Населення Швейцарії

Населення Швейцарії. Чисельність населення країни 2019 року становила 8,545 млн осіб (97-ме місце у світі). Чисельність швейцарців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 10,5 ‰ (186-те місце у світі), смертність — 8,13 ‰ (94-те місце у світі), природний приріст — 0,71 % (147-ме місце у світі) .

Населення Швейцарії
Ріст чисельності населення країни
Чисельність	8,545 млн осіб
Густота	210,0 особи/км²
Коефіцієнт міграції	4,74 ‰
Природний рух
Природний приріст	▲0,71 %
Народжуваність	10,5 ‰
Фертильність	1,55 дітей на 1 жінку
Смертність	8,13 ‰
Смертність немовлят	3,67 ‰
Вікова структура
• до 14 років	15,09 %
• 15–64 років	67,15 %
• старіші за 65 років	17,76 %
Середня тривалість життя	82,5 року
• чоловіків	80,22 року
• жінок	84,92 року
Статева структура
загалом	0,97 чол./жін.
при народженні	1,06 чол./жін.
до 15 років	1,06 чол./жін.
15–64 років	1 чол./жін.
після 65 років	0,78 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	швейцарці
Найбільший етнос	німці
Нацменшини	французи, італійці, ретороманці
Мови
Офіційна	німецька, французька, італійська, ретороманська
Також у побуті	англійська, португальська, албанська, сербо-хорватська, іспанська

Природний рух

До 1975 року чисельність населення Швейцарії зростала як за рахунок природного приросту, так і за рахунок імміграції. Потім приплив іноземних робітників знизився.

Відтворення

Народжуваність у Швейцарії, станом на 2015 рік, дорівнює 10,5 ‰ (186-те місце у світі). Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,55 дитини на одну жінку (188-ме місце у світі), за цим показником країна займає одне з найвищих місць в Європі. Головна причина малої кількості дітей — фінансові труднощі, пов'язані із забезпеченням догляду за дитиною, вартості житла. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 30,4 року (оцінка на 2012 рік).

Смертність у Швейцарії 2015 року становила 8,13 ‰ (94-те місце у світі).

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,71 % (147-ме місце у світі).

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Швейцарії, 2015 рік (англ.)

Середній вік населення Швейцарії становить 42,2 року (27-ме місце у світі): для чоловіків — 41,3, для жінок — 43,2 року. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 82,5 року (9-те місце у світі), для чоловіків — 80,22 року, для жінок — 84,92 року.

Вікова структура населення Швейцарії, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

• діти віком до 14 років — 15,09 % (630 944 чоловіка, 594 465 жінок);
• молодь віком 15-24 роки — 11,29 % (468 036 чоловіків, 449 309 жінок);
• дорослі віком 25-54 роки — 43,67 % (1 780 039 чоловіків, 1 766 820 жінок);
• особи передпохилого віку (55-64 роки) — 12,18 % (494 285 чоловіків, 495 107 жінок);
• особи похилого віку (65 років і старіші) — 17,76 % (631 204 чоловіка, 811 621 жінка).

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, себто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,5; коефіцієнт розлучуваності — 2,8; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 51 (дані за 2010 рік). Швейцарці вступають до шлюбу відносно пізно, середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 32,5 року, жінки — 30,1 року, загалом — 31,3 року (дані за 2014 рік). Швейцарці, перш ніж створити сім'ю, концентруються на освіті та кар'єрі.

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 210,0 особи/км² (63-тє місце у світі). Розміщення населення країни знаходиться у прямій залежності від висоти над рівнем моря. У горизонтальному вимірі північні й західні райони країни більш населені, ніж південні. Густота населення на Швейцарському плато і в північно-східній частині країни, де зосереджено майже ¾ всіх жителів країни, досягає 250 осіб/км². У гірських, центральних і південних частинах Швейцарії (за винятком кантону Тічино), а також на сході населення дуже рідкісне — від 25 до 50 осіб/км². На Швейцарському плоскогір'ї розташовані найбільші міста.

Урбанізація

Докладніше: Міста Швейцарії

Швейцарія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 73,9 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,08 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки).

Головні міста держави: Цюрих, всесвітній фінансовий центр — 1,25 млн осіб; Берн (столиця), центр машинобудування і годинникового виробництва — 358,0 тис. осіб (дані за 2015 рік); Женева, порт, центр туризму і місце міжнародних форумів; Базель, річковий порт і промисловий центр; Лозанна, центр франкомовного регіону Романдія.

Міграції

Річний рівень імміграції 2015 року становив 4,74 ‰ (27-ме місце у світі). Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Еміграція

Громадяни Швейцарії воліють виїжджати закордон в основному тільки на короткий час. Найбільша кількість швейцарських емігрантів знаходиться у Франції, потім йде США і Німеччина. Наприкінці 2006 року за кордоном проживало 645 000 осіб. Швейцарські емігранти становлять так звану «п'яту Швейцарію» (чотири вже існують: німецька, французька, італійська, ретороманська Швейцарія). Громадяни Швейцарії, які проживають за кордоном мають політичні права, можуть брати участь у виборах різного рівня. Швейцарський уряд активно фінансує різні культурні проекти та швейцарські школи.

Імміграція

Правила отримання швейцарського громадянства — одні з найважчих в Західній Європі, адже іноземцю, щоб стати повноправним громадянином Швейцарії потрібно отримати громадянство на трьох рівнях: общинному, кантональному, федеральному. Тому число іноземців, які отримують громадянство Швейцарії, відносно менше, ніж в інших країнах. Тим не менш, частка іноземців у загальній чисельності Швейцарії висока. У 2006 році іноземців у країні було 20,7 % населення.

Розселення іммігрантів країною нерівномірне. Особливо високий відсоток іммігрантів серед дітей. Кожен четвертий працівник у Швейцарії — іноземець. Іноземна робоча сила грає найважливішу роль у розвиткові і стабільному функціонуванні швейцарської економіки. Іммігранти виконують основний обсяг некваліфікованої роботи: гастрономія, готельний бізнес, будівельні роботи тощо). Також, активно залучаються і кваліфіковані працівники з-за кордону, перш за все це інженери, програмісти, науковці.

Біженці й вимушені переселенці

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 21,0 тис. біженців з Еритреї, 8,8 тис. з Сирії.

У країні мешкає 69 осіб без громадянства.

Швейцарія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM).

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2015 рік)
Етнос:			Відсоток:
німці			65%
французи			18%
італійці			10%
романші			1%
інші			6%

Докладніше:

Головні етноси країни: німці — 65 %, французи — 18 %, італійці — 10 %, романші — 1 %, інші — 6 % населення.

Українська діаспора

Докладніше: Українці Швейцарії

Мови

Мови Швейцарії (2012 рік)
Мова:			Відсоток:
німецька			63.5%
французька			22.5%
італійська			8.1%
ретороманська			0.5%
англійська			4.4%
португальська			3.4%
албанська			3.1%
сербохорватська			2.5%
іспанська			2.2%
інші			6.6%

Докладніше: Мови Швейцарії

Офіційні мови: німецька — володіє 63,5 % населення держави, французька — 22,5 %, італійська — 8,1 %, романшська — 0,5 %. Інші поширені мови: англійська — 4,4 %, португальська — 3,4 %, албанська — 3,1 %, сербохорватська — 2,5 %, іспанська — 2,2 %, інші мови — 6,6 % (оцінка 2013 року). Швейцарія, як член Ради Європи, підписала 8 жовтня 1993 року і ратифікувала 23 грудня 1997 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 квітня 1998 року). Регіональними мовами визнані: італійська і романшська.

• Лінгвістична мапа Швейцарії
• Етнолінгвістична мапа Швейцарії (англ.)

Кантон	Населення (тис. осіб), 1976 рік	Населення (тис. осіб), 2002 рік	Основна мова	%	Друга мова	%
Цюрих	1120	1242,49	німецька	83,4 %	італійська	4,0 %
Берн	991,1	950,21	німецька	84,0 %	французька	4,0 %
Люцерн	292,8	352,31	німецька	88,9 %	сербохорватська	2,1 %
Урі	34,2	35,25	німецька	93,5 %	сербохорватська	1,9 %
Швіц	92,8	133,36	німецька	89,9 %	сербохорватська	2,1 %
Гларус	36	38,38	німецька	85,8 %	італійська	4,4 %
Цуг	73,6	102,25	німецька	85,1 %	сербохорватська	2,7 %
Фрібур	181,9	242,68	французька	63,2 %	німецька	29,2 %
Золотурн	224,1	246,5	німецька	88,3 %	італійська	3,1 %
Шафхаузен	70,2	73,92	німецька	87,6 %	італійська	2,6 %
Санкт-Галлен	385,4	455,19	німецька	88,0 %	сербохорватська	2,3 %
Граубюнден	164,8	186,11	німецька	68,3 %	романшська	14,5 %
Ааргау	443,6	556,23	німецька	87,1 %	італійська	3,3 %
Тургау	184,5	229,88	німецька	88,5 %	італійська	2,8 %
Тічино	264,7	314,56	італійська	83,1 %	німецька	8,3 %
Во	523,9	632	французька	81,8 %	німецька	4,7 %
Вале	213,7	281,02	французька	62,8 %	німецька	28,4 %
Невшатель	164,6	166,95	французька	85,3 %	німецька	4,1 %
Женева	337,9	419,25	французька	75,8 %	англійська	3,9 %
Юра	Берн	69,2	французька	90,0 %	німецька	4,4 %
Базель
Базель-Штадт	213,7	186,87	німецька	79,3 %	італійська	5,0 %
Базель-Ланд	220,4	263,19	німецька	87,2 %	італійська	3,5 %
Унтервальден
Обвальден	25,3	33	німецька	92,3 %	албанська	1,4 %
Нідвальден	26,5	38,9	німецька	92,5 %	італійська	1,4 %
Аппенцелль
Аппенцелль-Ауссерроден	47,2	53,19	німецька	91,2 %	сербохорватська	2,3 %
Аппенцелль-Іннерроден	13,4	15	німецька	92,9 %	сербохорватська	2,5 %

Релігії

Релігії в Швейцарії (2013 рік)
Віросповідання:			Відсоток:
католики			38.2%
			26.9%
			5.6%
мусульмани			5%
			1.6%
атеїсти			21.4%
агностики			1.3%

Докладніше:

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 38,2 %, протестантизм — 26,9 %, інші течії християнства — 5,6 %, іслам — 5 %, інші — 1,6 %, не сповідують жодної — 21,4 %, не визначились — 1,3 % (станом на 2013 рік).

• Карта конфесій Швейцарії (нім.)

Освіта

Докладніше:

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 5,1 % ВВП країни, станом на 2012 рік (66-те місце у світі). Середня тривалість освіти становить 16 років, для хлопців — до 16 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна

Вища

Охорона здоров'я

Докладніше:

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 4,05 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік). Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік). Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 11,7 % ВВП країни (12-те місце у світі).

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 3,67 ‰ (199-те місце у світі); хлопчиків — 4,03 ‰, дівчаток — 3,29 ‰. Рівень материнської смертності 2015 року становив 5 випадків на 100 тис. народжень (159-те місце у світі).

Швейцарія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

2012 року було зареєстровано 20,2 тис. хворих на СНІД (79-те місце у світі), це 0,35 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (78-ме місце у світі). Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 300 осіб (99-те місце у світі).

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 21 % (111-те місце у світі).

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 99,9 %, в сільській місцевості — 99,8 %, загалом по країні — 99,9 % (станом на 2015 рік). Споживання прісної води, станом на 2010 рік, дорівнює 2,61 км³ на рік, або 360,3 тонни на одного мешканця на рік: з яких 39 % припадає на побутові, 58 % — на промислові, 3 % — на сільськогосподарські потреби.

Соціально-економічне положення

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 48,8 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 22 %; частка осіб похилого віку — 26,9 %, або 3,7 потенційно працездатного на 1 пенсіонера. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Пенсійний вік: чоловіки — 65 років, жінки 64 роки. За межею бідності 2011 року перебувало 7,6 % населення країни. Розподіл у країні має такий вигляд: нижній дециль — 7,5 %, верхній дециль — 19 % (станом на 2007 рік).

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 7,145 млн унікальних інтернет-користувачів (54-те місце у світі), що становило 88 % загальної кількості населення країни.

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 5,097 млн осіб (82-ге місце у світі). Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 3,4 %; промисловість і будівництво — 23,4 %; сфера послуг — 73,2 % (2010). Безробіття 2015 року дорівнювало 3,3 % працездатного населення, 2014 року — 3,2 % (28-ме місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 8,6 %, серед юнаків — 8,6 %, серед дівчат — 8,5 % (111-те місце у світі).

Кримінал

Докладніше:

Наркотики

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Великий міжнародний фінансовий центр з історично міцним законодавством щодо банківської таємниці, через що країна вразлива до відмивання грошей; нерезидентам дозволяється вести бізнес через офшорні компанії, компанії-посередники. Транзитна країна і країна-споживач південноамериканського кокаїну, південно-східноазійського героїну і європейських синтетичних наркотиків; виробництво екстазі, вирощування марихуани на внутрішній ринок.

Торгівля людьми

Докладніше:

Згідно зі про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Державного департаменту США, уряд Швейцарії докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконної торгівлі внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня.

• Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
• Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

• при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 15—24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 25—54 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 55—64 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці за 64 роки — 0,78 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• загалом — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої.

Демографічні дослідження

Населення Швейцарії
Рік	Населення	Зміна
1950	4 694 000	—
1955	4 980 000	+6.1%
1960	5 362 000	+7.7%
1965	5 856 000	+9.2%
1970	6 181 000	+5.5%
1975	6 339 000	+2.6%
1980	6 319 000	−0.3%
1985	6 470 000	+2.4%
1990	6 712 000	+3.7%
1995	7 041 000	+4.9%
2000	7 184 000	+2.0%
2005	7 437 000	+3.5%
2010	7 858 000	+5.7%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік.

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

• .

Див. також

• Населення Землі
• Населення Європи

Примітки

1. Switzerland : ( )[англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
2. Marriage and divorce statistics : ( )[англ.] // Eurostat, European Commission. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.
3. ' Marriage indicators : ( )[англ.] // Eurostat, European Commission. — .
4. (нім.) Statistik Schweiz — Kennzahlen. [ 14 червня 2010 у Wayback Machine.]
5. International Organization for Migration : ( )[англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
6. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
7. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : ( )[англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
8. Trafficking in Persons Report 2013 : ( )[англ.] /  // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
9. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : ( )[англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
10. ' World Population Prospects: The 2012 Revision : ( )[англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література

Українською

• Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : , . — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — .
• Атлас світу / голов. ред.  ; зав. ред.  ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — .
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — .
• Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — .
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — .
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : , 2014. — 319 с. — .
• Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : , 2003. — 392 с. — .
• Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — .
• Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
• Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
• Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
• Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — .
• Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : , 1999. — 504 с. — .
• Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
• Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : , 2003. — 280 с. — .

Російською

• (рос.) Швейцария // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
• (рос.) Швейцария // Страны и народы. Зарубежная Европа. Западная Европа / Редкол. : В. П. Максаковский (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1979. — 381 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
• (рос.)  / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
• (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
• (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — .
• (рос.) Урланис Б. Ц. Рост населения в Европе (опыт исчисления). — М. : , 1941. — 436 с.
• (рос.) География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання

• World Population Prospects : ( )[англ.] // United Nation. . — демографічні показники населення світу.
• Global Health Observatory. Switzerland : ( )[англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Швеції.
• At a glance: Switzerland. Statistics and Monitoring : ( )[англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Швеції.
• Switzerland. World Bank Open Data : ( )[англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Швеції.
• Switzerland. Country Profile : ( )[англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Швеції від Міжнародної організації праці.
• United Nations Development Programme in EU‎ : ( )[англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
• United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : ( )[англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
• World Population Estimates : ( )[англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.