Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гемські гори лат Montes Haemus гірський хребет на Місяці Тягнеться вздовж південно західної межі Моря Ясності Північно з

Гемські гори (Місяць)

Гемські гори (Місяць)

Гемські гори (лат. Montes Haemus) — гірський хребет на Місяці. Тягнеться вздовж південно-західної межі Моря Ясності. Північно-західним кінцем з'єднується з Апеннінами, а південно-східний переходить у (лат. Promontorium Archerusia) на межі морів Ясності та Спокою. Довжина хребта — близько 400 км, висота — до 5,0 км над прилеглими ділянками Моря Ясності. Координати північно-західного кінця — біля 23°06′ пн. ш. 4°00′ сх. д. / 23.1° пн. ш. 4.0° сх. д. / 23.1; 4.0 (північно-західний кінець Гемських гір), а південно-східного — 15°30′ пн. ш. 21°00′ сх. д. / 15.5° пн. ш. 21.0° сх. д. / 15.5; 21.0 (південно-східний кінець Гемських гір)

image
Гемські гори. Праворуч угорі — Море Ясності, ліворуч угорі — кінець Апеннін, праворуч унизу — . Три найбільші кратери знизу — , Менелай та Пліній; трохи правіше центру знімка —
image
Карта висот (жовте — височини, синє — низовини)
image
Карта з назвами деталей рельєфу
image
Дрібні хребти в Гемських горах, сформовані при падінні викидів басейну Моря Дощів («імбрійська скульптура»). Ширина ділянки — 170 км; край басейну знаходиться ліворуч угорі на відстані 300 км. Біля центру — Озеро Радості; кратер праворуч унизу — Добре.

Назва

Цей хребет носить давньогрецьку назву Балканських гір, пов'язану з ім'ям міфічного . На карті Місяця вона з'явилася завдяки Яну Гевелію, який давав місячним горам імена земних. Але у Гевелія ця назва (у вигляді Mons Æmus) стосувалася іншого об'єкта — залишків валу кратера , розташованого на іншому боці Моря Ясності. У XIX столітті Йоганн Генріх фон Медлер переніс ім'я Гемських гір на об'єкт цієї статті (у Гевелія безіменний). Ця назва (у вигляді Haemus) узвичаїлася й потрапила на основні місячні карти XIX століття. 1935 року вона ввійшла в перший міжнародний каталог місячних назв Міжнародного астрономічного союзу, а 1964 року набула нинішнього вигляду Montes Haemus. Цю ж назву зі зворотним порядком слів — Haemus Montes — носить одна з . Жодна з вершин Гемських гір власної назви не отримала.

Суміжні об'єкти

З південно-західного боку Гемських гір лежить кілька невеликих ділянок, укритих базальтовою лавою, — озера Ненависті, Смутку, Радості й Зими. На південь від східного краю хребта лежить Затока Слави Моря Спокою.

Найбільші кратери, розташовані в Гемських горах, — 27-кілометровий Менелай та 20-кілометровий Ауверс. Недалеко від хребта лежать кратери , Сульпіцій Галл, Добре, , Аль-Бакрі та Пліній.

У Морі Ясності неподалік Гемських гір знаходяться гряди Геста, Бакленда та Сорбі, а далі на схід — гряда Ніколя, якою починається . Є поблизу гір і системи борозен — борозни Сульпіція Галла та борозни Менелая, а біля східного кінця — борозни Плінія.

Опис

Найбільшої висоти Гемські гори сягають на 18°31′ пн. ш. 10°05′ сх. д. / 18.51° пн. ш. 10.08° сх. д. / 18.51; 10.08 (найвища вершина Гемських гір): 2,5 км над середнім рівнем поверхні Місяця та 5,0 км над прилеглими ділянками Моря Ясності.

В Гемських горах багато невеликих хребтів та западин, що тягнуться паралельно самій гірській системі — з північного заходу, від басейну недалекого Моря Дощів. Вони утворилися при падінні порід, викинутих при ударі, що створив цей басейн. На морських ділянках їх нема, оскільки лавовий покрив морів з'явився пізніше. Викиди згаданого басейну зруйнували Гемські гори досить сильно, і ці форми рельєфу там виражені дуже яскраво.

Див. також

Примітки

  1. За даними лазерного альтиметра на супутнику Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS [ 22 січня 2019 у Wayback Machine.]
  2. Hevelius J. [1] — Gedani : Hünefeld, 1647. — P. 226–227, 228. — DOI:10.3931/e-rara-238. з джерела 30 червня 2018 (Æmus Mons вказано в списку назв на с. 228 [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.])
  3. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 201, 209. — .
  4. Blagg M. A., Müller K., Wesley W. H., Saunder S. A., Franz J. Named Lunar Formations. — London : P. Lund, Humphries & Co. Ltd, 1935. — P. 24. — Bibcode:1935nlf..book.....B. (Витяги).
  5. Blagg M. A., Saunder S. A. Collated list of lunar formations named or lettered in the maps of Neison, Schmidt, and Mädler. — Edinburgh : Neill & Co., Ltd, 1913. — P. 22. — Bibcode:1913cllf.book.....B.
  6. Table 2: Nomenclature revisions // Transactions of the IAU: volume XIIB (Proceedings of the 12th General Assembly of the IAU, Hamburg, 1964) / J. C. Pecker. — Academic Press, 1966. — P. 205. ().
  7. Haemus Montes. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 9 квітня 2009. Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 11 грудня 2014.
  8. Montes Haemus. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 19 липня 2012. Процитовано 11 грудня 2014.
  9. Wood C. A. (24 січня 2010). Radiating linears. Lunar photo of the day. оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  10. Hartmann, W. K. (1964). (PDF). Communications of the Lunar and Planetary Laboratory. 2: 1—16. Bibcode:1964CoLPL...2....1H. Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2015. Процитовано 5 березня 2015.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гемські гори
  • Карти з назвами деталей поверхні: північний захід [ 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.], центр та схід [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.], південь [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Знімки «Аполлона-15» та «Аполлона-17» [ 11 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  • Montes Haemus. Digital Lunar Orbiter Photographic Atlas of the Moon. оригіналу за 27 листопада 2020. — Гемські гори на знімках апаратів серії Lunar Orbiter
  • Геологічна карта околиць гір [ 11 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  • Топографічна фотокарта [ 26 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
  • . The-Moon Wiki. Архів оригіналу за 31 травня 2018.
  • Wood C. A. (21 серпня 2009). Modes of devastation. Lunar photo of the day. оригіналу за 6 січня 2022.
  • Характерний приклад хребтів, утворених при падінні викидів Моря Дощів. Ділянка в області Гемських гір між озерами Радості й Зими, де ці хребти височіють над морською поверхнею. Знімок зонда LRO з роздільною здатністю 1,2 м/піксель (дзеркально обернене зображення: схід ліворуч).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gemski gori lat Montes Haemus girskij hrebet na Misyaci Tyagnetsya vzdovzh pivdenno zahidnoyi mezhi Morya Yasnosti Pivnichno zahidnim kincem z yednuyetsya z Apenninami a pivdenno shidnij perehodit u lat Promontorium Archerusia na mezhi moriv Yasnosti ta Spokoyu Dovzhina hrebta blizko 400 km visota do 5 0 km nad prileglimi dilyankami Morya Yasnosti Koordinati pivnichno zahidnogo kincya bilya 23 06 pn sh 4 00 sh d 23 1 pn sh 4 0 sh d 23 1 4 0 pivnichno zahidnij kinec Gemskih gir a pivdenno shidnogo 15 30 pn sh 21 00 sh d 15 5 pn sh 21 0 sh d 15 5 21 0 pivdenno shidnij kinec Gemskih gir Gemski gori Pravoruch ugori More Yasnosti livoruch ugori kinec Apennin pravoruch unizu Tri najbilshi krateri znizu Menelaj ta Plinij trohi pravishe centru znimka Karta visot zhovte visochini sinye nizovini Karta z nazvami detalej relyefuDribni hrebti v Gemskih gorah sformovani pri padinni vikidiv basejnu Morya Doshiv imbrijska skulptura Shirina dilyanki 170 km kraj basejnu znahoditsya livoruch ugori na vidstani 300 km Bilya centru Ozero Radosti krater pravoruch unizu Dobre NazvaCej hrebet nosit davnogrecku nazvu Balkanskih gir pov yazanu z im yam mifichnogo Na karti Misyacya vona z yavilasya zavdyaki Yanu Geveliyu yakij davav misyachnim goram imena zemnih Ale u Geveliya cya nazva u viglyadi Mons AEmus stosuvalasya inshogo ob yekta zalishkiv valu kratera roztashovanogo na inshomu boci Morya Yasnosti U XIX stolitti Jogann Genrih fon Medler perenis im ya Gemskih gir na ob yekt ciyeyi statti u Geveliya bezimennij Cya nazva u viglyadi Haemus uzvichayilasya j potrapila na osnovni misyachni karti XIX stolittya 1935 roku vona vvijshla v pershij mizhnarodnij katalog misyachnih nazv Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu a 1964 roku nabula ninishnogo viglyadu Montes Haemus Cyu zh nazvu zi zvorotnim poryadkom sliv Haemus Montes nosit odna z Zhodna z vershin Gemskih gir vlasnoyi nazvi ne otrimala Sumizhni ob yektiZ pivdenno zahidnogo boku Gemskih gir lezhit kilka nevelikih dilyanok ukritih bazaltovoyu lavoyu ozera Nenavisti Smutku Radosti j Zimi Na pivden vid shidnogo krayu hrebta lezhit Zatoka Slavi Morya Spokoyu Najbilshi krateri roztashovani v Gemskih gorah 27 kilometrovij Menelaj ta 20 kilometrovij Auvers Nedaleko vid hrebta lezhat krateri Sulpicij Gall Dobre Al Bakri ta Plinij U Mori Yasnosti nepodalik Gemskih gir znahodyatsya gryadi Gesta Baklenda ta Sorbi a dali na shid gryada Nikolya yakoyu pochinayetsya Ye poblizu gir i sistemi borozen borozni Sulpiciya Galla ta borozni Menelaya a bilya shidnogo kincya borozni Pliniya OpisNajbilshoyi visoti Gemski gori syagayut na 18 31 pn sh 10 05 sh d 18 51 pn sh 10 08 sh d 18 51 10 08 najvisha vershina Gemskih gir 2 5 km nad serednim rivnem poverhni Misyacya ta 5 0 km nad prileglimi dilyankami Morya Yasnosti V Gemskih gorah bagato nevelikih hrebtiv ta zapadin sho tyagnutsya paralelno samij girskij sistemi z pivnichnogo zahodu vid basejnu nedalekogo Morya Doshiv Voni utvorilisya pri padinni porid vikinutih pri udari sho stvoriv cej basejn Na morskih dilyankah yih nema oskilki lavovij pokriv moriv z yavivsya piznishe Vikidi zgadanogo basejnu zrujnuvali Gemski gori dosit silno i ci formi relyefu tam virazheni duzhe yaskravo Div takozhSpisok gir na MisyaciPrimitkiZa danimi lazernogo altimetra na suputniku Lunar Reconnaissance Orbiter otrimanimi cherez programu JMARS 22 sichnya 2019 u Wayback Machine Hevelius J 1 Gedani Hunefeld 1647 P 226 227 228 DOI 10 3931 e rara 238 z dzherela 30 chervnya 2018 AEmus Mons vkazano v spisku nazv na s 228 27 listopada 2020 u Wayback Machine Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 201 209 ISBN 9780521544146 Blagg M A Muller K Wesley W H Saunder S A Franz J Named Lunar Formations London P Lund Humphries amp Co Ltd 1935 P 24 Bibcode 1935nlf book B Vityagi Blagg M A Saunder S A Collated list of lunar formations named or lettered in the maps of Neison Schmidt and Madler Edinburgh Neill amp Co Ltd 1913 P 22 Bibcode 1913cllf book B Table 2 Nomenclature revisions Transactions of the IAU volume XIIB Proceedings of the 12th General Assembly of the IAU Hamburg 1964 J C Pecker Academic Press 1966 P 205 Haemus Montes Gazetteer of Planetary Nomenclature International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN 9 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 11 grudnya 2014 Procitovano 11 grudnya 2014 Montes Haemus Gazetteer of Planetary Nomenclature International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN 18 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 19 lipnya 2012 Procitovano 11 grudnya 2014 Wood C A 24 sichnya 2010 Radiating linears Lunar photo of the day originalu za 6 sichnya 2022 Procitovano 6 sichnya 2022 Hartmann W K 1964 PDF Communications of the Lunar and Planetary Laboratory 2 1 16 Bibcode 1964CoLPL 2 1H Arhiv originalu PDF za 21 lyutogo 2015 Procitovano 5 bereznya 2015 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gemski goriKarti z nazvami detalej poverhni pivnichnij zahid 23 zhovtnya 2014 u Wayback Machine centr ta shid 5 bereznya 2016 u Wayback Machine pivden 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Znimki Apollona 15 ta Apollona 17 11 grudnya 2014 u Wayback Machine Montes Haemus Digital Lunar Orbiter Photographic Atlas of the Moon originalu za 27 listopada 2020 Gemski gori na znimkah aparativ seriyi Lunar Orbiter Geologichna karta okolic gir 11 grudnya 2014 u Wayback Machine Topografichna fotokarta 26 zhovtnya 2012 u Wayback Machine The Moon Wiki Arhiv originalu za 31 travnya 2018 Wood C A 21 serpnya 2009 Modes of devastation Lunar photo of the day originalu za 6 sichnya 2022 Harakternij priklad hrebtiv utvorenih pri padinni vikidiv Morya Doshiv Dilyanka v oblasti Gemskih gir mizh ozerami Radosti j Zimi de ci hrebti visochiyut nad morskoyu poverhneyu Znimok zonda LRO z rozdilnoyu zdatnistyu 1 2 m piksel dzerkalno obernene zobrazhennya shid livoruch

Дата публікації:
Топ