Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ієрогліфи 漢字
Абетка 仮名
- Хіраґана 平仮名
- Катакана 片仮名
- Манйоґана 万葉仮名
- Хентайґана 変体仮名
- Дзіндай модзі
Використання
Ніхон-сікі (яп. 日本式ローマ字, досл. «латинізація у японському стилі», латинізовано як Nihonsiki в самій системі) — це система латинізації для японської мови. Серед основних систем латинізації японської мови вона є найбільш стандартною та має майже однозначну відповідність до символів кани.
Історія
Система була створена фізиком Аїкіцу Танакадате (田中館 愛橘) в 1885 році з наміром замінити систему латинізації Гепберна. Намір Танакадате полягав у тому, щоб повністю замінити традиційні японські системи письма кандзі та кану на латинізовану систему, яка, на його думку, полегшить Японії конкуренцію із країнами заходу. Оскільки система була призначена для японців, для використання у письмі своєю мовою, вона набагато більш стандартна, ніж романізація Гепберна, і, на відміну від неї, не ставить за мету точну передачу звуків.
Наступником Ніхон-сікі стала система Кунрей-сікі, що була затверджена у 1937, після дебатів на тему, яку систему має використовувати уряд Японії: Гепберна чи Ніхон-сікі. Вона майже повністю ідентична до Ніхон-сікі, але об'єднує парні склади di/zi ぢ/じ, du/zu づ/ず, dya/zya ぢゃ/じゃ, dyu/zyu ぢゅ/じゅ, dyo/zyo ぢょ/じょ, wi/i ゐ/い, we/e ゑ/え, kwa/ka くゎ/か, та gwa/ga ぐゎ/が, чиї вимови є однаковими у сучасній японській мові. Наприклад, слово かなづかい (канадзукай), записується як kanadukai у Ніхон-сікі, вимовляється як kanazukai у сучасній японській мові, і латинізовано таким чином у системі кунрей-сікі. Однак, деякі носії японської розрізняють звуки づ і ず і отже система ніхон-сікі не є повністю застарілою. Міжнародна організація зі стандартизації має систему кунрей-сікі під номером ISO 3602. , що призначена для викладання японської іноземним студентам, також заснована на ніхон-сікі.
Ніхон-сікі вважається найбільш стандартною системою латинізації японської мови, оскільки вона має сувору форму «один символ кани, дві літери». Оскільки вона має унікальні форми, що відповідають кожній із відповідних пар омофонів кани, перерахованих вище, це єдина формальна система латинізації, яка дозволяє перехід до кани без втрат (майже), але стандарт не вимагає точного написання необхідного щоб розрізняти ô 王/おう, ou 追う/おう і oo 大/おお. (Додаткову інформацію див. у статті (про хірагану))
| Ґоджюон | Йоон | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| あ/ア a | い/イ i | う/ウ u | え/エ e | お/オ o | (ya) | (yu) | (yo) |
| か/カ ka | き/キ ki | く/ク ku | け/ケ ke | こ/コ ko | きゃ/キャ kya | きゅ/キュ kyu | きょ/キョ kyo |
| さ/サ sa | し/シ si | す/ス su | せ/セ se | そ/ソ so | しゃ/シャ sya | しゅ/シュ syu | しょ/ショ syo |
| た/タ ta | ち/チ ti | つ/ツ tu | て/テ te | と/ト to | ちゃ/チャ tya | ちゅ/チュ tyu | ちょ/チョ tyo |
| な/ナ na | に/ニ ni | ぬ/ヌ nu | ね/ネ ne | の/ノ no | にゃ/ニャ nya | にゅ/ニュ nyu | にょ/ニョ nyo |
| は/ハ ha | ひ/ヒ hi | ふ/フ hu | へ/ヘ he | ほ/ホ ho | ひゃ/ヒャ hya | ひゅ/ヒュ hyu | ひょ/ヒョ hyo |
| ま/マ ma | み/ミ mi | む/ム mu | め/メ me | も/モ mo | みゃ/ミャ mya | みゅ/ミュ myu | みょ/ミョ myo |
| や/ヤ ya | ゆ/ユ yu | よ/ヨ yo | |||||
| ら/ラ ra | り/リ ri | る/ル ru | れ/レ re | ろ/ロ ro | りゃ/リャ rya | りゅ/リュ ryu | りょ/リョ ryo |
| わ/ワ wa | ゐ/ヰ wi | ゑ/ヱ we | を/ヲ wo | ||||
| ん/ン n | |||||||
| Дзвінкі | |||||||
| が/ガ ga | ぎ/ギ gi | ぐ/グ gu | げ/ゲ ge | ご/ゴ go | ぎゃ/ギャ gya | ぎゅ/ギュ gyu | ぎょ/ギョ gyo |
| ざ/ザ za | じ/ジ zi | ず/ズ zu | ぜ/ゼ ze | ぞ/ゾ zo | じゃ/ジャ zya | じゅ/ジュ zyu | じょ/ジョ zyo |
| だ/ダ da | ぢ/ヂ di | づ/ヅ du | で/デ de | ど/ド do | ぢゃ/ヂャ dya | ぢゅ/ヂュ dyu | ぢょ/ヂョ dyo |
| ば/バ ba | び/ビ bi | ぶ/ブ bu | べ/ベ be | ぼ/ボ bo | びゃ/ビャ bya | びゅ/ビュ byu | びょ/ビョ byo |
| ぱ/パ pa | ぴ/ピ pi | ぷ/プ pu | ぺ/ペ pe | ぽ/ポ po | ぴゃ/ピャ pya | ぴゅ/ピュ pyu | ぴょ/ピョ pyo |
| くゎ/クヮ kwa | |||||||
| ぐゎ/グヮ gwa | |||||||
Примітки
- Склади червоного кольору в сучасній японській мові застаріли.
- Навіть коли he へ використовується як частка, воно пишеться як he, а не як e (Кунрей-сікі/Гепберн).
- Навіть коли ha は використовується як частка, вона пишеться як ha, а не wa.
- Навіть коли wo を використовується як частка, воно пишеться як wo, а не як o.
- Довгі голосні позначаються циркумфлексним наголосом: довге о пишеться як ô, на відміну від системи Гепберна, яка використовує макрон.
- Склад n ん пишеться як n перед приголосними, але як n' перед голосними та y.
- завжди позначаються подвоєнням приголосної після сокуона (っ).
Дивитись також
Джерела
- Gottlieb, Nanette. "The Rōmaji movement in Japan." Journal of the Royal Asiatic Society (Third Series). January 2010. Vol. 20, iss. 1. pp. 75–88. Published online on November 30, 2009. Available at Cambridge Journals. DOI:10.1017/S1356186309990320.
- Kent, Allen, Harold Lancour, and Jay Elwood Daily (Executive Editors). Encyclopedia of Library and Information Science Volume 21. CRC Press, April 1, 1978. ISBN , .
- Nihongo Daihakubutsukan (日本語大博物館), author: Kida, Jun'ichirō (紀田順一郎 Kida Jun'ichirō), publisher: Just System (ジャストシステム, Jasuto Shisutemu) (in Japanese), chapter 6.
Список літератури
- Gottlieb, p. 78
- Kent, et al. "Oriental Literature and Bibliography." p. 155.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaponska pisemnist Iyeroglifi 漢字 Abetka 仮名 Hiragana 平仮名 Katakana 片仮名 Manjogana 万葉仮名 Hentajgana 変体仮名 Dzindaj modzi Vikoristannya Furigana 振り仮名 Okurigana 送り仮名 Latinicya Ukrayinska kirilicya Nihon siki yap 日本式ローマ字 dosl latinizaciya u yaponskomu stili latinizovano yak Nihonsiki v samij sistemi ce sistema latinizaciyi dlya yaponskoyi movi Sered osnovnih sistem latinizaciyi yaponskoyi movi vona ye najbilsh standartnoyu ta maye majzhe odnoznachnu vidpovidnist do simvoliv kani IstoriyaSistema bula stvorena fizikom Ayikicu Tanakadate 田中館 愛橘 v 1885 roci z namirom zaminiti sistemu latinizaciyi Gepberna Namir Tanakadate polyagav u tomu shob povnistyu zaminiti tradicijni yaponski sistemi pisma kandzi ta kanu na latinizovanu sistemu yaka na jogo dumku polegshit Yaponiyi konkurenciyu iz krayinami zahodu Oskilki sistema bula priznachena dlya yaponciv dlya vikoristannya u pismi svoyeyu movoyu vona nabagato bilsh standartna nizh romanizaciya Gepberna i na vidminu vid neyi ne stavit za metu tochnu peredachu zvukiv Nastupnikom Nihon siki stala sistema Kunrej siki sho bula zatverdzhena u 1937 pislya debativ na temu yaku sistemu maye vikoristovuvati uryad Yaponiyi Gepberna chi Nihon siki Vona majzhe povnistyu identichna do Nihon siki ale ob yednuye parni skladi di zi ぢ じ du zu づ ず dya zya ぢゃ じゃ dyu zyu ぢゅ じゅ dyo zyo ぢょ じょ wi i ゐ い we e ゑ え kwa ka くゎ か ta gwa ga ぐゎ が chiyi vimovi ye odnakovimi u suchasnij yaponskij movi Napriklad slovo かなづかい kanadzukaj zapisuyetsya yak kanadukai u Nihon siki vimovlyayetsya yak kanazukai u suchasnij yaponskij movi i latinizovano takim chinom u sistemi kunrej siki Odnak deyaki nosiyi yaponskoyi rozriznyayut zvuki づ i ず i otzhe sistema nihon siki ne ye povnistyu zastariloyu Mizhnarodna organizaciya zi standartizaciyi maye sistemu kunrej siki pid nomerom ISO 3602 sho priznachena dlya vikladannya yaponskoyi inozemnim studentam takozh zasnovana na nihon siki Nihon siki vvazhayetsya najbilsh standartnoyu sistemoyu latinizaciyi yaponskoyi movi oskilki vona maye suvoru formu odin simvol kani dvi literi Oskilki vona maye unikalni formi sho vidpovidayut kozhnij iz vidpovidnih par omofoniv kani pererahovanih vishe ce yedina formalna sistema latinizaciyi yaka dozvolyaye perehid do kani bez vtrat majzhe ale standart ne vimagaye tochnogo napisannya neobhidnogo shob rozriznyati o 王 おう ou 追う おう i oo 大 おお Dodatkovu informaciyu div u statti pro hiraganu Godzhyuon Joonあ ア a い イ i う ウ u え エ e お オ o ya yu yo か カ ka き キ ki く ク ku け ケ ke こ コ ko きゃ キャ kya きゅ キュ kyu きょ キョ kyoさ サ sa し シ si す ス su せ セ se そ ソ so しゃ シャ sya しゅ シュ syu しょ ショ syoた タ ta ち チ ti つ ツ tu て テ te と ト to ちゃ チャ tya ちゅ チュ tyu ちょ チョ tyoな ナ na に ニ ni ぬ ヌ nu ね ネ ne の ノ no にゃ ニャ nya にゅ ニュ nyu にょ ニョ nyoは ハ ha ひ ヒ hi ふ フ hu へ ヘ he ほ ホ ho ひゃ ヒャ hya ひゅ ヒュ hyu ひょ ヒョ hyoま マ ma み ミ mi む ム mu め メ me も モ mo みゃ ミャ mya みゅ ミュ myu みょ ミョ myoや ヤ ya ゆ ユ yu よ ヨ yoら ラ ra り リ ri る ル ru れ レ re ろ ロ ro りゃ リャ rya りゅ リュ ryu りょ リョ ryoわ ワ wa ゐ ヰ wi ゑ ヱ we を ヲ woん ン nDzvinkiが ガ ga ぎ ギ gi ぐ グ gu げ ゲ ge ご ゴ go ぎゃ ギャ gya ぎゅ ギュ gyu ぎょ ギョ gyoざ ザ za じ ジ zi ず ズ zu ぜ ゼ ze ぞ ゾ zo じゃ ジャ zya じゅ ジュ zyu じょ ジョ zyoだ ダ da ぢ ヂ di づ ヅ du で デ de ど ド do ぢゃ ヂャ dya ぢゅ ヂュ dyu ぢょ ヂョ dyoば バ ba び ビ bi ぶ ブ bu べ ベ be ぼ ボ bo びゃ ビャ bya びゅ ビュ byu びょ ビョ byoぱ パ pa ぴ ピ pi ぷ プ pu ぺ ペ pe ぽ ポ po ぴゃ ピャ pya ぴゅ ピュ pyu ぴょ ピョ pyoくゎ クヮ kwaぐゎ グヮ gwaPrimitki Skladi chervonogo koloru v suchasnij yaponskij movi zastarili Navit koli he へ vikoristovuyetsya yak chastka vono pishetsya yak he a ne yak e Kunrej siki Gepbern Navit koli ha は vikoristovuyetsya yak chastka vona pishetsya yak ha a ne wa Navit koli wo を vikoristovuyetsya yak chastka vono pishetsya yak wo a ne yak o Dovgi golosni poznachayutsya cirkumfleksnim nagolosom dovge o pishetsya yak o na vidminu vid sistemi Gepberna yaka vikoristovuye makron Sklad n ん pishetsya yak n pered prigolosnimi ale yak n pered golosnimi ta y zavzhdi poznachayutsya podvoyennyam prigolosnoyi pislya sokuona っ Divitis takozhPortal Yaponiya Spisok latinizaciyi ISO Kunrej sikiDzherelaGottlieb Nanette The Rōmaji movement in Japan Journal of the Royal Asiatic Society Third Series January 2010 Vol 20 iss 1 pp 75 88 Published online on November 30 2009 Available at Cambridge Journals DOI 10 1017 S1356186309990320 Kent Allen Harold Lancour and Jay Elwood Daily Executive Editors Encyclopedia of Library and Information Science Volume 21 CRC Press April 1 1978 ISBN 0824720210ISBN 0824720210 ISBN 9780824720216 Nihongo Daihakubutsukan 日本語大博物館 author Kida Jun ichirō 紀田順一郎 Kida Jun ichirō publisher Just System ジャストシステム Jasuto Shisutemu ISBN 4 88309 046 9 in Japanese chapter 6 Spisok literaturiGottlieb p 78 Kent et al Oriental Literature and Bibliography p 155