Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мі́лій (Міліо́н, грец. Μίλ(λ)ιον — мильовий камінь, тур. Milyon taşı) — давня споруда, що розташувалася в центрі Константинополя, столиці Візантійської імперії. Являла собою мармурову колону, що стояла в центрі квадратної будівлі з пірамідальним дахом (тетрапілона). Виконана з мармуру колона здійснювала ту ж функцію, що й Золотий міліарій у Римі: від неї розраховували протяжність усіх доріг імперії. Сама будівля спершу була прикрашена численними скульптурами й картинами. Побудований у IV столітті із заснуванням міста, Мілій проіснував аж до початку XVI століття, доки його не знесли турки-османи, що захопили Константинополь. У 1960-х роках, у ході розкопок неподалік від собору Святої Софії були виявлені залишки однієї з несучих конструкцій тетрапілона. Нині цей фрагмент виставлено в північному дворі собору в стамбульському районі Фатіх, неподалік від Великої цистерни.
| Мілій | |
|---|---|
 | |
| 41°00′28″ пн. ш. 28°58′41″ сх. д. / 41.00804300002777580° пн. ш. 28.97806600002777699° сх. д.Координати: 41°00′28″ пн. ш. 28°58′41″ сх. д. / 41.00804300002777580° пн. ш. 28.97806600002777699° сх. д. | |
| Країна |  Туреччина |
| Розташування | Стамбул |
| Тип | Геодезична референцна система мильовий камінь руїни і Тетрапілон |
| Дата заснування | 4 століття |
  Мілій Мілій (Туреччина) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія й опис
Коли імператор Костянтин Великий перебудовував місто Візантій, аби заснувати на його місці нову столицю Римської імперії («Новий Рим»), він запозичив багато чого з міського устрою «Старого Рима». Тому в центрі міста була зведена споруда, що одержала назву Мілій (чи Міліон), яка за призначенням була ідентичною римському Золотому міліарію: у його центрі стояла колона, від якої вираховували протяжність усіх доріг імперії.
Однак константинопольський мильовий камінь був влаштований куди складніше, ніж його римський відповідник. Він являв собою тетрапілон (подвійна тріумфальна арка) з пірамідальним дахом, що стояв на чотирьох арках. У його центрі здіймалася мармурова колона (власне Мілій), на якій були викарбувані відстані до основних міст імперії. Під дахом поруч із колоною містилися обернені на схід статуї імператора Константина та його матері Олени з хрестом у руках, а також зображення богині Тихе позаду них.
За описом історика-візантиніста Джона Норвіча, мілій одразу після побудови виглядав наступним чином: «Центральним місцем нового міста Костянтина став Міліон, або Перший мильовий камінь. Він складався з чотирьох тріумфальних арок, що утворювали площу, яку увінчував купол, на ньому було встановлено найшанованішу християнську реліквію — Чесний Хрест Господній, привезений імператрицею Оленою з Єрусалима за рік чи два до цього».
Тетрапілон Мілій розташовувався в самому серці Константинополя, у західній частині центральної площі Августейон, неподалік від стін давнього Візантія. Саме тут вулиця Меса повертала з північного сходу на захід і поверталася до головної артерії міста. Адміністративно Мілій належав I регіону (району) міста.
Починаючи з VI століття, Мілій стає все важливішим пунктом у маршруті імператорський процесій. Імператор Юстиніан I (527—565) встановив на його дах гномон сонячного годиннику у вигляді ширяючого позолоченого янгола, що сурмить у фанфари. Наступний правитель Юстин II (565—578) прикрасив нижню частину тетрапілона статуями своєї дружини Софії, доньки Аравії та племінниці Олени. Також пам'ятник прикрасили кінними статуями Траяна, Адріана і Феодосія II, а також квадригою бога Геліоса.
У першій половині VIII століття, за наказом імператорів Філіппіка та Анастасія II склепіння будівлі були прикрашені картинами із зображенням Вселенських соборів, однак у період іконоборства імператор Костянтин V (741—775) замінив їх на сцени з іподрому.
У період правління Комнінів (XI—XII століття), з огляду на своє вигідне стратегічне розташування, Мілій став ареною міських боїв, зокрема між імператорами Никифором Вотаніатом та Олексієм Комніном, а також між урядовими військами та імператрицею Марією, яка за допомоги Міліона утримувала площу Августейон.
