Координати: 52°18′ пн. ш. 76°57′ сх. д. / 52.300° пн. ш. 76.950° сх. д.
Павлодарська область утворена в січні 1938 року. Обласний центр — місто Павлодар, розташований на березі Іртиша, найбільшої річки Казахстану.
Павлодарська область | |||||
---|---|---|---|---|---|
(каз. Павлодар облысы) | |||||
| |||||
Адм. центр | Павлодар | ||||
Найбільше місто | Павлодар | ||||
Країна | Казахстан | ||||
Регіон | Північний Казахстан | ||||
| |||||
Номерний знак | S і 14 | ||||
Офіційна мова | казахська | ||||
Населення | |||||
- повне | ▲ 752 977 (2014) () | ||||
- густота | 6,04 осіб/км² () | ||||
Етнікон | казахи — 48,8 %; росіяни — 37,9 %; українці — 5,1 %; німці — 2,8 % | ||||
Площа | |||||
- повна | 119298,22 км² () | ||||
Часовий пояс | |||||
Дата заснування | 15 січня 1938 | ||||
Аким | Бакауов, Булат Жумабекович | ||||
Вебсайт | офіційний сайт | ||||
Код ISO 3166-2 | KZ-55 | ||||
|
Область розташована на північному сході Республіки Казахстан і межує на півночі — з Омською, північному сході — з Новосибірською, на сході — з Алтайським краєм Російської Федерації, на півдні — із Східноказахстанською та Карагандинською областями, на заході з Акмолинською та Північноказахстанською областями Республіки Казахстан.
Географія
Вигідне розташування дозволяє зв'язуватися області з іншими державами і областями Казахстану по Південно-Сибірській і Середньосибірській залізницях, автомобільних, авіаційних, електронних, трубопровідних та річкових видах транспорту.
Велику частину області займає степова рівнина, яку казахи спрадавна називали Сариарка (в перекладі «Жовта рівнина»), — Золотий степ (Казахський дрібносопковик). Вона і справді зберігає в собі величезні багатства. На території області знаходиться Баянаульський національний парк — перлина Павлодарського Приіртишшя, одне з найкрасивіших місць Республіки Казахстан. Гори, соснові ліси, тваринний світ, озера , , Сабиндиколь справляють незабутнє враження. Тут знаходиться найбільша зона відпочинку і місце паломництва туристів зі всіх кінців Казахстану і Росії.
Клімат
Клімат Павлодарської області різко-континентальний, характеризується холодною тривалою зимою (5,5 місяців), спекотним і коротким літом (3 місяці).
Адміністративний поділ
№ | Район, міські адміністрації | Площа, км² | Населення, осіб (1999) | Населення, осіб (2009) | Центр | Сільські округи | Міські адміністрації | Селищні адміністрації | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Аккулинський район | 8082,17 | 19653 | 14593 | Аккули | 10 | - | - | 23 |
2 | Актогайський район | 9778,01 | 21056 | 15114 | Актогай | 9 | - | - | 31 |
3 | Баянаульський район | 18507,75 | 32985 | 28296 | Баянаул | 12 | - | 1 | 37 |
4 | Железинський район | 7667,72 | 26293 | 17849 | Железинка | 12 | - | - | 33 |
5 | Іртиський район | 10190,20 | 33129 | 20853 | Іртиськ | 12 | - | - | 27 |
6 | Майський район | 18106,54 | 16859 | 12601 | Коктобе | 11 | - | - | 22 |
7 | Павлодарський район | 5842,19 | 32302 | 28855 | Павлодар | 13 | - | - | 38 |
8 | Теренкольський район | 6752,17 | 31666 | 22208 | Теренколь | 12 | - | - | 30 |
9 | Успенський район | 5494,16 | 21395 | 13254 | Успенка | 7 | - | - | 21 |
10 | Щербактинський район | 6848,66 | 28967 | 21866 | Шарбакти | 7 | - | - | 27 |
1 | Аксуська міська адміністрація | 8013,58 | 73165 | 67665 | Аксу | 6 | 1 | 1 | 33 |
2 | Екібастузька міська адміністрація | 18876,02 | 151704 | 142511 | Екібастуз | 11 | 1 | 2 | 30 |
3 | Павлодарська міська адміністрація | 633,21 | 317809 | 336810 | Павлодар | 1 | 1 | 1 | 8 |
Найбільші населені пункти
Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:
№ | Населений пункт | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (1999) | Населення, осіб (2009) |
---|---|---|---|---|
1 | Павлодар | 330 748 | 306 639 | 324 340 |
2 | Екібастуз | 134 627 | 127 197 | 125 012 |
3 | Аксу | 47 067 | 42 264 | 41 677 |
Населення
Населення області — 747,1 тис. осіб (1 січня 2012). Останніми роками демографічна ситуація в Павлодарській області характеризується збільшенням природного приросту населення (абсолютне число дітей, що народилися, в Павлодарській області збільшилося з 8,7 тис. 1999 року до 9,7 тис. 2003 року, що більше приблизно на 11,1 %). За станом на 1 січня 2004 року — 154,3 тисяч дітей у віці від 0-14 років (20,7 % від загальної чисельності), осіб у віці від 15-59 років — 498,1 тис. (66,8 %), літніх людей у віці 60 років і старше — 92,8 тисяч осіб (12,5 %).
