Ноока́тський район (кир. Ноокат району) — адміністративно-територіальна одиниця в Ошській області Киргизстану. Районний та адміністративний центр — місто Ноокат. Кількість наявного населення 214 995 осіб (2009). Площа — 3179 км². Як адміністративна одиниця утворений 24 грудня 1928 року.
Ноокатський район | |||
---|---|---|---|
кирг. Ноокат району | |||
| |||
Основні дані | |||
Область: | Ошська | ||
Утворений: | 1928 року | ||
Населення (2009): | 214 995 осіб | ||
Площа: | 3179 км² | ||
Густота населення: | 67,6 осіб/км² | ||
Населені пункти та аймаки | |||
Адміністративний центр: | місто Ноокат | ||
Кількість айильних аймаків: | 16 | ||
Міста: | 1 | ||
Селища міського типу: | 1 | ||
Влада | |||
Вебсторінка: | nookat.kg |
Географія
Розташований на північному заході Ошської області та межує на півночі з Араванським районом, на сході з Кара-Сууським районом, на півдні з і районами Оської області, на заході з Баткенської області, на північному заході з Ферганським вілоятом Узбекистану.
Велика частина району розташована в передгір'ї та в гірській місцевості. Висота над рівнем моря змінюється від 1200-1700 м у долині до 4454 м у горах.
Територією району протікають річки: Кирґиз-ата, Абшир-сай, Акбуура, Малий Алай, Косчан, Шанкол, Чечме, Чілісай. Вода використовується для зрошення.
Територія району вкрита переважно темно-сірими, коричневими та каштановими ґрунтами.
Клімат
Клімат континентальний. Літо спекотне та сухе, зима холодна, сніжна. Середня температура у долині в січні -2,6°C, у липні 24,4°C. Середньорічна кількість опадів 270-300 мм.
Адміністративний устрій
До складу району входять 15 аїльних (сільських) округів, 1 місто та 1 селище міського типу:
- Бєльський аїльний округ (центр - с. Бель);
- Гюльстанський аїльний округ (центр - с. імені Фрунзе, частина);
- Джани-Ноокатський аїльний округ (центр - с. Джани-Ноокат);
- Ісанівський аїльний округ (центр - с. Джани-Базар);
- Караташський аїльний округ (центр - с. Караташ);
- Кенеський аїльний округ (центр - с. Куу-Майдан);
- Кок-Бельський аїльний округ (центр - с. Кок-Бель);
- Кулатовський аїльний округ (центр - с. Коджо-Арик);
- Кизил-Жовтневий аїльний округ (центр - с. Кек-Джар);
- Киргиз-Атинський аїльний округ (центр - с. Котормо);
- Мирмахмудівський аїльний округ (центр - с. імені Чапаєва);
- Он-Екі-Бєльський аїльний округ (центр - с. Он-Екі-Бель);
- імені Токтомату Зулпуєва аїльний округ (центр - с. Учбай);
- Тоолоський аїльний округ (центр - с. Муркут);
- Інтимакський аїльний округ (центр - с. Интимак).
Населення
Результати переписів вказують на постійне збільшення населення району. З 1970-х по 1990-і роки кількість населення зростала в середньому на 36,7% від перепису до перепису. З початку двадцять першого століття приріст населення скоротився до 9,7% (між 1999 та 2009 роками).
Кількість наявного населення Ноокатського району за результатами переписів:
1970 | 1979 | 1989 | 1999 | 2009 |
---|---|---|---|---|
76 970 | 108 261 | 144 225 | 196 544 | 214 995 |
Станом на 2009 рік у районі мешкає 236 455 осіб. З них:
Національність | Кількість людей | Частка,% |
---|---|---|
киргизи | 173 920 | 73,6 |
узбеки | 61 299 | 25,9 |
хемшили | 276 | 0,12 |
турки | 267 | 0,11 |
росіяни | 241 | 0,1 |
татари | 123 | 0,05 |
інші | 329 | 0,13 |
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 10 серпня 2011.
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2009. Процитовано 16 листопада 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nooka tskij rajon kir Nookat rajonu administrativno teritorialna odinicya v Oshskij oblasti Kirgizstanu Rajonnij ta administrativnij centr misto Nookat Kilkist nayavnogo naselennya 214 995 osib 2009 Plosha 3179 km Yak administrativna odinicya utvorenij 24 grudnya 1928 roku Nookatskij rajon kirg Nookat rajonu Osnovni dani Oblast Oshska Utvorenij 1928 roku Naselennya 2009 214 995 osib Plosha 3179 km Gustota naselennya 67 6 osib km Naseleni punkti ta ajmaki Administrativnij centr misto Nookat Kilkist ajilnih ajmakiv 16 Mista 1 Selisha miskogo tipu 1 Vlada Vebstorinka nookat kgGeografiyaRoztashovanij na pivnichnomu zahodi Oshskoyi oblasti ta mezhuye na pivnochi z Aravanskim rajonom na shodi z Kara Suuskim rajonom na pivdni z i rajonami Oskoyi oblasti na zahodi z Batkenskoyi oblasti na pivnichnomu zahodi z Ferganskim viloyatom Uzbekistanu Velika chastina rajonu roztashovana v peredgir yi ta v girskij miscevosti Visota nad rivnem morya zminyuyetsya vid 1200 1700 m u dolini do 4454 m u gorah Teritoriyeyu rajonu protikayut richki Kirgiz ata Abshir saj Akbuura Malij Alaj Koschan Shankol Chechme Chilisaj Voda vikoristovuyetsya dlya zroshennya Teritoriya rajonu vkrita perevazhno temno sirimi korichnevimi ta kashtanovimi gruntami Klimat Klimat kontinentalnij Lito spekotne ta suhe zima holodna snizhna Serednya temperatura u dolini v sichni 2 6 C u lipni 24 4 C Serednorichna kilkist opadiv 270 300 mm Administrativnij ustrijDo skladu rajonu vhodyat 15 ayilnih silskih okrugiv 1 misto ta 1 selishe miskogo tipu misto rajonnogo pidporyadkuvannya Nookatu selishe miskogo tipu Najman 15 ayilnih okrugiv Byelskij ayilnij okrug centr s Bel Gyulstanskij ayilnij okrug centr s imeni Frunze chastina Dzhani Nookatskij ayilnij okrug centr s Dzhani Nookat Isanivskij ayilnij okrug centr s Dzhani Bazar Karatashskij ayilnij okrug centr s Karatash Keneskij ayilnij okrug centr s Kuu Majdan Kok Belskij ayilnij okrug centr s Kok Bel Kulatovskij ayilnij okrug centr s Kodzho Arik Kizil Zhovtnevij ayilnij okrug centr s Kek Dzhar Kirgiz Atinskij ayilnij okrug centr s Kotormo Mirmahmudivskij ayilnij okrug centr s imeni Chapayeva On Eki Byelskij ayilnij okrug centr s On Eki Bel imeni Toktomatu Zulpuyeva ayilnij okrug centr s Uchbaj Tooloskij ayilnij okrug centr s Murkut Intimakskij ayilnij okrug centr s Intimak NaselennyaRezultati perepisiv vkazuyut na postijne zbilshennya naselennya rajonu Z 1970 h po 1990 i roki kilkist naselennya zrostala v serednomu na 36 7 vid perepisu do perepisu Z pochatku dvadcyat pershogo stolittya pririst naselennya skorotivsya do 9 7 mizh 1999 ta 2009 rokami Kilkist nayavnogo naselennya Nookatskogo rajonu za rezultatami perepisiv 1970 1979 1989 1999 2009 76 970 108 261 144 225 196 544 214 995 Stanom na 2009 rik u rajoni meshkaye 236 455 osib Z nih Nacionalnist Kilkist lyudej Chastka kirgizi 173 920 73 6 uzbeki 61 299 25 9 hemshili 276 0 12 turki 267 0 11 rosiyani 241 0 1 tatari 123 0 05 inshi 329 0 13Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 10 serpnya 2011 Procitovano 10 serpnya 2011 Arhiv originalu za 2 serpnya 2009 Procitovano 16 listopada 2016