Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Революція 1848—1849 років у Німеччині (нім. Deutsche Revolution von 1848/49) або Березнева революція (нім. Märzrevolution) — революційні події, які тривали з березня 1848 до пізнього літа 1849 в Німецькому союзі, відома також під назвою «Баденська війна».
Вони були частиною буржуазно-демократичних і національних повстань у великих частинах центральної Європи.
Його головною внутрішньою пружиною стало питання про об'єднання Німеччини, усуненні втручання князів, правлячих феодальних сил в господарське життя німецьких держав, що відкриває шлях подальшому розвитку капіталістичних відносин. Ідеї об'єднання Німеччини знайшли широке розповсюдження серед ліберальної буржуазії. Під час революції був створений перший загальнонімецький парламент — Франкфуртські національні збори і була скасована цензура.
Історія
22 лютого 1848 р. «реформістський» бенкет (названий так тому, що опозиціонери вимагали реформи виборчого закону) національної гвардії Франції був заборонений у дванадцятому муніципальному окрузі Парижа (Друга Французька республіка), що спровокувало заколот. В результаті революції 1848 року у Франції, король Луї-Філіп I відрікся від престолу. Ці події ініціювали березневу революцію в Німеччині. На півдні і на заході країни пройшли великі збори і масові демонстрації. Головним чином, населення вимагало свободи друку, свободи зібрань і національний Німецький парламент.
В Гейдельбергу (Баден), 5 березня 1848 р., група німецьких лібералів почала готуватися до виборів в Німецький парламент. Передпарламент був зібраний 31 березня, у франкфуртській церкві Святого Павла. Його члени закликали до вільних виборів в національний Німецький парламент, на що було згодна більшість німецьких князівств.
На закінчення, 18 травня 1848 Німецький парламент відкрив свою першу сесію в церкві Святого Павла. Через те що серед 586 депутатів багато було професорів (94), вчителів (30) і тих, хто мали університетську освіту (233), його прозвали «професорським парламентом» (нім. Professorenparlament).
Справжні політики залишалися меншиною в цьому першому парламенті. Близько 400 депутатів поділялися на такі політичні фракції:
- Café Milani — Праві / Консерватори (40)
- Casino — Праві центристи / Ліберальні консерватори (120)
- Landsberg — Центристи / Лібералісти (40)
- Württemberger Hof — Ліві центристи (100)
- Deutscher Hof — Ліві / Ліберальні демократи (60)
- Donnersberg — Вкрай ліві / Демократи (40)
Проголосивши ерцгерцога Іоанна адміністратором держави не без допомоги ліберального політика , парламент узявся до створення сучасної конституції, як основи для об'єднаної Німеччини.
З самого початку головними проблемами були регіоналізм, підтримка локальних питань над пангерманськими, і австро-прусські конфлікти. Ерцгерцог Іоганн Австрійський був обраний тимчасовим главою держави (, нім. Reichsverweser), що було спробою створення тимчасової виконавчої влади. Проте більшість німецьких князівств не визнавали новий уряд. Надалі, слабкістю парламенту стала реакція. Німецький парламент втратив багато репутації в очах німецької публіки, коли Пруссія підтримала свої власні політичні наміри в Шлезвіг-Гольштейнському питанні без попереднього його на те згоди. Те ж відбулося і тоді, коли Австрійська імперія придушила народне повстання в Відні військовою силою.
Попри це, почалися дискусії щодо майбутньої конституції. Головними питаннями були:
- Чи включати до складу об'єднаної Німеччини німецьку частину Австрії і, відповідно, конституційно відокремити ці території від решти імперії Габсбургів (Великонімецький шлях об'єднання Німеччини), або виключити Австрію, надавши керівну роль Пруссії (Малонімецький шлях об'єднання Німеччини)? В результаті, це питання було вичерпано, коли ввів централізовану конституцію для всієї Австрійської імперії, що змусило депутатів відмовитися від своїх надій на «Велику Німеччину».
- Чи стати Німеччині спадковою монархією, виборною монархією, або ж республікою?
- Чи стати Німеччині федерацією відносно незалежних держав або централізованою державою?
Незабаром події почали випереджати дискусії. Депутат Роберт Блум був посланий до Відня своїми лівими політичними колегами з місією встановлення деталей придушення тамтешнього народного повстання військовим шляхом. Блум брав участь у вуличних боях, був заарештований і страчений 9 листопада.
У грудні 1848 «Фундаментальні права для Німецького народу» проголошували рівність всіх громадян перед законом. 28 травня 1849, ще чорнова конституція нарешті була прийнята. Новій Німеччині судилося стати конституційною монархією, і титул глави держави («імператор німців») повинен був стати спадковим і носити його повинен був відповідний король Пруссії. Ця пропозиція була підтримана не більш ніж 290 голосами за, інші 248 депутатів утрималися. Конституція була прийнята 29 маленькими державами, але не Австрією, Пруссією, Баварією, Ганновером або Саксонією.
Див. також
Примітки
- Це пряма алюзія на титул «імператора французів», заснований Наполеоном Бонапартом в 1804 р. і скасований по черзі в 1814 і в 1815 роках. Справді, Березнева революція була натхненна Великою французькою, що призвела до заснування Першої французької імперії. Згодом титул «імператора французів» був відновлений Шарлем Луї Наполеоном Бонапартом в 1852 р. і скасовано після битва при Седані і постановою про його повалення на початку вересня 1871 р.
Література
- Кан С. Б. Революція 1848 року в Австрії та Німеччини. — 232 с. — (Бібліотека вчителя) — 25000 прим.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Revolyuciya 1848 1849 rokiv u Nimechchini nim Deutsche Revolution von 1848 49 abo Berezneva revolyuciya nim Marzrevolution revolyucijni podiyi yaki trivali z bereznya 1848 do piznogo lita 1849 v Nimeckomu soyuzi vidoma takozh pid nazvoyu Badenska vijna Istoriya NimechchiniStarodavnya NimechchinaGermanciStarodavnya GermaniyaVelike pereselennya narodivSerednovichna NimechchinaFrankske korolivstvoShidne Frankske korolivstvoKorolivstvo NimechchinaGanzejska uniyaSvyashenna Rimska imperiyaOb yednannya NimechchiniPrussiyaRejnskij soyuzNimeckij soyuzRevolyuciya 1848 1849 rokiv u NimechchiniPivnichnonimeckij soyuzNovitnya istoriyaNimechchina u Pershij svitovij vijniVejmarska respublikaTretij RejhOkupaciya soyuznikami NimechchiniRozdilennya krayini FRN NDR Zahidnij Berlin ta SaarVozz yednannya NimechchiniSuchasna NimechchinaPortal Nimechchina pereglyanutiredaguvati Na berlinskih barikadah 19 bereznya 1848 Zasidannya Nacionalnih zboriv v Cerkvi Svyatogo Pavla Za tribunoyu Robert Blyum Cherven 1848 Zasidannya Nacionalnih zboriv v Cerkvi Svyatogo Pavla Voni buli chastinoyu burzhuazno demokratichnih i nacionalnih povstan u velikih chastinah centralnoyi Yevropi Jogo golovnoyu vnutrishnoyu pruzhinoyu stalo pitannya pro ob yednannya Nimechchini usunenni vtruchannya knyaziv pravlyachih feodalnih sil v gospodarske zhittya nimeckih derzhav sho vidkrivaye shlyah podalshomu rozvitku kapitalistichnih vidnosin Ideyi ob yednannya Nimechchini znajshli shiroke rozpovsyudzhennya sered liberalnoyi burzhuaziyi Pid chas revolyuciyi buv stvorenij pershij zagalnonimeckij parlament Frankfurtski nacionalni zbori i bula skasovana cenzura Istoriya22 lyutogo 1848 r reformistskij benket nazvanij tak tomu sho opozicioneri vimagali reformi viborchogo zakonu nacionalnoyi gvardiyi Franciyi buv zaboronenij u dvanadcyatomu municipalnomu okruzi Parizha Druga Francuzka respublika sho sprovokuvalo zakolot V rezultati revolyuciyi 1848 roku u Franciyi korol Luyi Filip I vidriksya vid prestolu Ci podiyi iniciyuvali bereznevu revolyuciyu v Nimechchini Na pivdni i na zahodi krayini projshli veliki zbori i masovi demonstraciyi Golovnim chinom naselennya vimagalo svobodi druku svobodi zibran i nacionalnij Nimeckij parlament V Gejdelbergu Baden 5 bereznya 1848 r grupa nimeckih liberaliv pochala gotuvatisya do viboriv v Nimeckij parlament Peredparlament buv zibranij 31 bereznya u frankfurtskij cerkvi Svyatogo Pavla Jogo chleni zaklikali do vilnih viboriv v nacionalnij Nimeckij parlament na sho bulo zgodna bilshist nimeckih knyazivstv Na zakinchennya 18 travnya 1848 Nimeckij