Основни́й психологі́чний зако́н — припущення про поведінку споживача, сформульоване Джоном Мейнардом Кейнсом. Кейнс вважав, що особисте споживання збільшується при зростанні наявного доходу, але не залежить від росту доходу.
Твердження було сформульоване Джоном Кейнсом в книзі «Загальна теорія зайнятості, відсотків і грошей» і було використане ним для опису поведінки споживачів. Основний закон — поведінкова передумова, він не спирається на теорію раціонального вибору і тому тільки спрощено описує вибір споживача.
Основний закон лежить в основі кейнсіанської функції споживання і тісно пов'язаний з її характеристиками: граничною та схильністю до споживання.
Формулювання Кейнса
Кейнс формулював основний психологічний закон таким чином:
Основний психологічний закон, на який ми можемо покластися не тільки апріорі, виходячи з нашого знання людської природи, а й на підставі детального вивчення досвіду, полягає в тому, що люди схильні, як правило, збільшувати своє споживання з ростом доходу, але не в тій же мірі, в якій росте дохід. Це означає, що якщо — величина споживання, а — дохід (причому обидва виміряні в одиницях заробітної плати), то має такий же знак, що і , але за величиною менше, тобто — має позитивну величину і менше одиниці. — Дж. М. Кейнс «Загальна теорія зайнятості, відсотків і грошей»
Таким чином, основний психологічний закон спирається на три припущення:
- споживання позитивно залежить від доходу,
- на споживання витрачається тільки частина доходу,
- з ростом доходу споживання зростає повільніше.
Кейнс вважав, що основним чинником, який визначає величину споживання, є розмір наявного доходу, тоді як рівень відсоткової ставки не є суттєвим. У цьому він розходився з представниками неокласичної школи, які вважали, що ставка важлива для прийняття рішення про величину заощаджень.
Гранична схильність до споживання
Приріст споживання в абсолютному вираженні менший, ніж приріст доходу, так дохід ділиться між споживанням і заощадженнями:
- ,
де — зміна доходу, — зміна споживання, — зміна заощаджень.
Частка споживання в додатковому доході називається граничною схильністю до споживання. Величина схильності є дадатним числом, що не перевищує одиницю. Різниця між одиницею і граничною схильністю до споживання називається граничною схильністю до заощадження.
- ,
де — гранична схильність до споживання (англ. marginal propensity to consume), — гранична схильність до заощадження (англ. marginal propensity to save).
Функція споживання
Основний закон лежить в основі кейнсіанської функції споживання, яка описує поведінку споживача в макроекономічних моделях (див. мікроекономічні обгрунтування). Передбачається, що гранична схильність є постійною величиною, яка не залежить ні від доходу, ні від третіх чинників.
- ,
де — споживання; — автономне споживання, яке не залежить від доходу; — дохід; — податки на доходи; — гранична схильність до споживання.
Автономне споживання присутнє в функції, так як споживачі змушені здійснювати необхідні витрати навіть у разі короткочасної відсутності доходу.
Середня схильність до споживання
Відношення сукупного споживання до сукупного доходу називається .
- ,
де — середня схильність до споживання (англ. avearge propensity to consume).
Середня схильність не дорівнює граничній через наявність автономного споживання. Наявність автономного споживання призводить до того, що середня схильність зменшується в міру зростання доходу і прагне до граничної. Зниження середньої схильності є математичним відображенням основного психологічного закону.
Критика
Перші спроби перевірити основний психологічний закон на даних були успішними. Всі три припущення були виконані. Споживання дійсно прямо залежало від доходу, частина доходу не споживалася, і в міру зростання доходу споживання росло повільніше. Однак більш глибокі дослідження показали, що основний психологічний закон не виконується. Саймон Кузнець виявив, що якщо взяти дані за тривалий період часу, то відношення споживання до доходу (середня схильність) виявляється сталим. При цьому в короткостроковому періоді функція споживання виглядала так, як припускав Кейнс.
Пояснення цьому явищу було дано в рамках теорії міжчасового вибору. Вона стверджує, що споживання залежить не тільки від поточного доходу, а й того, який дохід споживач очікує отримати протягом усього життя. Домогосподарства дійсно розподіляють дохід між споживанням і заощадженнями, однак пропорція, в якій здійснюється такий розподіл, може змінюватися з часом. Заощадження (і запозичення) використовуються для того, щоб згладжувати споживання при коливаннях поточного доходу.
До Кейнса модель, що враховує міжчасовий вибір, пропонував Ірвінг Фішер. Вона враховувала не тільки дохід споживача протягом усього життя, але і рівень відсоткових ставок, який Кейнс ігнорував. Згодом інші економісти також спробували пояснити поведінку споживача, враховуючи фактор часу. До таких спроб можна віднести наступні гіпотези, висловлені економістами:
- Гіпотеза життєвого циклу, запропонована Франко Модільяні, [ru] і Річардом Брумбергом.
- Гіпотеза постійного доходу, запропонована Мілтоном Фрідманом.
