опрацьованих в процесі комунікацій норм поведінки, і поряд із описом фактів реальної дійсності, включають обов'язкову цільову установку (ілокутивну силу) і цілий ряд складових, пов'язаних із попереднім осмисленням мовця. Тобто ілокутивні акти пов'язані із мовцем, позиція адресату мовлення представлена у перлокутивних актах, які відображають ефект, який відбувається завдяки ілокутивному впливу. Ствердження, заперечення, здивування, страх, які виникають у слухача в процесі сприйняття, відносяться до перлокутивних сил. Успіх у досягнення перлокутивного акту залежить від:
- лінгвістичних засобів вираження
- оточення
- особистості суб'єкту сприйняття та ін.
Мовленнєвий акт в такому вигляді постає як результат індивідуального «словотворення», що обумовлене особливостями суб'єкту мовлення.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
Джерела
- Дж. Л. Остин СЛОВО КАК ДЕЙСТВИЕ [1] [ 11 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Глазунова О. И. Логика метафорических преобразований [2] [ 2 червня 2010 у Wayback Machine.]
Література
- Остін, Джон Ленгшоу // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 458. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ostin Dzhon Lengsho Ostin angl John Langshaw Austin 26 bereznya 1911 Lankaster 8 lyutogo 1960 Oksford britanskij filosof zasnovnik teoriyi movlennyevih aktiv Dzhon Lengsho Ostinangl John Langshaw AustinZahidna filosofiyaNarodzhennya26 bereznya 1911 1911 03 26 LankasterSmert8 lyutogo 1960 1960 02 08 48 rokiv Oksford rak legenGromadyanstvo piddanstvo Velika BritaniyaZnannya movanglijska 1 2 Diyalnistpedagog movoznavec vikladach universitetuVikladavUniversitet OksfordaOsnovni interesifilosofiya movi filosofiya svidomosti etika Znachni ideyiMovlennyevij akt performativnij akt filosofiya budennoyi moviVplinuv Dzhon Serl Mishel Fuko Dzhudit BatlerAlma materKoledzh Bejlliol i dLiteraturnij napryamanalitichna filosofiyaZaznav vplivuDzhordzh Mur Bertran Rassell Gilbert RajlIstorichnij periodFilosofiya 20 stolittyaNagorodi U 1933 zakinchiv Bejlliol koledzh Oksfordskogo universitetu Podalsha naukova kar yera bula tisno pov yazana z Oksfordom Oll soulz koledzh Modlin koledzh Krajst Cherch koledzh U vici 30 rokiv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni sluzhiv u rozvidci britanskoyi armiyi otrimav dekilka bojovih nagorod V 1952 roci Ostin otrimav posadu profesora filosofiyi u ridnomu Oksfordi Osnovnij predmet filosofiyi dlya Ostina ce analiz povsyakdennogo movlennya navit najbilshi filosofski problemi vvazhayutsya naslidkom nedoskonalosti prirodnoyi movi chislenni tradicijni filosofski skladnosti buli naslidkami pomilki a same za pryami tverdzhennya pro fakti pomilkovo prijmalisya taki vislovlyuvanonya yaki abo zovsim ne mayut sensu na osoblivij ne gramatichnij maner abo zadumuvalisya yak desho zovsim inshe Pochinayuchi z samih elementarnih prikladiv povsyakdennogo movlennya Ostin detalno rozglyadaye tverdzhennya yaki na pershij poglyad ye dosit zrozumilimi ale naspravdi utrimuyut zovsim inshe znachennya Dlya vislovlyuvan yaki pov yazani iz vikonannyami perform ta diyeyu action tverdzhen vin vivodit ponyattya performativnih rechen taki vislovlyuvannya ye zdijsnennyam diyi Avtor vidznachaye sho deyaki performativi ye dogovirnimi abo operativnimi tobto taki yaki zabezpechuyut zdijsnennya ugodi a ne prosto opisuyut obstavini za yakih cya ugoda zdijsnyuyetsya Odnak same promovlennya sliv she na znachit realne zdijsnennya aktu Napriklad Ya obicyayu stati tvoyeyu druzhinoyu pro yakij v nih jdetsya ce umozhlivlyuyetsya zavdyaki vidpovidnim obstavinam yuridichnij akt fizichna prisutnist uchasnikiv diyi tosho Avtor zadayetsya pitannyam chi mozhemo mi pripustiti sho vse inshe sho suprovodzhuye ya obicyayu opisuyetsya samim vislovlyuvannyam a nayavnist vidpovidnih obstavin svidchit pro jogo istinnist a vidsutnist pro hibnist Vidpovid ni bo navit yaksho shlyub ne vidbudetsya fakt i vislovlyuvannya obicyanki ne bude viznano hiboyu Poryad iz performativnimi isnuyut konstativni vislovlyuvannya yaki opisuyut deyake polozhennya rechej i yaki mayut istinne znachennya ce ti vislovlyuvannya yaki u logici rozglyadayutsya yak stverdzhuvalni Teoriya movlennyevih aktivV hodi lekcij prochitanih u mezhah Dzhemsivskogo kursu a piznishe vikladenih u praci Slovo yak diya Ostin stikayetsya z problemoyu rozmezhuvannya performativnih aktiv vid konstativnih same tomu vin povertayetsya do vitokiv svoyih rozdumiv Pervinnoyu odiniceyu cih rozdumiv staye movlennyevij akt Sam fakt movlennya v povnomu zvichajnomu sensi avtor proponuye nazvati lokutivnim aktom Proyasnennya prirodi lokutivnogo aktu maye dopomogti u rozriznenni bilsh rozpovsyudzhenih inshih aktiv Zazvichaj zdijsnennya lokutivnogo aktu odnochasno ye zdijsnennyam ilokutivnogo aktu shob viznachiti yakij same ilokutivnij akt zdijsnyuyetsya neobhidno vstanoviti yakim chinom vikoristovuyemo lokuciyu pitayuchi abo vidpovidayuchi informuyuchi abo poperedzhayuchi zapevnyayuchi ogoloshuyuchi namir chi rishennya ogoloshuyuchi virok priznachayuchi viklikayuchi abo kritikuyuchi ototozhnyuyuchi abo opisuyuchi Ilokutivni akti zdijsnyuyutsya sub yektom movlennya z urahuvannyam opracovanih v procesi komunikacij norm povedinki i poryad iz opisom faktiv realnoyi dijsnosti vklyuchayut obov yazkovu cilovu ustanovku ilokutivnu silu i cilij ryad skladovih pov yazanih iz poperednim osmislennyam movcya Tobto ilokutivni akti pov yazani iz movcem poziciya adresatu movlennya predstavlena u perlokutivnih aktah yaki vidobrazhayut efekt yakij vidbuvayetsya zavdyaki ilokutivnomu vplivu Stverdzhennya zaperechennya zdivuvannya strah yaki vinikayut u sluhacha v procesi sprijnyattya vidnosyatsya do perlokutivnih sil Uspih u dosyagnennya perlokutivnogo aktu zalezhit vid lingvistichnih zasobiv virazhennya otochennya osobistosti sub yektu sprijnyattya ta in Movlennyevij akt v takomu viglyadi postaye yak rezultat individualnogo slovotvorennya sho obumovlene osoblivostyami sub yektu movlennya PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaDzh L Ostin SLOVO KAK DEJSTVIE 1 11 chervnya 2011 u Wayback Machine Glazunova O I Logika metaforicheskih preobrazovanij 2 2 chervnya 2010 u Wayback Machine LiteraturaOstin Dzhon Lengshou Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 458 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X