Природоохоронні території Казахстану або природні території Казахстану, що перебувають під особливою охороною — територія Казахстану, що перебуває під особливою охороною. Законодавство з цього питання — це багато документів, але основний з них — Закон «Про природні території, що особливо охороняються». Він діє уже в третій редакції, але, судячи з усього, буде й четверта[]. На сьогоднішній день в Казахстані 113 республіканських природоохоронних територій різного типу. У їх числі й так звані «міські» — 5 ботанічних садів та 3 зоопарки. Реальна охорона природи ведеться в 9 заповідниках, 7 національних парках та 2 природних резерваціях. До того ж природоохоронні території Казахстану належать до різних відомств: Комітету мисливського та лісового господарства Міністерства сільського господарства, ботанічні сади належать до Міністерства освіти та науки, зоопарки — до Міністерства культури, інформації та суспільної згоди. Заповідні зони (крім Північно-Каспійської) — в оперативному управлінні «Мисливзоопрому». Національний парк «Бурабай» Акмолинської області належить Управлінню справами Президента.
Заповідники Казахстану
Заповідник — природоохоронна територія, що передбачає збереження в незмінному вигляді екосистем та видів, що їх населяють. На території їх не допускається господарська діяльність. У 1926 р. в Казахстані створили перший заповідник — «Аксу-Джабагли». Зараз їх дев'ять:
- Аксу-Джабаглинський,
- Алакольський,
- Алма-Атинський,
- Барсакельмеський,
- Західно-Алтайський,
- Коргалжинський,
- Маркакольський,
- Наурзумський,
- Устюртський,
- Каратауський, У планах:
- .
У заповідних зон Казахстану є багато проблем. Зокрема, це величезне недофінансування. На охорону одного гектара території Устюртського заповідника виділяють $ 0,24, в Кургальджинському — $ 0,27. Середня заробітна платня співробітників цих заповідників — від 10 000 до 14 000 тенге на місяць ($ 68—95). Не вистачає техніки пожежегасіння та зв'язку. На одного охоронця випадає від 4 тисяч га в Західно-Алтайському заповіднику до 15,2 тисяч га в Кургальджинському. Деякі заповідники розвивають туризм в своїх буферних зонах, але найуспішніші тут Аксу-Джабаглинський та Кургальджинський заповідники, яким допомагають закордонні організації.
Національні парки Казахстану
Національні парки — природоохоронні території, призначення яких — зберігати унікальні куточки дикої природи з забезпеченням людям можливості милуватися ними. Перший національний парк виник лише 1986 року. Зараз у Казахстані 7 національних парків:
- Алтин-Емель,
- Баянаульський,
- «Бурабай»,
- Ілє-Алатауський,
- Каркаралинський,
- Катон-Карагайський,
- Кокшетау.
У них є свої проблеми, зокрема, некоректне використання буферної зони для будівництва об'єктів культурно-побутового призначення та самозахоплення земель і випасання худоби.
Природні резервації
У 2003 р. в Казахстані створили дві природні резервації: «Єртіс-ормани» та «Арка-Ормани». Основна їх мета — збереження унікальних стрічкових борів Приіртишшя.
Заповідні зони Казахстану
Найстаріша заповідна зона Північний Каспій була створена 1976 р., але її «Спеціальні екологічні умови» уряд затвердив лише 1999 р. Дуже довго її хотіли ліквідувати ресурсовидобувні компанії.
Жусандалинська, Кенлерлі-Каясанська та Карактауська-Ариська були створені спеціально для охорони однго з видів дроф та організації «валютного» полювання для них для арабських шейхів. Така охорона природи взагалі дуже сумнівна.
Заказники
Створюються для охорони територій та ландшафтів без вилучення земель з виробничого обороту, лише з регламентації господарської діяльності на них. Всього в Казахстані 57 таких територій, з яких 36 (63 %) — зоологічні, 13 або 23 % — ботанічні, 7 або 12 % — комплексні. Один заказник — ботаніко-геологічний. Охорона природи тут відбувається епізодично, рейдами охоронців та єгерів.
