Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Націона́льний приро́дний парк «При́п'ять-Стохі́д» — природоохоронна територія в Україні. Розташований на території Камінь-Каширського району (раніше Любешівського району) Волинської області.
 Річка Стохід на околиці смт Любешів | |
| 51°49′41″ пн. ш. 25°16′57″ сх. д. / 51.82833333002777465° пн. ш. 25.28250000002777753° сх. д.Координати: 51°49′41″ пн. ш. 25°16′57″ сх. д. / 51.82833333002777465° пн. ш. 25.28250000002777753° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаВолинська область, Камінь-Каширський район |
| Найближче місто | Любешів |
| Площа | 39315,5 га |
| Засновано | 13 серпня 2007 р. |
| Вебсторінка | pripyat-stohid.com.ua |
  Національний природний парк «Прип'ять-Стохід» (Волинська область) | |
 Національний природний парк «Прип'ять-Стохід» у Вікісховищі | |
Історія
У 1980-х роках на території Любешівського району була створена низка заказників. У 1995 році створений регіональний ландшафтний парк «Прип'ять-Стохід», який об'єднав частину даних територій. 13 серпня 2007 року створений Національний природний парк «Прип'ять-Стохід», який об'єднав усі заповідні об'єкти Любешівського району.[]
Ресурси парку
Загальна площа парку становить 39315,5 га, в тому числі 5961,93 га земель, що надаються йому в постійне користування. Північна межа парку проходить по кордону із республікою Білорусь. У структурі земель парку найбільше становлять болота — 43 %. Решта: ліси — 35 %, чагарники — 16 % і водний фонд — 6 %.
Фізико-географічні умови
Рельєф Парку низовинний та плоский із переважанням акумулятивних поверхонь, клімат — помірно-континентальний з м'якою та вологою зимою і нежарким, із незначними опадами літом. В заплавах Прип'яті та Стоходу переважають лучно-болотні й болотні ґрунти, в пониженнях надзаплавних терас — торфово-болотні й торфові, в межах моренно-зандрових рівнинних межиріч — дерново-слабкопідзолисті й дерново-піщані. Територія парку значно заболочена та має високий показник густоти річкової сітки. Русла найбільших річок — Прип'яті і Стоходу розгалужуються на численні «рукави», лабіринти, із заболоченими та піщаними островами.
Флора
Завдяки своєму географічному розташуванню та своєрідній історії формування ландшафтів, які об'єднують цінні природні комплекси лабіринтів річок Прип'яті і Стоходу, тут сформувався своєрідний рослинний покрив, у якому переважає гідрофільний комплекс рослинності. На цій території зростає понад 550 видів вищих судинних рослин. Згідно з геоботанічним районуванням України територія НПП «Прип'ять-Стохід» належить до Ратнівсько-Любешівського (Верхньоприп'ятського) геоботанічного району Західнополіського округу соснових і дубово-соснових лісів та евтрофних боліт Українського Полісся.
Внаслідок дуже високого рівня обводненості території водна рослинність є провідною у формуванні рослинного покриву. Так, у водах річок Прип'яті і Стоходу частими є угрупування з домінуванням глечиків жовтих. Як правило, в річках моновидовими є зарості куги озерної, у каналах часто домінують рдесники, а в заводях — ряски та багатокорінника. На прибережних ділянках формуються зарості їжачої голівки. Зрідка трапляються зарості рогозу та жабурника. Трапляється на цій території латаття сніжно-біле.
Прибережно-водна рослинність, що утворює густі і високі зарості у заплавах річок та по берегах озер представлена такими видами: очерет звичайний, лепешняк великий та рогіз вузьколистий. Тут також трапляється верба попеляста, плетуха звичайна, паслін солодко-гіркий, м'ята водяна, чистець болотний. Окремими куртинами зростають плакун верболистий, , півники болотяні, щавель прибережний. Зрідка трапляються цикута отруйна, пухирник звичайний, вовче тіло болотяне.
У складі болотних угруповань домінують бореальні види осоки чорна, здута, бліда, пухирчаста, висока. Звичайними видами є пухівка багатоколоскова, теліптерис болотяний. Зрідка трапляються росичка круглолиста, верба Старке.
Лучна рослинність трапляється на перехідних ділянках між лісом та болотом, часто в долинах річок чи навколо озер. Трапляються дрібноосокові луки з перевагою осоки звичайної та перстача гусячого, а на прибережних підвищеннях угрупованням з перевагою . Переважають торф'янисті луки, де домінують , медова трава шерстиста. Тут також трапляються ценози осок: чорної, жовтої, просоподібної. Менші площі підвищень заплав займають справжні луки, де зростають мітлиця тонка, тонконіг лучний, тимофіївка лучна.
З лісової рослинності тут переважають соснові та вільхові в перемішку з березою ліси, зрідка трапляються чисті березняки, збереглися також фрагменти грабово-дубових насаджень, а на невеликих підвищеннях навколо чагарникових і трав'яних боліт трапляються похідні дубові ліси.
У хвойних лісах зростають чорниця, брусниця, багно болотяне, квасениця звичайна. Звичайними є бореальні види: одинарник європейський, плаун булавоподібний, сухоцвіт лісовий, ожина шорстка та ін. У листяних лісах поширені зірочник лісовий, перлівка поникла, горлянка повзуча, купина багатоквіткова, наперстянка великоквіткова, дзвоники персиколисті та ефемероїди — анемони дібровна і жовтецева, рясти ущільнений та порожнистий.
Чагарникова рослинність парку добре виражена і представлена заростями кущоподібних верб на болотах та зрідка — на безлісих піщаних грядах, серед яких домінантами виступають верби попеляста та пурпурова.
На території району серед боліт, лук та лісів зростає 21 вид рослин, що занесені до Червоної книги України: щитолисник звичайний, який ще донедавна вважався взагалі зниклим з території України, альдрованда пухирчаста, сальвінія плавуча, пальчатокорінники м'ясочервоний, травневий та плямистий, плаун річний, баранець звичайний, лілія лісова, булатка довголиста, зозулині черевички справжні, коручки темно-червона та чемерникоподібна, гніздівка звичайна, любка зеленоквіткова, любка дволиста, осока затінкова та береза низька, а також близько 20-ти регіонально рідкісних видів рослин.
На сьогодні в НПП «Прип'ять-Стохід» зареєстровано 109 видів мохоподібних (Вірченко, 2014). Тут обстежені мохи евтрофних і мезотрофних боліт, вільшняків, дубово-грабових лісів, старих дотів. Особливе наукове значення мають в парку евтрофні карбонатні болота, на яких домінує центральноєвропейський вид осока Девелла, а з мохів ростуть дрепаноклади Зендтнера і багатодомний, каліергон гігантський, кампілій зірчастий та ін. З цікавих знахідок слід також відзначити гаматокауліс глянсуватий, занесений до Червоної книги мохоподібних Європи, а також сфагни великий та рожевий, що охороняються у Волинській області.
Фауна
Загальна кількість зареєстрованих видів фауни становить 255 видів хребетних, з них променеперих риб — 24, саламандрових (хвостатих) — 2, безхвостих земноводних — 9, черепах — 1, плазунів — 4, птахів — 186, ссавців — 29 видів. Найбагатший тваринний світ водно-болотяних угідь. Тут на гніздуванні трапляється чапля сіра, крижень, лунь очеретяний, курочка водяна, лиска, очеретянка велика, гуска сіра, мартин малий, норець малий, плиска жовтоголова. В лісах водяться гадюка звичайна,шуліка чорний, лось, кабан дикий та інші тварини. Річки та озера парку багаті на рибу, серед якої найчастіше трапляється щука, плітка, лин, карась золотий та інші види цінних риб. Є також такий червонокнижний вид, як мінога українська. З земноводних і плазунів трапляється тритон звичайний, жаба ставкова, черепаха болотяна, вуж звичайний. Місцями можна побачити бобрів, проте вони тут не будують річкових загат.
На цій території водиться 28 видів фауни, занесених до Червоної книги України: ропуха очеретяна, лелека чорний, казарка червоновола, гоголь, скопа, лунь польовий, шуліка рудий, змієїд, орел-карлик, підорлик малий, беркут, орлан-білохвіст, глушець, журавель сірий, кулик-сорока, коловодник ставковий, кульон великий, крячок каспійський, пугач, дятел білоспинний, сорокопуд сірий, очеретянка прудка, горностай, норка європейська, борсук, видра річкова, вусач мускусний, махаон, , а також 8 видів, занесених до Європейського Червоного списку тварин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі: казарка червоновола, шуліка рудий, орлан-білохвіст, деркач, очеретянка прудка, вовк, соня горішникова та видра річкова і 2 види, занесені до Червоної книги Міжнародного Союзу Охорони Природи (МСОП): ропуха очеретяна та орлан-білохвіст. Територія парку є єдиним місцем гніздування синиці білої.
Крім того тут трапляється: 220 видів хребетних, віднесених до Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі; 49 видів птахів, віднесених до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотяних птахів; 1 вид кажанів, віднесених до Угоди про збереження кажанів в Європі; 27 видів хребетних, віднесених до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення.
Територія парку є місцем масових сезонних міграцій птахів (120—150 тисяч особин). Частина території належить до водно-болотних угідь міжнародного значення.
Історичне значення
Національний природний парк «Прип'ять—Стохід» багатий також на історико-культурну спадщину. Згідно з археологічними знахідками перші поселення людини з'явились тут 20 тисяч років тому — в епоху пізньої кам'яної доби. Знаходили також поселення епохи мезоліту, мідно-кам'яної доби, бронзи, заліза. Через цю територію в давні часи проходив водний торговий шлях «Із варяг у греки».
Найвизначнішими історико-культурними спорудами, які збереглися до нашого часу на території НПП «Прип'ять-Стохід», є ворота садиби-замку (XVIII ст.), що були побудовані в стилі бароко; колегія піярів, у якій навчалися багато видатних людей, серед яких найвиразнішою постаттю є польський національний герой Тадеуш Костюшко; а також кляштор і костел капуцинів. Є велика кількість храмів, переважно православних. В одному з них було видіння Божої Матері.
Території ПЗФ у складі НПП «Прип'ять-Стохід»
Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий НПП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.
До складу території національного природного парку «Прип'ять-Стохід» входять такі об'єкти ПЗФ України:
- Лісовий заказник місцевого значення «Дольський»
- Лісовий заказник місцевого значення «Білоозерський»
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Рогізненський»
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Цирський»
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Великоглушанський»
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Ветлівський»
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Бірківський»
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Прип'ятський-1»
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Прип'ятський-2»
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Прип'ятський-3»
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Ямно»
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Гірківський»
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Група дубів-1»
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Група дубів-2»
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Ділянка лісу-1»
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Ділянка лісу-2»
Освітньо-рекреаційне значення
На території парку діють туристичні маршрути: сільський зелений туризм і водні туристичні маршрути.
Будівництво у національному парку
У природоохоронній території національного парку (на річці Стохід) незважаючи на протести споруджена руйнівна для національного парку дамба.[]
Бібліографія
- 1000 днів роботи національного парку. Газ. «Нове життя», 27 листопада 2010 р., с. 6-7.
- Наумук С. Там, де живе цар-птиця. Газ. Волинь, 10 травня 2012 р., с. 12.
- П'ятирічний ювілей національного парку. Газ. «Нове життя», 11 серпня 2012 р., с. 6-7.
- Вірченко В. М. Мохоподібні природно-заповідних територій Українського Полісся. — Київ: ТОВ "НВП «Інтерсервіс», 2014. — 224 с.
Примітки
- ecoregions2017.appspot.com https://ecoregions2017.appspot.com/. Процитовано 28 липня 2022.
{{}}: Пропущений або порожній|title=()
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національний природний парк «Прип'ять-Стохід» |
- Офіційний вебсайт
- Волинське телебачення про Любешівську дамбу
- Національний природний парк «Прип'ять–Стохід»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naciona lnij priro dnij park Pri p yat Stohi d prirodoohoronna teritoriya v Ukrayini Roztashovanij na teritoriyi Kamin Kashirskogo rajonu ranishe Lyubeshivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Nacionalnij prirodnij park Prip yat Stohid Richka Stohid na okolici smt LyubeshivRichka Stohid na okolici smt Lyubeshiv51 49 41 pn sh 25 16 57 sh d 51 82833333002777465 pn sh 25 28250000002777753 sh d 51 82833333002777465 25 28250000002777753 Koordinati 51 49 41 pn sh 25 16 57 sh d 51 82833333002777465 pn sh 25 28250000002777753 sh d 51 82833333002777465 25 28250000002777753Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Volinska oblast Kamin Kashirskij rajonNajblizhche misto LyubeshivPlosha 39315 5 gaZasnovano 13 serpnya 2007 r Vebstorinka pripyat stohid com uaNacionalnij prirodnij park Prip yat Stohid Volinska oblast Nacionalnij prirodnij park Prip yat Stohid u Vikishovishi Ne plutati z Regionalnim landshaftnim parkom Prip yat Stohid u Rivnenskij oblasti IstoriyaU 1980 h rokah na teritoriyi Lyubeshivskogo rajonu bula stvorena nizka zakaznikiv U 1995 roci stvorenij regionalnij landshaftnij park Prip yat Stohid yakij ob yednav chastinu danih teritorij 13 serpnya 2007 roku stvorenij Nacionalnij prirodnij park Prip yat Stohid yakij ob yednav usi zapovidni ob yekti Lyubeshivskogo rajonu dzherelo Resursi parkuZagalna plosha parku stanovit 39315 5 ga v tomu chisli 5961 93 ga zemel sho nadayutsya jomu v postijne koristuvannya Pivnichna mezha parku prohodit po kordonu iz respublikoyu Bilorus U strukturi zemel parku najbilshe stanovlyat bolota 43 Reshta lisi 35 chagarniki 16 i vodnij fond 6 Fiziko geografichni umoviRelyef Parku nizovinnij ta ploskij iz perevazhannyam akumulyativnih poverhon klimat pomirno kontinentalnij z m yakoyu ta vologoyu zimoyu i nezharkim iz neznachnimi opadami litom V zaplavah Prip yati ta Stohodu perevazhayut luchno bolotni j bolotni grunti v ponizhennyah nadzaplavnih teras torfovo bolotni j torfovi v mezhah morenno zandrovih rivninnih mezhirich dernovo slabkopidzolisti j dernovo pishani Teritoriya parku znachno zabolochena ta maye visokij pokaznik gustoti richkovoyi sitki Rusla najbilshih richok Prip yati i Stohodu rozgaluzhuyutsya na chislenni rukavi labirinti iz zabolochenimi ta pishanimi ostrovami FloraLogotip parku Pseudoplectania nigrella Pers Fuckel Zavdyaki svoyemu geografichnomu roztashuvannyu ta svoyeridnij istoriyi formuvannya landshaftiv yaki ob yednuyut cinni prirodni kompleksi labirintiv richok Prip yati i Stohodu tut sformuvavsya svoyeridnij roslinnij pokriv u yakomu perevazhaye gidrofilnij kompleks roslinnosti Na cij teritoriyi zrostaye ponad 550 vidiv vishih sudinnih roslin Zgidno z geobotanichnim rajonuvannyam Ukrayini teritoriya NPP Prip yat Stohid nalezhit do Ratnivsko Lyubeshivskogo Verhnoprip yatskogo geobotanichnogo rajonu Zahidnopoliskogo okrugu sosnovih i dubovo sosnovih lisiv ta evtrofnih bolit Ukrayinskogo Polissya Stare ruslo richki Prip yat bilya vpadinnya u ozero Lyub yaz Vnaslidok duzhe visokogo rivnya obvodnenosti teritoriyi vodna roslinnist ye providnoyu u formuvanni roslinnogo pokrivu Tak u vodah richok Prip yati i Stohodu chastimi ye ugrupuvannya z dominuvannyam glechikiv zhovtih Yak pravilo v richkah monovidovimi ye zarosti kugi ozernoyi u kanalah chasto dominuyut rdesniki a v zavodyah ryaski ta bagatokorinnika Na priberezhnih dilyankah formuyutsya zarosti yizhachoyi golivki Zridka traplyayutsya zarosti rogozu ta zhaburnika Traplyayetsya na cij teritoriyi latattya snizhno bile Priberezhno vodna roslinnist sho utvoryuye gusti i visoki zarosti u zaplavah richok ta po beregah ozer predstavlena takimi vidami ocheret zvichajnij lepeshnyak velikij ta rogiz vuzkolistij Tut takozh traplyayetsya verba popelyasta pletuha zvichajna paslin solodko girkij m yata vodyana chistec bolotnij Okremimi kurtinami zrostayut plakun verbolistij pivniki bolotyani shavel priberezhnij Zridka traplyayutsya cikuta otrujna puhirnik zvichajnij vovche tilo bolotyane Kalyuzhnicya bolotna Caltha palustris L U skladi bolotnih ugrupovan dominuyut borealni vidi osoki chorna zduta blida puhirchasta visoka Zvichajnimi vidami ye puhivka bagatokoloskova telipteris bolotyanij Zridka traplyayutsya rosichka kruglolista verba Starke Luchna roslinnist traplyayetsya na perehidnih dilyankah mizh lisom ta bolotom chasto v dolinah richok chi navkolo ozer Traplyayutsya dribnoosokovi luki z perevagoyu osoki zvichajnoyi ta perstacha gusyachogo a na priberezhnih pidvishennyah ugrupovannyam z perevagoyu Perevazhayut torf yanisti luki de dominuyut medova trava sherstista Tut takozh traplyayutsya cenozi osok chornoyi zhovtoyi prosopodibnoyi Menshi ploshi pidvishen zaplav zajmayut spravzhni luki de zrostayut mitlicya tonka tonkonig luchnij timofiyivka luchna Z lisovoyi roslinnosti tut perevazhayut sosnovi ta vilhovi v peremishku z berezoyu lisi zridka traplyayutsya chisti bereznyaki zbereglisya takozh fragmenti grabovo dubovih nasadzhen a na nevelikih pidvishennyah navkolo chagarnikovih i trav yanih bolit traplyayutsya pohidni dubovi lisi U hvojnih lisah zrostayut chornicya brusnicya bagno bolotyane kvasenicya zvichajna Zvichajnimi ye borealni vidi odinarnik yevropejskij plaun bulavopodibnij suhocvit lisovij ozhina shorstka ta in U listyanih lisah poshireni zirochnik lisovij perlivka ponikla gorlyanka povzucha kupina bagatokvitkova naperstyanka velikokvitkova dzvoniki persikolisti ta efemeroyidi anemoni dibrovna i zhovteceva ryasti ushilnenij ta porozhnistij Chagarnikova roslinnist parku dobre virazhena i predstavlena zarostyami kushopodibnih verb na bolotah ta zridka na bezlisih pishanih gryadah sered yakih dominantami vistupayut verbi popelyasta ta purpurova Na teritoriyi rajonu sered bolit luk ta lisiv zrostaye 21 vid roslin sho zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini shitolisnik zvichajnij yakij she donedavna vvazhavsya vzagali zniklim z teritoriyi Ukrayini aldrovanda puhirchasta salviniya plavucha palchatokorinniki m yasochervonij travnevij ta plyamistij plaun richnij baranec zvichajnij liliya lisova bulatka dovgolista zozulini