Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стрийський Народний дім — народний дім, культурна установа міста Стрия на Львівщині; пам'ятка архітектури місцевого значення. Урочисте відкриття Народного дому відбулося 1 січня 1901 року. Стрий став шостим містом Західної України, де побудували народний дім. У будівлі розташований музей історії Стрийського Народного дому.
| Стрийський Народний дім | |
|---|---|
 Стрийський Народний дім, 2015 рік | |
| 49°15′23″ пн. ш. 23°50′57″ сх. д. / 49.25639° пн. ш. 23.84917° сх. д.Координати: 49°15′23″ пн. ш. 23°50′57″ сх. д. / 49.25639° пн. ш. 23.84917° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Стрий |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Архітектор | Левинський Іван Іванович |
| Дата початку спорудження | 1900 р. |
| Дата закінчення спорудження | 22 грудня 1901 р. |
| Відкриття | 1 січня 1901 р. |
| Стиль | Еклектика |
| Поверхів | 3 |
| Адреса | м. Стрий, вул. Народна, 8 |
  Стрийський Народний дім Стрийський Народний дім (Україна) | |
 Стрийський Народний дім у Вікісховищі | |
Історія
Ідея та будівництво
З ініціативи Стефана Дубравського та Євгена Олесницького було поставлено питання на одному із засідань «Просвіти» про побудову Стрийського Народного дому. Одержавши підтримку товариства, перший помістив 29 листопада (за новим стилем) 1892 року в газеті «Діло» оголошення із закликом до інтелігенції та громади щодо відкриття народного дому у Стрию. Вже 15 січня 1893 року Дубравський запросив до «Руського касина» місцеву інтелігенцію для обговорення справи із Народним домом. За його задумом, у Стрийському Народному домі мали б поміститися:
 | ...касино, читальня повітова, бібліотека повітова, музей зборів етнографічних, архиологічних, геологічних, геогностичних і інших речей з цілого повіту і дальшої околиці нашої, бурса для талановитої сільської і маломіської молодежі, простора саля для нарад, науки і забав, для представлень театральних і для музикально-декламаторських вечірків. |  |
Збори це рішення ухвалили одноголосно і вибрали комітет, який 10 лютого 1893 року провів своє перше засідання. Очевидно, на цьому засіданні оргкомітет розділився надвоє: комітет з організації Товариства «Народний дім» та комітет з організації будівництва. Обидва комітети очолив Євген Олесницький.
Члени оргкомітету об'їздили весь Стрийський повіт для організації праці на будові, виділення транспорту (кінного) для підвезення будівельного матеріалу на добровільних засадах.
Земля на вулиці Гоша (тепер вул. Народна) куплена у д-ра В. Серакавського спочатку була призначена для побудови на ній . Однак ділянка була завелика для бурси, то вирішено було віддати її під побудову Народного дому. Вся земля коштувала 5370 золотих ринських.
Щоб будівництво не стояло на місці, поки надходили перші кошти зібрані доброчинними внесками, Стефан Дубравський надав свій капітал у сумі 10,000 золотих ринських. Таким чином, будівництво відразу вступило в активну фазу.
Відгукнувся на стрийське звідомлення також відомий архітектор Левинський, який колись навчався у Стрию. Він зголосився безкоштовно виготовити проект будівлі, її архітектурне оформлення.
Відкриття
На кінець 1900 року зроблено останні приготування у зовнішньому оформленні та великої «салі» і велась підготовка до відкриття величної споруди. Днем свята визначили 1 січня 1901 року — перший день нового, двадцятого століття.
На відкриття Народного дому у Стрию прибуло багато вельмиповажних гостей. Українські народні товариства Львова представляли посол Романчук Юліан, професор Володимир Шухевич, професор Олександр Колесса; українців Белза і Жовкви — нотаріус Савчинський і доктор Дрімалик; українців із Калуша — і ; були представники «Просвіти» з Бібрки, Дрогобича, Золочівщини (о. Танячкевич), доктор Василь Щурат із Перемишля, о. Зацерковний та представники інших теренів. Були також представники міської влади Стрия і повіту, представники польських товариств «Сокіл» та «Зорі».
