Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ошська областьОш облусуОсновні даніПрізвисько Країна КиргизстанУтворена 21 листопада 1939 рокуНаселення 999 576 осіб 200

Ошська область

Ошська область
Ошська область
Ош облусу
image
Основні дані
Прізвисько:
Країна: image Киргизстан
Утворена: 21 листопада 1939 року
Населення: ▲ 999 576 осіб (2009)
Площа: 29 200 км²
Густота населення: 34,23 осіб/км²
Телефонні коди: +-32
Обласний центр: Ош
Райони: 7
Міста:

обласного значення
районного значення


0
3
Райони в містах: 0
Смт: 2
Села:
Селищні ради:
Сільські ради:
Номери автомобілів:
Інтернет-домени:
Обласна влада
Вебсторінка:
Голова ОДА:
Рада:
Голова ради:
Мапа

О́шська о́бласть (кирг. Ош облусу) — адміністративно-територіальна одиниця Киргизстану. Обласний центр — місто Ош, яке не входить до складу області. Населення 999 576 осіб (на 2009 рік).

Територія області займає південну частину країни і межує на заході з Баткенською, на півночі з Джалал-Абадською, на північному сході з Наринською областями; на сході з Китаєм, на півдні з Таджикистаном і північному заході з Узбекистаном. Ошська область займає площу в 29 200 км².

Клімат – різко континентальний. Найбільші річки — Кизилсу, Ак-Буура та Карадарья, які використовуються для зрошення земель.

Є побратимом Києва.

Історія

Область утворена 21 листопада 1939 року замість . 27 січня 1959 року об'єднана з Джалал-Абадською областю в єдину Ошську область. Станом на 1974 рік її площа становила 73,9 тисячі км², населення 1 377 тисяч чоловік. Ділилася на 14 адміністративних районів, мала 9 міст, 15 селищ міського типу. 28 жовтня 1966 року область нагороджено орденом Леніна.

У зв'язку з утворенням 5 жовтня 1980 року Таласької області, в її склад з Ошської області передані місто Кара-Куль, Токтогульський і новостворений Чаткальський райони. З Таласької області 15 травня 1984 року до складу Ошської області було повернуто Чаткальський район. У зв'язку з скасуванням Таласької і Наринської областей 5 жовтня 1988 року, до складу Ошської області передані з відповідних областей місто Кара-Куль, Токтогульський і Тогуз-Тороуський райони. Станом на 1989 рік її площа становила 77,6 тисяч км². Ділилася на 17 адміністративних районів, мала 10 міст, 14 селищ міського типу.

З утворенням нових областей 14 грудня 1990 року з Ошської області виділена Джалал-Абадська область. У західній частині Ошської області 13 жовтня 1999 року утворена нова Баткенська область, до якої включені в існуючих межах Баткенський, , райони і міста Кизил-Кія і Сулюкта.

Нині поділяється на 7 районів: Алайський, Араванський, Кара-Кульджинський, Кара-Сууський, Ноокатський, Узгенський, Чон-Алайський.

Ошська область є побратимом міста Києва. 1 липня 2002 року між регіонами укладено Меморандум про співробітництво.

Адміністративно-територіальний поділ

До складу області входять 7 районів:

Національний склад

Станом на 1999 рік національний склад області (включаючи місто Ош), становив:

