Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Озеро Щастя лат Lacus Felicitatis маленька морська ділянка на видимому боці Місяця в межах трикутної області між морями

Озеро Щастя

Озеро Щастя

Озеро Щастя (лат. Lacus Felicitatis) — маленька морська ділянка на видимому боці Місяця, в межах  — трикутної області між морями Ясності, Парів та Дощів. Розмір — близько 100 км. Назва цього озера з'явилася на карті, виданій 1974 року Військовим картографічним агентством США для НАСА, і 1976 року була затверджена Міжнародним астрономічним союзом.

Озеро Щастя
лат. Lacus Felicitatis
image
Озеро Щастя. Праворуч угорі — Озеро Ненависті. Мозаїка знімків «Клементини».
Координати центра
 18°30′ пн. ш. 5°24′ сх. д. / 18.5° пн. ш. 5.4° сх. д. / 18.5; 5.4
Розмір
 100 км
Епонім
 щастя
Назву затверджено 1976
image
image

image Озеро Щастя на Вікісховищі
image
Іна. Маленький кратер ліворуч угорі — Даґ, унизу — Осама; найбільший пагорб у правій частині Іни — гора Агнес. Ширина знімку — 3,5 км
image
Карта Озера Щастя та околиць

Розташування й суміжні об'єкти

Координати центру Озера Щастя — 18°30′ пн. ш. 5°24′ сх. д. / 18.5° пн. ш. 5.4° сх. д. / 18.5; 5.4. На північному сході воно межує з Озером Ненависті. На південному сході від Озера Щастя лежить Озеро Смутку, на півдні — Море Парів, а на заході — Затока Вірності.

У 70–80 кілометрах на північний схід від Озера Щастя простягнулися Гемські гори (кільцевий хребет басейну Моря Ясності), а в 100 кілометрах на північний захід — Апенніни (аналогічний хребет басейну Моря Дощів). На півдні від Озера Щастя (на його межі з Морем Пари) розташований 8-кілометровий кратер , а біля північно-східного берега озера — 6-кілометровий кратер Конон A.

Опис

Озеро Щастя має форму бумеранга, кінці якого спрямовані на північний захід і на схід. Його розмір — близько 100 км, а разом із нечітким північно-західним кінцем — до 140 км. Поверхня озера лежить на 0,3–1,1 км нижче за (місячний рівень відліку висот).

Східна третина озера — це сильно зруйнований та залитий лавою 50-кілометровий кратер Манілій E. Центральна третина лежить на плато (горсті) шириною близько 30 км і висотою 200–600 м, що тягнеться з півночі на південь і виходить за межі озера. На цьому плато є округле підняття висотою 300 м і діаметром 17 км — ймовірно, давній вулкан. На верхівці цього підняття знаходиться об'єкт дуже незвичного вигляду і загадкового походження — западина шириною 3×2 км і глибиною близько 30 м, всіяна амебоподібними пагорбами. Вона отримала назву Іна. Це найбільший із кількох десятків подібних об'єктів на Місяці; схожі западини відомі також на Меркурії. Разом з Іною імена отримали два звичайні кратери поблизу (Даґ та Осама) та один пагорб усередині неї (гора Агнес). Інших найменованих деталей в Озері Щастя станом на 2015 рік нема.

Кратер Координати Діаметр Джерело назви
Даґ (Dag) 18°43′ пн. ш. 5°16′ сх. д. / 18.71° пн. ш. 5.26° сх. д. / 18.71; 5.26 (Даґ) 0,4 км Скандинавське чоловіче ім'я
Іна (Ina) 18°40′ пн. ш. 5°18′ сх. д. / 18.66° пн. ш. 5.30° сх. д. / 18.66; 5.30 (Іна) 3 км Латинське жіноче ім'я
Осама (Osama) 18°37′ пн. ш. 5°16′ сх. д. / 18.61° пн. ш. 5.27° сх. д. / 18.61; 5.27 (Осама) 0,4 км Арабське чоловіче ім'я

Примітки

  1. Sheet LTO-41C4: Yangel' // NASA Lunar Topographic Orthophotomap (based on Apollo 15 and 17 photos). Scale 1:250,000. — ed. 2. — Prepared and published by the Defence Mapping Agency Topographic Center, Washington, D.C, October 1974.
  2. Lacus Felicitatis. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 20 листопада 2014. Процитовано 20 листопада 2014.
  3. [1] / E. Müller & A. Jappel. — D. Reidel Publishing Company, 1977. — P. 341. — . з джерела 11 березня 2015
  4. За даними лазерного альтиметра на супутнику Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS
  5. Наведено за довідником МАС
  6. Strain, P. L.; El-Baz, F. (1980). The geology and morphology of Ina. Proceedings of 11th Lunar and Planetary Science Conference, Houston, TX, March 17-21, 1980. 3: 2437—2446. Bibcode:1980LPSC...11.2437S.
  7. Garry, W. B.; Robinson, M. S.; Zimbelman, J. R.; Bleacher, J. E.; Hawke, B. R.; Crumpler, L. S.; Braden, S. E.; Sato, H. (November 2012). (PDF). Journal of Geophysical Research. 117: E00H31. Bibcode:2012JGRE..117.0H31G. doi:10.1029/2011JE003981. Архів оригіналу (PDF) за 4 листопада 2014. Процитовано 20 листопада 2014. (міні-версія, Bibcode: 2011LPI....42.2605G, )
  8. Chan, N. W.; Vaughan, W. M.; Head, J. W. (March 2014). Lunar Ina-Like Features: Maps and Morphometry (PDF). 45th Lunar and Planetary Science Conference, held 17-21 March, 2014 at The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1777, p.1001. Bibcode:2014LPI....45.1001C. ()
  9. Stooke, P. J. (March 2012). Lunar Meniscus Hollows (PDF). 43rd Lunar and Planetary Science Conference, held March 19-23, 2012 at The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1659, id.1011. Bibcode:2012LPI....43.1011S.
  10. Sheet 41C3S1(10) Ina // NASA lunar topophotomap (based on Apollo 15 photos). Scale 1:10,000. — ed. 1. — Prepared and published by the Defence Mapping Agency Topographic Center, Washington, D.C, 1974.

Посилання

  • Карта з актуальними назвами деталей поверхні
  • Інтерактивна карта Місяця, центрована на Озеро Щастя
  • Озеро Щастя на The-Moon Wiki

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ozero Shastya lat Lacus Felicitatis malenka morska dilyanka na vidimomu boci Misyacya v mezhah trikutnoyi oblasti mizh moryami Yasnosti Pariv ta Doshiv Rozmir blizko 100 km Nazva cogo ozera z yavilasya na karti vidanij 1974 roku Vijskovim kartografichnim agentstvom SShA dlya NASA i 1976 roku bula zatverdzhena Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom Ozero Shastyalat Lacus FelicitatisOzero Shastya Pravoruch ugori Ozero Nenavisti Mozayika znimkiv Klementini Koordinati centra 18 30 pn sh 5 24 sh d 18 5 pn sh 5 4 sh d 18 5 5 4Rozmir 100 kmEponim shastyaNazvu zatverdzheno 1976 Ozero Shastya na VikishovishiIna Malenkij krater livoruch ugori Dag unizu Osama najbilshij pagorb u pravij chastini Ini gora Agnes Shirina znimku 3 5 kmKarta Ozera Shastya ta okolicRoztashuvannya j sumizhni ob yektiKoordinati centru Ozera Shastya 18 30 pn sh 5 24 sh d 18 5 pn sh 5 4 sh d 18 5 5 4 Na pivnichnomu shodi vono mezhuye z Ozerom Nenavisti Na pivdennomu shodi vid Ozera Shastya lezhit Ozero Smutku na pivdni More Pariv a na zahodi Zatoka Virnosti U 70 80 kilometrah na pivnichnij shid vid Ozera Shastya prostyagnulisya Gemski gori kilcevij hrebet basejnu Morya Yasnosti a v 100 kilometrah na pivnichnij zahid Apennini analogichnij hrebet basejnu Morya Doshiv Na pivdni vid Ozera Shastya na jogo mezhi z Morem Pari roztashovanij 8 kilometrovij krater a bilya pivnichno shidnogo berega ozera 6 kilometrovij krater Konon A OpisOzero Shastya maye formu bumeranga kinci yakogo spryamovani na pivnichnij zahid i na shid Jogo rozmir blizko 100 km a razom iz nechitkim pivnichno zahidnim kincem do 140 km Poverhnya ozera lezhit na 0 3 1 1 km nizhche za misyachnij riven vidliku visot Shidna tretina ozera ce silno zrujnovanij ta zalitij lavoyu 50 kilometrovij krater Manilij E Centralna tretina lezhit na plato gorsti shirinoyu blizko 30 km i visotoyu 200 600 m sho tyagnetsya z pivnochi na pivden i vihodit za mezhi ozera Na comu plato ye okrugle pidnyattya visotoyu 300 m i diametrom 17 km jmovirno davnij vulkan Na verhivci cogo pidnyattya znahoditsya ob yekt duzhe nezvichnogo viglyadu i zagadkovogo pohodzhennya zapadina shirinoyu 3 2 km i glibinoyu blizko 30 m vsiyana amebopodibnimi pagorbami Vona otrimala nazvu Ina Ce najbilshij iz kilkoh desyatkiv podibnih ob yektiv na Misyaci shozhi zapadini vidomi takozh na Merkuriyi Razom z Inoyu imena otrimali dva zvichajni krateri poblizu Dag ta Osama ta odin pagorb useredini neyi gora Agnes Inshih najmenovanih detalej v Ozeri Shastya stanom na 2015 rik nema Krater Koordinati Diametr Dzherelo nazviDag Dag 18 43 pn sh 5 16 sh d 18 71 pn sh 5 26 sh d 18 71 5 26 Dag 0 4 km Skandinavske choloviche im yaIna Ina 18 40 pn sh 5 18 sh d 18 66 pn sh 5 30 sh d 18 66 5 30 Ina 3 km Latinske zhinoche im yaOsama Osama 18 37 pn sh 5 16 sh d 18 61 pn sh 5 27 sh d 18 61 5 27 Osama 0 4 km Arabske choloviche im yaPrimitkiSheet LTO 41C4 Yangel NASA Lunar Topographic Orthophotomap based on Apollo 15 and 17 photos Scale 1 250 000 ed 2 Prepared and published by the Defence Mapping Agency Topographic Center Washington D C October 1974 Lacus Felicitatis Gazetteer of Planetary Nomenclature International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN Arhiv originalu za 20 listopada 2014 Procitovano 20 listopada 2014 1 E Muller amp A Jappel D Reidel Publishing Company 1977 P 341 ISBN 90 277 0836 3 z dzherela 11 bereznya 2015 Za danimi lazernogo altimetra na suputniku Lunar Reconnaissance Orbiter otrimanimi cherez programu JMARS Navedeno za dovidnikom MAS Strain P L El Baz F 1980 The geology and morphology of Ina Proceedings of 11th Lunar and Planetary Science Conference Houston TX March 17 21 1980 3 2437 2446 Bibcode 1980LPSC 11 2437S Garry W B Robinson M S Zimbelman J R Bleacher J E Hawke B R Crumpler L S Braden S E Sato H November 2012 PDF Journal of Geophysical Research 117 E00H31 Bibcode 2012JGRE 117 0H31G doi 10 1029 2011JE003981 Arhiv originalu PDF za 4 listopada 2014 Procitovano 20 listopada 2014 mini versiya Bibcode 2011LPI 42 2605G Chan N W Vaughan W M Head J W March 2014 Lunar Ina Like Features Maps and Morphometry PDF 45th Lunar and Planetary Science Conference held 17 21 March 2014 at The Woodlands Texas LPI Contribution No 1777 p 1001 Bibcode 2014LPI 45 1001C Stooke P J March 2012 Lunar Meniscus Hollows PDF 43rd Lunar and Planetary Science Conference held March 19 23 2012 at The Woodlands Texas LPI Contribution No 1659 id 1011 Bibcode 2012LPI 43 1011S Sheet 41C3S1 10 Ina NASA lunar topophotomap based on Apollo 15 photos Scale 1 10 000 ed 1 Prepared and published by the Defence Mapping Agency Topographic Center Washington D C 1974 PosilannyaKarta z aktualnimi nazvami detalej poverhni Interaktivna karta Misyacya centrovana na Ozero Shastya Ozero Shastya na The Moon Wiki

Дата публікації:
Топ