З 10 години почалась реєстрація гостей і огляд Народного дому. Посвячення відбулось о 12-ій годині. Після закінчення посвячення на сцену вийшли дирекція і рада Народного дому. Перед ними став архітектор , що вів останні три роки будівництво. В короткому слові він привітав з відкриттям цієї величної споруди і передав символічні позолочені золоті ключі від Народного дому докторові Євгену Олесницькому, який проголосив емоційну промову, яка багато разів переривалася бурхливими оплесками.
Потім на сцену вийшов чоловічий склад хору «Стрийський Боян» і відспівав під акомпанемент фортепіано у чотири руки «Кантату», спеціально написану до відкриття Народного дому о. Олексою Бобикевичем. Музику створив і диригував хором Остап Нижанківський. Після цього виступу, слово взяв посол віденського парламенту доктор Романчук Юліан. Пізніше із вітальним словами виступив Володимир Шухевич. Далі Євген Олесницький зачитав зачитав поздоровчі телеграми із Бібрки, Бережниці Королівської, дві телеграми із Бучача, Вільна (Олександр Мишуга), Демні Вижньої (Вільгельм Шмідт, на німецькій мові), чотири зі Львова (навіть від москвофілів), Надвірної, Станиславова і дві із Тернополя.
Цікаво вийшло з Олександром Мишугою, видатним оперним співаком. Два дні перед тим він ще був у Вільно і не встигав на урочистості, тому прислав поздоровчу телеграму із вибаченнями, але все-таки встиг на концерт.
О 8-ій годині вечора розпочався великий святковий концерт. В його основі був виступ чоловічого і мішаного хору «Стрийський Боян». Концерт розпочався із «Прологу», що його спеціально для цієї події написав Василь Щурат, який був зачитаний Олексою Бобикевичем. Наприкінці виступив добре знаний у світі оперний співак — Олександр Мишуга.
Діяльність
Вже з 2 січня 1901 року почалося приготування до Маланчиного вечора, який відбувся 13 січня — зустріч Нового року за старим стилем.
Упродовж майже 40 років вирувало у Народному домі культурно-мистецьке та політичне життя, оскільки він став домівкою для багатьох українських товариств у Стрию: «Просвіти», «Міщанської бесіди», «Руського Касино» (з 1920 «Українське Касино»), українського театру, «Стрийського Бояна», «Союзу українок». Постійно відбувалися вистави українських театрів з Галичини, зокрема театру «Руська бесіда» та Стадника зі Львова, «Заграви», а також із Бережан та Коломиї. Давав виступи і стрийський театр під орудою Володимира Нижанківського.
У 1905 році на сцені Народного дому декілька разів виступила трупа Миколи Садовського з "Великої" України, в складі якої грала неперевершена Марія Заньковецька. У 1909 році тут слухав концерт «Стрийського Бояна» Микола Лисенко, який дав високу оцінку хорові і його диригенту Остапу Нижанківському.
У вересні-листопаді 1909 року у Народному домі відбулася Перша хліборобська виставка, в якій взяли участь понад 400 учасників, що представили 1478 експонатів. Впродовж 18 днів її відвідали більш як 36000 осіб, зокрема Михайло Грушевський та митрополит Андрей Шептицький.
У березні 1912 року Іван Франко у Народному домі читав лекцію про Коліївське повстання 1768 року під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти. Знову Іван Франко виступив тут у 1913 році, коли Стрийщина відзначала 40-літні роковини з часу його літературної діяльності. Був великий концерт «Стрийського бояна», де співалось багато пісень на слова ювіляра. Іван Франко виступив з подякою і прочитав «Пролог» до своєї поеми «Мойсей».
17 травня 1914 року у Народному домі відзначався 100-літній ювілей Тараса Шевченка, урочисто відкрито пам'ятну дошку, з урочистою промовою виступив Євген Олесницький. Цього ж року у Народному домі Лесь Курбас організував відзначення 50-літнього ювілею галицького театру.
Восени 1914 російські війська вдруге захопили Стрий і намагалися створити у Народному домі «Благотворительное общество», яке мало б надавати допомогу убогому населенню міста. Стрияни фактично бойкотували цю ініціативу.
У лютому 1919 року за часів ЗУНРу у Народному домі Львівський Новий театр під керівництвом Катерини Рубчак дав виставу для січових стрільців та вояків УГА. Серед гостей були присутні Президент ЗУНР Євген Петрушевич та Головний Отаман УНР Симон Петлюра. А у квітні цього ж року тут виступила хорова капела Олександра Кошиця.
У 1926 році стрийський театр став професійним і став називатися «Театр ім. М. Старицького у Стрию», очолив його актор театру Стадника у Львові — Василь Коссак. Таким чином Стрий став «театральним містом». Після смерті Коссака театром керували А. Вергановський і Богдан Солтис.
25 вересня—2 жовтня 1927 року у Народному домі відбулася Друга хліборобська виставка. На ній було представлено близько 4000 експонатів.
9 жовтня 1939 року відібраний від громади і став «Домом Красной Армии». При німецькій окупації він знову був повернений українцям аж до 1944 року, допоки його знову не забрала комуністична влада для «Будинку офіцерів».
Упродовж 1988—1991 років проходила низка політичних акцій із метою повернути Народний дім стрийській громаді. Але добитися результату вдалось лише 21 листопада 1991 року, коли виконком ухвалив рішення передати Народний дім стрийській громаді в особі Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта».
8 березня 1992 року відбулося друге відкриття Народного дому, на святі виступив камерний хор ім. Вербицького.
Будівля
Основним своїм фасадом Народний дім виходив на вулицю Гоша (тепер вул. Народна), яка мала по обох боках тротуари, біля яких росли шапкоподібні декоративні дерева. З лівого боку будівлі протікав тоді потік, тому біля Народного дому був місток. Вздовж потічка йшла вуличка. Десь між 1906-1910 роками потік був засипаний.
Фасад Народного дому викладений із світло-вишневої цегли, не був тинькований. Вікна були оздоблені орнаментом світло-кремового кольору. Під вікнами у нішах розміщені бронзового кольору бюсти видатних діячів української культури. Згори на фасаді — напис «Рускому народови», бо українці тоді ще називали себе «русинами». Парадний хід, як і сьогодні, був праворуч, але було ще двоє дверей (по середині фасаду і на розі). Над парадним входом і над сценою був галицький герб (золотий лев на блакитному тлі). 47 років герби були заліплені гіпсом і замальовані червоними п'ятикутними радянськими зірками. На сходах парадного входу були декоративні світильники, які спочатку були «спірутисовими», а потім електричними. Коли будівлю віддали під Дім офіцерів, світильники демонтували.
Зал мав чотири міфічні музи мистецтва і науки, що розташовувалися по його кутах. Ці скульптури були демонтовані радянською владою.
Автором погрудь, за винятком бюста Івана Котляревського, є відомий український скульптор XX століття Григорій Кузневич. За часів німецької окупації посередині Народного дому, де погруддя Котляревського, нацисти прикріпили портрет Гітлера, що залишили, коли тікали. Радянські солдати зірвали його, не підозрюючи, що портрет був прив'язаний за бюст. Портрет впав на землю разом із погруддям. Лише в 1970-х роках Еммануїл Мисько зробив копію бюста Івана Котляревського, що була знову встановлена на Народному домі.
Музей
У Народному домі є спеціально виділена кімната під музей «Просвіти» Стрийщини та Народного дому, що був відкритий до 8 грудня 1998 року (день відзначення 130-річчя «Просвіти»).
Центральне місце у музеї займає символ «Просвіти», зображення молодої жінки в білій одежі на темному фоні, що в одній руці тримає книгу, у другій, високопіднятій, — смолоскип. Над головою постаті — золота зірка. Чільне місце в експозиції займає макет «Шевченко — наш духовний батько», що відображає садибу Шевченка за описом його самого. Також тут знаходяться коробочки із землею з могили матері поета і з могили Шевченка у Каневі.
Є у музеї давні фотографії Народного дому і визначних подій, історичні документи, книгозбірня і декілька тематичних стендів.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 жовтня 2013. Процитовано 20 листопада 2012.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Народний дім (Стрий) |
- Мандрик М. Стрийський Народний дім // Суспільно-історичний нарис / Стрийське міськрайонне товариство «Просвіта». — Стрий : «Щедрик», 2000. — 126 с. — .