Етнічний склад населення області:
(без міста республіканського значення Ош)
Чисельність
в 1989 році		 % Чисельність
в 1999 році		 % Чисельність
в 2009 році		 %
всього 712 643 100,00 % 943 566 100,00 % 1 104 248 100,00 %
Киргизи 467 612 65,62 % 647 422 68,61 % 758 036 68,65 %
Узбеки 205 858 28,89 % 261 776 27,74 % 308 688 27,95 %
Уйгури 6 350 0,89 % 9 420 1,00 % 11 181 1,01 %
Турки 5 883 0,83 % 9 215 0,98 % 10 934 0,99 %
Таджики 4 376 0,61 % 5 443 0,58 % 6 711 0,61 %
Азербайджанці 5 660 0,79 % 2 875 0,30 % 3 224 0,29 %
Росіяни 8 501 1,19 % 2 721 0,29 % 1 552 0,14 %
Татари 3 616 0,51 % 1 955 0,21 % 1 337 0,12 %
Дунгани 509 0,07 % 676 0,07 % 793 0,07 %
Казахи 504 0,07 % 572 0,06 % 493 0,04 %
Курди 335 0,05 % 280 0,03 % 287 0,03 %
Хемшили … … 306 0,03 % 277 0,03 %
Туркмени 85 0,01 % 22 0,00 % 133 0,01 %
Українці 1 625 0,23 % 360 0,04 % 126 0,01 %
Китайці 1 0,00 % 1 0,00 % 100 0,01 %
Башкири 279 0,04 % 132 0,01 % 73 0,01 %
Корейці 156 0,02 % 49 0,01 % 47 0,00 %
Балкарці 122 0,02 % 7 0,00 % 32 0,00 %
Чеченці 61 0,01 % 30 0,00 % 16 0,00 %
Німці 83 0,01 % 12 0,00 % 15 0,00 %
Каракалпаки 9 0,00 % 10 0,00 % 15 0,00 %
Турки 0 0,00 % 54 0,01 % 13 0,00 %
Болгари 5 0,00 % 27 0,00 % 11 0,00 %
Вірмени 445 0,06 % 15 0,00 % 10 0,00 %
Чуваші 50 0,01 % 31 0,00 % 7 0,00 %
інші 518 0,07 % 155 0,02 % 137 0,02 %

Керівництво Ошської області

Голови облвиконкому

  1. (листопад 1939 — 1940)
  2. (1940 — лютий 1944)
  3. Іманалієв Шадикан (лютий 1944 — лютий 1945)
  4. Качкеєв Кадиркул (1945 — 1950)
  5. (1950 — 1954)
  6. Балтагулов Тюрегельді Балтагулович (1954 — 1955)
  7. Медетбеков Раїмкан (1955 — 1958)
  8. Балтагулов Тюрегельді Балтагулович (січень 1959 — 1960)
  9. Суюмбаєв Ахматбек Суттубайович (1960 — 1962)
  10. Капустян Іван Ксенофонтович (1962 — січень 1963)
  11. Капустян Іван Ксенофонтович (сільський) (січень 1963 — грудень 1964)
  12. Садибакасов Кемель Аманович (промисловий) (січень 1963 — грудень 1964)
  13. Капустян Іван Ксенофонтович (грудень 1964 — січень 1966)
  14. Кошоєв Темірбек Кудайбергенович (1966 — 1978)
  15. Чепелєв Микола Михайлович (1987 — 1989)
  16. (1989 — 1990)
  17. (1990 — 1991)

Голови обласної ради

  1. Сидиков Усен Сидикович (1990 — 1991)

1-і секретарі обкому КП Киргизії

  1. (листопад 1939 — 1943)
  2. (1943 — 1944)
  3. Нарожний Микола Григорович (1944 — 1950)
  4. Іманалієв Абулмаджин (1950 — 1952)
  5. Тойгомбаєв Джаманкул (вересень 1952 — серпень 1955)
  6. Яковлєв Борис Павлович (серпень 1955 — березень 1958)
  7. (1958 — 1960)
  8. Балтагулов Тюрегельді Балтагулович (1960 — 1962)
  9. Суюмбаєв Ахматбек Суттубайович (1962 — січень 1963)
  10. Суюмбаєв Ахматбек Суттубайович (сільський) (січень 1963 — грудень 1964)
  11. Чупров Федір Михайлович (промисловий) (січень 1963 — грудень 1964)
  12. Суюмбаєв Ахматбек Суттубайович (грудень 1964 — 1968)
  13. Ібраїмов Султан Ібраїмович (1968 — 1978)
  14. Кошоєв Темірбек Кудайбергенович (1978 — січень 1981)
  15. Макаренко В'ячеслав Олександрович (січень 1981 — червень 1981)
  16. Кульматов Ренат Сатарович (червень 1981 — квітень 1990)
  17. Сидиков Усен Сидикович (квітень 1990 — квітень 1991)
  18. Капаров Мірза Кулматович (квітень 1991 — серпень 1991)

Примітки

  1. (рос.)
  2. Велика Радянська Енциклопедія
  3. Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 585(рос.)
  4. Демографічні тенденції, формування націй і міжетнічні відносини в Киргизії
  5. За переписом 1989 року хемшили включалися в склад вірмен