Ботанічні сади
Вони є філіями Інституту ботаніки та фітоінтродукції Міністерства освіти та науки. Тут виникла законодавча колізія, бо вони повинні мати статус юридичних осіб, який втратили із входженням до складу цього Інституту. Всього їх п'ять:
- Головний (Алма-Ата),
- Алтайський (Ріддер),
- Джезказганський (Карагандинська обл.),
- Ілійський (Алма-Атинська обл.),
- Мангишлакський (Актау).
Карагандинський ботанічний сад передали Інституту фітохімії і він фактично припинив існування.
Зоопарки
Усього в Казахстані три зоопарки:
- Алматинський,
- Карагандинський,
- Чикментський.
Ситуація Чикментського зоопарку — критична його треба або терміново рятувати, або ліквідовувати.
Пам'ятки природи
Їх площа звичайно не перевищує кілька га. Але щодо цих природоохоронних територій важливі саме його значення та унікальність до природи. У Казахстані їх 26. Це — окремі унікальні сопки, водойма з реліктовими рослинами, «співаючі бархани» тощо.
Посилання
- Природоохоронні території Казахстану на «Центрі охорони дикої природи» [ 15 травня 2007 у Wayback Machine.]
- В. Громов. . Всесвітній фонд дикої природи. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 22.11.2017. (рос.)
- (PDF). Межгосударственный статистический комитет Содружества Независимых Государств. 2013. Архів оригіналу (PDF) за 22 листопада 2018. Процитовано 23.11.2017. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prirodoohoronni teritoriyi Kazahstanu abo prirodni teritoriyi Kazahstanu sho perebuvayut pid osoblivoyu ohoronoyu teritoriya Kazahstanu sho perebuvaye pid osoblivoyu ohoronoyu Zakonodavstvo z cogo pitannya ce bagato dokumentiv ale osnovnij z nih Zakon Pro prirodni teritoriyi sho osoblivo ohoronyayutsya Vin diye uzhe v tretij redakciyi ale sudyachi z usogo bude j chetverta dzherelo Na sogodnishnij den v Kazahstani 113 respublikanskih prirodoohoronnih teritorij riznogo tipu U yih chisli j tak zvani miski 5 botanichnih sadiv ta 3 zooparki Realna ohorona prirodi vedetsya v 9 zapovidnikah 7 nacionalnih parkah ta 2 prirodnih rezervaciyah Do togo zh prirodoohoronni teritoriyi Kazahstanu nalezhat do riznih vidomstv Komitetu mislivskogo ta lisovogo gospodarstva Ministerstva silskogo gospodarstva botanichni sadi nalezhat do Ministerstva osviti ta nauki zooparki do Ministerstva kulturi informaciyi ta suspilnoyi zgodi Zapovidni zoni krim Pivnichno Kaspijskoyi v operativnomu upravlinni Mislivzoopromu Nacionalnij park Burabaj Akmolinskoyi oblasti nalezhit Upravlinnyu spravami Prezidenta Pik Talgar v Almatinskomu zapovidnikuZapovidniki KazahstanuZapovidnik prirodoohoronna teritoriya sho peredbachaye zberezhennya v nezminnomu viglyadi ekosistem ta vidiv sho yih naselyayut Na teritoriyi yih ne dopuskayetsya gospodarska diyalnist U 1926 r v Kazahstani stvorili pershij zapovidnik Aksu Dzhabagli Zaraz yih dev yat Aksu Dzhabaglinskij Alakolskij Alma Atinskij Barsakelmeskij Zahidno Altajskij Korgalzhinskij Markakolskij Naurzumskij Ustyurtskij Karatauskij U planah U zapovidnih zon Kazahstanu ye bagato problem Zokrema ce velichezne nedofinansuvannya Na ohoronu odnogo gektara teritoriyi Ustyurtskogo zapovidnika vidilyayut 0 24 v Kurgaldzhinskomu 0 27 Serednya zarobitna platnya spivrobitnikiv cih zapovidnikiv vid 10 000 do 14 