- «Стрийщина» (сторінки історії). — Книга 1. — Стрий : Щедрик, 2009. — 688 с. — .
- Галина Верес. «Стрий: дати, події, факти, імена». — Стрий : ТзОВ «Видавничий дім "Укрпол"», 2012. — 566 с. — 1000 прим. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Strijskij Narodnij dim narodnij dim kulturna ustanova mista Striya na Lvivshini pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya Urochiste vidkrittya Narodnogo domu vidbulosya 1 sichnya 1901 roku Strij stav shostim mistom Zahidnoyi Ukrayini de pobuduvali narodnij dim U budivli roztashovanij muzej istoriyi Strijskogo Narodnogo domu Strijskij Narodnij dimStrijskij Narodnij dim 2015 rik49 15 23 pn sh 23 50 57 sh d 49 25639 pn sh 23 84917 sh d 49 25639 23 84917 Koordinati 49 15 23 pn sh 23 50 57 sh d 49 25639 pn sh 23 84917 sh d 49 25639 23 84917Krayina UkrayinaRoztashuvannyaStrijStatus spadshinipam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniArhitektorLevinskij Ivan IvanovichData pochatku sporudzhennya1900 r Data zakinchennya sporudzhennya22 grudnya 1901 r Vidkrittya1 sichnya 1901 r StilEklektikaPoverhiv3Adresam Strij vul Narodna 8Strijskij Narodnij dimStrijskij Narodnij dim Ukrayina Strijskij Narodnij dim u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Narodnij dim znachennya IstoriyaIdeya ta budivnictvo Z iniciativi Stefana Dubravskogo ta Yevgena Olesnickogo bulo postavleno pitannya na odnomu iz zasidan Prosviti pro pobudovu Strijskogo Narodnogo domu Oderzhavshi pidtrimku tovaristva pershij pomistiv 29 listopada za novim stilem 1892 roku v gazeti Dilo ogoloshennya iz zaklikom do inteligenciyi ta gromadi shodo vidkrittya narodnogo domu u Striyu Vzhe 15 sichnya 1893 roku Dubravskij zaprosiv do Ruskogo kasina miscevu inteligenciyu dlya obgovorennya spravi iz Narodnim domom Za jogo zadumom u Strijskomu Narodnomu domi mali b pomistitisya kasino chitalnya povitova biblioteka povitova muzej zboriv etnografichnih arhiologichnih geologichnih geognostichnih i inshih rechej z cilogo povitu i dalshoyi okolici nashoyi bursa dlya talanovitoyi silskoyi i malomiskoyi molodezhi prostora salya dlya narad nauki i zabav dlya predstavlen teatralnih i dlya muzikalno deklamatorskih vechirkiv Zbori ce rishennya uhvalili odnogolosno i vibrali komitet yakij 10 lyutogo 1893 roku proviv svoye pershe zasidannya Ochevidno na comu zasidanni orgkomitet rozdilivsya nadvoye komitet z organizaciyi Tovaristva Narodnij dim ta komitet z organizaciyi budivnictva Obidva komiteti ocholiv Yevgen Olesnickij Chleni orgkomitetu ob yizdili ves Strijskij povit dlya organizaciyi praci na budovi vidilennya transportu kinnogo dlya pidvezennya budivelnogo materialu na dobrovilnih zasadah Zemlya na vulici Gosha teper vul Narodna kuplena u d ra V Serakavskogo spochatku bula priznachena dlya pobudovi na nij Odnak dilyanka bula zavelika dlya bursi to virisheno bulo viddati yiyi pid pobudovu Narodnogo domu Vsya zemlya koshtuvala 5370 zolotih rinskih Shob budivnictvo ne stoyalo na misci poki nadhodili pershi koshti zibrani dobrochinnimi vneskami Stefan Dubravskij nadav svij kapital u sumi 10 000 zolotih rinskih Takim chinom budivnictvo vidrazu vstupilo v aktivnu fazu Vidguknuvsya na strijske