Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Панайо́т Хи́тов (болг. Панайо́т Ива́нов Хи́тов; 1830 — 22 березня 1918) — національний герой Болгарії, гайдук, революціонер, борець за звільнення Болгарії і Сербії від османського іга, видатний воєвода. Він був чи не єдиним болгарським гайдуком, що залишив для нащадків друковані спогади про гайдуцтво, революційний рух у Болгарії і Сербії.
| Панайот Хитов | |
|---|---|
| болг. Панайот Иванов Хитов | |
 Національний герой Болгарії, видатний гайдук, революціонер і воєвода. | |
| Народився | 1830 Сливен, Османська імперія (нині Болгарія) |
| Помер | 22 березня 1918 Русе, Болгарія |
| Країна |  Болгарія |
| Діяльність | революціонер, гайдук, воєвода |
| Галузь | військова служба[1] |
| Знання мов | болгарська[1] |
| |
Життєпис
Відомо тільки те, що Панайот Хитов народився у вересні 1830 року у сім'ї вівчара в Сливені. Багато поглядів йому прищепив його дядько Хитю. Про юнацтво і дитинство Хитова відомо теж замало — він був овчаром, ще у 17 років він ціле літо пас овець. Через переслідування з боку османів батько розпродав всю свою худобу і переїхав до міста. Панайот спробував надалі опанувати торгівлю, але невдало.
Гайдуцтво
У 1858 році Панайот почав своє гайдуцтво в загоні/четі Георги Тринкина. Він відрізнявся своєю завзятістю і військовою мудрістю. Через це два роки потому, по смерті Георги, саме Хитова гайдуки вибрали воєводою цієї чети, яка була однією з найактивніших у Південно-східній Болгарії. У 1860 році Хитов вбив у Слівені місцевого османського суддю, який переслідував болгар. У четі Хитова у той період вдало гайдукували майбутні ватажки гайдуків — Хаджи Димитир і Желю Войвода. Хаджи Димитир був у четі прапороносцем. В період командування гайдуцькою четою Панайот Хитов виявив себе дуже успішним тактиком і стратегом. Жодного разу його не спіймали османи, він настільки рідко втрачав гайдуків, що зажив ще за життя великої бойової слави. Він сформулював військові настанови — «Правила як керувати лісовою четою», в яких були окреслені усі положення бойової діяльності та правила життя гайдуцького загону, які стали справжнім військовим уставом гайдуків.
Початок революційної діяльності
У 1864—1865 роках Панайот Хитов починає розуміти обмеженість ідеї дій окремих гайдуцьких чет і переваги широкого загальнонаціонального руху за звільнення Болгарії від османського панування. Хитов розпочав активне листування з Георги Стойковим Раковски. У 1864 році Панайот Хитов зібрав гайдуків у Крагуєваці, де разом з ним були знані гайдуцькі командувачи — Ільо Войвода, Цеко Петков, Желю Войвода тощо. Чети були перекинуті до Берковиці й Піроту, однак біля останнього зазнали серйозної поразки від османів і змушені були відступити до Сербії, де Хитов був заарештований місцевою владою. Після звільнення відбув до Бухаресту, де активно приєднався до болгарського революційного руху. Згідно плану Георги Раковски, якій був викладений у «Тимчасовому законі про народні й лісові чети літа 1867 року», Хитов був призначений головним болгарським воєводою. 28 квітня 1867 року Хитов відбув до Болгарії на чолі чети чисельністю у 30 вояків. Прапороносцем чети у той час був майбутній національний герой Болгарії Васил Левски. Чета Хитова потрапила до Старої планини і певний час діяла в районі Котелу і Слівену. Завданням чети було здійснити революційний марш задля агітації болгарського населення на боротьбу проти османів.
Сербській період
У серпні 1867 року разом з четою Филипа Тотю чета Хитова відійшла до Сербії. Після цього Хитов отримав від сербської влади державну пенсію і жив як пенсіонер у Белграді. На той час він став поборником ідеї, що тільки об'єднання болгарських і сербських революціонерів здатне вибороти перемогу в османів. В 1869—1871 роках Хитов вів інтенсивне листування з Василем Левски, де виклав свої погляди і не пристав на поради Левски бути обережним у втіленні цієї ідеї. Влітку 1871 року Хитов підписав договір з чорногорським воєводою Джуро Матановичем про одночасне повстання в Болгарії, Боснії, Герцеговині й Албанії. У квітні 1872 року Хитов введений до складу Болгарського революційного центрального комітету у Бухаресті.
