Митрополи́т (грец. μητροπολίτης — «той, хто з митрополії») — другий після патріарха титул єпископа в православній церкві (в грецькій традиції третій після патріарха та архиєпископа), головуючий в Митрополії, також очолює автокефальні або автономні церкви.
Митрополити в Україні
Від прийняття християнства митрополитами для Київської-Русі були київські митрополити, які перебували в юрисдикції царгородських патріархів. У дотатарську добу митрополитів, за винятком Іларіона, Клима Смолятича та Кирила II (III) (всі троє русини), призначав царгородський патріарх, хоч це суперечило звичаям східної церкви, за якими патріархові належало лише затвердження кандидата, обраного на місці, в церковній області. Церковна залежність київського митрополита від патріарха обмежувалась актами вищого канонічного порядку та церковної політики, так що можна говорити про фактичну автокефалію київської митрополії.
Права й авторитет митрополитів були означені апостольськими правилами, грецьким номоканоном і уставами руських князів (св. Володимира та Ярослава Мудрого). Митрополит, що у своїй єпархії мав усі права єпархіального єпископа, скликав єпископів своєї митрополії на собори, головував на них і стежив за виконанням їх ухвал, дбав про призначення єпископів на вакантні кафедри (київська митрополія перед татарською навалою об'єднувала 16 єпархій), затверджував і висвячував кандидатів на єпископів, доглядав за виконанням церковних постанов у єпископіях своєї митрополії, візував їх, приймав скарги на єпископів, судив на єпископських судах, а при потребі й усував підлеглих. Митрополит мав навіть судовласть над деякими цивільними справами (поступово її обмежено). Митрополити репрезентували церкву перед вищою світською владою і мали великий вплив на всі державні справи як дорадники князя, а в часи татарського лихоліття були оборонцями населення перед татарськими ханами.
Занепад Київської держави та зруйнування Києва татарами були причиною, що київські митрополити з другої пол. XIII ст. перенесли свій осідок до Москви. Тому в XIV—XV ст. на деякий час постали дві нові митрополії — для Галицько-Волинської (Галицька митрополія) і Литовської (Литовська митрополія) держав. Митрополит з осідком у Москві та у Литві титулувався далі «Митрополит київський і всієї Руси».
У 1448 році остаточно оформилася Московська митрополія (з 1589 р. — патріархія), яка припинила зв'язки з Царгородом, а українсько-білоруські землі залишилися у складі Київської митрополії Константинопольського патріархату. В польсько-литовській державі права митрополита обмежували як польські королі чи великі князі литовські, так і патріархи (від них було узалежнено деякі братства — ставропігії, та деякі монастирі). Митрополитів обирав тепер собор єпископів з участю князів та духовенства, пізніше затверджував великий князь чи король. Протягом 1475—1497 рр. митрополитів обирали руські вельможі та клір. У 1498 році з призначення великого князя Олександра (а не вибором на соборі) митрополитом став Йосиф Болгаринович. Це був перший вияв права патронату, що ставило ієрархію в особливу залежність від світської влади. Затвердження (благословення) патріарха стало лише формальністю.
Після Берестейської унії 1596 року недовгий час існувала тільки одна київська митрополія, поєднана із Римом (греко-католицька). З відновленням Київської православної митрополії у 1620 році діяли дві — православна і католицька — київські митрополії. Православного митрополита обирали тоді на зібранні священиків, гетьмана і козацької старшини (але, наприклад, Петра Могилу обрали православні посли на варшавському сеймі 1632 р.). Король Владислав IV затвердив цей вибір, а патріарх благословив обраних. Із зростанням впливів Москви київські православні митрополити швидко втратили свої права та привілеї. У 1686 році їх було підпорядковано московському патріархові. У 1688 році у них було забрано титул «і всієї Русі» та наказано титулуватися «київський, галицький і Малия Росії». З 1721 року київські митрополити були призначувані Святійшим Синодом. Протягом 1722—1743 рр. у них навіть відібрали титул митрополита. З 1770 року було заборонено в титулі вживати слова «і Малия Росії». Таким чином, митрополита фактично було зведено до стану єпархіальних архієреїв. Проте ще у XVIII ст. київськими митрополитами були українці; у XIX ст. — переважно росіяни.
Джерела
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
- Крижановська О. Митрополит [ 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 684. — .
- Радянська енциклопедія історії України. — К., 1971. — Т. 3.
Посилання
- Митрополит [ 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Митрополит [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Митрополит // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 986. — 1000 екз.
