50°48′ пн. ш. 75°36′ сх. д. / 50.800° пн. ш. 75.600° сх. д.Координати: 50°48′ пн. ш. 75°36′ сх. д. / 50.800° пн. ш. 75.600° сх. д. | |
Країна | Казахстан СРСР |
---|---|
Розташування | Баянаульський район |
Площа | 68 453 га |
Засновано | 12 серпня 1985 |
Баянаульський національний парк (Казахстан) | |
Баянаульський національний парк у Вікісховищі |
Баянаульський державний національний природний парк (Баянаул, каз. Баянауыл мемлекеттік ұлттық табиғи паркі) — національний парк у Казахстані, розташований на півдні Павлодарської області (Баянаульський район), за 100 км від міста Екібастуз, на околиці Центрально-Казахстанського дрібносопковику. Входить до особливо охоронюваних природних територій Казахстану.
Парк був заснований у 1985 році, став першим національним парком Казахстану. Підставою для створення парку стала необхідність збереження та відновлення природної флори та фауни Баянаульського гірського масиву.
Загальна площа парку становить 68452,8 га.
Географія
Територія парку розташована в межах Казахського дрібносопковику, який, оформившись як велика гірська країна ще у верхньому палеозої, пережив довгу історію континентальної руйнації і тому зараз має відносно невеликі висоти (від 400 до 1027 м над рівнем моря). Найвища точка Баянаула (1027 м) — гора . За легендою гора була так названа на честь дівчини Акбет, що кинулася з неї, коли її віддали заміж за нелюба.
На території парку розташовані чотири відносно великих прісноводних озера — , , і . Крім них, є багато невеликих озер, деякі з яких у посушливу пору року значно міліють.
Найбільше озеро — Сабиндиколь (каз. Сабындыкөл, буквально — «мильне озеро»), на березі якого розташовується селище Баянаул. Названо озеро так, завдяки своїй особливій, м'якій воді, немов мильній на дотик. За легендою в озері мила своє прекрасне волосся красуня Баян і впустила в нього своє мило.
Найпрозоріше і друге за величиною — озеро Жасибай, розташоване в улоговині між гірськими грядами. Жасибай — одне з найулюбленіших туристами місць для купання через гарний вигляд, що відкривається з пляжу та своєї чистої води. За легендою назване озеро було на честь казахського батира Жасибая, який загинув на березі у битві із загарбниками.
Торайгир є третім за величиною і найбільш високо розташованим над рівнем моря. Вода його не така прозора як у Жасибаї, тому він менш популярний для купання, зате в ньому водиться багато риби, зокрема сазан, що робить його привабливим місцем для рибалок. Це озеро було названо на честь казахського поета , дитинство якого минуло в цих краях (в однойменному селищі, розташованому недалеко від озера і також названому на його честь діє музей поета).
Биржанколь є найменшим озером із чотирьох. Його діаметр близько 800 метрів. На його березі розташований однойменний аул із числом жителів 56 осіб. Дане озеро являє, як і Торайгир, інтерес для рибалок. У ньому водиться сазан, короп, карась. Свою назву озеро отримало від казахських слів. Бир — один, жан — душа, коль — озеро. У перекладі це означає «Озеро однієї душі».
Флора
У парку представлено чотири види рослинності — ліс, лісостеп, степ і луг.
Флористична різноманітність парку налічує близько 460 видів, включаючи баянаульську сосну та чорну вільху. Баянаульська сосна характерна тим, що зростає переважно на скелях, створюючи химерне поєднання каменю та рослинності. Особливо дивує різноманітність рослинності в парку, враховуючи, що він розташований серед напівпустельного степу зі скудною рослинністю. Поряд із березою, сосною, вільхою та осикою, у парку зростає багато чагарників, у тому числі ягідних — малина, шипшина, порічки, глід. На луках удосталь трапляються зарості суниці. Лісові зарості рясніють грибами. У парку налічується до 50 видів реліктових рослин, включаючи реліктову чорну вільху та реліктову кам'яну смородину.
Фауна
У Баянаулі мешкають близько 50 видів птахів і 40 видів звірів, серед яких, як мають велику цінність, можна виділити групу , а також архара, косулю, борсука, вівірку. Особливою гордістю парку є архар, занесений до Червоної книги, як рідкісний і зникаючий вид тварин, що потребує охорони.
Із птахів у парку можна зустріти журавля, лебедя, чаплю, дрохву, із хижих — беркута, боривітра і шуліку.
Клімат
Баянаульські гори розташовані в центрі Азійського материка і тому мають клімат континентального типу. Середньорічна температура становить 32°С. Середня температура січня –13,7 °С, мінімальна –17,8 °С.
Середня температура липня 14,6°, максимальна сягає 32,6°С. Середня тривалість безморозного періоду становить лише 140 днів. Річна кількість опадів становить 340 мм із варіаціями в окремі роки від 190 до 494 мм. Середня річна швидкість вітру у Баянаулі становить 2,9 м/сек.
Хоча місцевості характерний різко континентальний клімат, у Баянаулі немає сильних вітрів і піщаних бур, які звичайні для степових районів Павлодарської області.
Туризм
Баянаул є одним із найулюбленіших місць для туристів, переважно з довколишніх міст Центрального та Північного Казахстану. На території парку діє велика кількість будинків та зон відпочинку. Більшість із цих зон, однак, забезпечені лише примітивною інфраструктурою та умовами проживання, близькими до спартанських. Зокрема там відсутня каналізація, у котеджах немає джерел питної води та умивальників, а для того, щоб потрапити в душ, як правило, потрібно вистояти чергу.
Усе це, однак, не зупиняє туристів, яких приваблює краса тутешньої природи, а також окремими місцями, які вважаються у релігійних людей «священними».
У парку є декілька видів відпочинку, включаючи купання, прогулянки по горах, скелелазіння, поїздки на гірських велосипедах. У багатьох відпочинкових зонах діють туристичні екскурсії, де, заплативши відносно невелику плату (близько 500 тг станом на 2007 рік), можна побачити основні пам'ятки парку — «священну печеру», «кам'яну голову» («Бабу-Ягу»), камінь «чоловіча гідність» та інші. Основним місцем для купання є озеро Жасибай як найчистіше та найпрозоріше серед решти озер. Крім того, з його берегів відкривається мальовничий краєвид. Саме на березі цього озера діє найбільша кількість відпочинкових зон, а на пляжі доступні прокат катамаранів, гребних човнів. Рекреаційна зона біля чотирьох головних озер створена за проектом лауреата Державної премії Казахстану .
Визначні пам'ятки
Особливий інтерес для туристів у Баянаулі становлять окремі скелі та камені, що прийняли в результаті багатовікової обробки вітром і водою химерні обриси і часом нагадують тварин, людей або навіть вантажівку, що спускається з гори. Серед найбільш відомих — статуя «Баба-Яга» (каз. кемпір тас). При спостереженні під певним кутом воно дійсно віддалено нагадує голову лисої беззубої баби з підступною усмішкою. Інше не менш відоме створення тутешньої природи — камінь «чоловіча гідність», що говорить своєю назвою сам за себе. Серед інших каменів химерної форми — верблюд, голови мамонта та горили, профіль, літаюча тарілка, динозавр, голуб, кінська голова та багато інших.
У скелелазів найбільш популярною є гора «Найзатас», що з казахської перекладається як «кам'яний спис» та Пік Сміливих, а також гора Акбет як найвища. На вершині гори «Найзатас» розташовані шість озер, що пересихають у посушливий період.
Однією з тутешніх пам'яток є . Згідно з повір'ям, вважається, що у кожного, хто увійде в печеру і загадає бажання, торкнувшись долонею до її стіни, а потім вийде, не повертаючись головою до виходу, задумане бажання здійсниться. Також існує повір'я, що печера допомагає безплідним батькам завести дитину, для чого в ній відбувається спеціальний ритуал. Так це чи ні, але потік туристів до печери у ті дні, коли вона відкрита для відвідування, не припиняється. Розташована вона на досить значному піднесенні і підйом завдовжки більш ніж кілометр до неї доводиться долати пішки. У 2020 році від підніжжя до самої печери, були зведені сучасні сходи з зонами відпочинку.
Галерея
- Зимовий вигляд Жасибая
- Острів на озері Торайгир (праворуч)
- Озеро Жасибай
- Озеро Торайгир
- Зарості чорної вільхи поряд з озером Торайгир
- Краєвид Баянаула з типовими камінням-коржиками
- Вид Баянаула з боку Священної Печери
- Краєвид Баянаула
- Гора Найзатас (праворуч)
- Пік Сміливих біля озера Торайгир
- Зимовий Жасибай
Примітки
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Е. А. Келемсейт
- Государственный Национальный Парк «Баян-Аул». [ 2018-10-16 у Wayback Machine.] Совместный проект OrexCA.com и KTA & KAGIR. Информация с CD «Туризм в Казахстане»
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2007. Процитовано 20 липня 2007.
Література
- Каденова А. Б. и др. Флора и растительность Баянаульского государственного национального природного парка. — Павлодар, 2008.
Посилання
- Баянаульский национальный парк на YouTube
- Государственный Национальный Парк «Баян-Аул».
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2007.
- Туризм в Казахстане
- Kazakhstan: the Seven Wonders of Nature
- Путешествия по Казахстану: Баян-Аул
- . Архів оригіналу за 6 липня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bayanaulskij nacionalnij park50 48 pn sh 75 36 sh d 50 800 pn sh 75 600 sh d 50 800 75 600 Koordinati 50 48 pn sh 75 36 sh d 50 800 pn sh 75 600 sh d 50 800 75 600Krayina Kazahstan SRSRRoztashuvannyaBayanaulskij rajonPlosha68 453 gaZasnovano12 serpnya 1985Bayanaulskij nacionalnij park Kazahstan Bayanaulskij nacionalnij park u Vikishovishi Bayanaulskij derzhavnij nacionalnij prirodnij park Bayanaul kaz Bayanauyl memlekettik ulttyk tabigi parki nacionalnij park u Kazahstani roztashovanij na pivdni Pavlodarskoyi oblasti Bayanaulskij rajon za 100 km vid mista Ekibastuz na okolici Centralno Kazahstanskogo dribnosopkoviku Vhodit do osoblivo ohoronyuvanih prirodnih teritorij Kazahstanu Park buv zasnovanij u 1985 roci stav pershim nacionalnim parkom Kazahstanu Pidstavoyu dlya stvorennya parku stala neobhidnist zberezhennya ta vidnovlennya prirodnoyi flori ta fauni Bayanaulskogo girskogo masivu Zagalna plosha parku stanovit 68452 8 ga GeografiyaTeritoriya parku roztashovana v mezhah Kazahskogo dribnosopkoviku yakij oformivshis yak velika girska krayina she u verhnomu paleozoyi perezhiv dovgu istoriyu kontinentalnoyi rujnaciyi i tomu zaraz maye vidnosno neveliki visoti vid 400 do 1027 m nad rivnem morya Najvisha tochka Bayanaula 1027 m gora Za legendoyu gora bula tak nazvana na chest divchini Akbet sho kinulasya z neyi koli yiyi viddali zamizh za nelyuba Na teritoriyi parku roztashovani chotiri vidnosno velikih prisnovodnih ozera i Krim nih ye bagato nevelikih ozer deyaki z yakih u posushlivu poru roku znachno miliyut Ozero Zhasibaj Najbilshe ozero Sabindikol kaz Sabyndykol bukvalno milne ozero na berezi yakogo roztashovuyetsya selishe Bayanaul Nazvano ozero tak zavdyaki svoyij osoblivij m yakij vodi nemov milnij na dotik Za legendoyu v ozeri mila svoye prekrasne volossya krasunya Bayan i vpustila v nogo svoye milo Najprozorishe i druge za velichinoyu ozero Zhasibaj roztashovane v ulogovini mizh girskimi gryadami Zhasibaj odne z najulyublenishih turistami misc dlya kupannya cherez garnij viglyad sho vidkrivayetsya z plyazhu ta svoyeyi chistoyi vodi Za legendoyu nazvane ozero bulo na chest kazahskogo batira Zhasibaya yakij zaginuv na berezi u bitvi iz zagarbnikami Torajgir ye tretim za velichinoyu i najbilsh visoko roztashovanim