Після загибелі Левски Хитов відігравав чільну роль в комітеті, хоча й продовжував жити у Белграді. Вів активне листування з Любеном Каравеловим аж до його смерті. У серпні 1875 року саме Панайот Хитов головував на зборі Болгарського революційного центрального комітету, де було оформлене рішення про організацію Старозагорського повстання. Згідно плана Хитов мав очолити одну з чет, однак цього не відбулося через супротив сербської влади. Через ці ж причини Хитов не зміг взяти участь і у Квітневому повстанні 1876 року.
У сербсько-турецькій війні 1876—1878 років Панайот Хитов став воєводою однієї з чет болгарських добровольців. Однак у липні 1876 року командувач Моравською армією генерал Михайло Черняєв призначив Хитова головним воєводою над четами Филипа Тотю, Ільо Войводи, Желю Войводи і . Одночасно Хитов отримав і повноваження вводити устрій у звільнених районах. Чети під командуванням Хитова здійснювали спільні узгоджені з сербськими військами бойові дії.
Діяльність під час звільнення Болгарії від османів
Під час російсько-турецької війни 1877—1878 років Хитов отримав дозвіл від російського командування на створення добровольчої болгарської чети. Це відбулося незважаючи на шалений спротив консервативних російських офіцерів, які були проти озброєння широких мас населення. Зрештою головнокомандувач російською Дунайською армією великий князь Микола Миколайович під напором Хитова згодився на організацію чети у 100 вояків. Однак Хитов за один місяць створив 10 чет по сто вояків. Таким чином, він порушив домовленість, але зміг запевнити російське командування, що ці чети будуть виконувати особливі доручення по розвідці. Так і відбулось — розвідувальні дії були основними, але чети вступали за необхідності в бої з османами, дуже допомогли російським військам при перетині Балканських перевалів. Чета Хитова у своїх розвідувальних рейдах досягла аж селища Одринців на півдні Болгарії. Дії Хитова були високо оцінені російським командуванням — він був нагороджений орденом «Святого Станіслава» третього ступеня з мечами.
Життя після звільнення Болгарії від османів
Після звільнення Болгарії Панайот Хитов на короткий час повернувся до Слівену, потім був протягом 1881—1883 років міським головою міста Кула. Приєднався до руху, що мав за мету Об'єднання Болгарії. Саме Хитов був на чолі Об'єднання у Слівені в 1885 році, призначений воєводою великого загону — Слівенської добровольчої кавалерії чисельністю у 300 вершників. Успішне об'єднання Болгарії було проти російських інтересів на Балканах і це призвело до напруженості в російсько-болгарських відносинах, організації російською стороною заколотів і переворотів в Болгарії. Після успішного зриву їх болгарською владою Російська імперія розірвала дипломатичні стосунки з Болгарією.. У 1885 році спалахнула Сербсько-болгарська війна, у якій Хитов узяв діяльну участь. Після визнання Об'єднання Болгарії Хитов оселився в Русе. Він не прийняв пануючий у Болгарії режим диктатури Стефана Стамболова, виступав проти нього, через що був на короткий термін кинутий до в'язниці. Після цього Хитов очолив Русенське військово-ополченське товариство. В 1900 році став членом місцевого товариства македонців. У квітні 1901 року вибраний делегатом на 8-й Македонсько-одринський конгрес.
Помер Панайот Хитов 22 лютого 1918 року у віці 87 років. Спочатку був похований у Русе на міському кладовищі, однак у 1978 році рештки героя перенесені за рішенням болгарської влади до Пантеону Національного Відродження у Русе, де знаходиться прах таких героїв Болгарії як Стефан Караджа, Любен Каравелов тощо.
