Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Барсакельме́ський держа́вний приро́дний запові́дник (каз. Барсакелмес мемлекеттік табіғі қориғи) — заповідник в Аральському районі Кизилординської області Казахстану.
| каз. Барсакелмес мемлекеттік табіғі қориғи | |
|---|---|
| Назва на честь | Барса-Кельмес |
| 45°39′43″ пн. ш. 59°54′52″ сх. д. / 45.66204700002777628° пн. ш. 59.91462700002777808° сх. д.Координати: 45°39′43″ пн. ш. 59°54′52″ сх. д. / 45.66204700002777628° пн. ш. 59.91462700002777808° сх. д. | |
| Країна |  Казахстан |
| Розташування | Аральський район |
| Площа | 163 126 га |
| Засновано | 10 грудня 1939 |
| Оператор | Комітет лісового господарства та тваринного світу МСГ РК |
  Барсакельмеський державний природний заповідник (Казахстан) | |
Розташування й зонування території
Територія заповідника складається з двох кластерних ділянок — «Барсакельмес» і «Каскакулан». Ділянка «Барсакельмес» охоплює колишню територію заповідника (16 975 га) і осушене дно моря, загальна площа 50 884 га (з них заповідне ядро —- 37725 га, буферна зона — 13 159 га). Ділянка «Каскакулан» займає 109 942 га (заповідне ядро — 68 154 га, буферна зона — 41 788 га).
Барсакельмеський заповідник — єдиний в Казахстані і СНД заповідник з екстремальними екологічними умовами, що знаходиться в зоні екологічної катастрофи глобального масштабу (зниження рівня Аральського моря). Це унікальна «природна лабораторія» для вивчення процесів аридизації клімату, опустелювання природних комплексів, перебудови складу і структури екосистем, арена видоутворення, формування рельєфу, ландшафтів, біорізноманіття. Все це має важливе значення для розуміння процесів еволюції і адаптації біоти до факторів природного середовища, що катастрофічно змінюються.
Історія
- 1929 — на острові Барсакельмес створено мисливське господарство, сюди завезені джейрани, сайгаки, зайці-русаки, сірі куріпки, фазани.
- 1939 — засновано заповідник (нараховує 50—60 особин сайгака).
- 1953 — завезені кулани з Бадхиза (Туркменістан).
- 1983 — на острові мешкає 230 сайгаків, 160 джейранів, 242 кулани.
- 2005 — в районі Каскакулана налічується 179 куланів, на півострові Барсакельмес — 155 сайгаків і 50 джейранів.
- 2009 — Барсакельмес припинив бути півостровом; з тих пір є урочище, з усіх боків оточене осушеним морським дном.
Флора і фауна
Флора судинних рослин заповідника включає 278 видів, у тому числі ендемічні казахстанські види: полин ( і ), , (, , ), .
На території заповідника мешкають рідкісні, занесені до Червоної книги, види . Це представники орнітофауни: кучерявий пелікан, білоока чернь, , мала біла чапля, лебідь-кликун, малий лебідь, савка, змієїд, степовий орел, орел-могильник, беркут, джек, , , , саджа, , пугач. З ссавців до рідкісних і зникаючих видів відносяться джейран, туркменський кулан, сайгак, перегузня, рідкісний карликовий тушканчик, вухатий їжак. На ділянці Каскакулан знаходяться основні популяції кулана і джейрана, завдяки наявності джерел питної води.
Див. також
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Barsakelme skij derzha vnij priro dnij zapovi dnik kaz Barsakelmes memlekettik tabigi korigi zapovidnik v Aralskomu rajoni Kizilordinskoyi oblasti Kazahstanu Barsakelmeskij derzhavnij prirodnij zapovidnikkaz Barsakelmes memlekettik tabigi korigiNazva na chestBarsa Kelmes45 39 43 pn sh 59 54 52 sh d 45 66204700002777628 pn sh 59 91462700002777808 sh d 45 66204700002777628 59 91462700002777808 Koordinati 45 39 43 pn sh 59 54 52 sh d 45 66204700002777628 pn sh 59 91462700002777808 sh d 45 66204700002777628 59 91462700002777808Krayina KazahstanRoztashuvannyaAralskij rajonPlosha163 126 gaZasnovano10 grudnya 1939OperatorKomitet lisovogo gospodarstva ta tvarinnogo svitu MSG RKBarsakelmeskij derzhavnij prirodnij zapovidnik Kazahstan Roztashuvannya j zonuvannya teritoriyiTeritoriya zapovidnika skladayetsya z dvoh klasternih dilyanok Barsakelmes i Kaskakulan Dilyanka Barsakelmes ohoplyuye kolishnyu teritoriyu zapovidnika 16 975 ga i osushene dno morya zagalna plosha 50 884 ga z nih zapovidne yadro 37725 ga buferna zona 13 159 ga Dilyanka Kaskakulan zajmaye 109 942 ga zapovidne yadro 68 154 ga buferna zona 41 788 ga Barsakelmeskij zapovidnik yedinij v Kazahstani i SND zapovidnik z ekstremalnimi ekologichnimi umovami sho znahoditsya v zoni ekologichnoyi katastrofi globalnogo masshtabu znizhennya rivnya Aralskogo morya Ce unikalna prirodna laboratoriya dlya vivchennya procesiv aridizaciyi klimatu opustelyuvannya prirodnih kompleksiv perebudovi skladu i strukturi ekosistem arena vidoutvorennya formuvannya relyefu landshaftiv bioriznomanittya Vse ce maye vazhlive znachennya dlya rozuminnya procesiv evolyuciyi i adaptaciyi bioti do faktoriv prirodnogo seredovisha sho katastrofichno zminyuyutsya Istoriya1929 na ostrovi Barsakelmes stvoreno mislivske gospodarstvo syudi zavezeni dzhejrani sajgaki zajci rusaki siri kuripki fazani 1939 zasnovano zapovidnik narahovuye 50 60 osobin sajgaka 1953 zavezeni kulani z Badhiza Turkmenistan 1983 na ostrovi meshkaye 230 sajgakiv 160 dzhejraniv 242 kulani 2005 v rajoni Kaskakulana nalichuyetsya 179 kulaniv na pivostrovi Barsakelmes 155 sajgakiv i 50 dzhejraniv 2009 Barsakelmes pripiniv buti pivostrovom z tih pir ye urochishe z usih bokiv otochene osushenim morskim dnom Flora i faunaFlora sudinnih roslin zapovidnika vklyuchaye 278 vidiv u tomu chisli endemichni kazahstanski vidi polin i Na teritoriyi zapovidnika meshkayut ridkisni zaneseni do Chervonoyi knigi vidi Ce predstavniki ornitofauni kucheryavij pelikan bilooka chern mala bila chaplya lebid klikun malij lebid savka zmiyeyid stepovij orel orel mogilnik berkut dzhek sadzha pugach Z ssavciv do ridkisnih i znikayuchih vidiv vidnosyatsya dzhejran turkmenskij kulan sajgak pereguznya ridkisnij karlikovij tushkanchik vuhatij yizhak Na dilyanci Kaskakulan znahodyatsya osnovni populyaciyi kulana i dzhejrana zavdyaki nayavnosti dzherel pitnoyi vodi Div takozhSerednoazijska pivnichna pustelyaPosilannya