Цікаві факти
Основним результатом сучасних моделей міжчасового вибору є правило Кейнса — Ремзі, яке описує поведінку агентів більш точно, ніж основний психологічний закон Кейнса. Правило було вперше отримано Ремзі для моделі оптимальних заощаджень, а Кейнс допоміг його економічно інтерпретувати. Однак в роботі «Загальна теорія зайнятості, відсотків і грошей» він використовував набагато простіший психологічний закон.
Див. також
Примітки
- Мэнкью, 1994, с. 575.
- Мэнкью, 1994, с. 576.
- Мэнкью, 1994, с. 577-578.
- Ромер, 2015, с. 368-370.
- Мэнкью, 1994, с. 580-595.
Література
- Кейнс, Джон Мейнард. Общая теория, занятости, процента и денег. — М. : Гос. изд-во иностр. лит, 1948. — 399 с.
- Мэнкью, Грегори. Макроэкономика. — М. : Издательство МГУ, 1994. — 736 с. — .
- Ромер, Давид. Высшая макроэкономика. — 2-е изд. — М. : Издательский дом Высш. шк. экономики, 2015. — 854 с. — .
- Сакс, Джеффри, Ларрен, Фелипе. Макроэкономика. Глобальный подход. — М. : Дело, 1996. — 847 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osnovni j psihologi chnij zako n pripushennya pro povedinku spozhivacha sformulovane Dzhonom Mejnardom Kejnsom Kejns vvazhav sho osobiste spozhivannya zbilshuyetsya pri zrostanni nayavnogo dohodu ale ne zalezhit vid rostu dohodu Tverdzhennya bulo sformulovane Dzhonom Kejnsom v knizi Zagalna teoriya zajnyatosti vidsotkiv i groshej i bulo vikoristane nim dlya opisu povedinki spozhivachiv Osnovnij zakon povedinkova peredumova vin ne spirayetsya na teoriyu racionalnogo viboru i tomu tilki sprosheno opisuye vibir spozhivacha Osnovnij zakon lezhit v osnovi kejnsianskoyi funkciyi spozhivannya i tisno pov yazanij z yiyi harakteristikami granichnoyu ta shilnistyu do spozhivannya Formulyuvannya KejnsaKejns formulyuvav osnovnij psihologichnij zakon takim chinom Osnovnij psihologichnij zakon na yakij mi mozhemo poklastisya ne tilki apriori vihodyachi z nashogo znannya lyudskoyi prirodi a j na pidstavi detalnogo vivchennya dosvidu polyagaye v tomu sho lyudi shilni yak pravilo zbilshuvati svoye spozhivannya z rostom dohodu ale ne v tij zhe miri v yakij roste dohid Ce oznachaye sho yaksho C w displaystyle C w velichina spozhivannya a Y w displaystyle Y w dohid prichomu obidva vimiryani v odinicyah zarobitnoyi plati to D C w displaystyle Delta C w maye takij zhe znak sho i D Y w displaystyle Delta Y w ale za velichinoyu menshe tobto d C w d Y w displaystyle frac dC w dY w maye pozitivnu velichinu i menshe odinici Dzh M Kejns Zagalna teoriya zajnyatosti vidsotkiv i groshej Takim chinom osnovnij psihologichnij zakon spirayetsya na tri pripushennya spozhivannya pozitivno zalezhit vid dohodu na spozhivannya vitrachayetsya tilki chastina dohodu z rostom dohodu spozhivannya zrostaye povilnishe Kejns vvazhav sho osnovnim chinnikom yakij viznachaye velichinu spozhivannya ye rozmir nayavnogo dohodu todi yak riven vidsotkovoyi stavki ne ye suttyevim U comu vin rozhodivsya z predstavnikami neoklasichnoyi shkoli yaki vvazhali sho stavka vazhliva dlya prijnyattya rishennya pro velichinu zaoshadzhen Granichna shilnist do spozhivannya Pririst spozhivannya v absolyutnomu virazhenni menshij nizh pririst dohodu tak dohid dilitsya mizh spozhivannyam i zaoshadzhennyami D Y D C D S displaystyle Delta Y Delta C Delta S de D Y displaystyle Delta Y zmina dohodu D C displaystyle Delta C zmina spozhivannya D S displaystyle Delta S zmina zaoshadzhen Chastka spozhivannya v dodatkovomu dohodi nazivayetsya granichnoyu shilnistyu do spozhivannya Velichina shilnosti ye dadatnim chislom sho ne perevishuye odinicyu Riznicya mizh odiniceyu i granichnoyu shilnistyu do spozhivannya nazivayetsya granichnoyu shilnistyu do zaoshadzhennya M P C M P S 1 displaystyle MPC MPS equiv 1 de M P C displaystyle MPC granichna shilnist do spozhivannya angl marginal propensity to consume M P S displaystyle MPS granichna shilnist do zaoshadzhennya angl marginal propensity to save Funkciya