Пам'ять про Панайота Хитова
У Регіональному історичному музеї Русе зберігаються близько 500 предметів, які або особисто належали Хитову, або пов'язані із ним. В Національному військово-історичному музеї в Софії зберігається вогнепальна зброя, якою користувався Хитов під час своєї революційної діяльності. В Слівені зберігається його шабля. У сучасній Болгарії пам'ять про легендарного гайдука збережена у назвах села Панайот-Хитово, багатьох вулиць у містах і селах, шкіл, поставлено багато пам'ятників. В місті Русе збережено маленький будинок, в якому жив воєвода протягом 1880—1918 років.
Панайот Хитов у листі до гайдуків своєї чети:
«Юнак ніколи не повинен впадати у відчай, тому що, як не впаде у відчай, то здобуде сміливість і серце лева, вийде проти ворога вільним і його переможе…»
З спогадів Панайота Хитова:
«Я навчився змалку носити рушницю і цінувати людську свободу; моє серце шукало свободу, шукало чесність, шукало правду»
Примітки
- Czech National Authority Database
- 95 ГОДИНИ ОТ СМЪРТТА НА ВОЙВОДАТА ПАНАЙОТ ХИТОВ [1]
- болг. Правила как да се ръководят горски чети
- . Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 10 грудня 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - [2]
- болг. «Привременен закон за народните и горски чети от 1867-лето»
- Левски дуже поважав Хитова й іменував його у листах «Воєвода» і «брат Панайот», зазвичай лист до нього завершував так: «Хай назавжди буду вашим братом і прапороносцем, як і ти з нами до кінця» (болг. "Нека докрай да бъда ваш брат и байрактар, ако и ти си с нас докрай").
- Стателова, Елена та ін. История на нова България 1878—1944. Том ІІІ. София, Издателство «Анубис», 1999. стор. 83-86.
- Билярски, Цочо. Княжество България и македонският въпрос, т.1. Върховен македоно-одрински комитет 1895—1905 (Протоколи от конгресите), Българска историческа библиотека, 5, Иврай, София, 2002, стр. 259.
- bg:Пантеон на възрожденците
- болг. “Юнакът никога не трябва да се отчайва, защото когато не се отчайва, добива дързост и лъвско сърце и излиза срещу неприятеля си свободен и го побеждава....”
- болг. "И се научих от малък да нося пушка и да ценя човешката свобода; моето сърце търсеше свободата, търсеше честността, търсеше правдата"
Джерела
- Панайот Хитов Как станах хайдутин. Фамилиарни забележки. Писани 1880—1886 г./СПОМЕНИ ОТ ХАЙДУТСТВОТО (изд. Отечество, София 1982)
- Бележити българи, т. VI (съставител и отг. ред. Пл. Павлов), С., 2012.
- Арнаудов М., Творци на българското Възраждане, 2 изд., т. 2 — Поети и герои, 1969, 160 с.
- Димитър Зафиров. История на българите том V (Военна история). TRUD Publishers, 2007. — 738 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Panajo t Hi tov bolg Panajo t Iva nov Hi tov 1830 1830 22 bereznya 1918 nacionalnij geroj Bolgariyi gajduk revolyucioner borec za zvilnennya Bolgariyi i Serbiyi vid osmanskogo iga vidatnij voyevoda Vin buv chi ne yedinim bolgarskim gajdukom sho zalishiv dlya nashadkiv drukovani spogadi pro gajductvo revolyucijnij ruh u Bolgariyi i Serbiyi Panajot Hitovbolg Panajot Ivanov HitovNacionalnij geroj Bolgariyi vidatnij gajduk revolyucioner i voyevoda Narodivsya1830 1830 Sliven Osmanska imperiya nini Bolgariya Pomer22 bereznya 1918 1918 03 22 Ruse BolgariyaKrayina BolgariyaDiyalnistrevolyucioner