000 tenge na misyac 68 95 Ne vistachaye tehniki pozhezhegasinnya ta zv yazku Na odnogo ohoroncya vipadaye vid 4 tisyach ga v Zahidno Altajskomu zapovidniku do 15 2 tisyach ga v Kurgaldzhinskomu Deyaki zapovidniki rozvivayut turizm v svoyih bufernih zonah ale najuspishnishi tut Aksu Dzhabaglinskij ta Kurgaldzhinskij zapovidniki yakim dopomagayut zakordonni organizaciyi Karkaralinskij nacionalnij parkNacionalni parki KazahstanuNacionalni parki prirodoohoronni teritoriyi priznachennya yakih zberigati unikalni kutochki dikoyi prirodi z zabezpechennyam lyudyam mozhlivosti miluvatisya nimi Pershij nacionalnij park vinik lishe 1986 roku Zaraz u Kazahstani 7 nacionalnih parkiv Altin Emel Bayanaulskij Burabaj Ilye Alatauskij Karkaralinskij Katon Karagajskij Kokshetau U nih ye svoyi problemi zokrema nekorektne vikoristannya bufernoyi zoni dlya budivnictva ob yektiv kulturno pobutovogo priznachennya ta samozahoplennya zemel i vipasannya hudobi Prirodni rezervaciyiU 2003 r v Kazahstani stvorili dvi prirodni rezervaciyi Yertis ormani ta Arka Ormani Osnovna yih meta zberezhennya unikalnih strichkovih boriv Priirtishshya Zapovidni zoni KazahstanuNajstarisha zapovidna zona Pivnichnij Kaspij bula stvorena 1976 r ale yiyi Specialni ekologichni umovi uryad zatverdiv lishe 1999 r Duzhe dovgo yiyi hotili likviduvati resursovidobuvni kompaniyi Zhusandalinska Kenlerli Kayasanska ta Karaktauska Ariska buli stvoreni specialno dlya ohoroni odngo z vidiv drof ta organizaciyi valyutnogo polyuvannya dlya nih dlya arabskih shejhiv Taka ohorona prirodi vzagali duzhe sumnivna ZakaznikiStvoryuyutsya dlya ohoroni teritorij ta landshaftiv bez viluchennya zemel z virobnichogo oborotu lishe z reglamentaciyi gospodarskoyi diyalnosti na nih Vsogo v Kazahstani 57 takih teritorij z yakih 36 63 zoologichni 13 abo 23 botanichni 7 abo 12 kompleksni Odin zakaznik botaniko geologichnij Ohorona prirodi tut vidbuvayetsya epizodichno rejdami ohoronciv ta yegeriv Botanichni sadiVoni ye filiyami Institutu botaniki ta fitointrodukciyi Ministerstva osviti ta nauki Tut vinikla zakonodavcha koliziya bo voni povinni mati status yuridichnih osib yakij vtratili iz vhodzhennyam do skladu cogo Institutu Vsogo yih p yat Golovnij Alma Ata Altajskij Ridder Dzhezkazganskij Karagandinska obl Ilijskij Alma Atinska obl Mangishlakskij Aktau Karagandinskij botanichnij sad peredali Institutu fitohimiyi i vin faktichno pripiniv isnuvannya ZooparkiUsogo v Kazahstani tri zooparki Almatinskij Karagandinskij Chikmentskij Situaciya Chikmentskogo zooparku kritichna jogo treba abo terminovo ryatuvati abo likvidovuvati Pam yatki prirodiYih plosha zvichajno ne perevishuye kilka ga Ale shodo cih prirodoohoronnih teritorij vazhlivi same jogo znachennya ta unikalnist do prirodi U Kazahstani yih 26 Ce okremi unikalni sopki vodojma z reliktovimi roslinami spivayuchi barhani tosho PosilannyaPrirodoohoronni teritoriyi Kazahstanu na Centri ohoroni dikoyi prirodi 15 travnya 2007 u Wayback Machine V Gromov Vsesvitnij fond dikoyi prirodi Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 22 11 2017 ros PDF Mezhgosudarstvennyj statisticheskij komitet Sodruzhestva Nezavisimyh Gosudarstv 2013 Arhiv originalu PDF za 22 listopada 2018 Procitovano 23 11 2017 ros