Нова Пінакотека (нім. Neue Pinakothek) в Мюнхені — музей європейського мистецтва XIX сторіччя, розташований у мюнхенському ареалі мистецтва (нім. Münchener Kunstareal). Він є зв'язуючою ланкою між двома братніми музеями — Старою пінакотекою з роботами старих майстрів та Пінакотекою сучасності з мистецтвом XX–XXI сторіч.
Нова пінакотека | |
---|---|
нім. Neue Pinakothek | |
48°08′58″ пн. ш. 11°34′15″ сх. д. / 48.14972200002777214° пн. ш. 11.57111100002777881° сх. д.Координати: 48°08′58″ пн. ш. 11°34′15″ сх. д. / 48.14972200002777214° пн. ш. 11.57111100002777881° сх. д. | |
Тип | художня галерея |
Статус спадщини | пам'ятка культури[d] |
Частина від | Баварські державні колекції картин |
Країна | Німеччина |
Розташування | Ареал мистецтва у Мюнхені |
Адреса | 80799 Barer Straße 29, 80333 München[2] |
Архітектор | d[2] |
Засновник | Людвиг I[2] |
Засновано | 25 жовтня 1853 |
Відкрито | 1853 |
Відвідувачі | 218 930 (2016) |
Сайт | Офіційний сайт |
Нова пінакотека (Німеччина) | |
Нова пінакотека у Вікісховищі |
Нова пінакотека (від грец. πινακοθήκη — «зібрання картин») дозволяє отримати уявлення про європейське мистецтво від Просвітництва до початку модерну — від Гойї та Давіда до ван Гога і Сезанна — і охоплює час від кінця XVIII до початку XX сторіччя. Крім картин та скульптур в стилі неокласицизму, представлені також роботи у таких стилях, як романтизм, модерн та імпресіонізм.
Фонд Нової Пінакотеки охоплює понад 6 тис. творів мистецтва. З 1915 року є частиною «Баварських державних зібрань картин» (нім. Bayerischen Staatsgemäldesammlungen), яке з більш ніж 30 000 творів мистецтва, має у володінні значну частину таких творів у всій Баварії.
Історія
Заснування королем Людвигом I
Пінакотека була заснована королем Людвигом I, який після відкриття будівлі Старої пінакотеки, хотів аналогічно зробити доступною для публіки свою колекцію сучасного мистецтва, яку він збирав з 1809 року, і одночасно, вона призначалася для виставок робіт . У 1853 році архітектором Аугустом фон Войтом було завершено будівництво Нової Пінакотеки за кресленнями Фрідріха фон Гертнера. Будівля розташувалась навпроти Старої Пінакотеки.
На час відкриття (25.10.1853) Нова Пінакотека була першим в світі зібранням «сучасного» мистецтва і мала слугувати противагою до зібрання старих майстрів, яке з 1836 року виставлялось в Старій Пінакотеці.
Спочатку, колекція була переважно представлена улюбленими Людвигом картинами Мюнхенскої школи та німецького романтизму. Особливий наголос був на художників південнонімецьких шкіл та академій. Серед іншого, Людвиг I створенням музею також досяг і династичних цілей, оскільки в головному залі виставлялись картини Карла Роттманнса, що представляли Грецію, якою на той час правив син Людвига Оттон, в героїзованих пейзажах. Після смерті Людвига до музею повільно почали поступати і картини інших стилів, але ще довго перевага віддавалася стилям початкової колекції.
Це змінилося лише 1911 року, коли генеральний директор «Мюнхенських державних картинних зібрань» Г'юго фон Чуді передав свою музею колекцію сучасних французьких митців. Саме йому музей завдячує своїй вражаючій колекції імпресіоністів.
Після Другої світової війни
У бомбардуваннях Мюнхена 1944 року англо-американськими ВПС, будівля Нової Пінакотеки була сильно пошкоджена, а через 5 років руїни було вирішено повністю знести. Окремі картини зібрання з 1947 по 1981 рік демонструватись у вцілілому Будинку мистецтв. 28 березня 1981 була відкрита нова постмодерністська будівля пінакотеки, за проєктом архітектора Александера Фрайгерра фон Бранкаса, і братні музеї — Стара пінакотека і Нова Пінакотека знову стали топографічно пов'язані. У 2002 у безпосередній близькості до них була відкрита Пінакотека сучасності, в якій поєдналися чотири важливі музеї мистецтва XX–XXI сторіч — картини, графіка, архітектура і дизайн. Пінакотека сучасності забрала у Нової Пінакотеки її оригінальну функцію -представляти «сучасне мистецтво», але відповідно дозволила більш повно представити мистецтво XIX ст., а точніше від початку німецького класицизму в XVIII ст., мистецтва Англії того періоду, через драматизм Гойї, революційність Давіда до рухів початку модернізму. Проведена тут лінія (незадовго до 1800 року) між старим на новим мистецтвом використовується більшістю німецьких музеїв.
Зібрання
У колекції Нової Пінакотеки перебуває більше 3 000 полотен та 300 скульптур, одночасно демонструються близько 400 картин та 50 скульптур.
Інтернаціональне мистецтво кінця XVIII ст.
Зібрання пінакотеки, серед іншого, має роботи таких митців, як Антон Графф («Генріх XIII, граф Ройс», 1775), Франсіско-Хосе де Гойя («Донья Марія Тереза да Вальябріга», 1783; «Дон Хосе Керальто як іспанський військовий лікар», 1802; «Общипана індичка», 1812), Ангеліка Кауфман («Автопортрет», 1784), Жак-Луї Давід («Портрет Анни-Марі-Луїзи Телюссон, графині де Сорсі», 1790), Генрі Фюзелі («Сатана та Смерть, розділені Гріхом», 1792/1802), Йоганн Фрідріх Аугуст Тішбайн («Ніколя Шателен в саду», 1791)
Англійські картини кінця XVIII — початку XIX ст.
У пінакотеці представлені майже всі значущі англійські художники кінця XVIII — початку XIX сторіччя, наприклад Томас Гейнсборо («Пейзаж з пастухом і стадом», 1784; «Місіс Томас Гібберт», 1786), Вільям Хогарт («Річард Маунтені», 1746), («Лягава», бл. 1760), Джошуа Рейнольдс («Капітан Філемон Поунолл», 1769), Томас Лоуренс («Два сини першого герцога Талбота», бл. 1792), Джордж Ромні («Кетрін Клеменс», 1788), Річард Вілсон («Вид на Сіонський будинок через Темзу в Річмондських садах», бл. 1765), Генрі Реберн («Місіс Дж. Кемпбелл з Кілберрі», 1802), Девід Вілкі («Читання заповіту», 1820), Джон Констебл («Вид з Іст-Берґголт на долину Дедхем», 1825), та Вільям Тернер («Остенде», 1844).
Колекція є одним з найбільших і найповніших зібрань англійського мистецтва цього періоду за межами Великої Британії.
Німецькі художники неокласицизму у Римі та назарейці
Серед цього напрямку представлені Якоб Філіпп Гаккерт («Озеро Аверно», 1807), Йозеф Антон Кох («Героїчний пейзаж з веселкою», 1815), Людвіг Ріхтер («Гора Ватцманн», 1824), Йоганн Фрідріх Овербек («Вітторія Кальдоні», 1821, «Італія і Германія», 1828), Фрідріх Вільгельм фон Шадов («Портрет юної римлянки», 1818), Гайнріх Марія фон Гесс («Маркіза Маріанна Флоренці», 1824) та Петер Йозеф фон Корнеліус («Три Марії біля могили», бл. 1822)
Німецький романтизм
Представлений роботами Каспара Давида Фрідріха («Літо» або «Пейзаж з парою», 1807), Юхана Крістіана Даля («Ранок після штормової ночі», 1819), Карла Фрідріха Шинкеля («Собор над містом», бл. 1830; копія), Карла Блехена («Будівництво Диявольського мосту», 1830; «Вид Ассізі», 1932/1935) та іншими.
Бідермаєр
Бідермаєр представлений, наприклад такими художниками як Доменіко Квальйо («Стара школа наїзників з кафе Тамбозі в Мюнхені», 1822; «Резідентштрассе навпроти Макс-Йозеф-плац у 1826 році», 1826), Франц Квавер Вінтергальтер («Граф Єнісон-Вальворт», 1837), Фердинанд Георг Вальдмюллер («Син Вальдмюллера Фердинанд з собакою», 1836; «Молода селянка з трьома дітьми у вікні», 1840; «Очікувана», 1850 або 1850), Моріц фон Швінд («Симфонія», 1852; «Казка про Попелюшку», 1854), Карл Шпіцвеґ («Прогулянка інституту», бл. 1855, або «Бідний поет», 1839).
Французький реалізм та романтизм
Представлені картинами таких митців як Теодор Жеріко («Артилерія на вогневій позиції», бл. 1814), Ежен Делакруа («Клоринда рятує Оліндо та Софронію», бл. 1855), Жан-Франсуа Мілле («Фермер прививає дерево», 1865), Оноре Дом'є («Драма», 1860), Гюстав Курбе («Кінь, що тікає», 1861; «Натюрморт з яблуками», 1871) і іншими.
Історичний та жанровий живопис
Представлений картинами таких митців як Вільгельм фон Каульбах («Людвиг I в оточенні митців та вчених», 1848), Карл Теодор фон Пілоті («Сені перед тілом Валленштайна», 1855), Франц Дефреггер («Останній призов», 1872) та Ганс Макарт («Сокольниця», бл. 1880).
Живопис німців-римлян
Мистецьке коло «німців-римлян» (нім. Deutschrömer) представлено картинами Арнольда Бекліна («У грі хвиль», 1883), Ансельма Фойєрбаха («Медея», 1870; «Півонії», 1871), Ганса Тома («Ландшафт Таунуса», 1890), а також Ганса фон Маре («Подвійний автопортрет Маре і Ленбаха», 1863; «Геспериди», 1885/1887). Завдяки дарунку Фідлера (1891 р.), Нова Пінакотека має численні роботи останнього, однак через використання ним поганих фарб, роботи поступово втрачаються, незважаючи на зусилля з консервації.
Німецький реалізм
Представлений такими художниками як Вільгельм Лейбл («Портрет фрау Гедон», 1868), Франц фон Ленбах («Сільська вулиця Арезінгу») та Адольф фон Менцель («Вітальня з сестрою художника», 1847; «Процесія у Гофгаштайні», 1880).
Німецькі імпресіоністи
Серед них особливо слід відмітити картини таких митців як («Пивний сад у Мюнхені», 1884; «Жінка з козами у дюнах», 1890), Ловіс Корінт («Едуард, граф фон Кейзерлінг», 1901), Губер фон Гейден («Куряче подвір'я» та «Пташине подвір'я»), Фріц фон Уде («Важкий шлях», 1890; «Дівчина за читанням», 1902; «Янгол», бл. 1908/10), Макс Слевогт («На сьогодні робота зроблена», 1900) та Аугуст фон Брандіс («Просвіт», 1904), Ернст Опплер («Швачка»).
Французькі імпресіоністи
Французький імпресіонізм представлений картинами таких митців як П'єр-Огюст Ренуар («Сад на Монмартрі з видом на храм Сакре-Кер, що будується», 1896), Едуар Мане («Обід в майстерні», 1868; «Моне малює у своєму човні-студії», 1874), Клод Моне («Міст через Сену в Аржантеї», 1874; «Латаття», бл. 1915), Поль Сезанн («Автопортрет», бл. 1878/1880; «Натюрморт з комодом», бл. 1883/1887), Поль Ґоґен («Чотири бретонські жінки», 1886; «Народження — Боже дитя», 1896), Каміль Піссарро («Вулиця у Аппер Норвуд», 1871), Едґар Деґа («Прасувальниця», бл. 1869), Альфред Сіслей («Шлях до Гемптон-Корт», 1874), Жорж Сера та Вінсент ван Гог («Ткач», 1884; «Соняшники», 1888; «Вид на Арль», 1889).
Символізм, модерн та початок XX сторіччя
Серед інших, представлені такими художниками як Густав Клімт («Музика», 1896; «Маргарет Стонборо-Віттгенштайн», 1905), Джованні Сегантіні («Оранка», 1887/1890), Фернан Кнопфф («Я сама закрила свої двері», 1891), Поль Сіньяк («Санта-Марія-делла-Салуте», 1905), Моріс Дені («Галльська богиня стада», 1906), Анрі Тулуз-Лотрек («Молодий Руті у Селейрані», 1882), Джеймс Енсор («Натюрморт в ательє», 1889), Фердінанд Ходлер («Розчарування», 1892), Франц фон Штук («Гріх», 1893), Жан Едуар Вюйяр («Сцена в кафе», 1903), Едвард Мунк («Жінка в червоній сукні (Вулиця в Осгардстранд)», 1902), П'єр Боннар («Дама перед дзеркалом», 1905) та Еґон Шіле («Агонія», 1912).
Картини першого десятиріччя 20 ст. також вже виставляються і в Пінакотеці сучасності.
Скульптури
У пінакотеці також виставлені скульптури XIX та початку XX сторіччя, серед яких твори таких скульпторів як Бертель Торвальдсен («Адоніс», 1802/1832), Антоніо Канова («Статуя Паріса», 1807/1816), Рудольф Шадов («Та, що зав'язує сандалі», 1813/1817), Огюст Роден («Той, що крадеться», 1880/82), Макс Клінгер («Ельза Асенієфф», бл. 1900), Арістид Майоль («Велогонщик», 1907/1908; «Флора», 1910), Пабло Пікассо («Голова шута», 1905).
Галерея
- Карл Блехен —
«Будівництво Диявольського мосту», 1830/32 - Карл Шпіцвеґ —
«Бідний поет», 1839 - Карл Теодор фон Пілоті—
«Сені з тілом Валленштейна», 1855 - Едуар Мане —
«Обід в майстерні», 1868 - Гойя —
«Дон Хосе Керальто як іспанський військовий лікар», 1802 - Жак-Луї Давід —
«Портрет Анни-Марі-Луїзи Телюссон, графині де Сорсі», 1790 - —
«Італія і Германія», 1828 - Ежен Делакруа —
«Клоринда рятує Оліндо та Софронію», бо. 1855 - Макс Ліберманн —
«Хлопчики купаються» - Клод Моне —
«Міст через Сену в Аржантеї», 1874 - Поль Гоген —
«Боже дитя» - Поль Сезанн —
«Проріз для залізниці» - Вінсент ван Гог —
«Соняшники» - Вінсент ван Гог—
«Вид на Арль», 1889 - Густав Клімт—
«Маргарет Стонборо-Віттгенштайн», 1905 - Едвард Мунк, «Жінка в червоній сукні (Вулиця в Осгардстранд)», 1902
- Оноре Дом'є —
«Дон Кіхот та Санчо Панса», бл. 1868 - Бертель Торвальдсен, «Голова воїна», бл. 1812
- Огюст Роден —
«Чоловік зі зламаним носом», бл. 1863 - Огюст Роден —
«Той, що крадеться», 1880/82
Бібліографія
- Bayerische Staatsgemäldesammlungen (Hrsg.): Neue Pinakothek — Katalog der Gemälde und Skulpturen. München (Pinakothek-DuMont) 2003.
- Bayerische Staatsgemäldesammlungen (Hrsg.): Neue Pinakothek München — Gemäldekataloge, 8 Bde., München 1963–2003.
- Die Neue Pinakothek — photographisch erlebte Architektur. Mit Beiträgen und Photos von Michael Künne, München (Karl M. Lipp Verlag) o.J.
- Veronika Schroeder (Hrsg.): Neue Pinakothek München. München/London/New York (Prestel) 1999.
- Туристична стаття про Нову пінакотеку
- Lionel Gossman. «Making of a Romantic Icon: The Religious Context of Friedrich Overbeck's ‘Italia und Germania.’» American Philosophical Society, 2007. .
Примітки
- [de]. 2016 Jahresbericht. München, © Bayerische Staatsgemäldesammlungen 2017 - 176 S. -
- https://www.pinakothek.de/en/visit/neue-pinakothek
- Christof Metzger (Red.) Neue Pinakothek: Katalog der Gemälde und Skulpturen, hrsg. von den [de]. Bonn / Köln, Pinakothek, [de], 2003. - 463 Seiten. - ISBN: 3832173498
- [de]. Die Neue Pinakothek München. Mchn. Thiemig; 1. Auflage, 1981. - 167 Seiten. - ISBN-13: 978-3521041196
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Картини в Новій пінакотеці |
- Офіційний сайт (англ.) (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nova Pinakoteka nim Neue Pinakothek v Myunheni muzej yevropejskogo mistectva XIX storichchya roztashovanij u myunhenskomu areali mistectva nim Munchener Kunstareal Vin ye zv yazuyuchoyu lankoyu mizh dvoma bratnimi muzeyami Staroyu pinakotekoyu z robotami starih majstriv ta Pinakotekoyu suchasnosti z mistectvom XX XXI storich Nova pinakotekanim Neue Pinakothek48 08 58 pn sh 11 34 15 sh d 48 14972200002777214 pn sh 11 57111100002777881 sh d 48 14972200002777214 11 57111100002777881 Koordinati 48 08 58 pn sh 11 34 15 sh d 48 14972200002777214 pn sh 11 57111100002777881 sh d 48 14972200002777214 11 57111100002777881Tiphudozhnya galereyaStatus spadshinipam yatka kulturi d Chastina vidBavarski derzhavni kolekciyi kartinKrayina NimechchinaRoztashuvannyaAreal mistectva u MyunheniAdresa80799 Barer Strasse 29 80333 Munchen 2 Arhitektord 2 ZasnovnikLyudvig I 2 Zasnovano25 zhovtnya 1853Vidkrito1853Vidviduvachi218 930 2016 SajtOficijnij sajtNova pinakoteka Nimechchina Nova pinakoteka u Vikishovishi Vhidna grupa Novoyi Pinakoteki Fontan pered budivleyu muzeyu zi skulpturoyu Aglaya avtorstva Toni Stadlera molodshogo Roztashuvannya Novoyi Pinakoteki u Maksforshtadt Myunhen Nova pinakoteka vid grec pinako8hkh zibrannya kartin dozvolyaye otrimati uyavlennya pro yevropejske mistectvo vid Prosvitnictva do pochatku modernu vid Gojyi ta Davida do van Goga i Sezanna i ohoplyuye chas vid kincya XVIII do pochatku XX storichchya Krim kartin ta skulptur v stili neoklasicizmu predstavleni takozh roboti u takih stilyah yak romantizm modern ta impresionizm Fond Novoyi Pinakoteki ohoplyuye ponad 6 tis tvoriv mistectva Z 1915 roku ye chastinoyu Bavarskih derzhavnih zibran kartin nim Bayerischen Staatsgemaldesammlungen yake z bilsh nizh 30 000 tvoriv mistectva maye u volodinni znachnu chastinu takih tvoriv u vsij Bavariyi IstoriyaNova Pinakoteka 1854 r Zasnuvannya korolem Lyudvigom I Pinakoteka bula zasnovana korolem Lyudvigom I yakij pislya vidkrittya budivli Staroyi pinakoteki hotiv analogichno zrobiti dostupnoyu dlya publiki svoyu kolekciyu suchasnogo mistectva yaku vin zbirav z 1809 roku i odnochasno vona priznachalasya dlya vistavok robit U 1853 roci arhitektorom Augustom fon Vojtom bulo zaversheno budivnictvo Novoyi Pinakoteki za kreslennyami Fridriha fon Gertnera Budivlya roztashuvalas navproti Staroyi Pinakoteki Na chas vidkrittya 25 10 1853 Nova Pinakoteka bula pershim v sviti zibrannyam suchasnogo mistectva i mala sluguvati protivagoyu do zibrannya starih majstriv yake z 1836 roku vistavlyalos v Starij Pinakoteci Spochatku kolekciya bula perevazhno predstavlena ulyublenimi Lyudvigom kartinami Myunhenskoyi shkoli ta nimeckogo romantizmu Osoblivij nagolos buv na hudozhnikiv pivdennonimeckih shkil ta akademij Sered inshogo Lyudvig I stvorennyam muzeyu takozh dosyag i dinastichnih cilej oskilki v golovnomu zali vistavlyalis kartini Karla Rottmannsa sho predstavlyali Greciyu yakoyu na toj chas praviv sin Lyudviga Otton v geroyizovanih pejzazhah Pislya smerti Lyudviga do muzeyu povilno pochali postupati i kartini inshih stiliv ale she dovgo perevaga viddavalasya stilyam pochatkovoyi kolekciyi Ce zminilosya lishe 1911 roku koli generalnij direktor Myunhenskih derzhavnih kartinnih zibran G yugo fon Chudi peredav svoyu muzeyu kolekciyu suchasnih francuzkih mitciv Same jomu muzej zavdyachuye svoyij vrazhayuchij kolekciyi impresionistiv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni U bombarduvannyah Myunhena 1944 roku anglo amerikanskimi VPS budivlya Novoyi Pinakoteki bula silno poshkodzhena a cherez 5 rokiv ruyini bulo virisheno povnistyu znesti Okremi kartini zibrannya z 1947 po 1981 rik demonstruvatis u vcililomu Budinku mistectv 28 bereznya 1981 bula vidkrita nova postmodernistska budivlya pinakoteki za proyektom arhitektora Aleksandera Frajgerra fon Brankasa i bratni muzeyi Stara pinakoteka i Nova Pinakoteka znovu stali topografichno pov yazani U 2002 u bezposerednij blizkosti do nih bula vidkrita Pinakoteka suchasnosti v yakij poyednalisya chotiri vazhlivi muzeyi mistectva XX XXI storich kartini grafika arhitektura i dizajn Pinakoteka suchasnosti zabrala u Novoyi Pinakoteki yiyi originalnu funkciyu predstavlyati suchasne mistectvo ale vidpovidno dozvolila bilsh povno predstaviti mistectvo XIX st a tochnishe vid pochatku nimeckogo klasicizmu v XVIII st mistectva Angliyi togo periodu cherez dramatizm Gojyi revolyucijnist Davida do ruhiv pochatku modernizmu Provedena tut liniya nezadovgo do 1800 roku mizh starim na novim mistectvom vikoristovuyetsya bilshistyu nimeckih muzeyiv ZibrannyaTomas Gejnsboro Misis Tomas Gibbert 1786 Arnold Beklin Pan v ochereti 1858 U kolekciyi Novoyi Pinakoteki perebuvaye bilshe 3 000 poloten ta 300 skulptur odnochasno demonstruyutsya blizko 400 kartin ta 50 skulptur Internacionalne mistectvo kincya XVIII st Zibrannya pinakoteki sered inshogo maye roboti takih mitciv yak Anton Graff Genrih XIII graf Rojs 1775 Fransisko Hose de Gojya Donya Mariya Tereza da Valyabriga 1783 Don Hose Keralto yak ispanskij vijskovij likar 1802 Obshipana indichka 1812 Angelika Kaufman Avtoportret 1784 Zhak Luyi David Portret Anni Mari Luyizi Telyusson grafini de Sorsi 1790 Genri Fyuzeli Satana ta Smert rozdileni Grihom 1792 1802 Jogann Fridrih August Tishbajn Nikolya Shatelen v sadu 1791 Anglijski kartini kincya XVIII pochatku XIX st U pinakoteci predstavleni majzhe vsi znachushi anglijski hudozhniki kincya XVIII pochatku XIX storichchya napriklad Tomas Gejnsboro Pejzazh z pastuhom i stadom 1784 Misis Tomas Gibbert 1786 Vilyam Hogart Richard Maunteni 1746 Lyagava bl 1760 Dzhoshua Rejnolds Kapitan Filemon Pounoll 1769 Tomas Lourens Dva sini pershogo gercoga Talbota bl 1792 Dzhordzh Romni Ketrin Klemens 1788 Richard Vilson Vid na Sionskij budinok cherez Temzu v Richmondskih sadah bl 1765 Genri Rebern Misis Dzh Kempbell z Kilberri 1802 Devid Vilki Chitannya zapovitu 1820 Dzhon Konstebl Vid z Ist Berggolt na dolinu Dedhem 1825 ta Vilyam Terner Ostende 1844 Kolekciya ye odnim z najbilshih i najpovnishih zibran anglijskogo mistectva cogo periodu za mezhami Velikoyi Britaniyi Nimecki hudozhniki neoklasicizmu u Rimi ta nazarejci Sered cogo napryamku predstavleni Yakob Filipp Gakkert Ozero Averno 1807 Jozef Anton Koh Geroyichnij pejzazh z veselkoyu 1815 Lyudvig Rihter Gora Vatcmann 1824 Jogann Fridrih Overbek Vittoriya Kaldoni 1821 Italiya i Germaniya 1828 Fridrih Vilgelm fon Shadov Portret yunoyi rimlyanki 1818 Gajnrih Mariya fon Gess Markiza Marianna Florenci 1824 ta Peter Jozef fon Kornelius Tri Mariyi bilya mogili bl 1822 Nimeckij romantizm Predstavlenij robotami Kaspara Davida Fridriha Lito abo Pejzazh z paroyu 1807 Yuhana Kristiana Dalya Ranok pislya shtormovoyi nochi 1819 Karla Fridriha Shinkelya Sobor nad mistom bl 1830 kopiya Karla Blehena Budivnictvo Diyavolskogo mostu 1830 Vid Assizi 1932 1935 ta inshimi Bidermayer Bidermayer predstavlenij napriklad takimi hudozhnikami yak Domeniko Kvaljo Stara shkola nayiznikiv z kafe Tambozi v Myunheni 1822 Rezidentshtrasse navproti Maks Jozef plac u 1826 roci 1826 Franc Kvaver Vintergalter Graf Yenison Valvort 1837 Ferdinand Georg Valdmyuller Sin Valdmyullera Ferdinand z sobakoyu 1836 Moloda selyanka z troma ditmi u vikni 1840 Ochikuvana 1850 abo 1850 Moric fon Shvind Simfoniya 1852 Kazka pro Popelyushku 1854 Karl Shpicveg Progulyanka institutu bl 1855 abo Bidnij poet 1839 Francuzkij realizm ta romantizm Predstavleni kartinami takih mitciv yak Teodor Zheriko Artileriya na vognevij poziciyi bl 1814 Ezhen Delakrua Klorinda ryatuye Olindo ta Sofroniyu bl 1855 Zhan Fransua Mille Fermer privivaye derevo 1865 Onore Dom ye Drama 1860 Gyustav Kurbe Kin sho tikaye 1861 Natyurmort z yablukami 1871 i inshimi Istorichnij ta zhanrovij zhivopis Predstavlenij kartinami takih mitciv yak Vilgelm fon Kaulbah Lyudvig I v otochenni mitciv ta vchenih 1848 Karl Teodor fon Piloti Seni pered tilom Vallenshtajna 1855 Franc Defregger Ostannij prizov 1872 ta Gans Makart Sokolnicya bl 1880 Zhivopis nimciv rimlyan Mistecke kolo nimciv rimlyan nim Deutschromer predstavleno kartinami Arnolda Beklina U gri hvil 1883 Anselma Fojyerbaha Medeya 1870 Pivoniyi 1871 Gansa Toma Landshaft Taunusa 1890 a takozh Gansa fon Mare Podvijnij avtoportret Mare i Lenbaha 1863 Gesperidi 1885 1887 Zavdyaki darunku Fidlera 1891 r Nova Pinakoteka maye chislenni roboti ostannogo odnak cherez vikoristannya nim poganih farb roboti postupovo vtrachayutsya nezvazhayuchi na zusillya z konservaciyi Nimeckij realizm Predstavlenij takimi hudozhnikami yak Vilgelm Lejbl Portret frau Gedon 1868 Franc fon Lenbah Silska vulicya Arezingu ta Adolf fon Mencel Vitalnya z sestroyu hudozhnika 1847 Procesiya u Gofgashtajni 1880 Nimecki impresionisti Sered nih osoblivo slid vidmititi kartini takih mitciv yak Pivnij sad u Myunheni 1884 Zhinka z kozami u dyunah 1890 Lovis Korint Eduard graf fon Kejzerling 1901 Guber fon Gejden Kuryache podvir ya ta Ptashine podvir ya Fric fon Ude Vazhkij shlyah 1890 Divchina za chitannyam 1902 Yangol bl 1908 10 Maks Slevogt Na sogodni robota zroblena 1900 ta August fon Brandis Prosvit 1904 Ernst Oppler Shvachka Francuzki impresionisti Francuzkij impresionizm predstavlenij kartinami takih mitciv yak P yer Ogyust Renuar Sad na Monmartri z vidom na hram Sakre Ker sho buduyetsya 1896 Eduar Mane Obid v majsterni 1868 Mone malyuye u svoyemu chovni studiyi 1874 Klod Mone Mist cherez Senu v Arzhanteyi 1874 Latattya bl 1915 Pol Sezann Avtoportret bl 1878 1880 Natyurmort z komodom bl 1883 1887 Pol Gogen Chotiri bretonski zhinki 1886 Narodzhennya Bozhe ditya 1896 Kamil Pissarro Vulicya u Apper Norvud 1871 Edgar Dega Prasuvalnicya bl 1869 