parlament vidkriv svoyu pershu sesiyu v cerkvi Svyatogo Pavla Cherez te sho sered 586 deputativ bagato bulo profesoriv 94 vchiteliv 30 i tih hto mali universitetsku osvitu 233 jogo prozvali profesorskim parlamentom nim Professorenparlament Spravzhni politiki zalishalisya menshinoyu v comu pershomu parlamenti Blizko 400 deputativ podilyalisya na taki politichni frakciyi Cafe Milani Pravi Konservatori 40 Casino Pravi centristi Liberalni konservatori 120 Landsberg Centristi Liberalisti 40 Wurttemberger Hof Livi centristi 100 Deutscher Hof Livi Liberalni demokrati 60 Donnersberg Vkraj livi Demokrati 40 Progolosivshi ercgercoga Ioanna administratorom derzhavi ne bez dopomogi liberalnogo politika parlament uzyavsya do stvorennya suchasnoyi konstituciyi yak osnovi dlya ob yednanoyi Nimechchini Z samogo pochatku golovnimi problemami buli regionalizm pidtrimka lokalnih pitan nad pangermanskimi i avstro prusski konflikti Ercgercog Iogann Avstrijskij buv obranij timchasovim glavoyu derzhavi nim Reichsverweser sho bulo sproboyu stvorennya timchasovoyi vikonavchoyi vladi Prote bilshist nimeckih knyazivstv ne viznavali novij uryad Nadali slabkistyu parlamentu stala reakciya Nimeckij parlament vtrativ bagato reputaciyi v ochah nimeckoyi publiki koli Prussiya pidtrimala svoyi vlasni politichni namiri v Shlezvig Golshtejnskomu pitanni bez poperednogo jogo na te zgodi Te zh vidbulosya i todi koli Avstrijska imperiya pridushila narodne povstannya v Vidni vijskovoyu siloyu Popri ce pochalisya diskusiyi shodo majbutnoyi konstituciyi Golovnimi pitannyami buli Chi vklyuchati do skladu ob yednanoyi Nimechchini nimecku chastinu Avstriyi i vidpovidno konstitucijno vidokremiti ci teritoriyi vid reshti imperiyi Gabsburgiv Velikonimeckij shlyah ob yednannya Nimechchini abo viklyuchiti Avstriyu nadavshi kerivnu rol Prussiyi Malonimeckij shlyah ob yednannya Nimechchini V rezultati ce pitannya bulo vicherpano koli vviv centralizovanu konstituciyu dlya vsiyeyi Avstrijskoyi imperiyi sho zmusilo deputativ vidmovitisya vid svoyih nadij na Veliku Nimechchinu Chi stati Nimechchini spadkovoyu monarhiyeyu vibornoyu monarhiyeyu abo zh respublikoyu Chi stati Nimechchini federaciyeyu vidnosno nezalezhnih derzhav abo centralizovanoyu derzhavoyu Nezabarom podiyi pochali viperedzhati diskusiyi Deputat Robert Blum buv poslanij do Vidnya svoyimi livimi politichnimi kolegami z misiyeyu vstanovlennya detalej pridushennya tamteshnogo narodnogo povstannya vijskovim shlyahom Blum brav uchast u vulichnih boyah buv zaareshtovanij i strachenij 9 listopada U grudni 1848 Fundamentalni prava dlya Nimeckogo narodu progoloshuvali rivnist vsih gromadyan pered zakonom 28 travnya 1849 she chornova konstituciya nareshti bula prijnyata Novij Nimechchini sudilosya stati konstitucijnoyu monarhiyeyu i titul glavi derzhavi imperator nimciv povinen buv stati spadkovim i nositi jogo povinen buv vidpovidnij korol Prussiyi Cya propoziciya bula pidtrimana ne bilsh nizh 290 golosami za inshi 248 deputativ utrimalisya Konstituciya bula prijnyata 29 malenkimi derzhavami ale ne Avstriyeyu Prussiyeyu Bavariyeyu Gannoverom abo Saksoniyeyu Div takozhRevolyuciya 1848 roku u Franciyi Revolyuciyi 1848 1849 rokivPrimitkiCe pryama alyuziya na titul imperatora francuziv zasnovanij Napoleonom Bonapartom v 1804 r i skasovanij po cherzi v 1814 i v 1815 rokah Spravdi Berezneva revolyuciya bula nathnenna Velikoyu francuzkoyu sho prizvela do zasnuvannya Pershoyi francuzkoyi imperiyi Zgodom titul imperatora francuziv buv vidnovlenij Sharlem Luyi Napoleonom Bonapartom v 1852 r i skasovano pislya bitva pri Sedani i postanovoyu pro jogo povalennya na pochatku veresnya 1871 r LiteraturaKan S B Revolyuciya 1848 roku v Avstriyi ta Nimechchini 232 s Biblioteka vchitelya 25000 prim