gajduk voyevodaGaluzvijskova sluzhba 1 Znannya movbolgarska 1 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisVidomo tilki te sho Panajot Hitov narodivsya u veresni 1830 roku u sim yi vivchara v Sliveni Bagato poglyadiv jomu prishepiv jogo dyadko Hityu Pro yunactvo i ditinstvo Hitova vidomo tezh zamalo vin buv ovcharom she u 17 rokiv vin cile lito pas ovec Cherez peresliduvannya z boku osmaniv batko rozprodav vsyu svoyu hudobu i pereyihav do mista Panajot sprobuvav nadali opanuvati torgivlyu ale nevdalo Panajot Hitov u period gajductva Gajductvo U 1858 roci Panajot pochav svoye gajductvo v zagoni cheti Georgi Trinkina Vin vidriznyavsya svoyeyu zavzyatistyu i vijskovoyu mudristyu Cherez ce dva roki potomu po smerti Georgi same Hitova gajduki vibrali voyevodoyu ciyeyi cheti yaka bula odniyeyu z najaktivnishih u Pivdenno shidnij Bolgariyi U 1860 roci Hitov vbiv u Sliveni miscevogo osmanskogo suddyu yakij peresliduvav bolgar U cheti Hitova u toj period vdalo gajdukuvali majbutni vatazhki gajdukiv Hadzhi Dimitir i Zhelyu Vojvoda Hadzhi Dimitir buv u cheti praporonoscem V period komanduvannya gajduckoyu chetoyu Panajot Hitov viyaviv sebe duzhe uspishnim taktikom i strategom Zhodnogo razu jogo ne spijmali osmani vin nastilki ridko vtrachav gajdukiv sho zazhiv she za zhittya velikoyi bojovoyi slavi Vin sformulyuvav vijskovi nastanovi Pravila yak keruvati lisovoyu chetoyu v yakih buli okresleni usi polozhennya bojovoyi diyalnosti ta pravila zhittya gajduckogo zagonu yaki stali spravzhnim vijskovim ustavom gajdukiv Pochatok revolyucijnoyi diyalnosti U 1864 1865 rokah Panajot Hitov pochinaye rozumiti obmezhenist ideyi dij okremih gajduckih chet i perevagi shirokogo zagalnonacionalnogo ruhu za zvilnennya Bolgariyi vid osmanskogo panuvannya Hitov rozpochav aktivne listuvannya z Georgi Stojkovim Rakovski U 1864 roci Panajot Hitov zibrav gajdukiv u Kraguyevaci de razom z nim buli znani gajducki komanduvachi Ilo Vojvoda Ceko Petkov Zhelyu Vojvoda tosho Cheti buli perekinuti do Berkovici j Pirotu odnak bilya ostannogo zaznali serjoznoyi porazki vid osmaniv i zmusheni buli vidstupiti do Serbiyi de Hitov buv zaareshtovanij miscevoyu vladoyu Pislya zvilnennya vidbuv do Buharestu de aktivno priyednavsya do bolgarskogo revolyucijnogo ruhu Zgidno planu Georgi Rakovski yakij buv vikladenij u Timchasovomu zakoni pro narodni j lisovi cheti lita 1867 roku Hitov buv priznachenij golovnim bolgarskim voyevodoyu 28 kvitnya 1867 roku Hitov vidbuv do Bolgariyi na choli cheti chiselnistyu u 30 voyakiv Praporonoscem cheti u toj chas buv majbutnij nacionalnij geroj Bolgariyi Vasil Levski Cheta Hitova potrapila do Staroyi planini i pevnij chas diyala v rajoni Kotelu i Slivenu Zavdannyam cheti bulo zdijsniti revolyucijnij marsh zadlya agitaciyi bolgarskogo naselennya na borotbu proti osmaniv Serbskij period U serpni 1867 roku razom z chetoyu Filipa Totyu cheta Hitova vidijshla do Serbiyi Pislya cogo Hitov otrimav vid serbskoyi vladi derzhavnu pensiyu i zhiv yak pensioner u Belgradi Na toj chas vin stav pobornikom ideyi sho tilki ob yednannya bolgarskih i serbskih revolyucioneriv zdatne viboroti peremogu v osmaniv V 1869 1871 rokah Hitov viv intensivne listuvannya z Vasilem Levski de viklav svoyi poglyadi i ne pristav na poradi Levski