Alfred Sislej Shlyah do Gempton Kort 1874 Zhorzh Sera ta Vinsent van Gog Tkach 1884 Sonyashniki 1888 Vid na Arl 1889 Simvolizm modern ta pochatok XX storichchya Sered inshih predstavleni takimi hudozhnikami yak Gustav Klimt Muzika 1896 Margaret Stonboro Vittgenshtajn 1905 Dzhovanni Segantini Oranka 1887 1890 Fernan Knopff Ya sama zakrila svoyi dveri 1891 Pol Sinyak Santa Mariya della Salute 1905 Moris Deni Gallska boginya stada 1906 Anri Tuluz Lotrek Molodij Ruti u Selejrani 1882 Dzhejms Ensor Natyurmort v atelye 1889 Ferdinand Hodler Rozcharuvannya 1892 Franc fon Shtuk Grih 1893 Zhan Eduar Vyujyar Scena v kafe 1903 Edvard Munk Zhinka v chervonij sukni Vulicya v Osgardstrand 1902 P yer Bonnar Dama pered dzerkalom 1905 ta Egon Shile Agoniya 1912 Kartini pershogo desyatirichchya 20 st takozh vzhe vistavlyayutsya i v Pinakoteci suchasnosti Skulpturi U pinakoteci takozh vistavleni skulpturi XIX ta pochatku XX storichchya sered yakih tvori takih skulptoriv yak Bertel Torvaldsen Adonis 1802 1832 Antonio Kanova Statuya Parisa 1807 1816 Rudolf Shadov Ta sho zav yazuye sandali 1813 1817 Ogyust Roden Toj sho kradetsya 1880 82 Maks Klinger Elza Aseniyeff bl 1900 Aristid Majol Velogonshik 1907 1908 Flora 1910 Pablo Pikasso Golova shuta 1905 Galereya Anselm Feyerbah Choven dlya Medeyi pered vignannyam 1870 r Nova pinakoteka Karl Blehen Budivnictvo Diyavolskogo mostu 1830 32 Karl Shpicveg Bidnij poet 1839 Karl Teodor fon Piloti Seni z tilom Vallenshtejna 1855 Eduar Mane Obid v majsterni 1868 Gojya Don Hose Keralto yak ispanskij vijskovij likar 1802 Zhak Luyi David Portret Anni Mari Luyizi Telyusson grafini de Sorsi 1790 Italiya i Germaniya 1828 Ezhen Delakrua Klorinda ryatuye Olindo ta Sofroniyu bo 1855 Maks Libermann Hlopchiki kupayutsya Klod Mone Mist cherez Senu v Arzhanteyi 1874 Pol Gogen Bozhe ditya Pol Sezann Proriz dlya zaliznici Vinsent van Gog Sonyashniki Vinsent van Gog Vid na Arl 1889 Gustav Klimt Margaret Stonboro Vittgenshtajn 1905 Edvard Munk Zhinka v chervonij sukni Vulicya v Osgardstrand 1902 Onore Dom ye Don Kihot ta Sancho Pansa bl 1868 Bertel Torvaldsen Golova voyina bl 1812 Ogyust Roden Cholovik zi zlamanim nosom bl 1863 Ogyust Roden Toj sho kradetsya 1880 82BibliografiyaBayerische Staatsgemaldesammlungen Hrsg Neue Pinakothek Katalog der Gemalde und Skulpturen Munchen Pinakothek DuMont 2003 Bayerische Staatsgemaldesammlungen Hrsg Neue Pinakothek Munchen Gemaldekataloge 8 Bde Munchen 1963 2003 Die Neue Pinakothek photographisch erlebte Architektur Mit Beitragen und Photos von Michael Kunne Munchen Karl M Lipp Verlag o J Veronika Schroeder Hrsg Neue Pinakothek Munchen Munchen London New York Prestel 1999 Turistichna stattya pro Novu pinakoteku Lionel Gossman Making of a Romantic Icon The Religious Context of Friedrich Overbeck s Italia und Germania American Philosophical Society 2007 ISBN 0 87169 975 3 Primitki de 2016 Jahresbericht Munchen c Bayerische Staatsgemaldesammlungen 2017 176 S ISBN 978 3 9816500 4 4 https www pinakothek de en visit neue pinakothek Christof Metzger Red Neue Pinakothek Katalog der Gemalde und Skulpturen hrsg von den de Bonn Koln Pinakothek de 2003 463 Seiten ISBN 3832173498 de Die Neue Pinakothek Munchen Mchn Thiemig 1 Auflage 1981 167 Seiten ISBN 13 978 3521041196PosilannyaPortal Mistectvo Portal Muzeyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kartini v Novij pinakoteci Oficijnij sajt angl nim