1204 року, коли хрестоносці захопили та пограбували Константинополь, позолоченого янгола зняли з даху будівлі та переплавили на монети. У період з 1268 по 1271 роки, з падінням Латинської імперії, Міліон разом з Августейоном став власністю собору Ая-Софія.
Після захоплення Константинополя османами (1453) Мілій лишався практично незайманим аж до початку XVI століття, доки його не знесли, імовірно в ході розширення прилеглого акведуку та подальшого спорудження водонапірної вежі.
У 1967—1968 роках, у ході теоретичних досліджень місцерозташування пам'ятника та після знесення будівель, що стояли на цьому місці, унаслідок розкопок були виявлені частини фундаменту та фрагмент однієї з несучих конструкцій Мілія — стовп, нині виставлений напоказ у дворі собору Святої Софії. Ці залишки були позитивно ідентифіковані як залишки Мілія завдяки їхній близькості до каналізації, що пролягала тут у візантійські часи.
Див. також
Примітки
- www.byzantium1200.com [ 2008-03-07 у Wayback Machine.] Реконструкція тетрапілона Мілій(англ.)
- Милий — Хронос (рос.). оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 9 серпня 2014.
- Janin, 1950, с. 104—105
- Müller-Wiener, 1977, с. 216
- Джон Джуліус Норвіч. Історія Візантії. — .
- Müller-Wiener, 1977, с. 218
Література
- Janin Raymond. Constantinople Byzantine. — Париж: Institut français d'etudes byzantines, 1950. (фр.)
- Müller-Wiener Wolfgang. Bildlexikon zur Topographie Istanbuls: Byzantion, Konstantinupolis, Istanbul bis zum Beginn d. 17 Jh. — Тюбінген: Wasmuth, 1977. — . (нім.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мілій
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mi lij Milio n grec Mil l ion milovij kamin tur Milyon tasi davnya sporuda sho roztashuvalasya v centri Konstantinopolya stolici Vizantijskoyi imperiyi Yavlyala soboyu marmurovu kolonu sho stoyala v centri kvadratnoyi budivli z piramidalnim dahom tetrapilona Vikonana z marmuru kolona zdijsnyuvala tu zh funkciyu sho j Zolotij miliarij u Rimi vid neyi rozrahovuvali protyazhnist usih dorig imperiyi Sama budivlya spershu bula prikrashena chislennimi skulpturami j kartinami Pobudovanij u IV stolitti iz zasnuvannyam mista Milij proisnuvav azh do pochatku XVI stolittya doki jogo ne znesli turki osmani sho zahopili Konstantinopol U 1960 h rokah u hodi rozkopok nepodalik vid soboru Svyatoyi Sofiyi buli viyavleni zalishki odniyeyi z nesuchih konstrukcij tetrapilona Nini cej fragment vistavleno v pivnichnomu dvori soboru v stambulskomu rajoni Fatih nepodalik vid Velikoyi cisterni Milij41 00 28 pn sh 28 58 41 sh d 41 00804300002777580 pn sh 28 97806600002777699 sh d 41 00804300002777580 28 97806600002777699 Koordinati 41 00 28 pn sh 28 58 41 sh d 41 00804300002777580 pn sh 28 97806600002777699 sh d 41 00804300002777580 28 97806600002777699Krayina TurechchinaRoztashuvannyaStambulTipGeodezichna referencna sistema milovij kamin ruyini i TetrapilonData zasnuvannya4 stolittyaMilijMilij Turechchina Mediafajli u VikishovishiIstoriya j opisKoli imperator Kostyantin Velikij perebudovuvav misto Vizantij abi zasnuvati na jogo misci novu stolicyu Rimskoyi imperiyi Novij Rim vin zapozichiv bagato chogo z miskogo ustroyu Starogo Rima Tomu v centri mista bula zvedena sporuda sho oderzhala nazvu Milij chi Milion yaka za priznachennyam bula identichnoyu rimskomu Zolotomu miliariyu u jogo centri stoyala kolona vid yakoyi virahovuvali protyazhnist usih dorig imperiyi Odnak konstantinopolskij milovij kamin buv vlashtovanij kudi skladnishe nizh jogo rimskij vidpovidnik Vin yavlyav soboyu tetrapilon podvijna triumfalna arka z piramidalnim dahom sho stoyav na chotiroh arkah U jogo centri zdijmalasya marmurova kolona vlasne Milij na yakij buli vikarbuvani vidstani do osnovnih mist imperiyi Pid dahom poruch iz kolonoyu mistilisya oberneni na shid statuyi imperatora Konstantina ta jogo materi Oleni z hrestom u rukah a takozh zobrazhennya bogini Tihe pozadu nih Za opisom istorika vizantinista Dzhona Norvicha milij odrazu pislya pobudovi viglyadav nastupnim chinom Centralnim miscem novogo mista Kostyantina stav Milion abo Pershij milovij kamin Vin skladavsya z chotiroh triumfalnih arok sho utvoryuvali ploshu yaku uvinchuvav kupol na nomu bulo vstanovleno najshanovanishu hristiyansku relikviyu Chesnij Hrest Gospodnij privezenij imperatriceyu Olenoyu z Yerusalima za rik chi dva do cogo Tetrapilon Milij roztashovuvavsya v samomu serci Konstantinopolya u zahidnij chastini centralnoyi ploshi Avgustejon nepodalik vid stin davnogo Vizantiya Same tut vulicya Mesa povertala z pivnichnogo shodu na zahid i povertalasya do golovnoyi arteriyi mista Administrativno Milij nalezhav I regionu rajonu mista Pochinayuchi z VI stolittya Milij staye vse vazhlivishim punktom u marshruti imperatorskij procesij Imperator Yustinian I 527 565 vstanoviv na jogo dah gnomon sonyachnogo godinniku u viglyadi shiryayuchogo pozolochenogo yangola sho surmit u fanfari Nastupnij pravitel Yustin II 565 578 prikrasiv nizhnyu chastinu tetrapilona statuyami svoyeyi druzhini Sofiyi donki Araviyi ta pleminnici Oleni Takozh pam yatnik prikrasili kinnimi statuyami Trayana Adriana i Feodosiya II a takozh kvadrigoyu boga Geliosa Tablichka poruch iz zalishkami Miliona U pershij polovini VIII stolittya za nakazom imperatoriv Filippika ta Anastasiya II sklepinnya budivli buli prikrasheni kartinami iz zobrazhennyam Vselenskih soboriv odnak u period ikonoborstva imperator Kostyantin V 741 775 zaminiv yih na sceni z ipodromu U period pravlinnya Komniniv XI XII stolittya z oglyadu na svoye vigidne strategichne roztashuvannya Milij stav arenoyu miskih boyiv zokrema mizh imperatorami Nikiforom Votaniatom ta Oleksiyem Komninom a takozh mizh uryadovimi vijskami ta imperatriceyu Mariyeyu yaka za dopomogi Miliona utrimuvala ploshu Avgustejon 1204 roku koli hrestonosci zahopili ta pograbuvali Konstantinopol pozolochenogo yangola znyali z dahu budivli ta pereplavili na moneti U period z 1268 po 1271 roki z padinnyam Latinskoyi imperiyi Milion razom z Avgustejonom stav vlasnistyu soboru Aya Sofiya Pislya zahoplennya Konstantinopolya osmanami 1453 Milij lishavsya praktichno nezajmanim azh do pochatku XVI stolittya doki jogo ne znesli imovirno v hodi rozshirennya prileglogo akveduku ta podalshogo sporudzhennya vodonapirnoyi vezhi U 1967 1968 rokah u hodi teoretichnih doslidzhen misceroztashuvannya pam yatnika ta pislya znesennya budivel sho stoyali na comu misci unaslidok rozkopok buli viyavleni chastini fundamentu ta fragment odniyeyi z nesuchih konstrukcij Miliya stovp nini vistavlenij napokaz u dvori soboru Svyatoyi Sofiyi Ci zalishki buli pozitivno identifikovani yak zalishki Miliya zavdyaki yihnij blizkosti do kanalizaciyi sho prolyagala tut u vizantijski chasi Div takozhZolotij miliarij Pup mistaPrimitkiwww byzantium1200 com 2008 03 07 u Wayback Machine Rekonstrukciya tetrapilona Milij angl Milij Hronos ros originalu za 11 serpnya 2014 Procitovano 9 serpnya 2014 Janin 1950 s 104 105 Muller Wiener 1977 s 216 Dzhon Dzhulius Norvich Istoriya Vizantiyi ISBN 978 5 17 050648 4 Muller Wiener 1977 s 218LiteraturaJanin Raymond Constantinople Byzantine Parizh Institut francais d etudes byzantines 1950 fr Muller Wiener Wolfgang Bildlexikon zur Topographie Istanbuls Byzantion Konstantinupolis Istanbul bis zum Beginn d 17 Jh Tyubingen Wasmuth 1977 ISBN 978 3 8030 1022 3 nim PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Milij