zvidomlennya takozh vidomij arhitektor Levinskij yakij kolis navchavsya u Striyu Vin zgolosivsya bezkoshtovno vigotoviti proekt budivli yiyi arhitekturne oformlennya Vidkrittya Na kinec 1900 roku zrobleno ostanni prigotuvannya u zovnishnomu oformlenni ta velikoyi sali i velas pidgotovka do vidkrittya velichnoyi sporudi Dnem svyata viznachili 1 sichnya 1901 roku pershij den novogo dvadcyatogo stolittya Na vidkrittya Narodnogo domu u Striyu pribulo bagato velmipovazhnih gostej Ukrayinski narodni tovaristva Lvova predstavlyali posol Romanchuk Yulian profesor Volodimir Shuhevich profesor Oleksandr Kolessa ukrayinciv Belza i Zhovkvi notarius Savchinskij i doktor Drimalik ukrayinciv iz Kalusha i buli predstavniki Prosviti z Bibrki Drogobicha Zolochivshini o Tanyachkevich doktor Vasil Shurat iz Peremishlya o Zacerkovnij ta predstavniki inshih tereniv Buli takozh predstavniki miskoyi vladi Striya i povitu predstavniki polskih tovaristv Sokil ta Zori Z 10 godini pochalas reyestraciya gostej i oglyad Narodnogo domu Posvyachennya vidbulos o 12 ij godini Pislya zakinchennya posvyachennya na scenu vijshli direkciya i rada Narodnogo domu Pered nimi stav arhitektor sho viv ostanni tri roki budivnictvo V korotkomu slovi vin privitav z vidkrittyam ciyeyi velichnoyi sporudi i peredav simvolichni pozolocheni zoloti klyuchi vid Narodnogo domu doktorovi Yevgenu Olesnickomu yakij progolosiv emocijnu promovu yaka bagato raziv pererivalasya burhlivimi opleskami Potim na scenu vijshov cholovichij sklad horu Strijskij Boyan i vidspivav pid akompanement fortepiano u chotiri ruki Kantatu specialno napisanu do vidkrittya Narodnogo domu o Oleksoyu Bobikevichem Muziku stvoriv i diriguvav horom Ostap Nizhankivskij Pislya cogo vistupu slovo vzyav posol videnskogo parlamentu doktor Romanchuk Yulian Piznishe iz vitalnim slovami vistupiv Volodimir Shuhevich Dali Yevgen Olesnickij zachitav zachitav pozdorovchi telegrami iz Bibrki Berezhnici Korolivskoyi dvi telegrami iz Buchacha Vilna Oleksandr Mishuga Demni Vizhnoyi Vilgelm Shmidt na nimeckij movi chotiri zi Lvova navit vid moskvofiliv Nadvirnoyi Stanislavova i dvi iz Ternopolya Cikavo vijshlo z Oleksandrom Mishugoyu vidatnim opernim spivakom Dva dni pered tim vin she buv u Vilno i ne vstigav na urochistosti tomu prislav pozdorovchu telegramu iz vibachennyami ale vse taki vstig na koncert O 8 ij godini vechora rozpochavsya velikij svyatkovij koncert V jogo osnovi buv vistup cholovichogo i mishanogo horu Strijskij Boyan Koncert rozpochavsya iz Prologu sho jogo specialno dlya ciyeyi podiyi napisav Vasil Shurat yakij buv zachitanij Oleksoyu Bobikevichem Naprikinci vistupiv dobre znanij u sviti opernij spivak Oleksandr Mishuga Diyalnist Pam yatna doshka na chest vidznachannya 100 litnogo yuvileyu Tarasa Shevchenka Galickij gerb nad golovnim vhodom Vzhe z 2 sichnya 1901 roku pochalosya prigotuvannya do Malanchinogo vechora yakij vidbuvsya 13 sichnya zustrich Novogo roku za starim stilem Uprodovzh majzhe 40 rokiv viruvalo u Narodnomu domi kulturno mistecke ta politichne zhittya oskilki vin stav domivkoyu dlya bagatoh ukrayinskih tovaristv u Striyu Prosviti Mishanskoyi besidi Ruskogo Kasino z 1920 Ukrayinske Kasino ukrayinskogo teatru Strijskogo Boyana Soyuzu ukrayinok Postijno vidbuvalisya vistavi ukrayinskih teatriv z Galichini zokrema teatru Ruska besida ta Stadnika zi Lvova Zagravi a takozh iz Berezhan ta Kolomiyi Davav vistupi i strijskij teatr pid orudoyu Volodimira Nizhankivskogo U 1905 roci na sceni Narodnogo domu dekilka raziv vistupila trupa Mikoli Sadovskogo z Velikoyi Ukrayini v skladi yakoyi grala neperevershena Mariya Zankovecka U 1909 roci tut sluhav koncert Strijskogo Boyana Mikola Lisenko yakij dav visoku ocinku horovi i jogo dirigentu Ostapu Nizhankivskomu U veresni listopadi 1909 roku u Narodnomu domi vidbulasya Persha hliborobska vistavka v yakij vzyali uchast ponad 400 uchasnikiv sho predstavili 1478 eksponativ Vprodovzh 18 dniv yiyi vidvidali bilsh yak 36000 osib zokrema Mihajlo Grushevskij ta mitropolit Andrej Sheptickij U berezni 1912 roku Ivan Franko u Narodnomu domi chitav lekciyu pro Koliyivske povstannya 1768 roku pid provodom Maksima Zaliznyaka ta Ivana Gonti Znovu Ivan Franko vistupiv tut u 1913 roci koli Strijshina vidznachala 40 litni rokovini z chasu jogo literaturnoyi diyalnosti Buv velikij koncert Strijskogo boyana de spivalos bagato pisen na slova yuvilyara Ivan Franko vistupiv z podyakoyu i prochitav Prolog do svoyeyi poemi Mojsej 17 travnya 1914 roku u Narodnomu domi vidznachavsya 100 litnij yuvilej Tarasa Shevchenka urochisto vidkrito pam yatnu doshku z urochistoyu promovoyu vistupiv Yevgen Olesnickij Cogo zh roku u Narodnomu domi Les Kurbas organizuvav vidznachennya 50 litnogo yuvileyu galickogo teatru Voseni 1914 rosijski vijska vdruge zahopili Strij i namagalisya stvoriti u Narodnomu domi Blagotvoritelnoe obshestvo yake malo b nadavati dopomogu ubogomu naselennyu mista Striyani faktichno bojkotuvali cyu iniciativu U lyutomu 1919 roku za chasiv ZUNRu u Narodnomu domi Lvivskij Novij teatr pid kerivnictvom Katerini Rubchak dav vistavu dlya sichovih strilciv ta voyakiv UGA Sered gostej buli prisutni Prezident ZUNR Yevgen Petrushevich ta Golovnij Otaman UNR Simon Petlyura A u kvitni cogo zh roku tut vistupila horova kapela Oleksandra Koshicya U 1926 roci strijskij teatr stav profesijnim i stav nazivatisya Teatr im M Starickogo u Striyu ocholiv jogo aktor teatru Stadnika u Lvovi Vasil Kossak Takim chinom Strij stav teatralnim mistom Pislya smerti Kossaka teatrom keruvali A Verganovskij i Bogdan Soltis 25 veresnya 2 zhovtnya 1927 roku u Narodnomu domi vidbulasya Druga hliborobska vistavka Na nij bulo predstavleno blizko 4000 eksponativ 9 zhovtnya 1939 roku vidibranij vid gromadi i stav Domom Krasnoj Armii Pri nimeckij okupaciyi vin znovu buv povernenij ukrayincyam azh do 1944 roku dopoki jogo znovu ne zabrala komunistichna vlada dlya Budinku oficeriv Uprodovzh 1988 1991 rokiv prohodila nizka politichnih akcij iz metoyu povernuti Narodnij dim strijskij gromadi Ale dobitisya rezultatu vdalos lishe 21 listopada 1991 roku koli vikonkom uhvaliv rishennya peredati Narodnij dim strijskij gromadi v osobi Tovaristva ukrayinskoyi movi im T Shevchenka Prosvita 8 bereznya 1992 roku vidbulosya druge vidkrittya Narodnogo domu na svyati vistupiv kamernij hor im Verbickogo BudivlyaOsnovnim svoyim fasadom Narodnij dim vihodiv na vulicyu Gosha teper vul Narodna yaka mala po oboh bokah trotuari bilya yakih rosli shapkopodibni dekorativni dereva Z livogo boku budivli protikav todi potik tomu bilya Narodnogo domu buv mistok Vzdovzh potichka jshla vulichka Des mizh 1906 1910 rokami potik buv zasipanij Fasad Narodnogo domu vikladenij iz svitlo vishnevoyi cegli ne buv tinkovanij Vikna buli ozdobleni ornamentom svitlo kremovogo koloru Pid viknami u nishah rozmisheni bronzovogo koloru byusti vidatnih diyachiv ukrayinskoyi kulturi Zgori na fasadi napis Ruskomu narodovi bo ukrayinci todi she nazivali sebe rusinami Paradnij hid yak i sogodni buv pravoruch ale bulo she dvoye dverej po seredini fasadu i na rozi Nad paradnim vhodom i nad scenoyu buv galickij gerb zolotij lev na blakitnomu tli 47 rokiv gerbi buli zalipleni gipsom i zamalovani chervonimi p yatikutnimi radyanskimi zirkami Na shodah paradnogo vhodu buli dekorativni svitilniki yaki spochatku buli spirutisovimi a potim elektrichnimi Koli budivlyu viddali pid Dim oficeriv svitilniki demontuvali Zal mav chotiri mifichni muzi mistectva i nauki sho roztashovuvalisya po jogo kutah Ci skulpturi buli demontovani radyanskoyu vladoyu Avtorom pogrud za vinyatkom byusta Ivana Kotlyarevskogo ye vidomij ukrayinskij skulptor XX stolittya Grigorij Kuznevich Za chasiv nimeckoyi okupaciyi poseredini Narodnogo domu de pogruddya Kotlyarevskogo nacisti prikripili portret Gitlera sho zalishili koli tikali Radyanski soldati zirvali jogo ne pidozryuyuchi sho portret buv priv yazanij za byust Portret vpav na zemlyu razom iz pogruddyam Lishe v 1970 h rokah Emmanuyil Misko zrobiv kopiyu byusta Ivana Kotlyarevskogo sho bula znovu vstanovlena na Narodnomu domi Pogruddya ukrayinskih diyachiv kulturi pid viknami u nishah zliva napravo Yu Fedkovich M Ustiyanovich T Shevchenko I Kotlyarevskij M Shashkevich M Lisenko MuzejU Narodnomu domi ye specialno vidilena kimnata pid muzej Prosviti Strijshini ta Narodnogo domu sho buv vidkritij do 8 grudnya 1998 roku den vidznachennya 130 richchya Prosviti Centralne misce u muzeyi zajmaye simvol Prosviti zobrazhennya molodoyi zhinki v bilij odezhi na temnomu foni sho v odnij ruci trimaye knigu u drugij visokopidnyatij smoloskip Nad golovoyu postati zolota zirka Chilne misce v ekspoziciyi zajmaye maket Shevchenko nash duhovnij batko sho vidobrazhaye sadibu Shevchenka za opisom jogo samogo Takozh tut znahodyatsya korobochki iz zemleyu z mogili materi poeta i z mogili Shevchenka u Kanevi Ye u muzeyi davni fotografiyi Narodnogo domu i viznachnih podij istorichni dokumenti knigozbirnya i dekilka tematichnih stendiv Div takozhNarodnij dimPrimitki Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2013 Procitovano 20 listopada 2012 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Narodnij dim Strij Mandrik M Strijskij Narodnij dim Suspilno istorichnij naris Strijske miskrajonne tovaristvo Prosvita Strij Shedrik 2000 126 s ISBN 966 7378 17 9 Strijshina storinki istoriyi Kniga 1 Strij Shedrik 2009 688 s ISBN 978 966 1524 01 8 Galina Veres Strij dati podiyi fakti imena Strij TzOV Vidavnichij dim Ukrpol 2012 566 s 1000 prim ISBN 978 966 8955 41 9