buti oberezhnim u vtilenni ciyeyi ideyi Vlitku 1871 roku Hitov pidpisav dogovir z chornogorskim voyevodoyu Dzhuro Matanovichem pro odnochasne povstannya v Bolgariyi Bosniyi Gercegovini j Albaniyi U kvitni 1872 roku Hitov vvedenij do skladu Bolgarskogo revolyucijnogo centralnogo komitetu u Buharesti Pislya zagibeli Levski Hitov vidigravav chilnu rol v komiteti hocha j prodovzhuvav zhiti u Belgradi Viv aktivne listuvannya z Lyubenom Karavelovim azh do jogo smerti U serpni 1875 roku same Panajot Hitov golovuvav na zbori Bolgarskogo revolyucijnogo centralnogo komitetu de bulo oformlene rishennya pro organizaciyu Starozagorskogo povstannya Zgidno plana Hitov mav ocholiti odnu z chet odnak cogo ne vidbulosya cherez suprotiv serbskoyi vladi Cherez ci zh prichini Hitov ne zmig vzyati uchast i u Kvitnevomu povstanni 1876 roku U serbsko tureckij vijni 1876 1878 rokiv Panajot Hitov stav voyevodoyu odniyeyi z chet bolgarskih dobrovolciv Odnak u lipni 1876 roku komanduvach Moravskoyu armiyeyu general Mihajlo Chernyayev priznachiv Hitova golovnim voyevodoyu nad chetami Filipa Totyu Ilo Vojvodi Zhelyu Vojvodi i Odnochasno Hitov otrimav i povnovazhennya vvoditi ustrij u zvilnenih rajonah Cheti pid komanduvannyam Hitova zdijsnyuvali spilni uzgodzheni z serbskimi vijskami bojovi diyi Diyalnist pid chas zvilnennya Bolgariyi vid osmaniv Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv Hitov otrimav dozvil vid rosijskogo komanduvannya na stvorennya dobrovolchoyi bolgarskoyi cheti Ce vidbulosya nezvazhayuchi na shalenij sprotiv konservativnih rosijskih oficeriv yaki buli proti ozbroyennya shirokih mas naselennya Zreshtoyu golovnokomanduvach rosijskoyu Dunajskoyu armiyeyu velikij knyaz Mikola Mikolajovich pid naporom Hitova zgodivsya na organizaciyu cheti u 100 voyakiv Odnak Hitov za odin misyac stvoriv 10 chet po sto voyakiv Takim chinom vin porushiv domovlenist ale zmig zapevniti rosijske komanduvannya sho ci cheti budut vikonuvati osoblivi doruchennya po rozvidci Tak i vidbulos rozviduvalni diyi buli osnovnimi ale cheti vstupali za neobhidnosti v boyi z osmanami duzhe dopomogli rosijskim vijskam pri peretini Balkanskih perevaliv Cheta Hitova u svoyih rozviduvalnih rejdah dosyagla azh selisha Odrinciv na pivdni Bolgariyi Diyi Hitova buli visoko ocineni rosijskim komanduvannyam vin buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Stanislava tretogo stupenya z mechami Zhittya pislya zvilnennya Bolgariyi vid osmaniv Pislya zvilnennya Bolgariyi Panajot Hitov na korotkij chas povernuvsya do Slivenu potim buv protyagom 1881 1883 rokiv miskim golovoyu mista Kula Priyednavsya do ruhu sho mav za metu Ob yednannya Bolgariyi Same Hitov buv na choli Ob yednannya u Sliveni v 1885 roci priznachenij voyevodoyu velikogo zagonu Slivenskoyi dobrovolchoyi kavaleriyi chiselnistyu u 300 vershnikiv Uspishne ob yednannya Bolgariyi bulo proti rosijskih interesiv na Balkanah i ce prizvelo do napruzhenosti v rosijsko bolgarskih vidnosinah organizaciyi rosijskoyu storonoyu zakolotiv i perevorotiv v Bolgariyi Pislya uspishnogo zrivu yih bolgarskoyu vladoyu Rosijska imperiya rozirvala diplomatichni stosunki z Bolgariyeyu U 1885 roci spalahnula Serbsko bolgarska vijna u yakij Hitov uzyav diyalnu uchast Pislya viznannya Ob yednannya Bolgariyi Hitov oselivsya v Ruse Vin ne prijnyav panuyuchij u Bolgariyi rezhim diktaturi Stefana Stambolova vistupav proti nogo cherez sho buv na korotkij termin kinutij do v yaznici Pislya cogo Hitov ocholiv Rusenske vijskovo opolchenske tovaristvo V 1900 roci stav chlenom miscevogo tovaristva makedonciv U kvitni 1901 roku vibranij delegatom na 8 j Makedonsko odrinskij kongres Pomer Panajot Hitov 22 lyutogo 1918 roku u vici 87 rokiv Spochatku buv pohovanij u Ruse na miskomu kladovishi odnak u 1978 roci reshtki geroya pereneseni za rishennyam bolgarskoyi vladi do Panteonu Nacionalnogo Vidrodzhennya u Ruse de znahoditsya prah takih geroyiv Bolgariyi yak Stefan Karadzha Lyuben Karavelov tosho Memorialna doshka Panajota Hitova v Ruse Pam yat pro Panajota HitovaU Regionalnomu istorichnomu muzeyi Ruse zberigayutsya blizko 500 predmetiv yaki abo osobisto nalezhali Hitovu abo pov yazani iz nim V Nacionalnomu vijskovo istorichnomu muzeyi v Sofiyi zberigayetsya vognepalna zbroya yakoyu koristuvavsya Hitov pid chas svoyeyi revolyucijnoyi diyalnosti V Sliveni zberigayetsya jogo shablya U suchasnij Bolgariyi pam yat pro legendarnogo gajduka zberezhena u nazvah sela Panajot Hitovo bagatoh vulic u mistah i selah shkil postavleno bagato pam yatnikiv V misti Ruse zberezheno malenkij budinok v yakomu zhiv voyevoda protyagom 1880 1918 rokiv Panajot Hitov u listi do gajdukiv svoyeyi cheti Yunak nikoli ne povinen vpadati u vidchaj tomu sho yak ne vpade u vidchaj to zdobude smilivist i serce leva vijde proti voroga vilnim i jogo peremozhe Z spogadiv Panajota Hitova Ya navchivsya zmalku nositi rushnicyu i cinuvati lyudsku svobodu moye serce shukalo svobodu shukalo chesnist shukalo pravdu PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 95 GODINI OT SMRTTA NA VOJVODATA PANAJOT HITOV 1 bolg Pravila kak da se rkovodyat gorski cheti Arhiv originalu za 14 grudnya 2014 Procitovano 10 grudnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya 2 bolg Privremenen zakon za narodnite i gorski cheti ot 1867 leto Levski duzhe povazhav Hitova j imenuvav jogo u listah Voyevoda i brat Panajot zazvichaj list do nogo zavershuvav tak Haj nazavzhdi budu vashim bratom i praporonoscem yak i ti z nami do kincya bolg Neka dokraj da bda vash brat i bajraktar ako i ti si s nas dokraj Statelova Elena ta in Istoriya na nova Blgariya 1878 1944 Tom III Sofiya Izdatelstvo Anubis 1999 stor 83 86 Bilyarski Cocho Knyazhestvo Blgariya i makedonskiyat vpros t 1 Vrhoven makedono odrinski komitet 1895 1905 Protokoli ot kongresite Blgarska istoricheska biblioteka 5 Ivraj Sofiya 2002 str 259 bg Panteon na vzrozhdencite bolg Yunakt nikoga ne tryabva da se otchajva zashoto kogato ne se otchajva dobiva drzost i lvsko srce i izliza sreshu nepriyatelya si svoboden i go pobezhdava bolg I se nauchih ot malk da nosya pushka i da cenya choveshkata svoboda moeto srce trseshe svobodata trseshe chestnostta trseshe pravdata DzherelaPanajot Hitov Kak stanah hajdutin Familiarni zabelezhki Pisani 1880 1886 g SPOMENI OT HAJDUTSTVOTO izd Otechestvo Sofiya 1982 Belezhiti blgari t VI sstavitel i otg red Pl Pavlov S 2012 Arnaudov M Tvorci na blgarskoto Vzrazhdane 2 izd t 2 Poeti i geroi 1969 160 s Dimitr Zafirov Istoriya na blgarite tom V Voenna istoriya TRUD Publishers 2007 738 s