Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Окупація Австро-Угорщиною Боснії і Герцеговини (нім. Okkupationsfeldzug in Bosnien) ― військова операція Збройних сил Австро-Угорщини для взяття під контроль Боснійського вілаєту Османської імперії, розпочата за результатами Берлінського конгресу в 1878 році.
| Австро-Угорська окупація Боснії і Герцеговини | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Битва під Джейсом 7 серпня 1878 р. Карл Піпіх. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Австро-Угорщина  Хорвати Боснії і Герцеговини |  Боснійський вілаєт  Османська імперія  Сербські повстанці | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
 Йосиф Філіпович фон Філіпсберг Стефан Йованович Іван Мусіч | Хаджі Лойо Мухаммед-ефенді Хаджиямакович Мехмед Нурудін-ефенді Шемсекадич Саліх Саукчія Тучіч | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| 83–153 тис. військовослужбовців | 93 тис. чоловік (79 тис. повстанців, 13,8 тис. турецьких солдат) | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| 946 вбитих, 3980 поранених | невідомо | ||||||||
Передумови
У 1878 році, після закінчення російсько-турецької війни, був скликаний Берлінський конгрес великих держав, метою якого було територіально-політичне перевлаштування Балканського півострова в умовах поразки Османської імперії. Згідно ст. 25 заключного акту конгресу, Берлінського трактату, Австро-Угорщина отримала право на невизначений термін зайняти територію Боснії і Герцеговини, а також ввести військові формування в Новопазарський санджак (при формальному збереженні над цим регіоном турецького суверенітету). Рішення було прийнято для запобігання утворення на Балканах великої південнослов'янської держави проросійської орієнтації (яке виявилося б можливим у разі об'єднання Сербії і Чорногорії). Проти австро-угорської окупації Боснії активно виступали як Сербія, так і Османська імперія (але остання з часом отримала таємну угоду від австро-угорського міністра закордонних справ Дьюлі Андраші про те, що окупація розглядається його країною як «тимчасова»).
Операція
Боснійський пашалик до моменту окупації являв собою територію площею 51 027 км² з населенням в 1 142 000 чоловік. 43% жителів становили православні серби, 18% — хорвати-католики, 39% — мусульмани (босняки). Хоча Дьюла Андраші вважав, що окупація регіону буде являти собою «прогулянку з духовою капелою», на ділі австро-угорська армія зіткнулася з серйозним збройним опором, яке виходило як з боку мусульман, так і з боку сербів (які до цього часу вже два роки вели повстанську боротьбу з турками за створення незалежної Сербії).
Окупація була доручена 13 армійському корпусу під командуванням генерала Йосифа Філіповича фон Філіпсберга.
Операція почалася 29 липня 1878 року. 31 липня 13-й армійський корпус під командуванням Філіповича переправився через Саву біля Костайніци і Градишка. Біля Баня-Луки до них приєдналися 6-а піхотна дивізія Вільгельма фон Тегетгоффа, 7-а піхотна дивізія Вільгельма фон Вюртемберга і 20-а піхотна дивізія Ладіслава Сапари, вони рушили вздовж річки Врбас на Варкар-Вакуф і Яйце. В ході маршу австро-угорські підрозділи зіткнулися з спротивом мусульманських партизанів під командуванням дервіша Лойо-хаджі, до яких приєднувалися і військовослужбовці регулярної османської армії.
3 серпня біля Маглая в засідку партизан потрапив гусарський ескадрон. Після цього інциденту командувач віддав наказ, відповідно до якого дозволялися страти повстанців. Через сильний опір Генеральний штаб Австро-Угорщини змушений був передислокувати в регіон бойових дій 36-у піхотну дивізію, яка була розміщена в Королівстві Хорватії і Славонії.
5 серпня незалежно діяча 18-а Далмаційська дивізія в числі 9000 військових, під командуванням генерала Стефана фон Йовановича, що наступала уздовж Неретви, зайняла Мостар.
7 серпня поблизу Яйце боснійці дали відкритий бій, наступаючій 7-й піхотній дивізії, в ході якого війська Філіповича втратили понад 600 осіб.
