Острівне село Суворовської селищної громади в Ізмаїльському районі Одеської області в Україні Населення становить 1306 о

Острівне́ — село Суворовської селищної громади в Ізмаїльському районі Одеської області в Україні. Населення становить 1306 осіб.

село Острівне


Герб	Прапор

Георгіївська церква

Суворовська селищна громада

Код КАТОТТГ

UA51080110040067271

Основні дані

Засноване

1947

Колишня назва

Бабата, Код Китай рум. Cotu Chitai

Населення

1306

Площа

2,33 км²

Густота населення

560,52 осіб/км²

Поштовий індекс

68442

Телефонний код

+380 4845

Географічні дані

Географічні координати

45°45′44″ пн. ш. 29°09′22″ сх. д. / 45.76222° пн. ш. 29.15611° сх. д.Координати: 45°45′44″ пн. ш. 29°09′22″ сх. д. / 45.76222° пн. ш. 29.15611° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

2 м

Водойми

Киргиж-Китай

Місцева влада

Адреса ради

68640, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, смт. Суворове, вул. Пушкіна, 47

Карта

Острівне

Острівне

Мапа

Острівне у Вікісховищі

Населення за переписом 2001 року складало 1306 чоловік. Поштовий індекс — 68442. Телефонний код — 4845. Займає площу 2,33 км². Код КОАТУУ — 5120484701.

Географія

Село розташоване на правому березі річки Киргиж-Китай, у південній частині Арцизького району. Межує з наступними селами: Главані, Задунаївка, Холмське (Арцизький район), Голиця, Виноградне (Болградський район), Старі Трояни (Кілійський район), Кирнички (Ізмаїльський район). Знаходиться за 45 км від кордону з Молдовою, і стільки ж до районного центру Арциз, до обласного центру Одеса — 185 км. За 6 км від залізничної станції Аліяга.

Історія

Пам'ятник односельцям, що загинули у Першу світову війну

Село засноване в 1817 р болгарами-фракійцям, переселенцями з Північно-Східної Болгарії. За неперевіреними даними Болгарської енциклопедії, у село Острівне переселилися жителі села Караджа (суч. Стефан Караджа) і міста Провадія, Варненського округу.

14 листопада 1945 року було перейменовано село Кодкитай Новоіванівського району на село Острівне і Кодкитайську сільраду — на Острівнянську. Болгарською мовою село називають Баба, Бабата (з тур. Baba — «батько», «предок», «поважний старий»).

У селі народився — член Спілки письменників (колишній) СРСР — 1972, Спілки письменників Молдови, член Спілки болгарських письменників, Болгарія.

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1565 осіб, з яких 754 чоловіки та 811 жінок.

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1309 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
болгарська	90,35 %
українська	3,52 %
російська	3,22 %
молдовська	1,38 %
гагаузька	0,61 %
циганська	0,46 %

Символіка

Герб

В основі герба композиція з трьох кольорів — зеленого, срібного та червоного, яка символізує перших болгарських поселенців і єдність, добробут, мир і злагоду народів які проживають в селі. Срібна геральдична кроква нагадує територію, на якій розташоване село, схожа на «лікоть» озера Китай. Колодезь- «журавель» — джерело питної води, символ життя, чистоти, істини і спасіння. Барани символізують одну з основних галузей тваринництва села. Зелений колір символізує родючість і процвітання сільського господарства. Срібний-чистоту і невинність. Червоний — красу, мужність, боротьбу, а також болгарського поета Петра Борисовича Бурлак-Волканова. Герб розміщений в золотому картуші, рекомендований Українським геральдичним товариством, і прикрашений сільською короною, яка вказує на статус.

Примітки

Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області»
УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946), 1947, с. 880–958, 959–1040..
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

[1] Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області»

[FOOTNOTEУРСР:_Адм.-тер._поділ_(на_01.09.1946)1947880–958,_959–1040.-2] УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946), 1947, с. 880–958, 959–1040..

[населення_1989-3] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

[населення_2001-4] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

[населення_2001_мова-5] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.