nad rivnem morya Voda jogo ne taka prozora yak u Zhasibayi tomu vin mensh populyarnij dlya kupannya zate v nomu voditsya bagato ribi zokrema sazan sho robit jogo privablivim miscem dlya ribalok Ce ozero bulo nazvano na chest kazahskogo poeta ditinstvo yakogo minulo v cih krayah v odnojmennomu selishi roztashovanomu nedaleko vid ozera i takozh nazvanomu na jogo chest diye muzej poeta Birzhankol ye najmenshim ozerom iz chotiroh Jogo diametr blizko 800 metriv Na jogo berezi roztashovanij odnojmennij aul iz chislom zhiteliv 56 osib Dane ozero yavlyaye yak i Torajgir interes dlya ribalok U nomu voditsya sazan korop karas Svoyu nazvu ozero otrimalo vid kazahskih sliv Bir odin zhan dusha kol ozero U perekladi ce oznachaye Ozero odniyeyi dushi Flora Skeli porosli sosnoyu U parku predstavleno chotiri vidi roslinnosti lis lisostep step i lug Floristichna riznomanitnist parku nalichuye blizko 460 vidiv vklyuchayuchi bayanaulsku sosnu ta chornu vilhu Bayanaulska sosna harakterna tim sho zrostaye perevazhno na skelyah stvoryuyuchi himerne poyednannya kamenyu ta roslinnosti Osoblivo divuye riznomanitnist roslinnosti v parku vrahovuyuchi sho vin roztashovanij sered napivpustelnogo stepu zi skudnoyu roslinnistyu Poryad iz berezoyu sosnoyu vilhoyu ta osikoyu u parku zrostaye bagato chagarnikiv u tomu chisli yagidnih malina shipshina porichki glid Na lukah udostal traplyayutsya zarosti sunici Lisovi zarosti ryasniyut gribami U parku nalichuyetsya do 50 vidiv reliktovih roslin vklyuchayuchi reliktovu chornu vilhu ta reliktovu kam yanu smorodinu Fauna U Bayanauli meshkayut blizko 50 vidiv ptahiv i 40 vidiv zviriv sered yakih yak mayut veliku cinnist mozhna vidiliti grupu a takozh arhara kosulyu borsuka vivirku Osoblivoyu gordistyu parku ye arhar zanesenij do Chervonoyi knigi yak ridkisnij i znikayuchij vid tvarin sho potrebuye ohoroni Suputnikovij znimok Bayanaula vnizu ozero Sabindikol livoruch Zhasibaj Iz ptahiv u parku mozhna zustriti zhuravlya lebedya chaplyu drohvu iz hizhih berkuta borivitra i shuliku Klimat Bayanaulski gori roztashovani v centri Azijskogo materika i tomu mayut klimat kontinentalnogo tipu Serednorichna temperatura stanovit 32 S Serednya temperatura sichnya 13 7 S minimalna 17 8 S Serednya temperatura lipnya 14 6 maksimalna syagaye 32 6 S Serednya trivalist bezmoroznogo periodu stanovit lishe 140 dniv Richna kilkist opadiv stanovit 340 mm iz variaciyami v okremi roki vid 190 do 494 mm Serednya richna shvidkist vitru u Bayanauli stanovit 2 9 m sek Hocha miscevosti harakternij rizko kontinentalnij klimat u Bayanauli nemaye silnih vitriv i pishanih bur yaki zvichajni dlya stepovih rajoniv Pavlodarskoyi oblasti TurizmBayanaul ye odnim iz najulyublenishih misc dlya turistiv perevazhno z dovkolishnih mist Centralnogo ta Pivnichnogo Kazahstanu Na teritoriyi parku diye velika kilkist budinkiv ta zon vidpochinku Bilshist iz cih zon odnak zabezpecheni lishe primitivnoyu infrastrukturoyu ta umovami prozhivannya blizkimi do spartanskih Zokrema tam vidsutnya kanalizaciya u kotedzhah nemaye dzherel pitnoyi vodi ta umivalnikiv a dlya togo shob potrapiti v dush yak pravilo potribno vistoyati chergu Plyazh Zhasibayu Use ce odnak ne zupinyaye turistiv yakih privablyuye krasa tuteshnoyi prirodi a takozh okremimi miscyami yaki vvazhayutsya u religijnih lyudej svyashennimi U parku ye dekilka vidiv vidpochinku vklyuchayuchi kupannya progulyanki po gorah skelelazinnya poyizdki na girskih velosipedah U bagatoh vidpochinkovih zonah diyut turistichni ekskursiyi de zaplativshi vidnosno neveliku platu blizko 500 tg stanom na 2007 rik mozhna pobachiti osnovni pam yatki parku svyashennu pecheru kam yanu golovu Babu Yagu kamin cholovicha gidnist ta inshi Osnovnim miscem dlya kupannya ye ozero Zhasibaj yak najchistishe ta najprozorishe sered reshti ozer Krim togo z jogo beregiv vidkrivayetsya malovnichij krayevid Same na berezi cogo ozera diye najbilsha kilkist vidpochinkovih zon a na plyazhi dostupni prokat katamaraniv grebnih chovniv Rekreacijna zona bilya chotiroh golovnih ozer stvorena za proektom laureata Derzhavnoyi premiyi Kazahstanu Baba Yaga Viznachni pam yatki Osoblivij interes dlya turistiv u Bayanauli stanovlyat okremi skeli ta kameni sho prijnyali v rezultati bagatovikovoyi obrobki vitrom i vodoyu himerni obrisi i chasom nagaduyut tvarin lyudej abo navit vantazhivku sho spuskayetsya z gori Sered najbilsh vidomih statuya Baba Yaga kaz kempir tas Pri sposterezhenni pid pevnim kutom vono dijsno viddaleno nagaduye golovu lisoyi bezzuboyi babi z pidstupnoyu usmishkoyu Inshe ne mensh vidome stvorennya tuteshnoyi prirodi kamin cholovicha gidnist sho govorit svoyeyu nazvoyu sam za sebe Sered inshih kameniv himernoyi formi verblyud golovi mamonta ta gorili profil litayucha tarilka dinozavr golub kinska golova ta bagato inshih Shodi do pecheri Konir Auliye Kamin Cholovicha gidnist U skelelaziv najbilsh populyarnoyu ye gora Najzatas sho z kazahskoyi perekladayetsya yak kam yanij spis ta Pik Smilivih a takozh gora Akbet yak najvisha Na vershini gori Najzatas roztashovani shist ozer sho peresihayut u posushlivij period Odniyeyu z tuteshnih pam yatok ye Zgidno z povir yam vvazhayetsya sho u kozhnogo hto uvijde v pecheru i zagadaye bazhannya torknuvshis doloneyu do yiyi stini a potim vijde ne povertayuchis golovoyu do vihodu zadumane bazhannya zdijsnitsya Takozh isnuye povir ya sho pechera dopomagaye bezplidnim batkam zavesti ditinu dlya chogo v nij vidbuvayetsya specialnij ritual Tak ce chi ni ale potik turistiv do pecheri u ti dni koli vona vidkrita dlya vidviduvannya ne pripinyayetsya Roztashovana vona na dosit znachnomu pidnesenni i pidjom zavdovzhki bilsh nizh kilometr do neyi dovoditsya dolati pishki U 2020 roci vid pidnizhzhya do samoyi pecheri buli zvedeni suchasni shodi z zonami vidpochinku GalereyaZimovij viglyad Zhasibaya Ostriv na ozeri Torajgir pravoruch Ozero Zhasibaj Ozero Torajgir Zarosti chornoyi vilhi poryad z ozerom Torajgir Krayevid Bayanaula z tipovimi kaminnyam korzhikami Vid Bayanaula z boku Svyashennoyi Pecheri Krayevid Bayanaula Gora Najzatas pravoruch Pik Smilivih bilya ozera Torajgir Zimovij ZhasibajPrimitki Arhiv originalu za 28 veresnya 2007 E A Kelemsejt Gosudarstvennyj Nacionalnyj Park Bayan Aul 2018 10 16 u Wayback Machine Sovmestnyj proekt OrexCA com i KTA amp KAGIR Informaciya s CD Turizm v Kazahstane Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2007 Procitovano 20 lipnya 2007 LiteraturaKadenova A B i dr Flora i rastitelnost Bayanaulskogo gosudarstvennogo nacionalnogo prirodnogo parka Pavlodar 2008 PosilannyaBayanaulskij nacionalnyj park na YouTube Gosudarstvennyj Nacionalnyj Park Bayan Aul Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2007 Turizm v Kazahstane Kazakhstan the Seven Wonders of Nature Puteshestviya po Kazahstanu Bayan Aul Arhiv originalu za 6 lipnya 2014