Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тогрул-бек (букв. Князь-сокіл, туркм. Togrul beg перс. رکنالدین طغرلبک بن سلجوق / Rukn-e-Dīn Togrul-bek ben Seljūq, тур. Tuğrul Bey, повне ім'я — Рукн ад-Даула ва-д-Дін Абу Таліб Мухаммад Тогрул-бек ібн Мікаїл) (близько 990 — 4 вересня 1063) — син голови огузького племені Мікаїла, онук Сельджука, потім глава племінного союзу огузів, засновник і перший правитель династії Сельджукидів, який захопив територію нинішньої Туреччини, Ірану та Іраку (у 1055 ним був узятий Багдад).
| Тогрул-бек | |
|---|---|
| туркм. Togrul beg перс. رکنالدین طغرلبک بن سلجوق | |
 | |
| Народився | 990[1] |
| Помер | 4 вересня 1063 d, Сельджуцька імперія |
| Країна |  Сельджуцька імперія |
| Діяльність | воєначальник |
| Знання мов | тюркські мови |
| Титул | султан |
| Посада | d |
| Конфесія | сунізм |
| Рід | Q88959999? і Сельджуки |
| Батько | Мікаїл-бек |
| У шлюбі з | d, d і d |
| |
Життєпис
Разом зі своїм братом Чагри-беком очолював сельджуцьке об'єднання кочових огузів (туркмен). Спочатку служив у війську тюркської держави Караханідів, після розгрому якого закріпився в Хорезмі. Звідти у 1028 здійснив завоювання Мерва і Нішапура, де у 1038 був коронований султаном. На цей час його держава включала в себе також Бухару, Балх і Газні.
У 1040 році в битві при Данданакані Тогрул-бек розгромив військо султана Масуда Газневі; між 1040 і 1055 завоював Хорезм, більшу частину Ірану, Азербайджан, Ірак; у 1049 почав завоювання Вірменії. У 1055 році захопив Багдад і до 1058 року правив Іраком. Аббасидський халіф аль-Каїм був змушений надати Тогрул-беку титул султана, а потім - «царя Сходу і Заходу».
Вежа XII століття, побудована в пам'ять про Тогрул-Бека - яскравий приклад сельджуцької архітектури.
Джерела
- Bosworth, C. E. (1975). The early Ghaznavids. У Frye, R. N. (ред.). The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. с. 162—198. ISBN .
- Bosworth, C. E. (1968). The Political and Dynastic History of the Iranian World (A.D. 1000–1217). У Frye, R. N. (ред.). The Cambridge History of Iran, Volume 5: The Saljuq and Mongol periods. Cambridge: Cambridge University Press. с. 1—202. ISBN .
- Bosworth, C. E. (1975). Iran under the Buyids. У Frye, R. N. (ред.). The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. с. 250—305. ISBN .
- Madelung, W. (1975). The Minor Dynasties of Northern Iran. У Frye, R. N. (ред.). The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. с. 198—249. ISBN .
- Minorsky, V. (2000). Tabriz. The Encyclopaedia of Islam. Brill.
- Van Donzel, E. J., ред. (1994). Islamic Desk Reference. E.J. Brill.
- https://www.britannica.com/biography/Toghril-Beg
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Togrul bek bukv Knyaz sokil turkm Togrul beg pers رکنالدین طغرلبک بن سلجوق Rukn e Din Togrul bek ben Seljuq tur Tugrul Bey povne im ya Rukn ad Daula va d Din Abu Talib Muhammad Togrul bek ibn Mikayil blizko 990 4 veresnya 1063 sin golovi oguzkogo plemeni Mikayila onuk Seldzhuka potim glava pleminnogo soyuzu oguziv zasnovnik i pershij pravitel dinastiyi Seldzhukidiv yakij zahopiv teritoriyu ninishnoyi Turechchini Iranu ta Iraku u 1055 nim buv uzyatij Bagdad Togrul bekturkm Togrul beg pers رکن الدین طغرل بک بن سلجوق Narodivsya 990 1 Pomer 4 veresnya 1063 d Seldzhucka imperiyaKrayina Seldzhucka imperiyaDiyalnist voyenachalnikZnannya mov tyurkski moviTitul sultanPosada dKonfesiya sunizmRid Q88959999 i SeldzhukiBatko Mikayil bekU shlyubi z d d i d Mediafajli u Vikishovishi Vezha XII stolittya pobudovana v pam yat pro Togrul BekaZhittyepisRazom zi svoyim bratom Chagri bekom ocholyuvav seldzhucke ob yednannya kochovih oguziv turkmen Spochatku sluzhiv u vijsku tyurkskoyi derzhavi Karahanidiv pislya rozgromu yakogo zakripivsya v Horezmi Zvidti u 1028 zdijsniv zavoyuvannya Merva i Nishapura de u 1038 buv koronovanij sultanom Na cej chas jogo derzhava vklyuchala v sebe takozh Buharu Balh i Gazni U 1040 roci v bitvi pri Dandanakani Togrul bek rozgromiv vijsko sultana Masuda Gaznevi mizh 1040 i 1055 zavoyuvav Horezm bilshu chastinu Iranu Azerbajdzhan Irak u 1049 pochav zavoyuvannya Virmeniyi U 1055 roci zahopiv Bagdad i do 1058 roku praviv Irakom Abbasidskij halif al Kayim buv zmushenij nadati Togrul beku titul sultana a potim carya Shodu i Zahodu Vezha XII stolittya pobudovana v pam yat pro Togrul Beka yaskravij priklad seldzhuckoyi arhitekturi DzherelaBosworth C E 1975 The early Ghaznavids U Frye R N red The Cambridge History of Iran Volume 4 From the Arab Invasion to the Saljuqs Cambridge Cambridge University Press s 162 198 ISBN 0 521 20093 8 Bosworth C E 1968 The Political and Dynastic History of the Iranian World A D 1000 1217 U Frye R N red The Cambridge History of Iran Volume 5 The Saljuq and Mongol periods Cambridge Cambridge University Press s 1 202 ISBN 0 521 06936 X Bosworth C E 1975 Iran under the Buyids U Frye R N red The Cambridge History of Iran Volume 4 From the Arab Invasion to the Saljuqs Cambridge Cambridge University Press s 250 305 ISBN 0 521 20093 8 Madelung W 1975 The Minor Dynasties of Northern Iran U Frye R N red The Cambridge History of Iran Volume 4 From the Arab Invasion to the Saljuqs Cambridge Cambridge University Press s 198 249 ISBN 978 0 521 20093 6 Minorsky V 2000 Tabriz The Encyclopaedia of Islam Brill Van Donzel E J red 1994 Islamic Desk Reference E J Brill https www britannica com biography Toghril Beg Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570