Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Орогене́з (рос. орогенез, англ. orogenesis, нім. Orogenese f, Gebirgsbildung f) — сукупність інтенсивних висхідних вертикальних тектонічних рухів (складчастості та розривів), процесів, з якими пов'язане виникнення та розвиток гір.
| Орогенез | |
 | |
 Орогенез у Вікісховищі |
Геохронологія
- Регіональні складчастості за континентом та їхній приблизний вік.
Вік орогенезів подано в дужках в млн років тому, від початку до закінчення активної фази. Знаком тильди позначено приблизний вік найбільшої тектонічної активності.
| Європа | Азія | Африка | Північна Америка | Південна Америка | Австралія і | Антарктида |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Альпійська складчастість (кайнозой, 0–60) | ||||||
| (0–2) Ларамійська (40–70) | Андська (0–200) | (0–24) | ||||
| Мезозойська складчастість (юра – палеоцен, 60–145) | ||||||
Кіммерійська (60–150) | Кіммерійська Колимська | Ларамійська (40–70) (50–140) Невадійська (145—155) (50–375) | Андська (0–200) | (99–142) | ||
| Герцинська складчастість (перм – юра, 145—260) | ||||||
(50–375) | Хантер–бовенська (225—260) | |||||
| Каледонська складчастість (силур – перм, 260—410) | ||||||
| Уральська (250—323) | Уральська (250—323) | (270—320) | (240—270) (260—325) (~345) (50–375) (350—650) | (250—300) (300—330) | (300—450) (~318) (330—370) | |
| Байкальська складчастість (кріогеній – силур, 410–650) | ||||||
| (550—620) Галицька (550—650) Кадомська (550—650) | Байкальська (550—650) | (530—570) (480—580) (620—750) (520—890) Панафриканська (530—1000) | (440—550) (350—650) | (460—490) (525—555) (530—1000) (300—1000) | (300—450) (514—510) (440—540) (535—550) | (~480–550) (620—633) |
(тоній – кріогеній, 650—1000) | ||||||
| Дальсландська (950—1000) Свеконорвезька (900—1250) | (620—750) (520—890) Панафриканська (530—1000) (650—1000) Ірумідська (900—1000) | (530—1000) (300—1000) | (850—920) | |||
(ранній – середній протерозой, 1000—2500) | ||||||
| Свеконорвезька (900—1250) Готська (1500—1750) Карельська (1750—1900) Свекофенська (1700—2000) | Кібарська (1000—1400) (2000—2200) | Гренвільська (1000—1300) (1650—1675) (1700—1710) (~1770) (1840—1850) Гудзонська (1800—2000) (1900—2100) | (1100—1465) | (~1080) (~1600) (~1650) (1620—1680) (1020—1710) (~1765) (1700—1845) (1800—1870) (1920—2005) (2420—2440) | (1000 ± 150) (1700—2000) | |
| Архейська складчастість (архей, 2500–4000) | ||||||
| (2600—2900) (2900–3100) | (2500—2700) Лаврентіївська (~ 3500) | (~ 3500) | (2650 ± 150) (~ 3000) (~ 3500) (4000 ± 200) | |||
Гіпотези орогенезу
- Контракційна гіпотеза. За контракційною теорією Зюсса про походження гір, гірські хребти утворюються в результаті остигання внутрішніх частин Землі і стискання («зморщування») земної кори.
- Занурення океанічних западин. Ця гіпотеза виходила з того, що багато гірських хребтів присвячені до периферії материків. Породи, що складають дно океанів, трохи важче порід, що залягають у фундаменті материків. Коли в надрах Землі відбуваються великомасштабні рухи, океанічні западини прагнуть до занурення, видавлюючи материки нагору, і на краях материків при цьому утворюються складчасті гори. Ця гіпотеза не тільки не пояснює, але й не визнає існування геосинклінальних прогинів (западин земної кори) на стадії, що передує горотворенню. Не пояснює вона й походження таких гірських систем, як Скелясті гори або Гімалаї, які віддалені від материкових окраїн.
- Гіпотеза Кобера. Австрійський учений докладно вивчав геологічну будову Альп. Розбудовуючи свою концепцію горотворення, він спробував пояснити походження великих насувів, або тектонічних покривів. У деяких місцях свердловини в горах розкривають ті самі шари осадових порід по три рази й більше. Щоб пояснити формування перекинутих складок і пов'язаних з ними насувів, Кобер припустив, що колись центральна й південна частина Європи були зайняті величезною геосинкліналлю. Потужні товщі ранньопалеозойських відкладів накопичувалися в ній в умовах епіконтинентального морського басейну, який заповнював . Північна Європа й Північна Африка були форландами, складеними досить стійкими породами. Коли почався орогенез, ці форланди стали зближатися, вичавлюючи догори неміцні молоді осади. З розвитком цього процесу, подібного до повільного стискання лещат, підняті осадові породи зминалися, утворювали перекинуті складки або насувалися на форланди, які зближувалися між собою. Сама по собі ідея латерального переміщення масивів суші начебто б досить задовільно пояснює орогенез Альп, але виявилася непридатною до інших гір і тому була відкинута в цілому.