В області проживають представники понад 70 національностей — казахи, росіяни, українці, німці, татари, білоруси та інші. За період 1999-04 рр. чисельність казахів в Павлодарській області зросла на 2,6 %. Питома вага міського населення — 64 %.
Роки | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
---|---|---|---|---|---|---|
Населення | 748 651 | ▼745 238 | ▼743 826 | ▼742 911 | ▲744 860 | ▲746 454 |
Роки | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 |
Населення | ▼742 276 | ▲744 363 | ▲746 163 | ▲747 055 | ▲749 154 |
Економіка
Павлодарська область — один з головних індустріальних регіонів Казахстану. Історично тут сформувався один з найбільших в економічному просторі СНД територіально-виробничий комплекс з оптимальним поєднанням традиційно складних виробництв і підприємств, що займаються освоєнням мінеральної і вуглеводневої сировини.
Величезний природно-ресурсний потенціал області, наявність розвиненої виробничої і соціальної інфраструктури, високий науково-технічний потенціал, її місцеположення між Центральною Азією і Сибіром привертають пильну увагу промисловців і підприємців різних країн і континентів.
Крім того, до цих показників економічного рівня можна додати і інші привабливі галузі регіону: розвинена банківська сфера, динамічний розвиток малого і середнього бізнесу, наявність фахівців високого класу, сучасна транспортно-комунікаційна інфраструктура, присутність іноземних інвесторів, наявність державних програм розвитку. На території Павлодарської області склався багатогалузевий індустріальний комплекс.
Промисловий потенціал регіону визначають великі експортноорієнтовані промислові компанії. Ними виробляється вугілля, електро- і теплоенергія, глинозем, феросплави. На долю області припадає близько 7 % промислового виробництва Республіки, близько 70 % республіканського видобутку вугілля, 3/4 республіканського виробництва феросплавів, близько 40 % республіканського виробництва електроенергії і нафтопродуктів. В області є достатній потенціал для розвитку підприємств хімічної, машинобудівної і металообробної галузей.
В області активно діє близько 5 тис. підприємств різної форми власності. Найбільш великі з них: АТ «Алюміній Казахстану», філія «Аксуський завод феросплавів» АТ ТНК «Казхром», ТОО «Багатир Аксес Комір», АТ «Євроазіатська енергетична корпорація», АТ «Павлодарський нафтохімічний завод», АТ «Казахстантрактор», АТ «Павлодарський машинобудівний завод», АТ «Павлодарський картонно-руберойдовий завод» і багато інших. Більшість з них добре відомі не лише в республіці, але і за її межами.
Крім того, регіон має в своєму розпорядженні сировинну базу і виробничі потужності по переробці сільгосппродуктів. Енергетичне серце Казахстану — найбільші електростанції Екібастузські, Аксуська ГРЕС, а також череда великих теплостанцій, які обслуговують енергоємкі підприємства Павлодарського промислового комплексу. Безперечною перевагою цих електростанцій є близькість до вугільних джерел і споживачів електричної і теплової енергії.
Чимала роль в області приділяється і сільському господарству. Площу сільськогосподарських угідь регіону становить 11,2 млн га. Основною оброблюваною в області культурою є пшениця — близько половини площі посівів. Біля 15-17 % посівів припадає на інші зернові. Крім того, в області культивуються картопля, овочеві і баштанні культури.