cherevichki spravzhni koruchki temno chervona ta chemernikopodibna gnizdivka zvichajna lyubka zelenokvitkova lyubka dvolista osoka zatinkova ta bereza nizka a takozh blizko 20 ti regionalno ridkisnih vidiv roslin Na sogodni v NPP Prip yat Stohid zareyestrovano 109 vidiv mohopodibnih Virchenko 2014 Tut obstezheni mohi evtrofnih i mezotrofnih bolit vilshnyakiv dubovo grabovih lisiv starih dotiv Osoblive naukove znachennya mayut v parku evtrofni karbonatni bolota na yakih dominuye centralnoyevropejskij vid osoka Devella a z mohiv rostut drepanokladi Zendtnera i bagatodomnij kaliergon gigantskij kampilij zirchastij ta in Z cikavih znahidok slid takozh vidznachiti gamatokaulis glyansuvatij zanesenij do Chervonoyi knigi mohopodibnih Yevropi a takozh sfagni velikij ta rozhevij sho ohoronyayutsya u Volinskij oblasti FaunaZagalna kilkist zareyestrovanih vidiv fauni stanovit 255 vidiv hrebetnih z nih promeneperih rib 24 salamandrovih hvostatih 2 bezhvostih zemnovodnih 9 cherepah 1 plazuniv 4 ptahiv 186 ssavciv 29 vidiv Najbagatshij tvarinnij svit vodno bolotyanih ugid Tut na gnizduvanni traplyayetsya chaplya sira krizhen lun ocheretyanij kurochka vodyana liska ocheretyanka velika guska sira martin malij norec malij pliska zhovtogolova V lisah vodyatsya gadyuka zvichajna shulika chornij los kaban dikij ta inshi tvarini Richki ta ozera parku bagati na ribu sered yakoyi najchastishe traplyayetsya shuka plitka lin karas zolotij ta inshi vidi cinnih rib Ye takozh takij chervonoknizhnij vid yak minoga ukrayinska Z zemnovodnih i plazuniv traplyayetsya triton zvichajnij zhaba stavkova cherepaha bolotyana vuzh zvichajnij Miscyami mozhna pobachiti bobriv prote voni tut ne buduyut richkovih zagat Na cij teritoriyi voditsya 28 vidiv fauni zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini ropuha ocheretyana leleka chornij kazarka chervonovola gogol skopa lun polovij shulika rudij zmiyeyid orel karlik pidorlik malij berkut orlan bilohvist glushec zhuravel sirij kulik soroka kolovodnik stavkovij kulon velikij kryachok kaspijskij pugach dyatel bilospinnij sorokopud sirij ocheretyanka prudka gornostaj norka yevropejska borsuk vidra richkova vusach muskusnij mahaon a takozh 8 vidiv zanesenih do Yevropejskogo Chervonogo spisku tvarin sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya u svitovomu masshtabi kazarka chervonovola shulika rudij orlan bilohvist derkach ocheretyanka prudka vovk sonya gorishnikova ta vidra richkova i 2 vidi zaneseni do Chervonoyi knigi Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi MSOP ropuha ocheretyana ta orlan bilohvist Teritoriya parku ye yedinim miscem gnizduvannya sinici biloyi Krim togo tut traplyayetsya 220 vidiv hrebetnih vidnesenih do Konvenciyi pro ohoronu dikoyi flori i fauni ta prirodnih seredovish isnuvannya v Yevropi 49 vidiv ptahiv vidnesenih do Ugodi pro zberezhennya afro yevrazijskih migruyuchih vodno bolotyanih ptahiv 1 vid kazhaniv vidnesenih do Ugodi pro zberezhennya kazhaniv v Yevropi 27 vidiv hrebetnih vidnesenih do Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Teritoriya parku ye miscem masovih sezonnih migracij ptahiv 120 150 tisyach osobin Chastina teritoriyi nalezhit do vodno bolotnih ugid mizhnarodnogo znachennya Istorichne znachennyaNacionalnij prirodnij park z visoti ptashinogo polotu Nacionalnij prirodnij park Prip yat Stohid bagatij takozh na istoriko kulturnu spadshinu Zgidno z arheologichnimi znahidkami pershi poselennya lyudini z yavilis tut 20 tisyach rokiv tomu v epohu piznoyi kam yanoyi dobi Znahodili takozh poselennya epohi mezolitu midno kam yanoyi dobi bronzi zaliza Cherez cyu teritoriyu v davni chasi prohodiv vodnij torgovij shlyah Iz varyag u greki Najviznachnishimi istoriko kulturnimi sporudami yaki zbereglisya do nashogo chasu na teritoriyi NPP Prip yat Stohid ye vorota sadibi zamku XVIII st sho buli pobudovani v stili baroko kolegiya piyariv u yakij navchalisya bagato vidatnih lyudej sered yakih najviraznishoyu postattyu ye polskij nacionalnij geroj Tadeush Kostyushko a takozh klyashtor i kostel kapuciniv Ye velika kilkist hramiv perevazhno pravoslavnih V odnomu z nih bulo vidinnya Bozhoyi Materi Teritoriyi PZF u skladi NPP Prip yat Stohid Neridko ogoloshennyu nacionalnogo parku abo zapovidnika pereduye stvorennya odnogo abo kilkoh ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya V rezultati velikij NPP faktichno poglinaye ranishe stvoreni PZF Prote yihnij status zazvichaj zberigayut Do skladu teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku Prip yat Stohid vhodyat taki ob yekti PZF Ukrayini Lisovij zakaznik miscevogo znachennya Dolskij Lisovij zakaznik miscevogo znachennya Biloozerskij Gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Rogiznenskij Gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Cirskij Gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Velikoglushanskij Gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Vetlivskij Gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Birkivskij Gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Prip yatskij 1 Gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Prip yatskij 2 Gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Prip yatskij 3 Gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Yamno Gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Girkivskij Botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Grupa dubiv 1 Botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Grupa dubiv 2 Botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Dilyanka lisu 1 Botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Dilyanka lisu 2 Osvitno rekreacijne znachennyaNa teritoriyi parku diyut turistichni marshruti silskij zelenij turizm i vodni turistichni marshruti Budivnictvo u nacionalnomu parkuEkskavatori u nacionalnomu parku 8 zhovtnya 2011 r U prirodoohoronnij teritoriyi nacionalnogo parku na richci Stohid nezvazhayuchi na protesti sporudzhena rujnivna dlya nacionalnogo parku damba dzherelo Bibliografiya1000 dniv roboti nacionalnogo parku Gaz Nove zhittya 27 listopada 2010 r s 6 7 Naumuk S Tam de zhive car pticya Gaz Volin 10 travnya 2012 r s 12 P yatirichnij yuvilej nacionalnogo parku Gaz Nove zhittya 11 serpnya 2012 r s 6 7 Virchenko V M Mohopodibni prirodno zapovidnih teritorij Ukrayinskogo Polissya Kiyiv TOV NVP Interservis 2014 224 s Primitkiecoregions2017 appspot com https ecoregions2017 appspot com Procitovano 28 lipnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nacionalnij prirodnij park Prip yat Stohid Oficijnij vebsajt Volinske telebachennya pro Lyubeshivsku dambu Nacionalnij prirodnij park Prip yat Stohid