Посилання

  • www.welcome.kg(рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oshska oblastOsh oblusuOsnovni daniPrizvisko Krayina KirgizstanUtvorena 21 listopada 1939 rokuNaselennya 999 576 osib 2009 Plosha 29 200 km Gustota naselennya 34 23 osib km Telefonni kodi 32Oblasnij centr OshRajoni 7Mista oblasnogo znachennya rajonnogo znachennya 0 3Rajoni v mistah 0Smt 2Sela Selishni radi Silski radi Nomeri avtomobiliv Internet domeni Oblasna vladaVebstorinka Golova ODA Rada Golova radi Mapa O shska o blast kirg Osh oblusu administrativno teritorialna odinicya Kirgizstanu Oblasnij centr misto Osh yake ne vhodit do skladu oblasti Naselennya 999 576 osib na 2009 rik Teritoriya oblasti zajmaye pivdennu chastinu krayini i mezhuye na zahodi z Batkenskoyu na pivnochi z Dzhalal Abadskoyu na pivnichnomu shodi z Narinskoyu oblastyami na shodi z Kitayem na pivdni z Tadzhikistanom i pivnichnomu zahodi z Uzbekistanom Oshska oblast zajmaye ploshu v 29 200 km Klimat rizko kontinentalnij Najbilshi richki Kizilsu Ak Buura ta Karadarya yaki vikoristovuyutsya dlya zroshennya zemel Ye pobratimom Kiyeva IstoriyaOblast utvorena 21 listopada 1939 roku zamist 27 sichnya 1959 roku ob yednana z Dzhalal Abadskoyu oblastyu v yedinu Oshsku oblast Stanom na 1974 rik yiyi plosha stanovila 73 9 tisyachi km naselennya 1 377 tisyach cholovik Dililasya na 14 administrativnih rajoniv mala 9 mist 15 selish miskogo tipu 28 zhovtnya 1966 roku oblast nagorodzheno ordenom Lenina U zv yazku z utvorennyam 5 zhovtnya 1980 roku Talaskoyi oblasti v yiyi sklad z Oshskoyi oblasti peredani misto Kara Kul Toktogulskij i novostvorenij Chatkalskij rajoni Z Talaskoyi oblasti 15 travnya 1984 roku do skladu Oshskoyi oblasti bulo povernuto Chatkalskij rajon U zv yazku z skasuvannyam Talaskoyi i Narinskoyi oblastej 5 zhovtnya 1988 roku do skladu Oshskoyi oblasti peredani z vidpovidnih oblastej misto Kara Kul Toktogulskij i Toguz Torouskij rajoni Stanom na 1989 rik yiyi plosha stanovila 77 6 tisyach km Dililasya na 17 administrativnih rajoniv mala 10 mist 14 selish miskogo tipu Z utvorennyam novih oblastej 14 grudnya 1990 roku z Oshskoyi oblasti vidilena Dzhalal Abadska oblast U zahidnij chastini Oshskoyi oblasti 13 zhovtnya 1999 roku utvorena nova Batkenska oblast do yakoyi vklyucheni v isnuyuchih mezhah Batkenskij rajoni i mista Kizil Kiya i Sulyukta Nini podilyayetsya na 7 rajoniv Alajskij Aravanskij Kara Kuldzhinskij Kara Suuskij Nookatskij Uzgenskij Chon Alajskij Oshska oblast ye pobratimom mista Kiyeva 1 lipnya 2002 roku mizh regionami ukladeno Memorandum pro spivrobitnictvo Administrativno teritorialnij podilDo skladu oblasti vhodyat 7 rajoniv Aravanskij rajon Kara Suuskij rajon vklyuchayuchi eksklav Barak plosheyu blizko 4 km otochenij Andizhanskoyu oblastyu Uzbekistanu Nookatskij rajonNacionalnij skladStanom na 1999 rik nacionalnij sklad oblasti vklyuchayuchi misto Osh stanoviv Kirgizi 851 tis osib 68 65 Uzbeki 266 tis osib 27 89 Rosiyani 15 tis osib 1 3 Turki 11 tis osib 0 9 Ujguri 10 tis osib 0 8 Tatari 7 tis osib 0 6 Tadzhiki 6 tis osib 0 5 Inshi 12 tis osib 1 0 Etnichnij sklad naselennya oblasti bez mista respublikanskogo znachennya Osh Chiselnist v 1989 roci Chiselnist v 1999 roci Chiselnist v 2009 roci vsogo 712 643 100 00 943 566 100 00 1 104 248 100 00 Kirgizi 467 612 65 62 647 422 68 61 758 036 68 65 Uzbeki 205 858 28 89 261 776 27 74 308 688 27 95 Ujguri 6 350 0 89 9 420 1 00 11 181 1 01 Turki 5 883 0 83 9 215 0 98 10 934 0 99 Tadzhiki 4 376 0 61 5 443 0 58 6 711 0 61 Azerbajdzhanci 5 660 0 79 2 875 0 30 3 224 0 29 Rosiyani 8 501 1 19 2 721 0 29 1 552 0 14 Tatari 3 616 0 51 1 955 0 21 1 337 0 12 Dungani 509 0 07 676 0 07 793 0 07 Kazahi 504 0 07 572 0 06 493 0 04 Kurdi 335 0 05 280 0 03 287 0 03 Hemshili 306 0 03 277 0 03 Turkmeni 85 0 01 22 0 00 133 0 01 Ukrayinci 1 625 0 23 360 0 04 126 0 01 Kitajci 1 0 00 1 0 00 100 0 01 Bashkiri 279 0 04 132 0 01 73 0 01 Korejci 156 0 02 49 0 01 47 0 00 Balkarci 122 0 02 7 0 00 32 0 00 Chechenci 61 0 01 30 0 00 16 0 00 Nimci 83 0 01 12 0 00 15 0 00 Karakalpaki 9 0 00 10 0 00 15 0 00 Turki 0 0 00 54 0 01 13 0 00 Bolgari 5 0 00 27 0 00 11 0 00 Virmeni 445 0 06 15 0 00 10 0 00 Chuvashi 50 0 01 31 0 00 7 0 00 inshi 518 0 07 155 0 02 137 0 02 Kerivnictvo Oshskoyi oblastiGolovi oblvikonkomu listopad 1939 1940 1940 lyutij 1944 Imanaliyev Shadikan lyutij 1944 lyutij 1945 Kachkeyev Kadirkul 1945 1950 1950 1954 Baltagulov Tyuregeldi Baltagulovich 1954 1955 Medetbekov Rayimkan 1955 1958 Baltagulov Tyuregeldi Baltagulovich sichen 1959 1960 Suyumbayev Ahmatbek Suttubajovich 1960 1962 Kapustyan Ivan Ksenofontovich 1962 sichen 1963 Kapustyan Ivan Ksenofontovich silskij sichen 1963 gruden 1964 Sadibakasov Kemel Amanovich promislovij sichen 1963 gruden 1964 Kapustyan Ivan Ksenofontovich gruden 1964 sichen 1966 Koshoyev Temirbek Kudajbergenovich 1966 1978 Chepelyev Mikola Mihajlovich 1987 1989 1989 1990 1990 1991 Golovi oblasnoyi radi Sidikov Usen Sidikovich 1990 1991 1 i sekretari obkomu KP Kirgiziyi listopad 1939 1943 1943 1944 Narozhnij Mikola Grigorovich 1944 1950 Imanaliyev Abulmadzhin 1950 1952 Tojgombayev Dzhamankul veresen 1952 serpen 1955 Yakovlyev Boris Pavlovich serpen 1955 berezen 1958 1958 1960 Baltagulov Tyuregeldi Baltagulovich 1960 1962 Suyumbayev Ahmatbek Suttubajovich 1962 sichen 1963 Suyumbayev Ahmatbek Suttubajovich silskij sichen 1963 gruden 1964 Chuprov Fedir Mihajlovich promislovij sichen 1963 gruden 1964 Suyumbayev Ahmatbek Suttubajovich gruden 1964 1968 Ibrayimov Sultan Ibrayimovich 1968 1978 Koshoyev Temirbek Kudajbergenovich 1978 sichen 1981 Makarenko V yacheslav Oleksandrovich sichen 1981 cherven 1981 Kulmatov Renat Satarovich cherven 1981 kviten 1990 Sidikov Usen Sidikovich kviten 1990 kviten 1991 Kaparov Mirza Kulmatovich kviten 1991 serpen 1991 Primitki ros Velika Radyanska Enciklopediya Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 585 ros Demografichni tendenciyi formuvannya nacij i mizhetnichni vidnosini v Kirgiziyi Za perepisom 1989 roku hemshili vklyuchalisya v sklad virmenPosilannyawww welcome kg ros

Дата публікації:
Топ