Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пам ятки Візантії Ермітаж музейна колекція історичних та мистецьких пам яток Візантійської імперії що збирає досліджує і

Пам'ятки Візантії (Ермітаж)

Пам'ятки Візантії (Ермітаж)

Пам'ятки Візантії (Ермітаж) — музейна колекція історичних та мистецьких пам'яток Візантійської імперії, що збирає, досліджує і демонструє Ермітаж.

Спільна віра. Культурні зв'язки

Докладніше: Володимирська ікона Божої Матері
Докладніше: Візантійське мистецтво
image
Мозаїка з Св. Дмитрієм Солунським, (колись Михайлівський Золотоверхий собор). Нині — Третьяковська галерея, Москва.

Західну Європу, Давньоруську державу з центром у Києві та Візантію об'єднує передусім спільність релігії. Розкол церкви не торкнувся основи християнства, хоч є свої відмінності:

  • богословські — католицька церква дотримується догмата про те, що Святий Дух виходить від Отця і від Сина, а православна — тільки від Бога-Отця;
  • православ'я відкидає віру в чистилище й інш.; культові — католицтво забороняло переклад Біблії, богослужіння велося на латині
  • обітницю безшлюбності давали всі католицькі священики (що запобігало переходу церковного майна у власність священства та їх родин), а в православ'ї використовувалися національні мови, приходські священики мали родину, а парафія збільшувала майно церкви та священиків. В Російській імперії священик отримував платню як державний чиновник.
  • На відміну від католиків Риму, православній церкві ніколи не належала політична влада. Патріарх Константинопольський по відношенню до імператора займав підлегле положення. Загалом же в Візантії, як і в Західній Європі, християнство набуло всеосяжний характеру: стало і філософією, і основою мистецтва, і моральною доктриною.
  • Православ'я не наслідувало західноєвропейську систему освіти (університети). Її запозичення відбулося надто пізно і зі світських джерел.


По запровадженню християнства склалися тісні релігійні і культурні стосунки між Давньоруською державою та Візантією. На первісному етапі у Київ були запрошені візантійські майстри для створення храмів — священики, архітектори, будівники, іконописці, художники по створенню мозаїк та фресок. Іноземці-греки роками працювали в новій батьківщині і осідали тут назавжди. Схожі форми мали і перші християнські храми Візантії та давньоруських центрів (єдиний план візантійського храму Дере-Агзи та собор Спаса Преображення в місті Чернігів тощо).

Накопиченню пам'яток візантійської культури сприяли і дипломатичні, і торговельні зв'язки, вивіз товарів на Україну-Русь (срібні вироби, коштовні візантійські тканини, ікони, посуд), і емігранти-греки. Пам'ятки візантійської культури розійшлися світом і зберігаються як у російських чи українських музеях (Російський музей, Петербург, Третьяковська галерея, Москва, Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Київ, музеї Одеси, Севастополя), так і в закордонних музеях Німеччини, Іспанії, Італії, Франції, США.

  • image
    Вишгородська Богоматір (Володимирівська), Третьяковська галерея
  • image
    Візантійська капітель, малюнок 1889 р.
  • image
    Спас Яре Око, 12 ст., Третьяковська галерея
  • image
    Богородиця, золота панель, Музей Вікторії й Альберта

Історія формування колекції

Цілеспрямоване колекціонування пам'яток візантійської культури почалося в 19 столітті, коли в моду увійшло колекціонування середньовічних пам'яток. Надзвичайно коштовною була колекція артефактів середньовіччя російського дипломата в Парижі Олександра Базілевського, яку той збирав сорок років. Унікальна збірка була придбана царем для Імператорського Ермітажу в грудні 1884 року. Разом з більшістю пам'яток середньовічних держав Західної Європи колекція дипломата Базілевського мала значну частку пам'яток Візантійської імперії надзвичайної мистецької вартості чи унікального характеру.