spozhivannya Osnovnij zakon lezhit v osnovi kejnsianskoyi funkciyi spozhivannya yaka opisuye povedinku spozhivacha v makroekonomichnih modelyah div mikroekonomichni obgruntuvannya Peredbachayetsya sho granichna shilnist ye postijnoyu velichinoyu yaka ne zalezhit ni vid dohodu ni vid tretih chinnikiv C C a M P C Y T displaystyle C C a MPC Y T de C displaystyle C spozhivannya C a displaystyle C a avtonomne spozhivannya yake ne zalezhit vid dohodu Y displaystyle Y dohid T displaystyle T podatki na dohodi M P C 0 1 displaystyle MPC in 0 1 granichna shilnist do spozhivannya Avtonomne spozhivannya prisutnye v funkciyi tak yak spozhivachi zmusheni zdijsnyuvati neobhidni vitrati navit u razi korotkochasnoyi vidsutnosti dohodu Serednya shilnist do spozhivannya Vidnoshennya sukupnogo spozhivannya do sukupnogo dohodu nazivayetsya A P C C a Y T M P C displaystyle APC dfrac C a Y T MPC de A P C displaystyle APC serednya shilnist do spozhivannya angl avearge propensity to consume Serednya shilnist ne dorivnyuye granichnij cherez nayavnist avtonomnogo spozhivannya Nayavnist avtonomnogo spozhivannya prizvodit do togo sho serednya shilnist zmenshuyetsya v miru zrostannya dohodu i pragne do granichnoyi Znizhennya serednoyi shilnosti ye matematichnim vidobrazhennyam osnovnogo psihologichnogo zakonu KritikaPershi sprobi pereviriti osnovnij psihologichnij zakon na danih buli uspishnimi Vsi tri pripushennya buli vikonani Spozhivannya dijsno pryamo zalezhalo vid dohodu chastina dohodu ne spozhivalasya i v miru zrostannya dohodu spozhivannya roslo povilnishe Odnak bilsh gliboki doslidzhennya pokazali sho osnovnij psihologichnij zakon ne vikonuyetsya Sajmon Kuznec viyaviv sho yaksho vzyati dani za trivalij period chasu to vidnoshennya spozhivannya do dohodu serednya shilnist viyavlyayetsya stalim Pri comu v korotkostrokovomu periodi funkciya spozhivannya viglyadala tak yak pripuskav Kejns Poyasnennya comu yavishu bulo dano v ramkah teoriyi mizhchasovogo viboru Vona stverdzhuye sho spozhivannya zalezhit ne tilki vid potochnogo dohodu a j togo yakij dohid spozhivach ochikuye otrimati protyagom usogo zhittya Domogospodarstva dijsno rozpodilyayut dohid mizh spozhivannyam i zaoshadzhennyami odnak proporciya v yakij zdijsnyuyetsya takij rozpodil mozhe zminyuvatisya z chasom Zaoshadzhennya i zapozichennya vikoristovuyutsya dlya togo shob zgladzhuvati spozhivannya pri kolivannyah potochnogo dohodu Do Kejnsa model sho vrahovuye mizhchasovij vibir proponuvav Irving Fisher Vona vrahovuvala ne tilki dohid spozhivacha protyagom usogo zhittya ale i riven vidsotkovih stavok yakij Kejns ignoruvav Zgodom inshi ekonomisti takozh sprobuvali poyasniti povedinku spozhivacha vrahovuyuchi faktor chasu Do takih sprob mozhna vidnesti nastupni gipotezi vislovleni ekonomistami Gipoteza zhittyevogo ciklu zaproponovana Franko Modilyani ru i Richardom Brumbergom Gipoteza postijnogo dohodu zaproponovana Miltonom Fridmanom Cikavi faktiOsnovnim rezultatom suchasnih modelej mizhchasovogo viboru ye pravilo Kejnsa Remzi yake opisuye povedinku agentiv bilsh tochno nizh osnovnij psihologichnij zakon Kejnsa Pravilo bulo vpershe otrimano Remzi dlya modeli optimalnih zaoshadzhen a Kejns dopomig jogo ekonomichno interpretuvati Odnak v roboti Zagalna teoriya zajnyatosti vidsotkiv i groshej vin vikoristovuvav nabagato prostishij psihologichnij zakon Div takozhTeoriya mizhchasovogo viboru Pravilo Kejnsa RemziPrimitkiMenkyu 1994 s 575 Menkyu 1994 s 576 Menkyu 1994 s 577 578 Romer 2015 s 368 370 Menkyu 1994 s 580 595 LiteraturaKejns Dzhon Mejnard Obshaya teoriya zanyatosti procenta i deneg M Gos izd vo inostr lit 1948 399 s Menkyu Gregori Makroekonomika M Izdatelstvo MGU 1994 736 s ISBN 5 211 03213 6 Romer David Vysshaya makroekonomika 2 e izd M Izdatelskij dom Vyssh shk ekonomiki 2015 854 s ISBN 978 5 7598 1241 8 Saks Dzheffri Larren Felipe Makroekonomika Globalnyj podhod M Delo 1996 847 s ISBN 5 7749 0004 5