Це незавершена стаття про православ'я. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mitropoli t grec mhtropoliths toj hto z mitropoliyi drugij pislya patriarha titul yepiskopa v pravoslavnij cerkvi v greckij tradiciyi tretij pislya patriarha ta arhiyepiskopa golovuyuchij v Mitropoliyi takozh ocholyuye avtokefalni abo avtonomni cerkvi Mitropolit Petro Mogila Mitropolit Kiyivskij EpifanijMitropoliti v UkrayiniVid prijnyattya hristiyanstva mitropolitami dlya Kiyivskoyi Rusi buli kiyivski mitropoliti yaki perebuvali v yurisdikciyi cargorodskih patriarhiv U dotatarsku dobu mitropolitiv za vinyatkom Ilariona Klima Smolyaticha ta Kirila II III vsi troye rusini priznachav cargorodskij patriarh hoch ce superechilo zvichayam shidnoyi cerkvi za yakimi patriarhovi nalezhalo lishe zatverdzhennya kandidata obranogo na misci v cerkovnij oblasti Cerkovna zalezhnist kiyivskogo mitropolita vid patriarha obmezhuvalas aktami vishogo kanonichnogo poryadku ta cerkovnoyi politiki tak sho mozhna govoriti pro faktichnu avtokefaliyu kiyivskoyi mitropoliyi Prava j avtoritet mitropolitiv buli oznacheni apostolskimi pravilami greckim nomokanonom i ustavami ruskih knyaziv sv Volodimira ta Yaroslava Mudrogo Mitropolit sho u svoyij yeparhiyi mav usi prava yeparhialnogo yepiskopa sklikav yepiskopiv svoyeyi mitropoliyi na sobori golovuvav na nih i stezhiv za vikonannyam yih uhval dbav pro priznachennya yepiskopiv na vakantni kafedri kiyivska mitropoliya pered tatarskoyu navaloyu ob yednuvala 16 yeparhij zatverdzhuvav i visvyachuvav kandidativ na yepiskopiv doglyadav za vikonannyam cerkovnih postanov u yepiskopiyah svoyeyi mitropoliyi vizuvav yih prijmav skargi na yepiskopiv sudiv na yepiskopskih sudah a pri potrebi j usuvav pidleglih Mitropolit mav navit sudovlast nad deyakimi civilnimi spravami postupovo yiyi obmezheno Mitropoliti reprezentuvali cerkvu pered vishoyu svitskoyu vladoyu i mali velikij vpliv na vsi derzhavni spravi yak doradniki knyazya a v chasi tatarskogo liholittya buli oboroncyami naselennya pered tatarskimi hanami Zanepad Kiyivskoyi derzhavi ta zrujnuvannya Kiyeva tatarami buli prichinoyu sho kiyivski mitropoliti z drugoyi pol XIII st perenesli svij osidok do Moskvi Tomu v XIV XV st na deyakij chas postali dvi novi mitropoliyi dlya Galicko Volinskoyi Galicka mitropoliya i Litovskoyi Litovska mitropoliya derzhav Mitropolit z osidkom u Moskvi ta u Litvi tituluvavsya dali Mitropolit kiyivskij i vsiyeyi Rusi U 1448 roci ostatochno oformilasya Moskovska mitropoliya z 1589 r patriarhiya yaka pripinila zv yazki z Cargorodom a ukrayinsko biloruski zemli zalishilisya u skladi Kiyivskoyi mitropoliyi Konstantinopolskogo patriarhatu V polsko litovskij derzhavi prava mitropolita obmezhuvali yak polski koroli chi veliki knyazi litovski tak i patriarhi vid nih bulo uzalezhneno deyaki bratstva stavropigiyi ta deyaki monastiri Mitropolitiv obirav teper sobor yepiskopiv z uchastyu knyaziv ta duhovenstva piznishe zatverdzhuvav velikij knyaz chi korol Protyagom 1475 1497 rr mitropolitiv obirali ruski velmozhi ta klir U 1498 roci z priznachennya velikogo knyazya Oleksandra a ne viborom na sobori mitropolitom stav Josif Bolgarinovich Ce buv pershij viyav prava patronatu sho stavilo iyerarhiyu v osoblivu zalezhnist vid svitskoyi vladi Zatverdzhennya blagoslovennya patriarha stalo lishe formalnistyu Pislya Berestejskoyi uniyi 1596 roku nedovgij chas isnuvala tilki odna kiyivska mitropoliya poyednana iz Rimom greko katolicka Z vidnovlennyam Kiyivskoyi pravoslavnoyi mitropoliyi u 1620 roci diyali dvi pravoslavna i katolicka kiyivski mitropoliyi Pravoslavnogo mitropolita obirali todi na zibranni svyashenikiv getmana i kozackoyi starshini ale napriklad Petra Mogilu obrali pravoslavni posli na varshavskomu sejmi 1632 r Korol Vladislav IV zatverdiv cej vibir a patriarh blagosloviv obranih Iz zrostannyam vpliviv Moskvi kiyivski pravoslavni mitropoliti shvidko vtratili svoyi prava ta privileyi U 1686 roci yih bulo pidporyadkovano moskovskomu patriarhovi U 1688 roci u nih bulo zabrano titul i vsiyeyi Rusi ta nakazano tituluvatisya kiyivskij galickij i Maliya Rosiyi Z 1721 roku kiyivski mitropoliti buli priznachuvani Svyatijshim Sinodom Protyagom 1722 1743 rr u nih navit vidibrali titul mitropolita Z 1770 roku bulo zaboroneno v tituli vzhivati slova i Maliya Rosiyi Takim chinom mitropolita faktichno bulo zvedeno do stanu yeparhialnih arhiyereyiv Prote she u XVIII st kiyivskimi mitropolitami buli ukrayinci u XIX st perevazhno rosiyani DzherelaGajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Krizhanovska O Mitropolit 15 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 684 ISBN 978 966 00 1028 1 Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini K 1971 T 3 PosilannyaMitropolit 28 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Mitropolit 20 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Mitropolit Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 986 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro pravoslav ya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi