Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юрій Нирков (рос. Юрий Александрович Нырков, нар. 29 червня 1924, Вишній Волочок — пом. 20 грудня 2005, Москва) — радянський футболіст, що грав на позиції захисника. За збірну СРСР на Олімпійських іграх в Гельсінкі в 1952 році зіграв 3 матчі. Заслужений майстер спорту СРСР (1985). Генерал-майор.
 | ||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Юрій Олександрович Нирков | |||||||||||||||||
| Народження | 29 червня 1924 | |||||||||||||||||
| Вишній Волочок, СРСР | ||||||||||||||||||
| Смерть | 20 грудня 2005 (81 рік) | |||||||||||||||||
| Москва, Росія | ||||||||||||||||||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | |||||||||||||||||
| Зріст | 183 см | |||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР | |||||||||||||||||
| Позиція | захисник | |||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||
 СЮП (Москва) Крила Рад (Куйбишев) | ||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Національна збірна** | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||
| Звання |  | |||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||
| ** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||
Кавалер орденів Вітчизняної війни I ступеня (двічі) і II ступеня, ордена Червоної Зірки, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня та ордена Дружби.
Життєпис
Дитинство
Юрій Нирков народився в сім'ї виконроба Олександра Олексійовича Ниркова (1894—1964) та домогосподарки Ельзи Петрівни Ниркової (1894—1968) 29 червня 1924 року в місті Вишній Волочок Тверської губернії. Юрій став другою дитиною в сім'ї, його сестра Маргарита Олександрівна Ниркова (1922—1998) була на два роки старшою.
У 1928 році Ниркови переїхали в Чапаєвськ Середньоволзької області, пізніше вони переїхали в село Путилове, розташоване в Пушкінському районі Московської області. До 1936 року Олександр Нирков працював виконробом на будівництві Софринського полігону.
У 1936 році Юрій був прийнятий до складу дитячої команди піонерів, яка виступала на той час на стадіоні «Динамо». Нирков брав участь в першому міжнародному матчі проти команди дітей, які були евакуйовані з Іспанії через Громадянську війну. Команда Юрія виграла, за перемогу над іспанцями нарком фінансів СРСР Влас Чубар вручив кожному футболістові, який взяв участь в цій грі кишеньковий годинник з пам'ятним гравіруванням. В одній команді з Юрієм Нирковим виступав в майбутньому відомий хокейний тренер Анатолій Кострюков. Пізніше Юрій грав за московську футбольну команду «Крила Рад», його першими тренерами були П. Канунников, М. Нікітін, А. Чистяков.
Під час Другої світової війни
30 червня, Юрій Нирков по комсомольській путівці був відправлений на будівництво оборонних споруд під містом Вязьма. У жовтні Юрій повернувся в Москву і відразу ж отримав нове направлення в місто Карачев Брянської області, пізніше у зв'язку з наступом німців на Москву його перевели в околиці міста Богородецька, який розташований поблизу Тули. Потім брав участь у будівництві оборонних споруд на річці Сура. У 1942 року мобілізований до армії й направлений на навчання в Тамбовське артилерійське технічне училище.
Після закінчення училища в травні 1943 року Юрій Нирков отримав звання молодшого лейтенанта й був направлений у полк самохідної артилерії, сформованої в місті Івантєєвка Московської області, з яким згодом був відправлений на Калінінський фронт. Там командував загоном, який підвозив боєприпаси для самохідної артилерії. Полк входив до складу Резерву Верховного Головнокомандування і служив для посилення наступаючих військ. Юрій служив в найнебезпечніших місцях фронту. У важких боях його частина несла великі втрати.
Нирків брав участь у Корсунь-Шевченківській операції. Після переформування полк брав участь у звільненні Польщі, дійшовши до міста Штеттин. Звідти полк був перекинутий на південний напрямок, до міста Кострин для підготовки прориву фронту і наступу на Берлін.
У січні 1945 року Юрій Нирків в складі полку брав участь в операції в районі Кострина, в якій територію зайняту німецькими військами освітлювали безліччю потужних прожекторів. Після цієї операції полк з боями підійшов до Берліна. Війну Юрій закінчив 11 травня 1945 року в Берліні у званні молодшого лейтенанта.
Клубна кар'єра
Після закінчення війни Юрій Нирков за наказом командира став начальником спортивного осередку своєї частини. Команда, в якій грав Нирков, виграла змагання дивізії, корпусу і, нарешті, армії. У 1946 році його команда виграла Кубок ГРВН.
У 1946 року в Групу радянських військ у Німеччині приїхав основний склад команди ЦБЧА і провів декілька товариських матчів. Після одного з матчів, участь в якому брав Нирков, до нього підійшов Анатолій Тарасов і запропонував перейти до ЦБЧА. Нирков довго відмовлявся від переходу, проте, надійшов наказ відрядити його у столичну команду. Незважаючи на хворобу, його першим же літаком відправили до Москви. 9 травня 1947 року він приземлився в аеропорту Биково.
Спочатку Нирков виступав за дублюючий склад ЦБЧА, його команда посіла перше місце, однак в матчі проти київського «Динамо» сам гравець отримав серйозну травму коліна, яку заліковував у Феодосії.
У сезоні 1948 року Юрій став гравцем основного складу. Разом з командою виграв чемпіонат і Кубок СРСР, проте через застуду отримав ускладнення на нирках, тому взимку 1949 року лікувався в госпіталі імені Бурденка, а згодом, по путівці Міністерства оборони в туркменському місті Байрамали.
Нирков виступав за ЦБЧА до серпня 1952 року, був віце-капітаном команди. Влітку в складі олімпійської збірної СРСР взяв участь в XV олімпійських іграх, які проходили у Фінляндії. Після їх закінчення команда ЦБЧА, що формувала основу збірної, була розформована, причиною цьому послужила поразка від збірної Югославії, у політичних відносинах з якою СРСР саме мав складнощі.
Після розформування ЦБЧА Нирков виступав в команді м. Калініна. Після відродження ЦБЧА в 1954 році знову почав грати в цій команді.
У 1958 році йому було присвоєно звання судді республіканської категорії.
Кар'єра в збірній
За збірну СРСР дебютував 15 липня 1952 року на олімпійських іграх в Фінляндії проти збірної Болгарії. Всього провів за збірну три матчі.
СРСР 
Військова служба
Восени 1953 року Юрій Нирков закінчив футбольну кар'єру і вступив до Академії бронетанкових військ, в 1956 році він закінчив академію у званні майора, до 1964 року перебував у різних командних посадах в Управлінні кадрів Групи радянських військ у Німеччині.
Пізніше був переведений до Москви, де зайняв посаду заступника начальника управління кадрів Академії Генерального штабу, на якій пропрацював з 1965 по 1980 роки. У 1980 році отримав звання генерал-майора. До жовтня 1989 року був начальником управління кадрів Головного управління Генерального штабу СРСР. Пізніше працював головою Федерації футболу РРФСР і одночасно був заступником голови Федерації футболу СРСР (1990—1991). Після розпаду Радянського Союзу став головою комітету ветеранів РФС (1992—1997), в 1994—2005 — президент Фонду ветеранів армійського футболу імені Григорія Федотова. Помер 20 грудня 2005 року на 82-му році життя у місті Москва.
В історії радянського футболу було лише двоє гравців, які дослужилися до генеральського звання. Другим генерал-майором був заслужений тренер УРСР Віктор Федоров, який під час ігрової кар'єри захищав кольори московських клубів «Крила Рад», ВПС, «Торпедо» і ЦБРА.
Сім'я
Юрій Нирків був одружений. Його дружина Світлана Олександрівна — домогосподарка. Діти — Олександр і Сергій. Онуки Сергій та Ірина.
Досягнення
![image]()
Кубок СРСР 
![image]()
Володар (2): 1948, 1951
Звання
- Суддя республіканської категорії: з 1958
- Заслужений майстер спорту СРСР: з 1985
- Заслужений працівник фізичної культури Росії: з 1993
Нагороди
- Кавалер ордена Великої Вітчизняної війни I ступеня (двічі)
- Кавалер ордена Великої Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалер ордена Червоної Зірки
- Кавалер ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня
- Кавалер ордена Дружби 1997
- Нагороджений багатьма медалями.
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 квітня 2009. Процитовано 3 березня 2017.
Посилання
- Нирков Юрій Олександрович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Нирков Юрій Олександрович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця [ 29 червня 2020 у Wayback Machine.] на сайті rusteam.permian.ru
- Профіль гравця [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті glory.rin.ru
- Профіль гравця [ 27 квітня 2009 у Wayback Machine.] на сайті smsport.ru
- Профіль гравця[недоступне посилання] на сайті eu-football.ru
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yurij Nirkov ros Yurij Aleksandrovich Nyrkov nar 29 chervnya 1924 Vishnij Volochok pom 20 grudnya 2005 Moskva radyanskij futbolist sho grav na poziciyi zahisnika Za zbirnu SRSR na Olimpijskih igrah v Gelsinki v 1952 roci zigrav 3 matchi Zasluzhenij majster sportu SRSR 1985 General major Yurij Nirkov Osobisti dani Povne im ya Yurij Oleksandrovich Nirkov Narodzhennya 29 chervnya 1924 1924 06 29 Vishnij Volochok SRSR Smert 20 grudnya 2005 2005 12 20 81 rik Moskva Rosiya Pohovannya Troyekurovske kladovishe Zrist 183 sm Gromadyanstvo SRSR Poziciya zahisnik Yunacki klubi SYuP Moskva Krila Rad Kujbishev Profesionalni klubi Roki Klub I g 1948 1952 CBChA Moskva 71 0 1952 1953 MVO Kalinin 9 0 1954 CBChA Moskva 23 0 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 1952 SRSR 3 0 Zvannya nagorodi Zvannya Zasluzhenij majster sportu SRSR Nagorodi Orden Druzhbi Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Informaciyu onovleno 25 lyutogo 2017 Informaciyu pro igri ta goli za nacionalnu zbirnu onovleno 25 lyutogo 2017 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nirkov Kavaler ordeniv Vitchiznyanoyi vijni I stupenya dvichi i II stupenya ordena Chervonoyi Zirki Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR III stupenya ta ordena Druzhbi ZhittyepisDitinstvo Yurij Nirkov narodivsya v sim yi vikonroba Oleksandra Oleksijovicha Nirkova 1894 1964 ta domogospodarki Elzi Petrivni Nirkovoyi 1894 1968 29 chervnya 1924 roku v misti Vishnij Volochok Tverskoyi guberniyi Yurij stav drugoyu ditinoyu v sim yi jogo sestra Margarita Oleksandrivna Nirkova 1922 1998 bula na dva roki starshoyu U 1928 roci Nirkovi pereyihali v Chapayevsk Serednovolzkoyi oblasti piznishe voni pereyihali v selo Putilove roztashovane v Pushkinskomu rajoni Moskovskoyi oblasti Do 1936 roku Oleksandr Nirkov pracyuvav vikonrobom na budivnictvi Sofrinskogo poligonu U 1936 roci Yurij buv prijnyatij do skladu dityachoyi komandi pioneriv yaka vistupala na toj chas na stadioni Dinamo Nirkov brav uchast v pershomu mizhnarodnomu matchi proti komandi ditej yaki buli evakujovani z Ispaniyi cherez Gromadyansku vijnu Komanda Yuriya vigrala za peremogu nad ispancyami narkom finansiv SRSR Vlas Chubar vruchiv kozhnomu futbolistovi yakij vzyav uchast v cij gri kishenkovij godinnik z pam yatnim graviruvannyam V odnij komandi z Yuriyem Nirkovim vistupav v majbutnomu vidomij hokejnij trener Anatolij Kostryukov Piznishe Yurij grav za moskovsku futbolnu komandu Krila Rad jogo pershimi trenerami buli P Kanunnikov M Nikitin A Chistyakov Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 30 chervnya Yurij Nirkov po komsomolskij putivci buv vidpravlenij na budivnictvo oboronnih sporud pid mistom Vyazma U zhovtni Yurij povernuvsya v Moskvu i vidrazu zh otrimav nove napravlennya v misto Karachev Bryanskoyi oblasti piznishe u zv yazku z nastupom nimciv na Moskvu jogo pereveli v okolici mista Bogorodecka yakij roztashovanij poblizu Tuli Potim brav uchast u budivnictvi oboronnih sporud na richci Sura U 1942 roku mobilizovanij do armiyi j napravlenij na navchannya v Tambovske artilerijske tehnichne uchilishe Pislya zakinchennya uchilisha v travni 1943 roku Yurij Nirkov otrimav zvannya molodshogo lejtenanta j buv napravlenij u polk samohidnoyi artileriyi sformovanoyi v misti Ivantyeyevka Moskovskoyi oblasti z yakim zgodom buv vidpravlenij na Kalininskij front Tam komanduvav zagonom yakij pidvoziv boyepripasi dlya samohidnoyi artileriyi Polk vhodiv do skladu Rezervu Verhovnogo Golovnokomanduvannya i sluzhiv dlya posilennya nastupayuchih vijsk Yurij sluzhiv v najnebezpechnishih miscyah frontu U vazhkih boyah jogo chastina nesla veliki vtrati Nirkiv brav uchast u Korsun Shevchenkivskij operaciyi Pislya pereformuvannya polk brav uchast u zvilnenni Polshi dijshovshi do mista Shtettin Zvidti polk buv perekinutij na pivdennij napryamok do mista Kostrin dlya pidgotovki prorivu frontu i nastupu na Berlin U sichni 1945 roku Yurij Nirkiv v skladi polku brav uchast v operaciyi v rajoni Kostrina v yakij teritoriyu zajnyatu nimeckimi vijskami osvitlyuvali bezlichchyu potuzhnih prozhektoriv Pislya ciyeyi operaciyi polk z boyami pidijshov do Berlina Vijnu Yurij zakinchiv 11 travnya 1945 roku v Berlini u zvanni molodshogo lejtenanta Klubna kar yera Pislya zakinchennya vijni Yurij Nirkov za nakazom komandira stav nachalnikom sportivnogo oseredku svoyeyi chastini Komanda v yakij grav Nirkov vigrala zmagannya diviziyi korpusu i nareshti armiyi U 1946 roci jogo komanda vigrala Kubok GRVN U 1946 roku v Grupu radyanskih vijsk u Nimechchini priyihav osnovnij sklad komandi CBChA i proviv dekilka tovariskih matchiv Pislya odnogo z matchiv uchast v yakomu brav Nirkov do nogo pidijshov Anatolij Tarasov i zaproponuvav perejti do CBChA Nirkov dovgo vidmovlyavsya vid perehodu prote nadijshov nakaz vidryaditi jogo u stolichnu komandu Nezvazhayuchi na hvorobu jogo pershim zhe litakom vidpravili do Moskvi 9 travnya 1947 roku vin prizemlivsya v aeroportu Bikovo Spochatku Nirkov vistupav za dublyuyuchij sklad CBChA jogo komanda posila pershe misce odnak v matchi proti kiyivskogo Dinamo sam gravec otrimav serjoznu travmu kolina yaku zalikovuvav u Feodosiyi U sezoni 1948 roku Yurij stav gravcem osnovnogo skladu Razom z komandoyu vigrav chempionat i Kubok SRSR prote cherez zastudu otrimav uskladnennya na nirkah tomu vzimku 1949 roku likuvavsya v gospitali imeni Burdenka a zgodom po putivci Ministerstva oboroni v turkmenskomu misti Bajramali Nirkov vistupav za CBChA do serpnya 1952 roku buv vice kapitanom komandi Vlitku v skladi olimpijskoyi zbirnoyi SRSR vzyav uchast v XV olimpijskih igrah yaki prohodili u Finlyandiyi Pislya yih zakinchennya komanda CBChA sho formuvala osnovu zbirnoyi bula rozformovana prichinoyu comu posluzhila porazka vid zbirnoyi Yugoslaviyi u politichnih vidnosinah z yakoyu SRSR same mav skladnoshi Pislya rozformuvannya CBChA Nirkov vistupav v komandi m Kalinina Pislya vidrodzhennya CBChA v 1954 roci znovu pochav grati v cij komandi U 1958 roci jomu bulo prisvoyeno zvannya suddi respublikanskoyi kategoriyi Kar yera v zbirnij Za zbirnu SRSR debyutuvav 15 lipnya 1952 roku na olimpijskih igrah v Finlyandiyi proti zbirnoyi Bolgariyi Vsogo proviv za zbirnu tri matchi Statistika matchiv i goliv za zbirnu SRSR Data Misto Gospodari Rezultat Gosti Turnir Goli Primitki 15 7 1952 Kotka Bolgariya 1 2 SRSR OI 1952 20 7 1952 Tampere SRSR 5 5 Yugoslaviya OI 1952 22 7 1952 Tampere SRSR 1 3 Yugoslaviya OI 1952 Usogo Matchiv 3 Goliv 0 Vijskova sluzhba Voseni 1953 roku Yurij Nirkov zakinchiv futbolnu kar yeru i vstupiv do Akademiyi bronetankovih vijsk v 1956 roci vin zakinchiv akademiyu u zvanni majora do 1964 roku perebuvav u riznih komandnih posadah v Upravlinni kadriv Grupi radyanskih vijsk u Nimechchini Piznishe buv perevedenij do Moskvi de zajnyav posadu zastupnika nachalnika upravlinnya kadriv Akademiyi Generalnogo shtabu na yakij propracyuvav z 1965 po 1980 roki U 1980 roci otrimav zvannya general majora Do zhovtnya 1989 roku buv nachalnikom upravlinnya kadriv Golovnogo upravlinnya Generalnogo shtabu SRSR Piznishe pracyuvav golovoyu Federaciyi futbolu RRFSR i odnochasno buv zastupnikom golovi Federaciyi futbolu SRSR 1990 1991 Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu stav golovoyu komitetu veteraniv RFS 1992 1997 v 1994 2005 prezident Fondu veteraniv armijskogo futbolu imeni Grigoriya Fedotova Pomer 20 grudnya 2005 roku na 82 mu roci zhittya u misti Moskva V istoriyi radyanskogo futbolu bulo lishe dvoye gravciv yaki dosluzhilisya do generalskogo zvannya Drugim general majorom buv zasluzhenij trener URSR Viktor Fedorov yakij pid chas igrovoyi kar yeri zahishav kolori moskovskih klubiv Krila Rad VPS Torpedo i CBRA Sim ya Yurij Nirkiv buv odruzhenij Jogo druzhina Svitlana Oleksandrivna domogospodarka Diti Oleksandr i Sergij Onuki Sergij ta Irina Dosyagnennya Chempionat SRSR Chempion 3 1948 1950 1951 Kubok SRSR Volodar 2 1948 1951 Zvannya Suddya respublikanskoyi kategoriyi z 1958 Zasluzhenij majster sportu SRSR z 1985 Zasluzhenij pracivnik fizichnoyi kulturi Rosiyi z 1993 Nagorodi Kavaler ordena Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni I stupenya dvichi Kavaler ordena Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni II stupenya Kavaler ordena Chervonoyi Zirki Kavaler ordena Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR III stupenya Kavaler ordena Druzhbi 1997 Nagorodzhenij bagatma medalyami Primitki Arhiv originalu za 27 kvitnya 2009 Procitovano 3 bereznya 2017 Posilannya Nirkov Yurij Oleksandrovich na sajti National Football Teams com angl Nirkov Yurij Oleksandrovich na sajti transfermarkt com angl Profil futbolista na sajti FootballFacts ru ros Profil gravcya 29 chervnya 2020 u Wayback Machine na sajti rusteam permian ru Profil gravcya 4 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti glory rin ru Profil gravcya 27 kvitnya 2009 u Wayback Machine na sajti smsport ru Profil gravcya nedostupne posilannya na sajti eu football ru