Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Напе́рсний хрест Монома́хів — середньовічний артефакт візантійського походження, хрест-мощовик. У допетровську давнину — найдревніша річ серед подібних виробів мистецтва, царська регалія. Зберігається у зібранні Державних Музеїв Московського кремля.
Після одруження Івана III із візантійською принцесою Софією Палеолог та впровадження абсолютизму, було віднайдене ідеологічне обґрунтування цих подій — легенда про візантійську спадщину московським великим князям. Це «Сказання про князів Володимирських», згідно з яким Костянтин IX Мономах в знак поваги надіслав на Русь дорогоцінні регалії — вінець, хрест золотий животворний, та інші речі. Це згодом, після падіння Візантії, зробило з князів цієї гілки Рюрикова дому наступників імперії.
Із впровадження на Москві традиції вінчання на престол, виникла потреба у сталих державних регаліях — символах одноосібної влади монарха.
Хрест животворний наперсний (тобто натільний) був одночасно символом влади монарха та його єднання як християнина із Богом.
Походження
Серед коштовних речей, які з давнини знаходились у скарбниці московських князів, були різноманітні наперсні хрести. Деякі з них мали візантійське походження, бо були привезені до Москви греками — митрополитами Феогностом, Кипріяном та іншими. За часів Василя I Дмитровича (1392–1425) під 1417 р. вперше згадується «крест честный животворящий патриаршь Филофеевский» (константинопольського патріарха Філофея).
У XVI він називається вже «Крест животворящее древо в раце царьградской». Насамкінець, в 1533 р. на смертному одрі Василій III благословив малолітнього сина Івана «Животворящим крестом, который прислан из Цареграда от царя Константина Мономаха к великому князю Владимиру Мономаху». З тих часів регалія і відома під цією назвою.
Проте як первісно виглядала ця реліквія невідомо. Сам хрест це дерев'яна частиця, покладена до дорогоцінного релікварія — ставротеки. Найбільш древня ставротека (XII–XIII ст.), що знаходилась раніше у Збройовій палаті, нині перебуває в експозиції Ермітажу. Припускають, що первісно реліквія зберігалась саме в цьому релікварії. За описом 1808 р. зазначено: «Киот для креста, внутри и снаружи обитый бесемным золоченым серебром с задвижкою с нижнего края, обложенной с одной стороны тоже басемным золоченым серебром. На оных изображены с лица: распятый Иисус, а по бокам его образы: Богоматери и Иоанна Богослова. По полям киота и задвижки: двадцать одно лицо и два места от подобных лик порожних. На сем киоте два кольца серебряные, из коих одно на задвижке. Оклад в нескольких местах попорчен» .
Про сам же древній шостикінцевий хрест, за яким закріпилась назва «Мономахова», зазначено буквально наступне: «Креста деревяннаго разломанного часть без распятия в серебряной оправе, хранящаяся в деревянном киоте, обложенном по полям басемным золоченым серебром. С лица сего киота подпись греческая».
Можливо, цей хрест був привезений великому князю Московському Івану II Івановичу в 1354 р. митрополитом Олексієм як благословення від патріарха Філофея. Як би там не було, він увесь час вважався «Мономаховим», починаючи з XVI ст. До часів Петра I церемонія вінчання на трон російських государів починалась із покладання саме цього хреста.
Потім він зберігався у ризні Благовіщенського собору Московського кремля, разом із іншими мощовиками — окремо від інших державних регалій.
Новий дорогоцінний релікварій
В 1605–1621 рр. для хреста був зроблений новий дорогоцінний релікварій. Вкладником виступив князь Іван Андрійович Хворостінін (нащадок Рюрика, також письменник, автор історичного твору «Словеса дней и царей и святителей Московскихъ еже есть в России»). Дуже довгий час створення релікварія пов'язаний із подіями Смутного часу.
 | «В сей скрыжали святое камение, верхний малейший камень марма, иные каменья Гроба Господня, и тое панагию носил Святейший Патриарх Феофан Иерусалимский». Оная панагия обнизана мелким жемчугом, коего с двух сторон мерою на 1 вер. 5/8 не имеется. Жемчугу около В сем киоте Крест Святаго и Животворящаго Древа, на нем же распяся Христос Бог. А сей Святый Крест сотворен Животворящим, самосущным древесе, и сие Святое Древо от того Креста, иже бе прислано из Константинополя в Киев Великому Князю Владимиру Мономаху, Константина Мономаха единогласно нареченнаго, шапку и диадиму и сердоличную чарку, из нее же иногда веселяся, пил Август Кесарь Римский. Еще же и той Святый Крест прия от Митрополита Нео-фита Ефесскаго и Митулинскаго и Милитейскаго и проч., о сем убо свидетельствует в 8 главе “Степенной книги”. В том киоте скрыжальца имуще камень Живоноснаго Гроба Господня и отваленный от Гроба, их же Феофан Патриарх Иерусалимский на своих персех носил; да в том же Киоте мощи мученицы Гликерии, мощи преподобной Параскевы по плоти. Украшение... Князя Ивана Андреевича Хворостинина. Начат же бысть украшати дело сие в честь Господа нашего в лето 7113 (1605), а совершено бысть в лето 7129 (1621)» |  |
— зазначено у вкладному надписі, зробленому на релікварії.
Релікварій зроблений із золота та срібла. Він прикрашений сканню, емаллю, оздоблений дорогоцінним камінням, його лицева сторона містить фігурну композицію — рельєфні зображення двох ангелів зверху та Святих Костянтина і Олени знизу. З верху та з обох боків від композиції знаходяться клейма із зображеннями церковних свят.
Релікварій рясно прикрашений перлинами та дорогоцінними камінцями.
Див. також
Література
- Древности Российского государства, изданные по высочайшему повелению государя императора Николая I: в 6 отд. и доп. к отд. III. — Репринтное издание 1849–1853 гг. — СПб.: Альфарет, 2006. — 2-е Отделение, С. 67 — 72.
- Московская оружейная палата. По высочайшему изволению второе, вновь составленное издание. Типография Бахметева. М. 1860. — С. 20., С. 67.
Ресурси мережі Інтернет
Зображення релікварія князя Хворостініна [ 1 червня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nape rsnij hrest Monoma hiv serednovichnij artefakt vizantijskogo pohodzhennya hrest moshovik U dopetrovsku davninu najdrevnisha rich sered podibnih virobiv mistectva carska regaliya Zberigayetsya u zibranni Derzhavnih Muzeyiv Moskovskogo kremlya Relikvarij knyazya Hvorostinina na malyunku F G Solnceva stolittya Pislya odruzhennya Ivana III iz vizantijskoyu princesoyu Sofiyeyu Paleolog ta vprovadzhennya absolyutizmu bulo vidnajdene ideologichne obgruntuvannya cih podij legenda pro vizantijsku spadshinu moskovskim velikim knyazyam Ce Skazannya pro knyaziv Volodimirskih zgidno z yakim Kostyantin IX Monomah v znak povagi nadislav na Rus dorogocinni regaliyi vinec hrest zolotij zhivotvornij ta inshi rechi Ce zgodom pislya padinnya Vizantiyi zrobilo z knyaziv ciyeyi gilki Ryurikova domu nastupnikiv imperiyi Iz vprovadzhennya na Moskvi tradiciyi vinchannya na prestol vinikla potreba u stalih derzhavnih regaliyah simvolah odnoosibnoyi vladi monarha Hrest zhivotvornij napersnij tobto natilnij buv odnochasno simvolom vladi monarha ta jogo yednannya yak hristiyanina iz Bogom PohodzhennyaSered koshtovnih rechej yaki z davnini znahodilis u skarbnici moskovskih knyaziv buli riznomanitni napersni hresti Deyaki z nih mali vizantijske pohodzhennya bo buli privezeni do Moskvi grekami mitropolitami Feognostom Kipriyanom ta inshimi Za chasiv Vasilya I Dmitrovicha 1392 1425 pid 1417 r vpershe zgaduyetsya krest chestnyj zhivotvoryashij patriarsh Filofeevskij konstantinopolskogo patriarha Filofeya U XVI vin nazivayetsya vzhe Krest zhivotvoryashee drevo v race cargradskoj Nasamkinec v 1533 r na smertnomu odri Vasilij III blagosloviv malolitnogo sina Ivana Zhivotvoryashim krestom kotoryj prislan iz Caregrada ot carya Konstantina Monomaha k velikomu knyazyu Vladimiru Monomahu Z tih chasiv regaliya i vidoma pid ciyeyu nazvoyu Prote yak pervisno viglyadala cya relikviya nevidomo Sam hrest ce derev yana chasticya pokladena do dorogocinnogo relikvariya stavroteki Najbilsh drevnya stavroteka XII XIII st sho znahodilas ranishe u Zbrojovij palati nini perebuvaye v ekspoziciyi Ermitazhu Pripuskayut sho pervisno relikviya zberigalas same v comu relikvariyi Za opisom 1808 r zaznacheno Kiot dlya kresta vnutri i snaruzhi obityj besemnym zolochenym serebrom s zadvizhkoyu s nizhnego kraya oblozhennoj s odnoj storony tozhe basemnym zolochenym serebrom Na onyh izobrazheny s lica raspyatyj Iisus a po bokam ego obrazy Bogomateri i Ioanna Bogoslova Po polyam kiota i zadvizhki dvadcat odno lico i dva mesta ot podobnyh lik porozhnih