Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кара Су уський район кир Кара Суу району адміністративно територіяльна одиниця в Оській області Киргизстану Район розташ

Кара-Сууський район

Кара-Сууський район

Кара́-Су́уський район (кир.: Кара-Суу району) — адміністративно-територіяльна одиниця в Оській області Киргизстану. Район розташований навколо обласного центру Оської області міста Ош. Площа району — 3 616 км². Районний та адміністративний центр — місто .

Кара-Сууський район
кирг. Кара-Суу району
image
Основні дані
Область: Оська
Утворений: 1935 року
Населення (2009): 348 645 осіб
Площа: 3 616 км²
Густота населення: 96,4 осіб/км²
Населені пункти та аймаки
Адміністративний центр:
Кількість айильних аймаків: 16
Міста: 1
Села: 122
Влада

Географія

Територія району простягається з півночі на південь в центральній частині Оської області та межує на сході з , на півдні з , на заході з Араванським і Ноокатським районами Оської області, на півночі з Ферганським вілоятом Узбекистану. Поблизу районного центру міста державний кордон з Узбекистаном проходить по магістральному каналу Шахрихансай. Район розташований в межах східної околиці Ферганської долини та в гірських відрогах Алайського хребта.

Клімат

Клімат в рівнинній частині району субтропічний, посушливий, у гірській місцевості — континентальний. Зими в районі нетривалі та м'які. Середня температура січня -3 ... -5°C. Сніговий покрив практично не утворюється.

Весняний період є найкрасивішою порою року, завдяки весняним дощам і теплому сонцю.

Літо жарке і тривале. Середня температура липня + 34 ... + 36°C.

Віддаленість району від морів і океанів обумовлює малу кількість річних опадів.

Адміністративний устрій

Станом на 2009 рік район складався з 16 айильних аймаків:

  1. Ак-Таський аїльний аймак (кир.: Ак-Таш айылдык аймагы) з ексклавом оточеним територією Узбекистана (Барак)
  2. Джани-Арикський аїльний аймак (кир.: Жаңы-Арык айылдык аймагы)
  3. Жооський аїльний аймак (кир.: Жоош айылдык аймагы)
  4. Катта-Талдикський аїльний аймак (кир.: Катта-Талдык айылдык аймагы)
  5. Кашгар-Киштакський аїльний аймак (кир.: Кашгар-Кыштак айылдык аймагы)
  6. Кизил-Киштакський аїльний аймак (кир.: Кызыл-Кыштак айылдык аймагы)
  7. Кизил-Сууський аїльний аймак (кир.: Кызыл-Суу айылдык аймагы)
  8. Мадиський аїльний аймак (кир.: Мады айылдык аймагы)
  9. Нариманський аїльний аймак (кир.: Нариман айылдык аймагы)
  10. Отуз-Адирський аїльний аймак (кир.: Отуз-Адыр айылдык аймагы)
  11. Папанський аїльний аймак (кир.: Папан айылдык аймагы)
  12. Савайський аїльний аймак (кир.: Савай айылдык аймагы)
  13. Сарайський аїльний аймак (кир.: Сарай айылдык аймагы)
  14. Сари-Колотський аїльний аймак (кир.: Сары-Колот айылдык аймагы)
  15. Телейкенський аїльний аймак (кир.: Төлөйкөн айылдык аймагы)
  16. Шаркський аїльний аймак (кир.: Шарк айылдык аймагы)


Населення

Результати переписів вказують на постійне збільшення населення району.

Кількість постійного населення Кара-Сууського району за результатами переписів:

1970 1979 1989 1999 2009
134 832 172 752 217 575 294 043 348 645

Станом на 2009 рік у районі мешкає 348 645 осіб. З них:

Національність Кількість людей Частка,%
киргизи 189 262 54,3
узбеки 134 340 38,5
уйгури 10 445 3
таджики 5 947 1,7
турки 3 368 1
азербайджанці 2 440 0,7
дунгани 786 0,2
татари 749 0,2
росіяни 487 0,1
казахи 281 0,1
інші 540 0,2

На території Кара-Сууського району розташоване село - місце компактного проживання дунган (мусульман-китайців).

Економіка

Основою економіки району є сільське господарство та переробна промисловість (перероблення бавовни, виробництво олії, ферментація тютюну).

У порівнянні з іншими районами Оської області район має найбільшу вагу в економіці області. 31,8% промислового виробництва області припадає на Кара-Сууський район. У районному центрі розташований найбільший у Ферганській долині гуртово-роздрібний ринок, що займає площу 20,14 га.

Прикордонне положення зумовлює сильну взаємодію узбеків і киргизів, які здавна ведуть спільну торгівлю.

Поблизу обласного центру є автомобільний міжнародний пункт прикордонного пропуску «Достук».

Примітки

  1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 10 серпня 2011.
  2. . Архів оригіналу за 2 серпня 2009. Процитовано 30 листопада 2016.
  3. . Архів оригіналу за 9 лютого 2010. Процитовано 30 листопада 2016.