- Гіпотеза дрейфу материків. Вона виходить із того, що більшість гір перебуває на материкових окраїнах, а самі материки постійно переміщаються в горизонтальному напрямку (дрейфують). У ході цього дрейфу на окраїні материка, що насувається, утворюються гори. Так, Анди були сформовані при міграції Південної Америки на захід, а гори Атлас — у результаті переміщення Африки на північ.
- Гіпотези конвекційних (підкорових) течій. Протягом більш ніж ста років тривала розробка гіпотез про можливість існування в надрах Землі конвекційних потоків, які викликають деформації земної поверхні. Тільки з 1933 по 1938 було висунуто не менше шести гіпотез про участь конвекційних потоків у горотворенні. Однак усі вони побудовані на врахуванні таких невідомих параметрів, як температури земних надр, плинність, в'язкість, кристалічна структура гірських порід, межа міцності на стиск різних гірських порід і ін.
- Гіпотеза спучування, або геотумора. Говорить про те, що в земній корі локально зосереджуються більші кількості радіоактивних речовин. При їхньому розпаді вивільняється тепло, під дією якого навколишні гірські породи розплавляються й розширюються, що приводить до спучування земної кори (геотумора). Гіпотеза спучування не одержала широкого визнання. Жоден з відомих геологічних процесів не дозволяє пояснити, яким чином нагромадження мас радіоактивних матеріалів може привести до утвоення геотуморів довжиною 3200-4800 км і шириною в кілька сотень кілометрів, тобто порівнянних із системами Аппалачів і Скелястих гір.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
Інтернет-ресурси
 | Це незавершена стаття з геології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orogene z ros orogenez angl orogenesis nim Orogenese f Gebirgsbildung f sukupnist intensivnih vishidnih vertikalnih tektonichnih ruhiv skladchastosti ta rozriviv procesiv z yakimi pov yazane viniknennya ta rozvitok gir Orogenez Orogenez u VikishovishiGeohronologiyaRegionalni skladchastosti za kontinentom ta yihnij pribliznij vik Vik orogeneziv podano v duzhkah v mln rokiv tomu vid pochatku do zakinchennya aktivnoyi fazi Znakom tildi poznacheno pribliznij vik najbilshoyi tektonichnoyi aktivnosti Yevropa Aziya Afrika Pivnichna Amerika Pivdenna Amerika Avstraliya i Antarktida Alpijska skladchastist kajnozoj 0 60 0 2 Laramijska 40 70 Andska 0 200 0 24 Mezozojska skladchastist yura paleocen 60 145 Kimmerijska 60 150 Kimmerijska Kolimska Laramijska 40 70 50 140 Nevadijska 145 155 50 375 Andska 0 200 99 142 Gercinska skladchastist perm yura 145 260 50 375 Hanter bovenska 225 260 Kaledonska skladchastist silur perm 260 410 Uralska 250 323 Uralska 250 323 270 320 240 270 260 325 345 50 375 350 650 250 300 300 330 300 450 318 330 370 Bajkalska skladchastist kriogenij silur 410 650 550 620 Galicka 550 650 Kadomska 550 650 Bajkalska 550 650 530 570 480 580 620 750 520 890 Panafrikanska 530 1000 440 550 350 650 460 490 525 555 530 1000 300 1000 300 450 514 510 440 540 535 550 480 550 620 633 tonij kriogenij 650 1000 Dalslandska 950 1000 Svekonorvezka 900 1250 620 750 520 890 Panafrikanska 530 1000 650 1000 Irumidska 900 1000 530 1000 300 1000 850 920 rannij serednij proterozoj 1000 2500 Svekonorvezka 900 1250 Gotska 1500 1750 Karelska 1750 1900 Svekofenska 1700 2000 Kibarska 1000 1400 2000 2200 Grenvilska 1000 1300 1650 1675 1700 1710 1770 1840 1850 Gudzonska 1800 2000 1900 2100 1100 1465 1080 1600 1650 1620 1680 1020 1710 1765 1700 1845 1800 1870 1920 2005 2420 2440 1000 150 1700 2000 Arhejska skladchastist arhej 2500 4000 2600 2900 2900 3100 2500 2700 Lavrentiyivska 3500 3500 2650 150 3000 3500 4000 200 Gipotezi orogenezuKontrakcijna gipoteza Za kontrakcijnoyu teoriyeyu Zyussa pro pohodzhennya gir girski hrebti utvoryuyutsya v