Відвоювання земель Північного Причорномор'я дозволило представникам Російської імперії (аматорам — дикунам частіше, науковцям — менше) розпочати хижацькі розкопки античних городищ, перш за все у Севастополі на городищі Херсонес Таврійський. З розкопів у Херсонесі в Ермітаж були вивезені — * середньовічні капітелі візантійських храмів

  • візантійський металевий і керамічний посуд
  • архітектурні фрагменти
  • надгробки
  • кераміка, вироби з каменю, бронзи
  • мозаїчні підлоги.

Вивіз пам'яток доби візантійського середньовіччя з Херсонесу (незважаючи на його малоприхований грабіжницький характер) цілком сприяв збереженню цих пам'яток від руйнацій чи знищення. Бо на руїнах античного та середньовічного міста працювали печі по випаленню вапна з каменів міських споруд.

Частка пам'яток доби візантійського середньовіччя прийшла у Імператорський Ермітаж з розкопок за кордоном (Археологічний інститут у Стамбулі). В музей прейшли також приватні збірки, в тому числі історика Михайла Погодіна. Корисними для музейної збірки були і експедиції Петра Севастьянова та Василя Георгієвского у монастирі на Афон. Науково вартісну колекцію грецьких, критських, балканських ікон передав у музей Микола Ліхачов.

В перші роки панування більшовицької влади в Державний тепер Ермітаж передали пам'ятки Візантії з розореного Музею барона Штігліца та непрофільні речі з Російського музею. Ермітажники стверджують, що колекція не має робіт з націоналізованих більшовицькою владою храмів у російської православної церкви.

Видатні зразки колекції

Докладніше: Григорій Чудотворець (Ермітаж)
image
Григорій Чудотворець (Ермітаж)
  • Ікона «Григорій Чудотворець».

Саме ікони Візантії пов'язані в уяві широких верств з мистецтвом Візантійської імперії. Колекція візантійських ікон музею невелика і через малу кількість збережених зразків, що дійсли до сучасності, і через розсіяність творів по монастирям, церквам та світовим музеям. Серед візантійських ікон музейної збірки як традиційні зображення на дошках, так і вироби в інших ремісничих техніках — * «Преображення Господнє» (живопис)

  • «Святий воїн Федір» (емаль)
  • «Чотири святителя» та «Теодор Стратилат» (мозаїка)

Унікальним твором монументального мистецтва 11 — 12 століть є ікона «Григорій Чудотворець» як за збереженістю, так і за мистецькою вартістю.

    • Срібна таріль єпископа Патерна.

Знайдена випадково на теренах України у 1912 році в Полтавській губернії. Хлопчик — пастушок провалився у ямку під ча випасу худоби. Ямка виявилася стародавнім непограбованим похованням. Були проведені розкопки, що дали російським науковцям цілий поховальний комплекс речей різного походження. Речі з поховання збагатили декілька сучасних відділів музею (срібні вироби і посуд — у відділі Візантії, золоті вироби, кінська збруя, холодна зброя — в Особливій коморі, частка речей — у відділі країн Сходу).

Увагу науковців привернуло дещо пошкоджена срібна таріль. Виріб щонайменше двічі перероблений. Первісно — це антична таріль з рослинним візерунком. Споднє донце прикрашене чотирма тавро. Точно датувати таріль дозволив напис «Зі стародавнього відновлено поважним архієпископом Патерном. Амінь.» Виріб датовано 491–518 рр., роками правління імператора Анастасія. Внутрішнє денце тарелі прикрашено великою хризмою — монограмою Христа та двома літерами грецької абетки — Альфа та Омега. Це розповсюджені символи християнського Бога, уособлення початку і кінця буття.

    • Диптих кістяний з цирковими сценами.

Серед коштовних виробів костянтинопольських майстрів — різьблені речі зі слонової кістки. Отримали поширення диптихи — пластини з рельєфами, які замовляли відомим майстрам з приводу обрання нового консулу. Новообраний консул надсилав у дарунок подібні пластини вельможам, чим сповіщав їх про власне обрання на посаду. Один бік пластин мав рельєф, зворотній — залишали пласким. Цей бік натирали воском і диптих слугував замінником кишенькової книжки, пристроєм на кшталт маленького довідника. Ермітажна колекція має зразок подібного диптиха з цирковими сценами. Рельєфи створені за єдиним зразком і єдиною композицією, але не заборонялися різні деталі. Ці деталі і відступи від затвердженого зразка довели, що диптих робили два різні ремісники.

В експозиції також — кераміка, ранні зразки візантійської скульптури «Добрий пастир», текстиль, монети і медальєрне мистецтво Візантії, вироби з різьбленого дерева та каменю, бронза тощо.

Джерела

  • Белов Г. Херсонес Таврический. — П., 1948
  • Якобсон А. Средневековый Херсонес XII–XIV вв. — П., 1950
  • Пятишева Н. Ювелирные изделия Херсонеса. — М., 1956
  • Ліхачова В. «Мистецтво Візантії IV–XV ст.», видавництво «Мистецтво», 1981 р. (рос.)
  • «Эрмитаж. Путеводитель по залам музея» (автор Персианова О. М.), Л, «Аврора», 1972

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pam yatki Vizantiyi Ermitazh muzejna kolekciya istorichnih ta misteckih pam yatok Vizantijskoyi imperiyi sho zbiraye doslidzhuye i demonstruye Ermitazh Spilna vira Kulturni zv yazkiDokladnishe Volodimirska ikona Bozhoyi Materi Dokladnishe Vizantijske mistectvo Mozayika z Sv Dmitriyem Solunskim kolis Mihajlivskij Zolotoverhij sobor Nini Tretyakovska galereya Moskva Zahidnu Yevropu Davnorusku derzhavu z centrom u Kiyevi ta Vizantiyu ob yednuye peredusim spilnist religiyi Rozkol cerkvi ne torknuvsya osnovi hristiyanstva hoch ye svoyi vidminnosti bogoslovski katolicka cerkva dotrimuyetsya dogmata pro te sho Svyatij Duh vihodit vid Otcya i vid Sina a pravoslavna tilki vid Boga Otcya pravoslav ya vidkidaye viru v chistilishe j insh kultovi katolictvo zaboronyalo pereklad Bibliyi bogosluzhinnya velosya na latini obitnicyu bezshlyubnosti davali vsi katolicki svyasheniki sho zapobigalo perehodu cerkovnogo majna u vlasnist svyashenstva ta yih rodin a v pravoslav yi vikoristovuvalisya nacionalni movi prihodski svyasheniki mali rodinu a parafiya zbilshuvala majno cerkvi ta svyashenikiv V Rosijskij imperiyi svyashenik otrimuvav platnyu yak derzhavnij chinovnik Na vidminu vid katolikiv Rimu pravoslavnij cerkvi nikoli ne nalezhala politichna vlada Patriarh Konstantinopolskij po vidnoshennyu do imperatora zajmav pidlegle polozhennya Zagalom zhe v Vizantiyi yak i v Zahidnij Yevropi hristiyanstvo nabulo vseosyazhnij harakteru stalo i filosofiyeyu i osnovoyu mistectva i moralnoyu doktrinoyu Pravoslav ya ne nasliduvalo zahidnoyevropejsku sistemu osviti universiteti Yiyi zapozichennya vidbulosya nadto pizno i zi svitskih dzherel Po zaprovadzhennyu hristiyanstva sklalisya tisni religijni i kulturni stosunki mizh Davnoruskoyu derzhavoyu ta Vizantiyeyu Na pervisnomu etapi u Kiyiv buli zaprosheni vizantijski majstri dlya stvorennya hramiv svyasheniki arhitektori budivniki ikonopisci hudozhniki po stvorennyu mozayik ta fresok Inozemci greki rokami pracyuvali v novij batkivshini i osidali tut nazavzhdi Shozhi formi mali i pershi hristiyanski hrami Vizantiyi ta davnoruskih centriv yedinij plan vizantijskogo hramu Dere Agzi ta sobor Spasa Preobrazhennya v misti Chernigiv tosho Nakopichennyu pam yatok vizantijskoyi kulturi spriyali i diplomatichni i torgovelni zv yazki viviz tovariv na Ukrayinu Rus sribni virobi koshtovni vizantijski tkanini ikoni posud i emigranti greki Pam yatki vizantijskoyi kulturi rozijshlisya svitom i zberigayutsya yak u rosijskih chi ukrayinskih muzeyah Rosijskij muzej Peterburg Tretyakovska galereya Moskva Nacionalnij muzej mistectv imeni Bogdana ta Varvari Hanenkiv Kiyiv muzeyi Odesi Sevastopolya tak i v zakordonnih muzeyah Nimechchini Ispaniyi Italiyi Franciyi SShA Vishgorodska Bogomatir Volodimirivska Tretyakovska galereya Vizantijska kapitel malyunok 1889 r Spas Yare Oko 12 st Tretyakovska galereya Bogorodicya zolota panel Muzej Viktoriyi j AlbertaIstoriya formuvannya kolekciyiCilespryamovane kolekcionuvannya pam yatok vizantijskoyi kulturi pochalosya v 19 stolitti koli v modu uvijshlo kolekcionuvannya serednovichnih pam yatok Nadzvichajno koshtovnoyu bula kolekciya artefaktiv serednovichchya rosijskogo diplomata v Parizhi Oleksandra Bazilevskogo yaku toj zbirav sorok rokiv Unikalna zbirka bula pridbana carem dlya Imperatorskogo Ermitazhu v grudni 1884 roku Razom z bilshistyu pam yatok serednovichnih derzhav Zahidnoyi Yevropi kolekciya diplomata Bazilevskogo mala znachnu chastku pam yatok Vizantijskoyi imperiyi nadzvichajnoyi misteckoyi vartosti chi unikalnogo harakteru Vidvoyuvannya zemel Pivnichnogo Prichornomor ya dozvolilo predstavnikam Rosijskoyi imperiyi amatoram dikunam chastishe naukovcyam menshe rozpochati hizhacki rozkopki antichnih gorodish persh za vse u Sevastopoli na gorodishi Hersones Tavrijskij Z rozkopiv u Hersonesi v Ermitazh buli vivezeni serednovichni kapiteli vizantijskih hramiv vizantijskij metalevij i keramichnij posud arhitekturni fragmenti nadgrobki keramika virobi z kamenyu bronzi mozayichni pidlogi Viviz pam yatok dobi vizantijskogo serednovichchya z Hersonesu nezvazhayuchi na jogo maloprihovanij grabizhnickij harakter cilkom spriyav zberezhennyu cih pam yatok vid rujnacij chi znishennya Bo na ruyinah antichnogo ta serednovichnogo mista pracyuvali pechi po vipalennyu vapna z kameniv miskih sporud Chastka pam yatok dobi vizantijskogo serednovichchya prijshla u Imperatorskij Ermitazh z rozkopok za kordonom Arheologichnij institut u Stambuli V muzej prejshli takozh privatni zbirki v tomu chisli istorika Mihajla Pogodina Korisnimi dlya muzejnoyi zbirki buli i ekspediciyi Petra Sevastyanova ta Vasilya Georgiyevskogo u monastiri na Afon Naukovo vartisnu kolekciyu greckih kritskih balkanskih ikon peredav u muzej Mikola Lihachov V pershi roki panuvannya bilshovickoyi vladi v Derzhavnij teper Ermitazh peredali pam yatki Vizantiyi z rozorenogo Muzeyu barona Shtiglica ta neprofilni rechi z Rosijskogo muzeyu Ermitazhniki stverdzhuyut sho kolekciya ne maye robit z nacionalizovanih bilshovickoyu vladoyu hramiv u rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Vidatni zrazki kolekciyiDokladnishe Grigorij Chudotvorec Ermitazh Grigorij Chudotvorec Ermitazh Ikona Grigorij Chudotvorec Same ikoni Vizantiyi pov yazani v uyavi shirokih verstv z mistectvom Vizantijskoyi imperiyi Kolekciya vizantijskih ikon muzeyu nevelika i cherez malu kilkist zberezhenih zrazkiv sho dijsli do suchasnosti i cherez rozsiyanist tvoriv po monastiryam cerkvam ta