13 серпня боснійські партизани в районі Нови-Граду здійснили напад на підрозділ угорського піхотного полку, в ході якого загинули більше 70 солдатів і офіцерів. В австро-угорської пресі партизанські акції називалися «нецивілізованими» і «зрадницькими». У зв'язку з тим, що військові дії набули широкомасштабний характер, до операції були залучені додатково 3, 4 і 5 армійські корпуси.
18 серпня Філіпович віддав наказ про арешт османського губернатора провінції - Хафіза-паші.
19 серпня столицю пашалика — Сараєво було захоплено після артилерійського вогню з 52 гармат та жорстоких вуличних боїв. Йозеф Філіпович, згідно з офіційними даними, втратив 54 людини убитими і 314 пораненими; втрати захисників міста оцінювалися більш ніж в 300 чоловік. Після захоплення міста розпочалися численні страти взятих в полон боснійців. Після залишення Сараєво, повстанці відійшли в довколишні гори і чинили опір ще протягом декількох тижнів.
Взяття під контроль території провінції зайняло кілька місяців. Велика-Кладуша була зайнята лише до 20 жовтня. Лойо-хаджі був узятий в полон 5 жовтня солдатами 37 угорського піхотного полку ерцгерцога Йосифа в ущелині річки Рокитниці неподалік від Рогатіци. Лідер повстанців був засуджений до смерті, проте в подальшому помилуваний з заміною покарання на 5 років ув'язнення.
Надалі підготовка і проведення операції були піддані критиці. Зазначалося, що Австро-Угорщина в результаті привернула до неї в цілому 5 армійських корпусів загальною чисельністю 153 тис. солдатів і офіцерів, тоді як їм, протистояли 79 тис. повстанців і 13 800 військовослужбовців регулярної османської армії. Загальні втрати Австро-Угорщини склали близько 5000 чоловік, з яких близько 1000 загинули.
Наслідки
Оскільки територія Боснії і Герцеговини не була предметом Австро-угорського компромісу, вона не увійшла до складу ні австрійської, ні угорської частин імперії, а була передана в цивільне управління загальноімперському міністерству фінансів; одночасно був призначений військовий губернатор. Тривалий час на зайнятій території відзначалися спалахи заворушень. До 1908 року провінція перебувала формально в кондомініумі Австро-Угорщини та Османської імперії. Потім було прийнято рішення про анексію цієї території (див. Боснійська криза), після чого вона увійшла до складу Австро-Угорщини в якості відокремленого адміністративно-територіального суб'єкта.
У 1914 році в Сараєво в результаті замаху сербських націоналістів був убитий спадкоємець австрійського і угорського престолів ерцгерцог Франц Фердинанд. Ця подія стала приводом до Першої світової війні.
Джерела
- Erwin Matsch (Hrsg.): November 1918 auf dem Ballhausplatz. Erinnerungen Ludwigs Freiherrn von Flotow, des letzten Chefs des Österreichisch-Ungarischen Auswärtigen Dienstes 1895—1920. Böhlau, Wien 1982,
- Srećko Matko Džaja: Bosnien-Herzegowina in der österreichisch-ungarischen Epoche (1878—1918). Die Intelligentsia zwischen Tradition und Ideologie. (=Südosteuropäische Arbeiten Band 93), Verlag Oldenbourg, München 1994,
- Wissenschaftliche Mitteilungen aus Bosnien und der Hercegowina. Band 10, 1907, S. 455.
- Richard Georg Plaschka: Avantgarde des Widerstands. Modellfälle militärischer Auflehnung im 19. und 20. Jahrhundert. Böhlau, Wien 2000,
- Scott Lackey: The Rebirth of the Habsburg Army. Friedrich Beck and the Rise of the General Staff. ABC-CLIO, 1995,
- Hubert Zeinar: Geschichte des Österreichischen Generalstabes. Böhlau, Wien 2006,
- Martin Gabriel: Die Einnahme Sarajevos am 19. August 1878. Eine Militäraktion im Grenzbereich von konventioneller und irregulärer Kriegsführung
- Vjekoslav Klaic: Geschichte Bosniens von den ältesten Zeiten bis zum Verfalle des Königreiches. Friedrich, Leipzig 1885
- Scott Lackey: The Rebirth of the Habsburg Army. Friedrich Beck and the Rise of the General Staff. Greenwood Press, Westport 1995,
- Marie-Janine Calic: Geschichte Jugoslawiens im 20. Jahrhundert. Beck, München 2010,
- Liselotte Popelka: Heeresgeschichtliches Museum Wien. Verlag Styria, Graz u. a. 1988,
- Manfried Rauchensteiner, Manfred Litscher (Hrsg.): Das Heeresgeschichtliche Museum in Wien. Verlag Styria, Graz u. a. 2000, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Okupaciya Avstro Ugorshinoyu Bosniyi i Gercegovini nim Okkupationsfeldzug in Bosnien vijskova operaciya Zbrojnih sil Avstro Ugorshini dlya vzyattya pid kontrol Bosnijskogo vilayetu Osmanskoyi imperiyi rozpochata za rezultatami Berlinskogo kongresu v 1878 roci Avstro Ugorska okupaciya Bosniyi i GercegoviniBitva pid Dzhejsom 7 serpnya 1878 r Karl Pipih Bitva pid Dzhejsom 7 serpnya 1878 r Karl Pipih Data 29 lipnya 20 zhovtnya 1878Misce Bosnijskij vilayetPrivid zgidno dogovoru Berlinskogo kongresuAvstro Ugorshina otrimala pravo zajnyati teritoriyu Bosniyi ta Gercegovini zadlya zapobigannya utvorennya na Balkanah velikoyi pivdennoslov yanskoyi derzhavi prorosijskoyi oriyentaciyi yake viyavilosya b mozhlivim u razi ob yednannya Serbiyi i Chornogoriyi Rezultat peremoga Avstro Ugorshini kondominium Bosniyi i GercegoviniStoroni Avstro Ugorshina Horvati Bosniyi i Gercegovini Bosnijskij vilayet Osmanska imperiya Serbski povstanciKomanduvachiJosif Filipovich fon Filipsberg Stefan Jovanovich Ivan Musich Hadzhi Lojo Muhammed efendi Hadzhiyamakovich Mehmed Nurudin efendi Shemsekadich Salih Saukchiya TuchichVijskovi sili83 153 tis vijskovosluzhbovciv 93 tis cholovik 79 tis povstanciv 13 8 tis tureckih soldat Vtrati946 vbitih 3980 poranenih nevidomoPeredumoviU 1878 roci pislya zakinchennya rosijsko tureckoyi vijni buv sklikanij Berlinskij kongres velikih derzhav metoyu yakogo bulo teritorialno politichne perevlashtuvannya Balkanskogo pivostrova v umovah porazki Osmanskoyi imperiyi Zgidno st 25 zaklyuchnogo aktu kongresu Berlinskogo traktatu Avstro Ugorshina otrimala pravo na neviznachenij termin zajnyati teritoriyu Bosniyi i Gercegovini a takozh vvesti vijskovi formuvannya v Novopazarskij sandzhak pri formalnomu zberezhenni nad cim regionom tureckogo suverenitetu Rishennya bulo prijnyato dlya zapobigannya utvorennya na Balkanah velikoyi pivdennoslov yanskoyi derzhavi prorosijskoyi oriyentaciyi yake viyavilosya b mozhlivim u razi ob yednannya Serbiyi i Chornogoriyi Proti avstro ugorskoyi okupaciyi Bosniyi aktivno vistupali yak Serbiya tak i Osmanska imperiya ale ostannya z chasom otrimala tayemnu ugodu vid avstro ugorskogo ministra zakordonnih sprav Dyuli Andrashi pro te sho okupaciya rozglyadayetsya jogo krayinoyu yak timchasova OperaciyaBosnijskij pashalik do momentu okupaciyi yavlyav soboyu teritoriyu plosheyu 51 027 km z naselennyam v 1 142 000 cholovik 43 zhiteliv stanovili pravoslavni serbi 18 horvati katoliki 39 musulmani bosnyaki Hocha Dyula Andrashi vvazhav sho okupaciya regionu bude yavlyati soboyu progulyanku z duhovoyu kapeloyu na dili avstro ugorska armiya zitknulasya z serjoznim zbrojnim oporom yake vihodilo yak z boku musulman tak i z boku serbiv yaki do cogo chasu vzhe dva roki veli povstansku borotbu z turkami za stvorennya nezalezhnoyi Serbiyi Okupaciya bula doruchena 13 armijskomu korpusu pid komanduvannyam generala Josifa Filipovicha fon Filipsberga Pereprava avstro ugorskoyi armiyi cherez richku Sava Operaciya pochalasya 29 lipnya 1878 roku 31 lipnya 13 j armijskij korpus pid komanduvannyam Filipovicha perepravivsya cherez Savu bilya Kostajnici i Gradishka Bilya Banya Luki do nih priyednalisya 6 a pihotna diviziya Vilgelma fon Tegetgoffa 7 a pihotna diviziya Vilgelma fon Vyurtemberga i 20 a pihotna diviziya Ladislava Sapari voni rushili vzdovzh richki Vrbas na Varkar Vakuf i Yajce V hodi marshu avstro ugorski pidrozdili zitknulisya z sprotivom musulmanskih partizaniv pid komanduvannyam dervisha Lojo hadzhi do yakih priyednuvalisya i vijskovosluzhbovci regulyarnoyi osmanskoyi armiyi 3 serpnya bilya Maglaya v zasidku partizan potrapiv gusarskij eskadron Pislya cogo incidentu komanduvach viddav nakaz vidpovidno do yakogo dozvolyalisya strati povstanciv Cherez silnij opir Generalnij shtab Avstro Ugorshini zmushenij buv peredislokuvati v region bojovih dij 36 u pihotnu diviziyu yaka bula rozmishena v Korolivstvi Horvatiyi i Slavoniyi Dalmacijski strilci v Bosniyi Yulius fon Blaas 5 serpnya nezalezhno diyacha 18 a Dalmacijska diviziya v chisli 9000 vijskovih pid komanduvannyam generala Stefana fon Jovanovicha sho nastupala uzdovzh Neretvi zajnyala Mostar Josif Filipovich fon Filipsberg 7 serpnya poblizu Yajce bosnijci dali vidkritij bij nastupayuchij 7 j pihotnij diviziyi v hodi yakogo vijska Filipovicha vtratili ponad 600 osib 13 serpnya bosnijski partizani v rajoni Novi Gradu zdijsnili napad na pidrozdil ugorskogo pihotnogo polku v hodi yakogo zaginuli bilshe 70 soldativ i oficeriv V avstro ugorskoyi presi partizanski akciyi nazivalisya necivilizovanimi i zradnickimi U zv yazku z tim sho vijskovi diyi nabuli shirokomasshtabnij harakter do operaciyi buli zalucheni dodatkovo 3 4 i 5 armijski korpusi 18 serpnya Filipovich viddav nakaz pro aresht osmanskogo gubernatora provinciyi Hafiza pashi 19 serpnya stolicyu pashalika Sarayevo bulo zahopleno pislya artilerijskogo vognyu z 52 garmat ta zhorstokih vulichnih boyiv Jozef Filipovich zgidno z oficijnimi danimi vtrativ 54 lyudini ubitimi i 314 poranenimi vtrati zahisnikiv mista ocinyuvalisya bilsh nizh v 300 cholovik Pislya zahoplennya mista rozpochalisya chislenni strati vzyatih v polon bosnijciv Pislya zalishennya Sarayevo povstanci vidijshli v dovkolishni gori i chinili opir she protyagom dekilkoh tizhniv Vzyattya pid kontrol teritoriyi provinciyi zajnyalo kilka misyaciv Velika Kladusha bula zajnyata lishe do 20 zhovtnya Lojo hadzhi buv uzyatij v polon 5 zhovtnya soldatami 37 ugorskogo pihotnogo polku ercgercoga Josifa v ushelini richki Rokitnici nepodalik vid Rogatici Lider povstanciv buv zasudzhenij do smerti prote v podalshomu pomiluvanij z zaminoyu pokarannya na 5 rokiv uv yaznennya Nadali pidgotovka i provedennya operaciyi buli piddani kritici Zaznachalosya sho Avstro Ugorshina v rezultati privernula do neyi v cilomu 5 armijskih korpusiv zagalnoyu chiselnistyu 153 tis soldativ i oficeriv todi yak yim protistoyali 79 tis povstanciv i 13 800 vijskovosluzhbovciv regulyarnoyi osmanskoyi armiyi Zagalni vtrati Avstro Ugorshini sklali blizko 5000 cholovik z yakih blizko 1000 zaginuli NaslidkiDokladnishe Kondominium Bosniya i Gercegovina Oskilki teritoriya Bosniyi i Gercegovini ne bula predmetom Avstro ugorskogo kompromisu vona ne uvijshla do skladu ni avstrijskoyi ni ugorskoyi chastin imperiyi a bula peredana v civilne upravlinnya zagalnoimperskomu ministerstvu finansiv odnochasno buv priznachenij vijskovij gubernator Trivalij chas na zajnyatij teritoriyi vidznachalisya spalahi zavorushen Do 1908 roku provinciya perebuvala formalno v kondominiumi Avstro Ugorshini ta Osmanskoyi imperiyi Potim bulo prijnyato rishennya pro aneksiyu ciyeyi teritoriyi div Bosnijska kriza pislya chogo vona uvijshla do skladu Avstro Ugorshini v yakosti vidokremlenogo administrativno teritorialnogo sub yekta U 1914 roci v Sarayevo v rezultati zamahu serbskih nacionalistiv buv ubitij spadkoyemec avstrijskogo i ugorskogo prestoliv ercgercog Franc Ferdinand Cya podiya stala privodom do Pershoyi svitovoyi vijni DzherelaErwin Matsch Hrsg November 1918 auf dem Ballhausplatz Erinnerungen Ludwigs Freiherrn von Flotow des letzten Chefs des Osterreichisch Ungarischen Auswartigen Dienstes 1895 1920 Bohlau Wien 1982 ISBN 3 205 07190 5 Srecko Matko Dzaja Bosnien Herzegowina in der osterreichisch ungarischen Epoche 1878 1918 Die Intelligentsia zwischen Tradition und Ideologie Sudosteuropaische Arbeiten Band 93 Verlag Oldenbourg Munchen 1994 ISBN 3 48656 079 4 Wissenschaftliche Mitteilungen aus Bosnien und der Hercegowina Band 10 1907 S 455 Richard Georg Plaschka Avantgarde des Widerstands Modellfalle militarischer Auflehnung im 19 und 20 Jahrhundert Bohlau Wien 2000 ISBN 3 205 98390 4 Scott Lackey The Rebirth of the Habsburg Army Friedrich Beck and the Rise of the General Staff ABC CLIO 1995 ISBN 0313031312 Hubert Zeinar Geschichte des Osterreichischen Generalstabes Bohlau Wien 2006 ISBN 3 205 77415 9 Martin Gabriel Die Einnahme Sarajevos am 19 August 1878 Eine Militaraktion im Grenzbereich von konventioneller und irregularer Kriegsfuhrung Vjekoslav Klaic Geschichte Bosniens von den altesten Zeiten bis zum Verfalle des Konigreiches Friedrich Leipzig 1885 Scott Lackey The Rebirth of the Habsburg Army Friedrich Beck and the Rise of the General Staff Greenwood Press Westport 1995 ISBN 0313031312 Marie Janine Calic Geschichte Jugoslawiens im 20 Jahrhundert Beck Munchen 2010 ISBN 978 3 406 60645 8 Liselotte Popelka Heeresgeschichtliches Museum Wien Verlag Styria Graz u a 1988 ISBN 3 222 11760 8 Manfried Rauchensteiner Manfred Litscher Hrsg Das Heeresgeschichtliche Museum in Wien Verlag Styria Graz u a 2000 ISBN 3 222 12834 0