Na sem kiote dva kolca serebryanye iz koih odno na zadvizhke Oklad v neskolkih mestah poporchen Pro sam zhe drevnij shostikincevij hrest za yakim zakripilas nazva Monomahova zaznacheno bukvalno nastupne Kresta derevyannago razlomannogo chast bez raspyatiya v serebryanoj oprave hranyashayasya v derevyannom kiote oblozhennom po polyam basemnym zolochenym serebrom S lica sego kiota podpis grecheskaya Mozhlivo cej hrest buv privezenij velikomu knyazyu Moskovskomu Ivanu II Ivanovichu v 1354 r mitropolitom Oleksiyem yak blagoslovennya vid patriarha Filofeya Yak bi tam ne bulo vin uves chas vvazhavsya Monomahovim pochinayuchi z XVI st Do chasiv Petra I ceremoniya vinchannya na tron rosijskih gosudariv pochinalas iz pokladannya same cogo hresta Potim vin zberigavsya u rizni Blagovishenskogo soboru Moskovskogo kremlya razom iz inshimi moshovikami okremo vid inshih derzhavnih regalij Novij dorogocinnij relikvarijV 1605 1621 rr dlya hresta buv zroblenij novij dorogocinnij relikvarij Vkladnikom vistupiv knyaz Ivan Andrijovich Hvorostinin nashadok Ryurika takozh pismennik avtor istorichnogo tvoru Slovesa dnej i carej i svyatitelej Moskovskih ezhe est v Rossii Duzhe dovgij chas stvorennya relikvariya pov yazanij iz podiyami Smutnogo chasu V sej skryzhali svyatoe kamenie verhnij malejshij kamen marma inye kamenya Groba Gospodnya i toe panagiyu nosil Svyatejshij Patriarh Feofan Ierusalimskij Onaya panagiya obnizana melkim zhemchugom koego s dvuh storon meroyu na 1 ver 5 8 ne imeetsya Zhemchugu okolo V sem kiote Krest Svyatago i Zhivotvoryashago Dreva na nem zhe raspyasya Hristos Bog A sej Svyatyj Krest sotvoren Zhivotvoryashim samosushnym drevese i sie Svyatoe Drevo ot togo Kresta izhe be prislano iz Konstantinopolya v Kiev Velikomu Knyazyu Vladimiru Monomahu Konstantina Monomaha edinoglasno narechennago shapku i diadimu i serdolichnuyu charku iz nee zhe inogda veselyasya pil Avgust Kesar Rimskij Eshe zhe i toj Svyatyj Krest priya ot Mitropolita Neo fita Efesskago i Mitulinskago i Militejskago i proch o sem ubo svidetelstvuet v 8 glave Stepennoj knigi V tom kiote skryzhalca imushe kamen Zhivonosnago Groba Gospodnya i otvalennyj ot Groba ih zhe Feofan Patriarh Ierusalimskij na svoih perseh nosil da v tom zhe Kiote moshi muchenicy Glikerii moshi prepodobnoj Paraskevy po ploti Ukrashenie Knyazya Ivana Andreevicha Hvorostinina Nachat zhe byst ukrashati delo sie v chest Gospoda nashego v leto 7113 1605 a soversheno byst v leto 7129 1621 zaznacheno u vkladnomu nadpisi zroblenomu na relikvariyi Relikvarij zroblenij iz zolota ta sribla Vin prikrashenij skannyu emallyu ozdoblenij dorogocinnim kaminnyam jogo liceva storona mistit figurnu kompoziciyu relyefni zobrazhennya dvoh angeliv zverhu ta Svyatih Kostyantina i Oleni znizu Z verhu ta z oboh bokiv vid kompoziciyi znahodyatsya klejma iz zobrazhennyami cerkovnih svyat Relikvarij ryasno prikrashenij perlinami ta dorogocinnimi kamincyami Div takozhNapersnij hrest Regaliyi rosijskih monarhiv Shapka MonomahaLiteraturaDrevnosti Rossijskogo gosudarstva izdannye po vysochajshemu poveleniyu gosudarya imperatora Nikolaya I v 6 otd i dop k otd III Reprintnoe izdanie 1849 1853 gg SPb Alfaret 2006 2 e Otdelenie S 67 72 Moskovskaya oruzhejnaya palata Po vysochajshemu izvoleniyu vtoroe vnov sostavlennoe izdanie Tipografiya Bahmeteva M 1860 S 20 S 67 Resursi merezhi InternetZobrazhennya relikvariya knyazya Hvorostinina 1 chervnya 2013 u Wayback Machine