Лінки та джерела

  • на сайті Киргизького Державного агенства у справах місцевого самоуправління та міжетнічних відносин (кир).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kara Su uskij rajon kir Kara Suu rajonu administrativno teritoriyalna odinicya v Oskij oblasti Kirgizstanu Rajon roztashovanij navkolo oblasnogo centru Oskoyi oblasti mista Osh Plosha rajonu 3 616 km Rajonnij ta administrativnij centr misto Kara Suuskij rajon kirg Kara Suu rajonu Osnovni dani Oblast Oska Utvorenij 1935 roku Naselennya 2009 348 645 osib Plosha 3 616 km Gustota naselennya 96 4 osib km Naseleni punkti ta ajmaki Administrativnij centr Kilkist ajilnih ajmakiv 16 Mista 1 Sela 122 VladaGeografiyaTeritoriya rajonu prostyagayetsya z pivnochi na pivden v centralnij chastini Oskoyi oblasti ta mezhuye na shodi z na pivdni z na zahodi z Aravanskim i Nookatskim rajonami Oskoyi oblasti na pivnochi z Ferganskim viloyatom Uzbekistanu Poblizu rajonnogo centru mista derzhavnij kordon z Uzbekistanom prohodit po magistralnomu kanalu Shahrihansaj Rajon roztashovanij v mezhah shidnoyi okolici Ferganskoyi dolini ta v girskih vidrogah Alajskogo hrebta Klimat Klimat v rivninnij chastini rajonu subtropichnij posushlivij u girskij miscevosti kontinentalnij Zimi v rajoni netrivali ta m yaki Serednya temperatura sichnya 3 5 C Snigovij pokriv praktichno ne utvoryuyetsya Vesnyanij period ye najkrasivishoyu poroyu roku zavdyaki vesnyanim dosham i teplomu soncyu Lito zharke i trivale Serednya temperatura lipnya 34 36 C Viddalenist rajonu vid moriv i okeaniv obumovlyuye malu kilkist richnih opadiv Administrativnij ustrijStanom na 2009 rik rajon skladavsya z 16 ajilnih ajmakiv Ak Taskij ayilnij ajmak kir Ak Tash ajyldyk ajmagy z eksklavom otochenim teritoriyeyu Uzbekistana Barak Dzhani Arikskij ayilnij ajmak kir Zhany Aryk ajyldyk ajmagy Zhooskij ayilnij ajmak kir Zhoosh ajyldyk ajmagy Katta Taldikskij ayilnij ajmak kir Katta Taldyk ajyldyk ajmagy Kashgar Kishtakskij ayilnij ajmak kir Kashgar Kyshtak ajyldyk ajmagy Kizil Kishtakskij ayilnij ajmak kir Kyzyl Kyshtak ajyldyk ajmagy Kizil Suuskij ayilnij ajmak kir Kyzyl Suu ajyldyk ajmagy Madiskij ayilnij ajmak kir Mady ajyldyk ajmagy Narimanskij ayilnij ajmak kir Nariman ajyldyk ajmagy Otuz Adirskij ayilnij ajmak kir Otuz Adyr ajyldyk ajmagy Papanskij ayilnij ajmak kir Papan ajyldyk ajmagy Savajskij ayilnij ajmak kir Savaj ajyldyk ajmagy Sarajskij ayilnij ajmak kir Saraj ajyldyk ajmagy Sari Kolotskij ayilnij ajmak kir Sary Kolot ajyldyk ajmagy Telejkenskij ayilnij ajmak kir Tolojkon ajyldyk ajmagy Sharkskij ayilnij ajmak kir Shark ajyldyk ajmagy NaselennyaRezultati perepisiv vkazuyut na postijne zbilshennya naselennya rajonu Kilkist postijnogo naselennya Kara Suuskogo rajonu za rezultatami perepisiv 1970 1979 1989 1999 2009 134 832 172 752 217 575 294 043 348 645 Stanom na 2009 rik u rajoni meshkaye 348 645 osib Z nih Nacionalnist Kilkist lyudej Chastka kirgizi 189 262 54 3 uzbeki 134 340 38 5 ujguri 10 445 3 tadzhiki 5 947 1 7 turki 3 368 1 azerbajdzhanci 2 440 0 7 dungani 786 0 2 tatari 749 0 2 rosiyani 487 0 1 kazahi 281 0 1 inshi 540 0 2 Na teritoriyi Kara Suuskogo rajonu roztashovane selo misce kompaktnogo prozhivannya dungan musulman kitajciv EkonomikaOsnovoyu ekonomiki rajonu ye silske gospodarstvo ta pererobna promislovist pereroblennya bavovni virobnictvo oliyi fermentaciya tyutyunu U porivnyanni z inshimi rajonami Oskoyi oblasti rajon maye najbilshu vagu v ekonomici oblasti 31 8 promislovogo virobnictva oblasti pripadaye na Kara Suuskij rajon U rajonnomu centri roztashovanij najbilshij u Ferganskij dolini gurtovo rozdribnij rinok sho zajmaye ploshu 20 14 ga Prikordonne polozhennya zumovlyuye silnu vzayemodiyu uzbekiv i kirgiziv yaki zdavna vedut spilnu torgivlyu Poblizu oblasnogo centru ye avtomobilnij mizhnarodnij punkt prikordonnogo propusku Dostuk Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 10 serpnya 2011 Procitovano 10 serpnya 2011 Arhiv originalu za 2 serpnya 2009 Procitovano 30 listopada 2016 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2010 Procitovano 30 listopada 2016 Linki ta dzherelana sajti Kirgizkogo Derzhavnogo agenstva u spravah miscevogo samoupravlinnya ta mizhetnichnih vidnosin kir

Дата публікації:
Топ