svitovim muzeyam Sered vizantijskih ikon muzejnoyi zbirki yak tradicijni zobrazhennya na doshkah tak i virobi v inshih remisnichih tehnikah Preobrazhennya Gospodnye zhivopis Svyatij voyin Fedir emal Chotiri svyatitelya ta Teodor Stratilat mozayika Unikalnim tvorom monumentalnogo mistectva 11 12 stolit ye ikona Grigorij Chudotvorec yak za zberezhenistyu tak i za misteckoyu vartistyu Sribna taril yepiskopa Paterna Znajdena vipadkovo na terenah Ukrayini u 1912 roci v Poltavskij guberniyi Hlopchik pastushok provalivsya u yamku pid cha vipasu hudobi Yamka viyavilasya starodavnim nepograbovanim pohovannyam Buli provedeni rozkopki sho dali rosijskim naukovcyam cilij pohovalnij kompleks rechej riznogo pohodzhennya Rechi z pohovannya zbagatili dekilka suchasnih viddiliv muzeyu sribni virobi i posud u viddili Vizantiyi zoloti virobi kinska zbruya holodna zbroya v Osoblivij komori chastka rechej u viddili krayin Shodu Uvagu naukovciv privernulo desho poshkodzhena sribna taril Virib shonajmenshe dvichi pereroblenij Pervisno ce antichna taril z roslinnim vizerunkom Spodnye donce prikrashene chotirma tavro Tochno datuvati taril dozvoliv napis Zi starodavnogo vidnovleno povazhnim arhiyepiskopom Paternom Amin Virib datovano 491 518 rr rokami pravlinnya imperatora Anastasiya Vnutrishnye dence tareli prikrasheno velikoyu hrizmoyu monogramoyu Hrista ta dvoma literami greckoyi abetki Alfa ta Omega Ce rozpovsyudzheni simvoli hristiyanskogo Boga uosoblennya pochatku i kincya buttya Diptih kistyanij z cirkovimi scenami Sered koshtovnih virobiv kostyantinopolskih majstriv rizbleni rechi zi slonovoyi kistki Otrimali poshirennya diptihi plastini z relyefami yaki zamovlyali vidomim majstram z privodu obrannya novogo konsulu Novoobranij konsul nadsilav u darunok podibni plastini velmozham chim spovishav yih pro vlasne obrannya na posadu Odin bik plastin mav relyef zvorotnij zalishali plaskim Cej bik natirali voskom i diptih sluguvav zaminnikom kishenkovoyi knizhki pristroyem na kshtalt malenkogo dovidnika Ermitazhna kolekciya maye zrazok podibnogo diptiha z cirkovimi scenami Relyefi stvoreni za yedinim zrazkom i yedinoyu kompoziciyeyu ale ne zaboronyalisya rizni detali Ci detali i vidstupi vid zatverdzhenogo zrazka doveli sho diptih robili dva rizni remisniki V ekspoziciyi takozh keramika ranni zrazki vizantijskoyi skulpturi Dobrij pastir tekstil moneti i medalyerne mistectvo Vizantiyi virobi z rizblenogo dereva ta kamenyu bronza tosho DzherelaBelov G Hersones Tavricheskij P 1948 Yakobson A Srednevekovyj Hersones XII XIV vv P 1950 Pyatisheva N Yuvelirnye izdeliya Hersonesa M 1956 Lihachova V Mistectvo Vizantiyi IV XV st vidavnictvo Mistectvo 1981 r ros Ermitazh Putevoditel po zalam muzeya avtor Persianova O M L Avrora 1972Div takozhPortal Mistectvo Vizantijska imperiya Vizantijska kultura Hersones Tavrijskij Pam yatka arhitekturi Ikonopis Mozayika Vizantijskij shovkovij kilim Bamberg Zhivopis Vizantijskoyi imperiyi Arhitektura Vizantijskoyi imperiyi Po Ermitazhu bez ekskursovoda

Дата публікації:
Топ