Орке́стр (від грец. ορχηστρα — майданчик античного театру, від ορχηομαι — танцюю), в сучасному значенні, — колектив музикантів, призначений для сумісного виконання музичних творів.
Походження терміну
У Давній Греції оркестром (точніше «орхестрою») називали круглий, або, пізніше, напівкруглий майданчик театру, на якому грали актори, хор та статисти, в той час, як глядачі розміщались навколо орхестри — в театроні (θέατρον), а реквізити, бутафорія та місце для переодягання акторів розміщувалось в окремому шатрі — скені (σκηνή). Термін «оркестр», у значенні місця розташування для музикантів розуміли до середини XVIII ст. (Walther, Lexikon, 1732), і, навіть, значно пізніше (див. напр. Большой энциклопедический словарь Брокгауза Ф.А., Ефрона И.А.[недоступне посилання з липня 2019], де оркестром називається приміщення для музикантів між глядачевим залом та сценою театру, тобто оркестрова яма). В сучасному розумінні слово «оркестр» вперше було вжито в роботі І.Матетезона «заново відкритий оркестр» (1713) та, пізніше Ж. Ж. Руссо в Музичному словнику (1767).
Історичний нарис
Оркестри до епохи класицизму
Великі інструментальні колективи існували з часів давньої Греції, в 15-16 на урочистих подіях збирались колективи, що охоплювали інструменти з різних родин — духові, щипкові та смичкові. Поява постійних колективів пов'язана з виникненням у 16-17 ст. нових жанрів музики, таких, як опера та ораторія, в яких оркестр виконував роль супроводу вокальних голосів.
Від епохи Відродження оркестр успадковує багатий за тембровим розмаїттям набір інструментів, що включає струнні (віоли, скрипки, ліри, лютні, арфи, клавікорд, чембало та ін.), духові (у тому числі поздовжні флейти, шалмеї, цинки) та ударні (литаври, дзвоники та ін.). Подальший розвиток оркестру визначався декількома чинниками — вдосконалювались самі інструменти, вдосконалювалась техніка гри на інструментах, та змінювалось мислення самих композиторів.
Першим відомим твором, написаним для оркестру можна вважати оперу «Орфей» італійського композитора Монтеверді (1607 р.). Провідну роль в оркестрі починають відігравати скрипки, яка протримається за цією групою аж до кінця 19 століття. Інша характерна особливість тогочасних оркестрів — група continuo, яка виконувала бас, та багатоголосну супровідну гармонію. В епоху бароко склади оркестрів ще не були сталими. Так в партитурах Й. С. Баха зустрічаємо віолу да гамба, віоль д'амур, violino piccolo та інші, які в сучасній музичній практиці доводиться замінювати сучасними інструментами.
На початку 18 століття розрізняють церковний, оперний та концертний оркестри. До церковного оркестру в обов'язковому порядку входить орган. Поряд зі струнними широко використовують флейти, гобої, рідше — фаготи, труби, валторни, литаври.
Класичний оркестр та його подальший розвиток
До кінця 18 — поч. 19 століття разом з оновленням інструментального складу кристалізується сучасна структура симфонічного оркестру. В 1880-х роках до групи дерев'яних духових входить кларнет. В пізніх творах Моцарт та, пізніше, творчості Л.Бетховена остаточно викристалізовується сучасний т.зв. малий симфонічний оркестр — з парним складом духових інструментів. У 9-й симфонії Л.Бетховен поклав початок великому (в сучасному розумінні) симфонічному оркестру — з видовими дерев'яними духовими та тромбонами.
Новий поштовх розвитку симфонічного оркестру дає романтизм. З розквітом програмної музики, пейзажного та фантастичного елементів в опері висувають на перший план пошуки нових оркестрових колоритів. Радикальне вдосконалення механіки дерев'яних духових, а також винайдення вентильного механізму мідних духових інструментів відкрило нові горизонти для використання цих інструментів. Спостерігається тенденція до розширення складів оркестрів до четверного (див. напр. «Перстень Нібелунга» Р.Вагнера), а в окремих випадках — до п'ятерного (див. напр. «Весна священна» І.Стравінського).
Оркестри в XX столітті
Поряд з тим, розростання симфонічного оркестру викликає реакцію з боку ряду композиторів, передусім неокласичного (П.Гіндеміт) та авангардистського (Ч.Айвз, А.Веберн) спрямування, що приводить то появи т.зв. камерних оркестрів ненормованих складів. Як правило, такі оркестри складаються з традиційних інструментів симфонічного оркестру, проте в деяких випадках (особливо в другій половині 20 ст.) до них долучаються або старовинні інструменти (напр. клавесин в Concerto grosso А.Шнітке), або народні.
Зростання розмаїтості стилів, жанрів, та, врешті, типів музики, що спостерігається з другої третини XX ст. призвела до появи нових типів оркестрів. Так в СРСР з 1930-х — 1940-х років широке розповсюдження отримують т.зв. оркестри народних інструментів. Ці оркестри складаються із народних інструментів, характерних тій чи іншій національності (іноді із залученням оркестрових інструментів) майже в усіх республіках СРСР, в тому числі й тих, музичній традиції яких до входження в СРСР багатоголосся та ансамблеве музикування не було характерне. Репертуар подібних оркестрів складають переважно спеціально написані радянськими композиторами обробки народних пісень, танців, творів композиторів-класиків тощо. В Україні широке розповсюдження отримують оркестри українських народних інструментів.
Слід зазначити, що як українському, так і російському фольклору з давніх часів притаманне ансамблеве музикування (напр. троїсті музики, рогові оркестри). Проте як у відношенні виконавського складу, так і у відношенні репертуару, а також форми виконання, оркестри народних інструментів не можна розглядати, ані як продовження народної традиції, ані як продовження класичної традиції. Як правило, народні оркестри являють собою штучне поєднання традицій класичного виконавства із уніфікованим народним інструментарієм, та відповідно підлаштованим репертуарним спектром.
Іншим типом оркестру, що отримав широку популярність в СРСР став естрадний () оркестр. Поряд з традиційними інструментами симфонічного оркестру до естрадно-симфонічних долучається синтезатор, бас-гітара та електрогітара, іноді також група саксофонів. Свої особливості має також група ударних інструментів.
Див. також
Посилання
- Оркестр // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 490-496.
- Оркестра // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1238-1239. — 1000 екз.
- Оркестр // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 164.
- Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : ( )[рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
- Античный театр (рос.)
- (рос.)
- Orchestra /New World Encyclopedia (англ.)
- Orchestra (MUSIC) / Британська енциклопедія (англ.)
Це незавершена стаття про музику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orke str vid grec orxhstra majdanchik antichnogo teatru vid orxhomai tancyuyu v suchasnomu znachenni kolektiv muzikantiv priznachenij dlya sumisnogo vikonannya muzichnih tvoriv Pohodzhennya terminuU Davnij Greciyi orkestrom tochnishe orhestroyu nazivali kruglij abo piznishe napivkruglij majdanchik teatru na yakomu grali aktori hor ta statisti v toj chas yak glyadachi rozmishalis navkolo orhestri v teatroni 8eatron a rekviziti butaforiya ta misce dlya pereodyagannya aktoriv rozmishuvalos v okremomu shatri skeni skhnh Termin orkestr u znachenni miscya roztashuvannya dlya muzikantiv rozumili do seredini XVIII st Walther Lexikon 1732 i navit znachno piznishe div napr Bolshoj enciklopedicheskij slovar Brokgauza F A Efrona I A nedostupne posilannya z lipnya 2019 de orkestrom nazivayetsya primishennya dlya muzikantiv mizh glyadachevim zalom ta scenoyu teatru tobto orkestrova yama V suchasnomu rozuminni slovo orkestr vpershe bulo vzhito v roboti I Matetezona zanovo vidkritij orkestr 1713 ta piznishe Zh Zh Russo v Muzichnomu slovniku 1767 Istorichnij narisOrkestri do epohi klasicizmu Veliki instrumentalni kolektivi isnuvali z chasiv davnoyi Greciyi v 15 16 na urochistih podiyah zbiralis kolektivi sho ohoplyuvali instrumenti z riznih rodin duhovi shipkovi ta smichkovi Poyava postijnih kolektiviv pov yazana z viniknennyam u 16 17 st novih zhanriv muziki takih yak opera ta oratoriya v yakih orkestr vikonuvav rol suprovodu vokalnih golosiv Vid epohi Vidrodzhennya orkestr uspadkovuye bagatij za tembrovim rozmayittyam nabir instrumentiv sho vklyuchaye strunni violi skripki liri lyutni arfi klavikord chembalo ta in duhovi u tomu chisli pozdovzhni flejti shalmeyi cinki ta udarni litavri dzvoniki ta in Podalshij rozvitok orkestru viznachavsya dekilkoma chinnikami vdoskonalyuvalis sami instrumenti vdoskonalyuvalas tehnika gri na instrumentah ta zminyuvalos mislennya samih kompozitoriv Pershim vidomim tvorom napisanim dlya orkestru mozhna vvazhati operu Orfej italijskogo kompozitora Monteverdi 1607 r Providnu rol v orkestri pochinayut vidigravati skripki yaka protrimayetsya za ciyeyu grupoyu azh do kincya 19 stolittya Insha harakterna osoblivist togochasnih orkestriv grupa continuo yaka vikonuvala bas ta bagatogolosnu suprovidnu garmoniyu V epohu baroko skladi orkestriv she ne buli stalimi Tak v partiturah J S Baha zustrichayemo violu da gamba viol d amur violino piccolo ta inshi yaki v suchasnij muzichnij praktici dovoditsya zaminyuvati suchasnimi instrumentami Na pochatku 18 stolittya rozriznyayut cerkovnij opernij ta koncertnij orkestri Do cerkovnogo orkestru v obov yazkovomu poryadku vhodit organ Poryad zi strunnimi shiroko vikoristovuyut flejti goboyi ridshe fagoti trubi valtorni litavri Klasichnij orkestr ta jogo podalshij rozvitok Filarmonichnij orkestr Do kincya 18 poch 19 stolittya razom z onovlennyam instrumentalnogo skladu kristalizuyetsya suchasna struktura simfonichnogo orkestru V 1880 h rokah do grupi derev yanih duhovih vhodit klarnet V piznih tvorah Mocart ta piznishe tvorchosti L Bethovena ostatochno vikristalizovuyetsya suchasnij t zv malij simfonichnij orkestr z parnim skladom duhovih instrumentiv U 9 j simfoniyi L Bethoven poklav pochatok velikomu v suchasnomu rozuminni simfonichnomu orkestru z vidovimi derev yanimi duhovimi ta trombonami Novij poshtovh rozvitku simfonichnogo orkestru daye romantizm Z rozkvitom programnoyi muziki pejzazhnogo ta fantastichnogo elementiv v operi visuvayut na pershij plan poshuki novih orkestrovih koloritiv Radikalne vdoskonalennya mehaniki derev yanih duhovih a takozh vinajdennya ventilnogo mehanizmu midnih duhovih instrumentiv vidkrilo novi gorizonti dlya vikoristannya cih instrumentiv Sposterigayetsya tendenciya do rozshirennya skladiv orkestriv do chetvernogo div napr Persten Nibelunga R Vagnera a v okremih vipadkah do p yaternogo div napr Vesna svyashenna I Stravinskogo Orkestri v XX stolitti Myunhenskij kamernij orkestr na koncerti v Pinakoteci suchasnosti Myunhen Estradnij duhovij orkestr Poryad z tim rozrostannya simfonichnogo orkestru viklikaye reakciyu z boku ryadu kompozitoriv peredusim neoklasichnogo P Gindemit ta avangardistskogo Ch Ajvz A Vebern spryamuvannya sho privodit to poyavi t zv kamernih orkestriv nenormovanih skladiv Yak pravilo taki orkestri skladayutsya z tradicijnih instrumentiv simfonichnogo orkestru prote v deyakih vipadkah osoblivo v drugij polovini 20 st do nih doluchayutsya abo starovinni instrumenti napr klavesin v Concerto grosso A Shnitke abo narodni Zrostannya rozmayitosti stiliv zhanriv ta vreshti tipiv muziki sho sposterigayetsya z drugoyi tretini XX st prizvela do poyavi novih tipiv orkestriv Tak v SRSR z 1930 h 1940 h rokiv shiroke rozpovsyudzhennya otrimuyut t zv orkestri narodnih instrumentiv Ci orkestri skladayutsya iz narodnih instrumentiv harakternih tij chi inshij nacionalnosti inodi iz zaluchennyam orkestrovih instrumentiv majzhe v usih respublikah SRSR v tomu chisli j tih muzichnij tradiciyi yakih do vhodzhennya v SRSR bagatogolossya ta ansambleve muzikuvannya ne bulo harakterne Repertuar podibnih orkestriv skladayut perevazhno specialno napisani radyanskimi kompozitorami obrobki narodnih pisen tanciv tvoriv kompozitoriv klasikiv tosho V Ukrayini shiroke rozpovsyudzhennya otrimuyut orkestri ukrayinskih narodnih instrumentiv Slid zaznachiti sho yak ukrayinskomu tak i rosijskomu folkloru z davnih chasiv pritamanne ansambleve muzikuvannya napr troyisti muziki rogovi orkestri Prote yak u vidnoshenni vikonavskogo skladu tak i u vidnoshenni repertuaru a takozh formi vikonannya orkestri narodnih instrumentiv ne mozhna rozglyadati ani yak prodovzhennya narodnoyi tradiciyi ani yak prodovzhennya klasichnoyi tradiciyi Yak pravilo narodni orkestri yavlyayut soboyu shtuchne poyednannya tradicij klasichnogo vikonavstva iz unifikovanim narodnim instrumentariyem ta vidpovidno pidlashtovanim repertuarnim spektrom Inshim tipom orkestru sho otrimav shiroku populyarnist v SRSR stav estradnij orkestr Poryad z tradicijnimi instrumentami simfonichnogo orkestru do estradno simfonichnih doluchayetsya sintezator bas gitara ta elektrogitara inodi takozh grupa saksofoniv Svoyi osoblivosti maye takozh grupa udarnih instrumentiv Div takozhOrkestr simfonichnij Big bendPosilannyaOrkestr Ukrayinska muzichna enciklopediya T 4 N O Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2016 S 490 496 Orkestra Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1238 1239 1000 ekz Orkestr Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 164 Muzykalnaya enciklopediya v 6 t ros gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki ros Antichnyj teatr ros ros Orchestra New World Encyclopedia angl Orchestra MUSIC Britanska enciklopediya angl Ce nezavershena stattya pro muziku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi