Японська писемність Ієрогліфи 漢字 Абетка 仮名 Хіраґана 平仮名 Катакана 片仮名 Манйоґана 万葉仮名 Хентайґана 変体仮名 Дзіндай модзі Викори

Використання

Фуріґана 振り仮名
Окуріґана 送り仮名

Окуріґана (яп. 送り仮名 — «супроводжуюча кана») — суфікси у вигляді кани для ієрогліфів в японській мові. Окуріґана як правило використовується для зміни форм прикметників і дієслів, може відображати час (минулий або теперішній/майбутній), стверджувальне або заперечне значення, категорії ввічливості, а також виконувати інші функції словотвору. У сучасній письмовій мові окуріґана практично завжди записується абеткою хіраґаною, однак у минулому для неї часто використовувалася катакана.

Морфологія

Окуріґана в японській мові вказує на часи і стверджувальне/заперечне значення прикметників. Більшість прикметників утворюються за нижчеподаним шаблоном словотвору. На прикладі ієрогліфа 高 («високий», «дорогий») можна показати основні чотири відмінки японського прикметника. Корінь усіх цих слів виражається ієрогліфом така 高, однак важлива інформація про час або заперечення задається окуріґаною, яка йде за ієрогліфом.

高い (такай): Високий (ствердження, теперішній/майбутній час), означає «[хтось/щось є] високим/дорогим»;
高かった (такакатта): Високий (ствердження, минулий час), означає «[хтось/щось було] високим/дорогим»;
高くない (такакунай): Високий (заперечення, теперішній/майбутній час), означає «[хтось/щось є] невисоким/дорогим»;
高くなかった (такакунакатта): Високий (заперечення, минулий час), означає «[хтось/щось було] невисоким/недорогим».

Форми японських дієслів утворюються схожим чином: корінне значення зазвичай виражається за допомогою одного або декількох ієрогліфів на початку слова, а час, заперечення, категорії ввічливості й інші морфологічні ознаки виражаються за допомогою окуріґани.

食べる (таберу): Їсти (ствердження, теперішній/майбутній час, проста форма), означає «[хтось] їсть».
食べます (табемасу): Їсти (ствердження, теперішній/майбутній час, ввічлива форма), означає «[хтось] їсть».
食べない (табенай): Їсти (заперечення, теперішній/майбутній час, проста форма), означає «[хтось] не їсть».
食べた (табета): Їсти (заперечення, минулий час, проста форма), означає «[хтось] їв».
食べなかった (табенакатта): Їсти (заперечення, минулий час, проста форма), означає «[хтось] не їв».

Уточнення значень ієрогліфів

Окуріґану використовують для розрізнення ієрогліфів, які мають відмінні прочитання. Як правило, її застосовують для найпоширеніших ієрогліфів, які мають кілька значень (як правило, дуже близьких), але вимовляються по-різному. Окуріґана у цьому випадку відіграє роль ключа, що записується після ієрогліфа, який допомагає читачеві правильно визначити прочитання і значення слова.

Як приклад неоднозначності можна взяти розповсюджені знаки 上 «верх» і 下 «низ».

上がる (аґару): «сходити/готуватися/завершувати», де 上 читається як а.
上る (нобору): «здійматись/забиратися нагору», де 上 читається як нобо
下さる (кудасару): «давати [щось тому, хто має нижчий соціальний статус]», де 下 читається як куда.
下りる (оріру): «віддавати/сходити», де 下 читається як о.
下がる (саґару): «качтися/висіти», де 下 читається як са

話 (ханасі): «розмова» — іменник.
話す (ханасу): «говорити» — дієслово.

Японським міністерством освіти були створені правила, що пропонують використання окуріґани у кожному конкретному випадку, однак на практиці часто зустрічаються винятки з них, особливо у старих книгах або інтернеті. Наприклад, стандартний запис слова куреґата (сутінки) 暮れ方, зустрічається у інтернеті як 暮方.

Література

Пряхина Л. В. «Окуригана в современном японском языке». — М., Муравей, 2002.

Посилання

　
Система інформації і планування розвиту державної мови Міністерства освіти (японською)