rezultati ostigannya vnutrishnih chastin Zemli i stiskannya zmorshuvannya zemnoyi kori Zanurennya okeanichnih zapadin Cya gipoteza vihodila z togo sho bagato girskih hrebtiv prisvyacheni do periferiyi materikiv Porodi sho skladayut dno okeaniv trohi vazhche porid sho zalyagayut u fundamenti materikiv Koli v nadrah Zemli vidbuvayutsya velikomasshtabni ruhi okeanichni zapadini pragnut do zanurennya vidavlyuyuchi materiki nagoru i na krayah materikiv pri comu utvoryuyutsya skladchasti gori Cya gipoteza ne tilki ne poyasnyuye ale j ne viznaye isnuvannya geosinklinalnih proginiv zapadin zemnoyi kori na stadiyi sho pereduye gorotvorennyu Ne poyasnyuye vona j pohodzhennya takih girskih sistem yak Skelyasti gori abo Gimalayi yaki viddaleni vid materikovih okrayin Gipoteza Kobera Avstrijskij uchenij dokladno vivchav geologichnu budovu Alp Rozbudovuyuchi svoyu koncepciyu gorotvorennya vin sprobuvav poyasniti pohodzhennya velikih nasuviv abo tektonichnih pokriviv U deyakih miscyah sverdlovini v gorah rozkrivayut ti sami shari osadovih porid po tri razi j bilshe Shob poyasniti formuvannya perekinutih skladok i pov yazanih z nimi nasuviv Kober pripustiv sho kolis centralna j pivdenna chastina Yevropi buli zajnyati velicheznoyu geosinklinallyu Potuzhni tovshi rannopaleozojskih vidkladiv nakopichuvalisya v nij v umovah epikontinentalnogo morskogo basejnu yakij zapovnyuvav Pivnichna Yevropa j Pivnichna Afrika buli forlandami skladenimi dosit stijkimi porodami Koli pochavsya orogenez ci forlandi stali zblizhatisya vichavlyuyuchi dogori nemicni molodi osadi Z rozvitkom cogo procesu podibnogo do povilnogo stiskannya leshat pidnyati osadovi porodi zminalisya utvoryuvali perekinuti skladki abo nasuvalisya na forlandi yaki zblizhuvalisya mizh soboyu Sama po sobi ideya lateralnogo peremishennya masiviv sushi nachebto b dosit zadovilno poyasnyuye orogenez Alp ale viyavilasya nepridatnoyu do inshih gir i tomu bula vidkinuta v cilomu Gipoteza drejfu materikiv Vona vihodit iz togo sho bilshist gir perebuvaye na materikovih okrayinah a sami materiki postijno peremishayutsya v gorizontalnomu napryamku drejfuyut U hodi cogo drejfu na okrayini materika sho nasuvayetsya utvoryuyutsya gori Tak Andi buli sformovani pri migraciyi Pivdennoyi Ameriki na zahid a gori Atlas u rezultati peremishennya Afriki na pivnich Gipotezi konvekcijnih pidkorovih techij Protyagom bilsh nizh sta rokiv trivala rozrobka gipotez pro mozhlivist isnuvannya v nadrah Zemli konvekcijnih potokiv yaki viklikayut deformaciyi zemnoyi poverhni Tilki z 1933 po 1938 bulo visunuto ne menshe shesti gipotez pro uchast konvekcijnih potokiv u gorotvorenni Odnak usi voni pobudovani na vrahuvanni takih nevidomih parametriv yak temperaturi zemnih nadr plinnist v yazkist kristalichna struktura girskih porid mezha micnosti na stisk riznih girskih porid i in Gipoteza spuchuvannya abo geotumora Govorit pro te sho v zemnij kori lokalno zoseredzhuyutsya bilshi kilkosti radioaktivnih rechovin Pri yihnomu rozpadi vivilnyayetsya teplo pid diyeyu yakogo navkolishni girski porodi rozplavlyayutsya j rozshiryuyutsya sho privodit do spuchuvannya zemnoyi kori geotumora Gipoteza spuchuvannya ne oderzhala shirokogo viznannya Zhoden z vidomih geologichnih procesiv ne dozvolyaye poyasniti yakim chinom nagromadzhennya mas radioaktivnih materialiv mozhe privesti do utvoennya geotumoriv dovzhinoyu 3200 4800 km i shirinoyu v kilka soten kilometriv tobto porivnyannih iz sistemami Appalachiv i Skelyastih gir Div takozhEpiplatformnij orogenez Orogenichni ruhi Sinorogenichni ruhi Tektoorogeniya Tektogenez EksternidiLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Internet resursiCe nezavershena stattya z geologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi