Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чотири національні мови Швейцарії — німецька, французька, італійська та ретороманська (романшська). Німецька, французька та італійська зберігають рівний статус офіційних мов на національному рівні у Федеральних зборах Швейцарії, тоді як романшська мова використовується офіційно лише в спілкуванні з людьми, які нею розмовляють. У деяких ситуаціях вживають латину, зокрема в поширеній самоназві країни лат. Confoederatio Helvetica.
| Мови | |
|---|---|
 | |
| Офіційна мова | німецька, французька, італійська, романшська |
| Національна мова |
|
| Мови іммігрантів |
|
| Розкладка клавіатури |  |
| Джерела | FSO |
Історія
Основними мовами мешканців Швейцарії з 1910 по 2018 роки у відсотках були такі:
| Рік | Німецька | Французька | Італійська | Романшська | Інші |
|---|---|---|---|---|---|
| 2018 | 62.2 | 22.9 | 8.0 | 0.5 | н.в |
| 2015 | 63.0 | 22.7 | 8.4 | 0.6 | 5.3 |
| 2013 | 63.5 | 22.5 | 8.1 | 0.5 | н.в |
| 2010 | 65.6 | 22.8 | 8.4 | 0.6 | н.в |
| 2000 | 63.7 | 20.4 | 6.5 | 0.5 | 9.0 |
| 1990 | 65.6 | 19.2 | 7.6 | 0.6 | 8.9 |
| 1980 | 65.0 | 18.4 | 9.8 | 0.8 | 6.0 |
| 1970 | 64.9 | 18.1 | 11.9 | 0.8 | 4.3 |
| 1960 | 69.4 | 18.9 | 9.5 | 0.9 | 1.4 |
| 1950 | 72.1 | 20.3 | 5.9 | 1.0 | 0.7 |
| 1941 | 72.6 | 20.7 | 5.2 | 1.1 | 0.4 |
| 1930 | 71.9 | 20.4 | 6.0 | 1.1 | 0.6 |
| 1920 | 70.9 | 21.3 | 6.1 | 1.1 | 0.6 |
| 1910 | 69.1 | 21.1 | 8.1 | 1.1 | 0.6 |
Державні мови
Німецька
Німецькомовна частина Швейцарії (нім. Deutschschweiz; фр. Suisse alémanique; італ. Svizzera tedesca; романш. Svizra tudestga) становить близько 65 % Швейцарії (Північно-Західна Швейцарія, Східна Швейцарія, Центральна Швейцарія, більшість Швейцарського плато та більша частина Швейцарських Альп).
У сімнадцяти швейцарських кантонах німецька мова є єдиною офіційною мовою (Ааргау, Аппенцелль-Ауссерроден, Аппенцелль-Іннерроден, Базель-Штадт, Базель-Ланд, Гларус, Люцерн, Нідвальден, Обвальден, Шаффхаузен, Швіц, Золотурн, Санкт-Галлен, Тургау, Урі, Цуг та Цюрих).
Французька
Романдія (фр. Romandie, la Suisse romande; нім. Romandie, Welschland, Welschschweiz; італ. Svizzera romanda) — франкомовна частина Швейцарії. Він охоплює територію кантонів Женеви, Во, Невшателя та Юри, а також франкомовні частини кантонів Берн (німецькомовна більшість), Вале (франкомовна більшість) та Фрібур (франкомовна більшість). 1,9 мільйона людей (або 24,4 % швейцарського населення) проживають у Романдії.
Італійська
Італійська Швейцарія (італ. Svizzera italiana; романш. Svizra taliana; фр. Suisse italienne; нім. italienische Schweiz) — італомовна частина Швейцарії, яка включає кантон Тічино та південну частину Граубюнден. Італійською розмовляють також у долині Гондо (веде до перевалу Сімплон, на південній частині вододілу) у Вале.
Регіон займає площу приблизно 3500 км² і має загальну чисельність населення близько 350 000 жителів, при цьому кількість італомовних, що проживають у Швейцарії, становить 545274 (близько 7 % населення Швейцарії).
Романшська
Хоча романшська є однією з чотирьох офіційних мов країни, нею розмовляють менш ніж 0,5 % швейцарців.
Мова з'явилася внаслідок змішання вульгарної латини, якою розмовляли солдати й колонізатори, та ретійської — мови місцевого населення. Вона залишалася в регіоні основним способом спілкування аж до XV століття, коли Реція увійшла до першої конфедерації швейцарських кантонів — Вільної держави Трьох Ліг. Офіційною мовою Ліг стала німецька, а романшська залишилася в ізольованих альпійських селищах.
Сьогодні швейцарський уряд щороку виділяє близько 7,6 млн швейцарських франків на її захист і популяризацію.
Див. також
Примітки
- . Невшатель, Швейцарія: FSO. 31 січня 2017. Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 13 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 5 вересня 2019.
- . www.dailyresearch.co.uk. Daily Research. Архів оригіналу за 21 May 2022. Процитовано 20 січня 2022.
- Statistik, Bundesamt für (28 лютого 2018). . Bundesamt für Statistik (нім.). Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 21 жовтня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
- . www.admin.ch. Архів оригіналу за 21 червня 2016. Процитовано 21 жовтня 2019.
- . web.archive.org. 6 серпня 2011. Архів оригіналу за 6 серпня 2011. Процитовано 21 жовтня 2019.
- . web.archive.org. 20 вересня 2009. Архів оригіналу за 20 вересня 2009. Процитовано 21 жовтня 2019.
- Роше, Дена (6 вересня 2018). (брит.). Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 21 жовтня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chotiri nacionalni movi Shvejcariyi nimecka francuzka italijska ta retoromanska romanshska Nimecka francuzka ta italijska zberigayut rivnij status oficijnih mov na nacionalnomu rivni u Federalnih zborah Shvejcariyi todi yak romanshska mova vikoristovuyetsya oficijno lishe v spilkuvanni z lyudmi yaki neyu rozmovlyayut U deyakih situaciyah vzhivayut latinu zokrema v poshirenij samonazvi krayini lat Confoederatio Helvetica MoviOficijna mova nimecka francuzka italijska romanshskaNacionalna mova Nimecka 62 6 Francuzka 22 9 Italijska 8 2 Romanshska 0 5 Movi immigrantiv anglijska 5 4 portugalska 3 7 albanska 3 2 serbohorvatska 2 5 ispanska 2 4 inshi 7 7 Rozkladka klaviaturi QWERTZDzherela FSOIstoriyaOsnovnimi movami meshkanciv Shvejcariyi z 1910 po 2018 roki u vidsotkah buli taki Rik Nimecka Francuzka Italijska Romanshska Inshi 2018 62 2 22 9 8 0 0 5 n v 2015 63 0 22 7 8 4 0 6 5 3 2013 63 5 22 5 8 1 0 5 n v 2010 65 6 22 8 8 4 0 6 n v 2000 63 7 20 4 6 5 0 5 9 0 1990 65 6 19 2 7 6 0 6 8 9 1980 65 0 18 4 9 8 0 8 6 0 1970 64 9 18 1 11 9 0 8 4 3 1960 69 4 18 9 9 5 0 9 1 4 1950 72 1 20 3 5 9 1 0 0 7 1941 72 6 20 7 5 2 1 1 0 4 1930 71 9 20 4 6 0 1 1 0 6 1920 70 9 21 3 6 1 1 1 0 6 1910 69 1 21 1 8 1 1 1 0 6Derzhavni moviNimecka Dokladnishe Shvejcarskij dialekt i Nimecka Shvejcariya Nimeckomovna chastina Shvejcariyi nim Deutschschweiz fr Suisse alemanique ital Svizzera tedesca romansh Svizra tudestga stanovit blizko 65 Shvejcariyi Pivnichno Zahidna Shvejcariya Shidna Shvejcariya Centralna Shvejcariya bilshist Shvejcarskogo plato ta bilsha chastina Shvejcarskih Alp U simnadcyati shvejcarskih kantonah nimecka mova ye yedinoyu oficijnoyu movoyu Aargau Appencell Ausserroden Appencell Innerroden Bazel Shtadt Bazel Land Glarus Lyucern Nidvalden Obvalden Shaffhauzen Shvic Zoloturn Sankt Gallen Turgau Uri Cug ta Cyurih Francuzka Dokladnishe Romandiya Romandiya fr Romandie la Suisse romande nim Romandie Welschland Welschschweiz ital Svizzera romanda frankomovna chastina Shvejcariyi Vin ohoplyuye teritoriyu kantoniv Zhenevi Vo Nevshatelya ta Yuri a takozh frankomovni chastini kantoniv Bern nimeckomovna bilshist Vale frankomovna bilshist ta Fribur frankomovna bilshist 1 9 miljona lyudej abo 24 4 shvejcarskogo naselennya prozhivayut u Romandiyi Italijska Dokladnishe Italijska Shvejcariya Italijska Shvejcariya ital Svizzera italiana romansh Svizra taliana fr Suisse italienne nim italienische Schweiz italomovna chastina Shvejcariyi yaka vklyuchaye kanton Tichino ta pivdennu chastinu Graubyunden Italijskoyu rozmovlyayut takozh u dolini Gondo vede do perevalu Simplon na pivdennij chastini vododilu u Vale Region zajmaye ploshu priblizno 3500 km i maye zagalnu chiselnist naselennya blizko 350 000 zhiteliv pri comu kilkist italomovnih sho prozhivayut u Shvejcariyi stanovit 545274 blizko 7 naselennya Shvejcariyi Romanshska Dokladnishe Romanshska Shvejcariya Hocha romanshska ye odniyeyu z chotiroh oficijnih mov krayini neyu rozmovlyayut mensh nizh 0 5 shvejcarciv Mova z yavilasya vnaslidok zmishannya vulgarnoyi latini yakoyu rozmovlyali soldati j kolonizatori ta retijskoyi movi miscevogo naselennya Vona zalishalasya v regioni osnovnim sposobom spilkuvannya azh do XV stolittya koli Reciya uvijshla do pershoyi konfederaciyi shvejcarskih kantoniv Vilnoyi derzhavi Troh Lig Oficijnoyu movoyu Lig stala nimecka a romanshska zalishilasya v izolovanih alpijskih selishah Sogodni shvejcarskij uryad shoroku vidilyaye blizko 7 6 mln shvejcarskih frankiv na yiyi zahist i populyarizaciyu Div takozhNaselennya Shvejcariyi Shvejcarci ShvejcariyaPrimitki Nevshatel Shvejcariya FSO 31 sichnya 2017 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2020 Procitovano 13 chervnya 2017 Arhiv originalu za 5 veresnya 2019 www dailyresearch co uk Daily Research Arhiv originalu za 21 May 2022 Procitovano 20 sichnya 2022 Statistik Bundesamt fur 28 lyutogo 2018 Bundesamt fur Statistik nim Arhiv originalu za 10 lipnya 2020 Procitovano 21 zhovtnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 24 kvitnya 2021 Procitovano 24 kvitnya 2021 www admin ch Arhiv originalu za 21 chervnya 2016 Procitovano 21 zhovtnya 2019 web archive org 6 serpnya 2011 Arhiv originalu za 6 serpnya 2011 Procitovano 21 zhovtnya 2019 web archive org 20 veresnya 2009 Arhiv originalu za 20 veresnya 2009 Procitovano 21 zhovtnya 2019 Roshe Dena 6 veresnya 2018 brit Arhiv originalu za 7 veresnya 2018 Procitovano 21 zhovtnya 2019