Створений в області промисловий потенціал зумовив необхідність розширення транспортних комунікацій і транспортно-економічних зв'язків. Областю є складний транспортно-комунікаційний вузол: тут беруть початок найбільший казахстанський нафтопровід на південь країни (у місто Шимкент), лінії далеких передач електроенергії в різні регіони Казахстану і Росії, канал Іртиш — Караганда.
Історія
Археологічні дослідження вказують на те, що в Приіртиш'ї ще в доісторичні часи жили численні племена. Сліди стоянок давньої людини знайдені в Баянаульському районі, на березі Іртиша. Знайдені кам'яні знаряддя, кремнієві наконечники стріл і списів. Проходили тисячоліття, змінювалися культури різних племен. Тут кочували кимаки, усуні, , наймани.
Перші експедиції на територію сучасного Павлодарського Пріїртиш'я почалися відразу ж після зміцнення державної влади в Сибіру і установи Тобольської губернії.
Прабатько Павлодару — поштовий форпост Коряковський виник на березі Іртиша 1720 року. 1838 року форпост був перетворений в однойменну станицю, а 1861 року — в місто Павлодар. Тоді ж, на початку 19-го століття намітився підйом сільського господарства, розвиток галузей по переробці сільськогосподарської сировини, гірничої справи. З другої половини 19-го століття ведеться розробка видобутку вугілля в Екібастузі, видобуток солі на озерах і .
У першій половині 20-го століття з будівництвом залізниці Кулунда-Павлодар (1923) і розвитком судноплавства на Іртиші, господарство розвивається швидкими темпами. Павлодар, що став обласним центром 1938 року, виявився на перехресті судноплавної річки Іртиш і залізниці, отримав надійний зв'язок з Екібастузом, Уралом, Сибіром. Це послужило подальшому розвитку економіки міста і області. На місці дрібних майстерень виросли великі промислові підприємства.
З 1956 року Павлодар став одним з центрів освоєння цілинних і царинних земель. В результаті підйому цілини посівні площі області збільшилися в десятки разів. Видобуток вугілля і освоєння цілини дали потужний поштовх розвитку продуктивних сил Павлодарської області.
З 1949 по 1962 рік південь території Павлодарської області, входив в склад Семіпалатинського ядерного полігону.
Вигідне економіко-географічне положення, багатющі ресурси, наявність транспортних доріг, каналу Іртиш-Караганда сприяло тому, що в 1957 році був створений Павлодар-Екібастузський територіально-промисловий комплекс, до складу якого увійшли Павлодар, Екібастуз, Аксу (Єрмак). На основі дешевого Екібастузського вугілля створена енергетична база і отримали розвиток нові галузі промисловості: чорна і кольорова металургія, машинобудування, алюмінієва, нафтопереробна і хімічна.
Сьогодні Павлодарська область виділяється серед всіх областей високим промисловим потенціалом, має багатогалузеве сільське господарство, повністю забезпечує себе продуктами сільського господарства. Тут отримали розвиток всі види транспорту, окрім морського, і всі галузі невиробничої сфери.
Природні багатства
Область займає одне з провідних місць в мінерально-сировинному комплексі Республіки Казахстан.
Загальна вартість балансових запасів твердих корисних копалини Павлодарського Приіртиш'я оцінюється в 460 мільярдів доларів. Це — вугілля і самі різні метали, включаючи золото, будівельні матеріали і багато що інше. Частина родовищ давно і успішно розробляється, на інших ведуться додаткові геолого-розвідувальні роботи, уточнюються реальні обсяги корисних копалини, умови видобутку.
У Павлодарській області зосереджено більш за третину всіх вугільних запасів Казахстану. Найбільші з родовищ — Екібастузське і , які зберігають, відповідно, 10,5 мільярда і 2,2 мільярда тонн енергетичної сировини. Перспективні для освоєння і дев'ять інших родовищ із загальним запасом вугілля близько трьох млрд тонн.
Особливість більшості всіх цих родовищ в тому, що вугілля в них залягає неглибоко місцями його пласти виходять прямо на поверхню землі. Через це видобуток виробляється відкритим способом. За перші півстоліття освоєння Екібастузського басейну здобуто понад 2 мільярди тонн вугілля.
Підготовлено до освоєння найбільше мідно-порфірне родовище . Руди тут залягають близько від поверхні землі і містять в промисловій концентрації не лише мідь, але і молібден, срібло, інші коштовні метали. Загальні запаси міді у всіх родовищах складають три з половиною мільйони тонн.
Майже в 150 тонн оцінюються прогнозовані запаси родовищ золото, яке окрім цього дорогоцінного металу, містить також срібло, мідь, цинк, барит. Ці метали добуваються в основному (близько 300 тисяч тонн руди на рік, з якої виплавляється 300 кілограмів золота, п'ять тонн срібла і 500 тонн цинку (на 2004 рік)) на .
Родовища кобальту оцінюються в 14 тисяч тонн, нікелю — в 251 тисяча тонн, марганцю — в 70 тисяч тонн. Найважливіша особливість рудних запасів краю — їх багатокомпонентний склад: окрім основних названих металів, вони містять молібден, берилій, індій, талій, галій, кадмій, германій, селен, телур тощо. В області знайдені родовища малахіту і бірюзи. Деякі фахівці вважають, що є реальні передумови для виявлення технічних і ювелірних алмазів. У Павлодарському Приіртиш'ї відсутні відкриті родовища нафти і газу, проте, майже половину території області займає , яку геологи вважають перспективною на величезні запаси вуглеводневої сировини. Прогнозні ресурси нафти оцінюються в 315 мільйонів тонн, а газу в 148 мільярдів кубічних метрів.
В області налічується 89 родовищ так званих загальнопоширених корисних копалини: це сировина для виробництва різних будівельних матеріалів, для потреб промисловості і для інших цілей. Так, наприклад, формувальних пісків — найбільше в СНД. Приблизно 700 мільйонів тонн коштовної сировини зберігає .
У регіоні великі водні ресурси. По території області протікають більше 140 річок. Об'єм річного стоку Іртиша — близько ста тисяч кубічних кілометрів. Унікальний канал Іртиш-Караганда, що не має аналогів у світі. Майже на всьому 500-кілометровому протязі іртишська вода по ньому тече в гору, долаючи вододіл в півкілометра заввишки, оснащені 22 насосними станціями. Без каналу неможливий був би розвиток вуглевидобування і енергетики в Екібастузі, чорної металургії в Караганді.
У Павлодарській області налічується 1200 великих і малих озер. Близько сотні з них прісні, а решта солоні. На території області розвідано одинадцять родовищ підземних вод з експлуатаційними запасами 3,8 мільйона кубічних метрів на добу. Всі вони придатні для пиття і зрошування.
Примітки
- Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)
- Агентство Республіки Казахстан по статистці. Архів [ 2013-11-13 у Wayback Machine.]: Національний склад населення Республіки Казахстан і його областей (том 1) [ 2011-08-16 у Wayback Machine.]
- Чисельність населення за областями, містами і районами, статтю і окремими віковими групами, окремими етносами на 1 січня 2010[недоступне посилання]
- День рождения Павлодарской области [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.] на Gorodpavlodar.kz (рос.)
- . Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 12 лютого 2013.
- Чисельність населення Республіки Казахстан по областях на 1 січня 2013 року[недоступне посилання з квітня 2019](казах.), (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Павлодарська область |
- Офіційний сайт акимату Павлодарської області [ 6 серпня 2019 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.), (англ.)
- Погода у Павлодарській області. Казахстан [ 18 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Казахстан. Павлодарська область [ 23 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 52 18 pn sh 76 57 sh d 52 300 pn sh 76 950 sh d 52 300 76 950 Pavlodarska oblast utvorena v sichni 1938 roku Oblasnij centr misto Pavlodar roztashovanij na berezi Irtisha najbilshoyi richki Kazahstanu Pavlodarska oblast kaz Pavlodar oblysy GerbAdm centr PavlodarNajbilshe misto PavlodarKrayina KazahstanRegion Pivnichnij KazahstanMezhuye z susidni adminodiniciPivnichnokazahstanska oblast Akmolinska oblast Karagandinska oblast Shidnokazahstanska oblast Omska oblast Novosibirska oblast Altajskij kraj Nomernij znak S i 14Oficijna mova kazahskaNaselennya povne 752 977 2014 gustota 6 04 osib km Etnikon kazahi 48 8 rosiyani 37 9 ukrayinci 5 1 nimci 2 8 Plosha povna 119298 22 km Chasovij poyas UTC 6Data zasnuvannya 15 sichnya 1938Akim Bakauov Bulat ZhumabekovichVebsajt oficijnij sajtKod ISO 3166 2 KZ 55Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pavlodarska oblast Oblast roztashovana na pivnichnomu shodi Respubliki Kazahstan i mezhuye na pivnochi z Omskoyu pivnichnomu shodi z Novosibirskoyu na shodi z Altajskim krayem Rosijskoyi Federaciyi na pivdni iz Shidnokazahstanskoyu ta Karagandinskoyu oblastyami na zahodi z Akmolinskoyu ta Pivnichnokazahstanskoyu oblastyami Respubliki Kazahstan GeografiyaVigidne roztashuvannya dozvolyaye zv yazuvatisya oblasti z inshimi derzhavami i oblastyami Kazahstanu po Pivdenno Sibirskij i Serednosibirskij zaliznicyah avtomobilnih aviacijnih elektronnih truboprovidnih ta richkovih vidah transportu Veliku chastinu oblasti zajmaye stepova rivnina yaku kazahi spradavna nazivali Sariarka v perekladi Zhovta rivnina Zolotij step Kazahskij dribnosopkovik Vona i spravdi zberigaye v sobi velichezni bagatstva Na teritoriyi oblasti znahoditsya Bayanaulskij nacionalnij park perlina Pavlodarskogo Priirtishshya odne z najkrasivishih misc Respubliki Kazahstan Gori sosnovi lisi tvarinnij svit ozera Sabindikol spravlyayut nezabutnye vrazhennya Tut znahoditsya najbilsha zona vidpochinku i misce palomnictva turistiv zi vsih kinciv Kazahstanu i Rosiyi Klimat Klimat Pavlodarskoyi oblasti rizko kontinentalnij harakterizuyetsya holodnoyu trivaloyu zimoyu 5 5 misyaciv spekotnim i korotkim litom 3 misyaci Administrativnij podil Rajon miski administraciyi Plosha km Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Centr Silski okrugi Miski administraciyi Selishni administraciyi Naseleni punkti1 Akkulinskij rajon 8082 17 19653 14593 Akkuli 10 232 Aktogajskij rajon 9778 01 21056 15114 Aktogaj 9 313 Bayanaulskij rajon 18507 75 32985 28296 Bayanaul 12 1 374 Zhelezinskij rajon 7667 72 26293 17849 Zhelezinka 12 335 Irtiskij rajon 10190 20 33129 20853 Irtisk 12 276 Majskij rajon 18106 54 16859 12601 Koktobe 11 227 Pavlodarskij rajon 5842 19 32302 28855 Pavlodar 13 388 Terenkolskij rajon 6752 17 31666 22208 Terenkol 12 309 Uspenskij rajon 5494 16 21395 13254 Uspenka 7 2110 Sherbaktinskij rajon 6848 66 28967 21866 Sharbakti 7 271 Aksuska miska administraciya 8013 58 73165 67665 Aksu 6 1 1 332 Ekibastuzka miska administraciya 18876 02 151704 142511 Ekibastuz 11 1 2 303 Pavlodarska miska administraciya 633 21 317809 336810 Pavlodar 1 1 1 8Najbilshi naseleni punktiNaseleni punkti z chiselnistyu naselennya ponad 10000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 1 Pavlodar 330 748 306 639 324 3402 Ekibastuz 134 627 127 197 125 0123 Aksu 47 067 42 264 41 677NaselennyaNaselennya oblasti 747 1 tis osib 1 sichnya 2012 Ostannimi rokami demografichna situaciya v Pavlodarskij oblasti harakterizuyetsya zbilshennyam prirodnogo prirostu naselennya absolyutne chislo ditej sho narodilisya v Pavlodarskij oblasti zbilshilosya z 8 7 tis 1999 roku do 9 7 tis 2003 roku sho bilshe priblizno na 11 1 Za stanom na 1 sichnya 2004 roku 154 3 tisyach ditej u vici vid 0 14 rokiv 20 7 vid zagalnoyi chiselnosti osib u vici vid 15 59 rokiv 498 1 tis 66 8 litnih lyudej u vici 60 rokiv i starshe 92 8 tisyach osib 12 5 V oblasti prozhivayut predstavniki ponad 70 nacionalnostej kazahi rosiyani ukrayinci nimci tatari bilorusi ta inshi Za period 1999 04 rr chiselnist kazahiv v Pavlodarskij oblasti zrosla na 2 6 Pitoma vaga miskogo naselennya 64 Zmina chiselnosti naselennya Roki 2003 2004 2005 2006 2007 2008Naselennya 748 651 745 238 743 826 742 911 744 860 746 454Roki 2009 2010 2011 2012 2013 2014Naselennya 742 276 744 363 746 163 747 055 749 154EkonomikaPavlodarska oblast odin z golovnih industrialnih regioniv Kazahstanu Istorichno tut sformuvavsya odin z najbilshih v ekonomichnomu prostori SND teritorialno virobnichij kompleks z optimalnim poyednannyam tradicijno skladnih virobnictv i pidpriyemstv sho zajmayutsya osvoyennyam mineralnoyi i vuglevodnevoyi sirovini Velicheznij prirodno resursnij potencial oblasti nayavnist rozvinenoyi virobnichoyi i socialnoyi infrastrukturi visokij naukovo tehnichnij potencial yiyi miscepolozhennya mizh Centralnoyu Aziyeyu i Sibirom privertayut pilnu uvagu promislovciv i pidpriyemciv riznih krayin i kontinentiv Krim togo do cih pokaznikiv ekonomichnogo rivnya mozhna dodati i inshi privablivi galuzi regionu rozvinena bankivska sfera dinamichnij rozvitok malogo i serednogo biznesu nayavnist fahivciv visokogo klasu suchasna transportno komunikacijna infrastruktura prisutnist inozemnih investoriv nayavnist derzhavnih program rozvitku Na teritoriyi Pavlodarskoyi oblasti sklavsya bagatogaluzevij industrialnij kompleks Promislovij potencial regionu viznachayut veliki eksportnooriyentovani promislovi kompaniyi Nimi viroblyayetsya vugillya elektro i teploenergiya glinozem ferosplavi Na dolyu oblasti pripadaye blizko 7 promislovogo virobnictva Respubliki blizko 70 respublikanskogo vidobutku vugillya 3 4 respublikanskogo virobnictva ferosplaviv blizko 40 respublikanskogo virobnictva elektroenergiyi i naftoproduktiv V oblasti ye dostatnij potencial dlya rozvitku pidpriyemstv himichnoyi mashinobudivnoyi i metaloobrobnoyi galuzej V oblasti aktivno diye blizko 5 tis pidpriyemstv riznoyi formi vlasnosti Najbilsh veliki z nih AT Alyuminij Kazahstanu filiya Aksuskij zavod ferosplaviv AT TNK Kazhrom TOO Bagatir Akses Komir AT Yevroaziatska energetichna korporaciya AT Pavlodarskij naftohimichnij zavod AT Kazahstantraktor AT Pavlodarskij mashinobudivnij zavod AT Pavlodarskij kartonno ruberojdovij zavod i bagato inshih Bilshist z nih dobre vidomi ne lishe v respublici ale i za yiyi mezhami Krim togo region maye v svoyemu rozporyadzhenni sirovinnu bazu i virobnichi potuzhnosti po pererobci silgospproduktiv Energetichne serce Kazahstanu najbilshi elektrostanciyi Ekibastuzski Aksuska GRES a takozh chereda velikih teplostancij yaki obslugovuyut energoyemki pidpriyemstva Pavlodarskogo promislovogo kompleksu Bezperechnoyu perevagoyu cih elektrostancij ye blizkist do vugilnih dzherel i spozhivachiv elektrichnoyi i teplovoyi energiyi Chimala rol v oblasti pridilyayetsya i silskomu gospodarstvu Ploshu silskogospodarskih ugid regionu stanovit 11 2 mln ga Osnovnoyu obroblyuvanoyu v oblasti kulturoyu ye pshenicya blizko polovini ploshi posiviv Bilya 15 17 posiviv pripadaye na inshi zernovi Krim togo v oblasti kultivuyutsya kartoplya ovochevi i bashtanni kulturi Stvorenij v oblasti promislovij potencial zumoviv neobhidnist rozshirennya transportnih komunikacij i transportno ekonomichnih zv yazkiv Oblastyu ye skladnij transportno komunikacijnij vuzol tut berut pochatok najbilshij kazahstanskij naftoprovid na pivden krayini u misto Shimkent liniyi dalekih peredach elektroenergiyi v rizni regioni Kazahstanu i Rosiyi kanal Irtish Karaganda IstoriyaArheologichni doslidzhennya vkazuyut na te sho v Priirtish yi she v doistorichni chasi zhili chislenni plemena Slidi stoyanok davnoyi lyudini znajdeni v Bayanaulskomu rajoni na berezi Irtisha Znajdeni kam yani znaryaddya kremniyevi nakonechniki stril i spisiv Prohodili tisyacholittya zminyuvalisya kulturi riznih plemen Tut kochuvali kimaki usuni najmani Pershi ekspediciyi na teritoriyu suchasnogo Pavlodarskogo Priyirtish ya pochalisya vidrazu zh pislya zmicnennya derzhavnoyi vladi v Sibiru i ustanovi Tobolskoyi guberniyi Prabatko Pavlodaru poshtovij forpost Koryakovskij vinik na berezi Irtisha 1720 roku 1838 roku forpost buv peretvorenij v odnojmennu stanicyu a 1861 roku v misto Pavlodar Todi zh na pochatku 19 go stolittya namitivsya pidjom silskogo gospodarstva rozvitok galuzej po pererobci silskogospodarskoyi sirovini girnichoyi spravi Z drugoyi polovini 19 go stolittya vedetsya rozrobka vidobutku vugillya v Ekibastuzi vidobutok soli na ozerah i U pershij polovini 20 go stolittya z budivnictvom zaliznici Kulunda Pavlodar 1923 i rozvitkom sudnoplavstva na Irtishi gospodarstvo rozvivayetsya shvidkimi tempami Pavlodar sho stav oblasnim centrom 1938 roku viyavivsya na perehresti sudnoplavnoyi richki Irtish i zaliznici otrimav nadijnij zv yazok z Ekibastuzom Uralom Sibirom Ce posluzhilo podalshomu rozvitku ekonomiki mista i oblasti Na misci dribnih majsteren virosli veliki promislovi pidpriyemstva Z 1956 roku Pavlodar stav odnim z centriv osvoyennya cilinnih i carinnih zemel V rezultati pidjomu cilini posivni ploshi oblasti zbilshilisya v desyatki raziv Vidobutok vugillya i osvoyennya cilini dali potuzhnij poshtovh rozvitku produktivnih sil Pavlodarskoyi oblasti Z 1949 po 1962 rik pivden teritoriyi Pavlodarskoyi oblasti vhodiv v sklad Semipalatinskogo yadernogo poligonu Vigidne ekonomiko geografichne polozhennya bagatyushi resursi nayavnist transportnih dorig kanalu Irtish Karaganda spriyalo tomu sho v 1957 roci buv stvorenij Pavlodar Ekibastuzskij teritorialno promislovij kompleks do skladu yakogo uvijshli Pavlodar Ekibastuz Aksu Yermak Na osnovi deshevogo Ekibastuzskogo vugillya stvorena energetichna baza i otrimali rozvitok novi galuzi promislovosti chorna i kolorova metalurgiya mashinobuduvannya alyuminiyeva naftopererobna i himichna Sogodni Pavlodarska oblast vidilyayetsya sered vsih oblastej visokim promislovim potencialom maye bagatogaluzeve silske gospodarstvo povnistyu zabezpechuye sebe produktami silskogo gospodarstva Tut otrimali rozvitok vsi vidi transportu okrim morskogo i vsi galuzi nevirobnichoyi sferi Prirodni bagatstvaOblast zajmaye odne z providnih misc v mineralno sirovinnomu kompleksi Respubliki Kazahstan Zagalna vartist balansovih zapasiv tverdih korisnih kopalini Pavlodarskogo Priirtish ya ocinyuyetsya v 460 milyardiv dolariv Ce vugillya i sami rizni metali vklyuchayuchi zoloto budivelni materiali i bagato sho inshe Chastina rodovish davno i uspishno rozroblyayetsya na inshih vedutsya dodatkovi geologo rozviduvalni roboti utochnyuyutsya realni obsyagi korisnih kopalini umovi vidobutku U Pavlodarskij oblasti zoseredzheno bilsh za tretinu vsih vugilnih zapasiv Kazahstanu Najbilshi z rodovish Ekibastuzske i yaki zberigayut vidpovidno 10 5 milyarda i 2 2 milyarda tonn energetichnoyi sirovini Perspektivni dlya osvoyennya i dev yat inshih rodovish iz zagalnim zapasom vugillya blizko troh mlrd tonn Osoblivist bilshosti vsih cih rodovish v tomu sho vugillya v nih zalyagaye negliboko miscyami jogo plasti vihodyat pryamo na poverhnyu zemli Cherez ce vidobutok viroblyayetsya vidkritim sposobom Za pershi pivstolittya osvoyennya Ekibastuzskogo basejnu zdobuto ponad 2 milyardi tonn vugillya Pidgotovleno do osvoyennya najbilshe midno porfirne rodovishe Rudi tut zalyagayut blizko vid poverhni zemli i mistyat v promislovij koncentraciyi ne lishe mid ale i molibden sriblo inshi koshtovni metali Zagalni zapasi midi u vsih rodovishah skladayut tri z polovinoyu miljoni tonn Majzhe v 150 tonn ocinyuyutsya prognozovani zapasi rodovish zoloto yake okrim cogo dorogocinnogo metalu mistit takozh sriblo mid cink barit Ci metali dobuvayutsya v osnovnomu blizko 300 tisyach tonn rudi na rik z yakoyi viplavlyayetsya 300 kilogramiv zolota p yat tonn sribla i 500 tonn cinku na 2004 rik na Rodovisha kobaltu ocinyuyutsya v 14 tisyach tonn nikelyu v 251 tisyacha tonn margancyu v 70 tisyach tonn Najvazhlivisha osoblivist rudnih zapasiv krayu yih bagatokomponentnij sklad okrim osnovnih nazvanih metaliv voni mistyat molibden berilij indij talij galij kadmij germanij selen telur tosho V oblasti znajdeni rodovisha malahitu i biryuzi Deyaki fahivci vvazhayut sho ye realni peredumovi dlya viyavlennya tehnichnih i yuvelirnih almaziv U Pavlodarskomu Priirtish yi vidsutni vidkriti rodovisha nafti i gazu prote majzhe polovinu teritoriyi oblasti zajmaye yaku geologi vvazhayut perspektivnoyu na velichezni zapasi vuglevodnevoyi sirovini Prognozni resursi nafti ocinyuyutsya v 315 miljoniv tonn a gazu v 148 milyardiv kubichnih metriv V oblasti nalichuyetsya 89 rodovish tak zvanih zagalnoposhirenih korisnih kopalini ce sirovina dlya virobnictva riznih budivelnih materialiv dlya potreb promislovosti i dlya inshih cilej Tak napriklad formuvalnih piskiv najbilshe v SND Priblizno 700 miljoniv tonn koshtovnoyi sirovini zberigaye U regioni veliki vodni resursi Po teritoriyi oblasti protikayut bilshe 140 richok Ob yem richnogo stoku Irtisha blizko sta tisyach kubichnih kilometriv Unikalnij kanal Irtish Karaganda sho ne maye analogiv u sviti Majzhe na vsomu 500 kilometrovomu protyazi irtishska voda po nomu teche v goru dolayuchi vododil v pivkilometra zavvishki osnasheni 22 nasosnimi stanciyami Bez kanalu nemozhlivij buv bi rozvitok vuglevidobuvannya i energetiki v Ekibastuzi chornoyi metalurgiyi v Karagandi U Pavlodarskij oblasti nalichuyetsya 1200 velikih i malih ozer Blizko sotni z nih prisni a reshta soloni Na teritoriyi oblasti rozvidano odinadcyat rodovish pidzemnih vod z ekspluatacijnimi zapasami 3 8 miljona kubichnih metriv na dobu Vsi voni pridatni dlya pittya i zroshuvannya PrimitkiChiselnist naselennya RK po oblastyah mistah ta rajonah na 1 sichnya 2014 kazah ros Agentstvo Respubliki Kazahstan po statistci Arhiv 2013 11 13 u Wayback Machine Nacionalnij sklad naselennya Respubliki Kazahstan i jogo oblastej tom 1 2011 08 16 u Wayback Machine Chiselnist naselennya za oblastyami mistami i rajonami stattyu i okremimi vikovimi grupami okremimi etnosami na 1 sichnya 2010 nedostupne posilannya Den rozhdeniya Pavlodarskoj oblasti 11 bereznya 2016 u Wayback Machine na Gorodpavlodar kz ros Arhiv originalu za 30 sichnya 2014 Procitovano 12 lyutogo 2013 Chiselnist naselennya Respubliki Kazahstan po oblastyah na 1 sichnya 2013 roku nedostupne posilannya z kvitnya 2019 kazah ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pavlodarska oblastOficijnij sajt akimatu Pavlodarskoyi oblasti 6 serpnya 2019 u Wayback Machine kazah ros angl Pogoda u Pavlodarskij oblasti Kazahstan 18 grudnya 2012 u Wayback Machine Kazahstan Pavlodarska oblast 23 lipnya 2012 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi