Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Микола Олександрович 8 20 вересня 1843 року Царське Село поблизу Санкт Петербурга 12 24 квітня 1865 року Ніцца Франція с

Микола Олександрович (син Олександра ІІ)

Микола Олександрович (син Олександра ІІ)

Микола Олександрович (8 [20] вересня 1843 року, Царське Село, поблизу Санкт-Петербурга — 12 [24] квітня 1865 року, Ніцца, Франція) — спадкоємець цесаревич і великий князь, старший син імператора Олександра II. Отаман усіх козацьких військ (з 1855), генерал-майор Свити Його Величності (1862), канцлер Гельсінгфорського університету.

Микола Олександрович
image
Народився8 (20) вересня 1843 або 8 вересня 1843(1843-09-08)[5]
Царське Село, Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія або Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[6]
Помер12 (24) квітня 1865[…] (21 рік)
Ніцца
·туберкульоз
ПохованняПетропавлівський собор
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьаристократ, офіцер
Галузьполітика[6]
Знання мовросійська[6]
Суспільний станшляхтич[d][6][6][…]
Титулцесаревич
Військове званнягенерал-майор
Конфесіяправослав'я
РідГольштейн-Готторп-Романови
БатькоОлександр II
МатиМарія Олександрівна
Брати, сестриd, d, d, Марія Олександрівна, Олександр III, Сергій Олександрович, d, Володимир Олександрович, d, Павло Олександрович Романов і Алексєєв Євген Іванович
Нагороди
image image image image image image image image
image

Життєпис

Микола Олександрович був другою дитиною (після його сестри Олександри) і старшим сином цесаревича Олександра, майбутнього імператора Олександра II, та його юної дружини Марії Олександрівни. Він народився в Царському Селі 8 (20) вересня 1843 і був названий на честь діда — імператора Миколи I.

За спогадами великої княжни Ольги Миколаївни, Микола I після народження онука наказав своїм молодшим синам — Костянтину, Миколі та Михайлу — схилити коліна перед колискою та принести клятву вірності майбутньому спадкоємцю російського престолу.

image
Цесаревич Микола Олександрович. Початок 1850-х.

Хлопчик ріс улюбленцем, вирізнявся розумом, приємною зовнішністю та характером. Особливо була прив'язана до нього мати — Марія Олександрівна. З братів і сестер Микола був найближчим з наступним за ним за віком (на два роки молодше) братом — майбутнім імператором Олександром III. Граф Сергій Шереметєв зазначав: «Імператриця любила його ніжніше за інших і цілком виключно зайнялася ним і пишалася його вихованням. Характери їх були подібні. Микола Олександрович набагато менше схожий на государя, ніж на матір. З батьком вони багато в чому розходилися і один одного часто не розуміли».

image
Освячення пам'ятника Павлу I біля Великого Гатчинського палацу. 1851 рік. Маленька фігурка на тлі п'єдесталу пам'ятника це правнук Павла I, майбутній цесаревич-спадкоємець престолу семирічний Микола Олександрович (син Олександра II), який у момент відкриття монумента стояв біля пам'ятника своєму прадіду.

1855 року помер дід Миколи — імператор Микола I. На престол зійшов його батько, імператор Олександр II і Микола 11 років став цесаревичем — спадкоємцем російського престолу.

На початку 1860-х років цесаревич Микола Олександрович у супроводі свого вихователя графа Сергія Строганова здійснив ознайомчі поїздки країною. Ці поїздки були описані, зокрема, Костянтином Побєдоносцевим і Іваном Бабстом у книзі «Листи про подорож государя спадкоємця цесаревича Росією від Петербурга до Криму», а також полковником Оттноном Ріхтером, який перебував у свиті спадкоємця.

Миколи Олександровича пристрасно та щиро любила його троюрідна сестра Катерина, принцеса Ольденбурзька. Імператриця Марія Олександрівна хотіла бачити її дружиною спадкоємця. Переговори про шлюб тривали довго, але у результаті мати дівчини відповіла категоричною відмовою. На згадку цесаревич подарував Катерині перстень із бірюзою.

У 1862 році, після повалення в Греції в результаті повстання правлячого короля Оттона I (з роду Віттельсбахів), греки провели плебісцит на вибір нового монарха. Бюлетенів із кандидатами не було, тому будь-який підданий Греції міг запропонувати свою кандидатуру чи вид правління в країні. Результати були оприлюднені в лютому 1863 року. Серед тих, кого вписали греки, був Микола Олександрович; він посів п'яте місце та набрав менше 1 відсотка голосів. Правда, слід визнати, що за рішенням Лондонською конференції 1832 року представники російського, британського і французького царюючих будинків не могли займати грецький трон.

image
Цесаревич Микола Олександрович та принцеса Дагмар (1864)

Енциклопедію права цесаревичу викладав професор Іван Андріївський. 1863 року його змінив Борис Чичерін, який викладав державне право. За відгуками Чичеріна, Микола Олександрович обіцяв стати найосвіченішим і найліберальнішим монархом не тільки в російській історії, а й у всьому світі.

1864 року спадкоємець поїхав за кордон. Під час цієї поїздки, у свій 21-й день народження Микола Олександрович був заручений з дочкою короля Данії Християна IX, принцесою Дагмар (1847—1928), яка згодом стала дружиною його брата, імператора Олександра III.

Під час подорожі по Італії цесаревич несподівано для всіх захворів, що спочатку виявлялося у слабкості та сильних болях у спині. Він скаржиться на нездужання в спині, яке збиває з пантелику лікарів: за одними даними, він пошкодив хребет, впавши з коня, за іншими — страждає на ревматизм. З 20 жовтня 1864 року він лікувався в Ніцці, вірний діагноз лікарі довгий час поставити не могли — спочатку передбачали застуду, потім радикуліт. Навесні 1865 року його стан почало погіршуватися, лише тоді було чітко поставлено діагноз — туберкульозний менінгіт. 10 (22) квітня 1865 року до Ніцци прибув Олександр II. Вночі 12 (24) квітня після чотиригодинної агонії великий князь помер. Його останньою фразою була: «Стоп машина!». Тіло раптово помер спадкоємця престолу з Ніцци в Петербург супроводжував генерал-ад'ютант Микола Анненков. Тіло було відправлено до Росії на фрегаті «Александр Невський».

Несподівана смерть молодого спадкоємця престолу потрясла Російську імперію та родину Романових. За свідченням великої княжни Ольги Миколаївни, залишеної в її біографічних спогадах «Сон юності», після смерті цесаревича його мати, імператриця Марія Олександрівна лише зовні залишалася зібраною, неухильно виконує свій обов'язок імператриці та зацікавленою в навколишніх подіях, але рідні знали сина «з неї вийняли душу».

Кончині цесаревича було присвячено низку віршів. Присутній при смерті Миколи Олександровича поет Петро Вяземський у тому ж 1865 написав посвячений його пам'яті вірш «Вечором на березі моря» і опублікував брошуру «Вілла Бермон» з описом останніх днів спадкоємця. У брошурі поет запропонував звести у Ніцці храм, присвячений пам'яті покійного. У 1868 році в Ніцці була зведена посвячена великому князю каплиця, а в 1903—1912 архітектором Михайлом Преображенським було збудовано п'ятиголовий собор святителя Миколи Чудотворця.

Імператор Олександр III назвав свого старшого сина і спадкоємця, який народився через три роки після смерті Цесаревича Миколи Олександровича, на честь свого старшого брата, якого він любив «найбільше на світі». Через 26 років цей хлопчик стане Миколою II.

Чини та звання

Нагороди

Іноземні:

Галерея

  • image
    Портрет великого князя Миколи Олександровича (Сергій Зарянко, 1851).
  • image
    Цесаревич Микола з батьками, гравюра (1855)
  • image
    Цесаревич Микола Олександрович, рис. 1860 р.
  • image
    Микола Олександрович. Фото Сергія Левицького (1862)
  • image
    Спадкоємець цесаревич Микола Олександрович із нареченою, принцесою Дагмар. 1865 р.
  • image
    Цесаревич Микола Олександрович та в.кн. Олександр Олександрович (1864)
  • image
    Микола Олександрович (1865)
  • image
    Цесаревич Микола Олександрович. Художник Лютівченка, 1865.
  • image
    Меморіальна каплиця у французькій Ніцці. Арх. Давид Гримм

Пам'ять

image
Місце моління Миколи Олександровича у Старочеркаському Воскресенському військовому соборі

До революції великому князю Миколі Олександровичу невеликі пам'ятки було встановлено у містах:

  • Павловськ. У 1866 р. на постаменті амфітеатр в Павлівському парку був укріплений Овальний портрет цесаревича і мармурова дошка з написом. Після 1917 року вони були вилучені і в даний час зберігаються в Павлівському палаці-музеї. Кам'яний амфітеатр зберігся.
  • Санкт-Петербург. Бронзовий бюст на високому фігурному постаменті поруч з Микільською церквою на Чорній Річці. Відкрито 9 травня 1874 року, скульптор Олександр Опєкушин. І пам'ятник, і церква були знищені після 1917 р.
  • Уральськ. Мармуровий бюст на постаменті в альтанці-ротонді. Пам'ятник був знищений після 1917 р.
  • Станиця Романовська. Чавунний пам'ятник на вулиці Донській. Пам'ятник був знищений після 1917 р.
  • Царське Село (м. Пушкін). Бронзовий бюст на гранітному постаменті біля великого ставка в Катерининському парку. Відкритий, імовірно, наприкінці 1860-х років, скульптор Олександр Опєкушин. Бюст був знятий після 1917 р.і в даний час знаходиться в запасниках Катерининського палацу-музею. Влітку 2010 р.на постаменті була встановлена точна копія цього бюста.
  • Пам'ятник цесаревичу в Ніцца. Відкрито 19 грудня 2012 року в саду Нікольського собору
  • Boulevard Tzaréwitch (Бульвар Царевича) в Ніцці названий в пам'ять про цесаревича Миколу Олександровича. У Ризі встановлено царський камінь на честь відвідування цесаревичем Мангальсальського молу 5 серпня 1860 року.

Родовід

Примітки

  1. Николай Александрович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1897. — Т. XXI. — С. 129.
    d:Track:Q23892936d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q24468290d:Track:Q19908137
  2. Николай Александрович // Русский биографический словарь — СПб: 1914. — Т. 11. — С. 357–365.
    d:Track:Q25860411d:Track:Q21175482d:Track:Q1960551d:Track:Q656
  3. Александр III // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 411–413.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q23892884d:Track:Q19908137d:Track:Q22344515d:Track:Q4065721
  4. Александр II // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 402–411.
    d:Track:Q656d:Track:Q21073092d:Track:Q23892884d:Track:Q19908137d:Track:Q4065721d:Track:Q602358
  5. Kansallisbiografia / за ред. M. Klinge — Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
    d:Track:Q3055194d:Track:Q10495591d:Track:Q2843522d:Track:Q4349956
  6. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  7. Мелентьев Ф. И. «Плыл по Волге князь с боярами…» Письмо цесаревича Николая Александровича вел. кн. Алексею Александровичу 8 июля 1863 г. // Славянский альманах 2015. — М., 2015. — Вып. 1—2. — С. 428—435. з джерела 24 вересня 2015.
  8. Мелентьев Ф.И. «Письма о путешествии» по России цесаревича Николая Александровича: обстоятельства написания и перспективы изучения // Исторические документы и актуальные проблемы археографии, источниковедения, российской и всеобщей истории нового и новейшего времени : сборник материалов Шестой международной конференции молодых ученых и специалистов «Clio-2016» / [гл. ред. А.К. Сорокин, отв. ред. С. А. Котов]. — М., 2016. — 1 липня. — С. 380—383. з джерела 19 травня 2021.
  9. Мелентьев Ф. И. О. Б. Рихтер — летописец путешествий по России цесаревича Николая Александровича / Отв. ред. М. В. Лескинен, О. В. Хаванова // Романовы в дороге. Путешествия и поездки членов царской семьи по России и за границу : сб. статей. — . — С. 192—203.
  10. In 1862, a Danish prince with only 0,00002 % of the vote was elected King [ 2015-02-14 у Wayback Machine.](англ.)
  11. Чичерин Б. Н. Общее государственное право. Лекции наследнику. / Под ред. и с предисл.: Томсинов В. А. — М.: Зерцало, 2006. — 536 стр.
  12. Цесаревич Николай Александрович: наследник, не ставший императором — История России. оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 21 грудня 2020.
  13. Толмачев, Евгений Петрович.  — М. : Терра - Книжный клуб, 2007. — С. 65. — .
  14. Мелентьев Ф. И. «И в памяти народной чтим, наследник не умрет любимый!..»: Поэтические отклики 1865 года на кончину цесаревича Николая Александровича // Христианство и русская литература: Сборник восьмой / Отв. ред. В.А. Котельников и О.Л. Фетисенко. — СПб., 2017. — 1 липня. — С. 159—192.
  15. «Ужасный день смерти брата… останется для меня лучшим днём моей жизни» Письмо будущего императора князю Мещерскому / Публ. Ф. Мелентьева // Родина. — 2015. — № 2 (1 липня). — С. 12.
  16. В Ницце открыт памятник цесаревичу Николаю Александровичу

Література

image
link=[1]
У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини
Микола Олександрович (син Олександра ІІ)
  • Бабст, Победоносцев. Письма о путешествии Государя Наследника Цесаревича по России от Петербурга до Крыма.
  • Боголюбов А. П. Записки моряка-художника.
  • Зимин И. В. Болезнь и смерть цесаревича Николая Александровича // Вопросы истории. — 2001. — № 9. — С. 140—147.
  • Николай Александрович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Петров А. Николай Александрович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
  • Вербицкая Т. Несостоявшийся император. Великий князь Николай Александрович (1843—1865). — М., 2010.
  • Мелентьев Ф. Саша и Никса летом 1863 года Архівна копія на сайті Wayback Machine. // Родина. — 2015. — № 2. — С. 8—10.
  • Мемуары графа С. Д. Шереметева.
  • Чернуха В. Г. Утраченная альтернатива: Наследник престола великий князь Николай Александрович (1843—1865).

Посилання

  • Біографія на сайті «Російська імператорська армія» Архівовано грудень 10, 2011 на сайті Wayback Machine.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mikola Oleksandrovich 8 20 veresnya 1843 roku Carske Selo poblizu Sankt Peterburga 12 24 kvitnya 1865 roku Nicca Franciya spadkoyemec cesarevich i velikij knyaz starshij sin imperatora Oleksandra II Otaman usih kozackih vijsk z 1855 general major Sviti Jogo Velichnosti 1862 kancler Gelsingforskogo universitetu Mikola OleksandrovichNarodivsya8 20 veresnya 1843 abo 8 veresnya 1843 1843 09 08 5 Carske Selo Carske Selo Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiya abo Carske Selo Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiya 6 Pomer12 24 kvitnya 1865 21 rik Nicca tuberkulozPohovannyaPetropavlivskij soborKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistaristokrat oficerGaluzpolitika 6 Znannya movrosijska 6 Suspilnij stanshlyahtich d 6 6 TitulcesarevichVijskove zvannyageneral majorKonfesiyapravoslav yaRidGolshtejn Gottorp RomanoviBatkoOleksandr IIMatiMariya OleksandrivnaBrati sestrid d d Mariya Oleksandrivna Oleksandr III Sergij Oleksandrovich d Volodimir Oleksandrovich d Pavlo Oleksandrovich Romanov i Aleksyeyev Yevgen IvanovichNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMikola Oleksandrovich buv drugoyu ditinoyu pislya jogo sestri Oleksandri i starshim sinom cesarevicha Oleksandra majbutnogo imperatora Oleksandra II ta jogo yunoyi druzhini Mariyi Oleksandrivni Vin narodivsya v Carskomu Seli 8 20 veresnya 1843 i buv nazvanij na chest dida imperatora Mikoli I Za spogadami velikoyi knyazhni Olgi Mikolayivni Mikola I pislya narodzhennya onuka nakazav svoyim molodshim sinam Kostyantinu Mikoli ta Mihajlu shiliti kolina pered koliskoyu ta prinesti klyatvu virnosti majbutnomu spadkoyemcyu rosijskogo prestolu Cesarevich Mikola Oleksandrovich Pochatok 1850 h Hlopchik ris ulyublencem viriznyavsya rozumom priyemnoyu zovnishnistyu ta harakterom Osoblivo bula priv yazana do nogo mati Mariya Oleksandrivna Z brativ i sester Mikola buv najblizhchim z nastupnim za nim za vikom na dva roki molodshe bratom majbutnim imperatorom Oleksandrom III Graf Sergij Sheremetyev zaznachav Imperatricya lyubila jogo nizhnishe za inshih i cilkom viklyuchno zajnyalasya nim i pishalasya jogo vihovannyam Harakteri yih buli podibni Mikola Oleksandrovich nabagato menshe shozhij na gosudarya nizh na matir Z batkom voni bagato v chomu rozhodilisya i odin odnogo chasto ne rozumili Osvyachennya pam yatnika Pavlu I bilya Velikogo Gatchinskogo palacu 1851 rik Malenka figurka na tli p yedestalu pam yatnika ce pravnuk Pavla I majbutnij cesarevich spadkoyemec prestolu semirichnij Mikola Oleksandrovich sin Oleksandra II yakij u moment vidkrittya monumenta stoyav bilya pam yatnika svoyemu pradidu 1855 roku pomer did Mikoli imperator Mikola I Na prestol zijshov jogo batko imperator Oleksandr II i Mikola 11 rokiv stav cesarevichem spadkoyemcem rosijskogo prestolu Na pochatku 1860 h rokiv cesarevich Mikola Oleksandrovich u suprovodi svogo vihovatelya grafa Sergiya Stroganova zdijsniv oznajomchi poyizdki krayinoyu Ci poyizdki buli opisani zokrema Kostyantinom Pobyedonoscevim i Ivanom Babstom u knizi Listi pro podorozh gosudarya spadkoyemcya cesarevicha Rosiyeyu vid Peterburga do Krimu a takozh polkovnikom Ottnonom Rihterom yakij perebuvav u sviti spadkoyemcya Mikoli Oleksandrovicha pristrasno ta shiro lyubila jogo troyuridna sestra Katerina princesa Oldenburzka Imperatricya Mariya Oleksandrivna hotila bachiti yiyi druzhinoyu spadkoyemcya Peregovori pro shlyub trivali dovgo ale u rezultati mati divchini vidpovila kategorichnoyu vidmovoyu Na zgadku cesarevich podaruvav Katerini persten iz biryuzoyu U 1862 roci pislya povalennya v Greciyi v rezultati povstannya pravlyachogo korolya Ottona I z rodu Vittelsbahiv greki proveli plebiscit na vibir novogo monarha Byuleteniv iz kandidatami ne bulo tomu bud yakij piddanij Greciyi mig zaproponuvati svoyu kandidaturu chi vid pravlinnya v krayini Rezultati buli oprilyudneni v lyutomu 1863 roku Sered tih kogo vpisali greki buv Mikola Oleksandrovich vin posiv p yate misce ta nabrav menshe 1 vidsotka golosiv Pravda slid viznati sho za rishennyam Londonskoyu konferenciyi 1832 roku predstavniki rosijskogo britanskogo i francuzkogo caryuyuchih budinkiv ne mogli zajmati greckij tron Cesarevich Mikola Oleksandrovich ta princesa Dagmar 1864 Enciklopediyu prava cesarevichu vikladav profesor Ivan Andriyivskij 1863 roku jogo zminiv Boris Chicherin yakij vikladav derzhavne pravo Za vidgukami Chicherina Mikola Oleksandrovich obicyav stati najosvichenishim i najliberalnishim monarhom ne tilki v rosijskij istoriyi a j u vsomu sviti 1864 roku spadkoyemec poyihav za kordon Pid chas ciyeyi poyizdki u svij 21 j den narodzhennya Mikola Oleksandrovich buv zaruchenij z dochkoyu korolya Daniyi Hristiyana IX princesoyu Dagmar 1847 1928 yaka zgodom stala druzhinoyu jogo brata imperatora Oleksandra III Pid chas podorozhi po Italiyi cesarevich nespodivano dlya vsih zahvoriv sho spochatku viyavlyalosya u slabkosti ta silnih bolyah u spini Vin skarzhitsya na nezduzhannya v spini yake zbivaye z panteliku likariv za odnimi danimi vin poshkodiv hrebet vpavshi z konya za inshimi strazhdaye na revmatizm Z 20 zhovtnya 1864 roku vin likuvavsya v Nicci virnij diagnoz likari dovgij chas postaviti ne mogli spochatku peredbachali zastudu potim radikulit Navesni 1865 roku jogo stan pochalo pogirshuvatisya lishe todi bulo chitko postavleno diagnoz tuberkuloznij meningit 10 22 kvitnya 1865 roku do Nicci pribuv Oleksandr II Vnochi 12 24 kvitnya pislya chotirigodinnoyi agoniyi velikij knyaz pomer Jogo ostannoyu frazoyu bula Stop mashina Tilo raptovo pomer spadkoyemcya prestolu z Nicci v Peterburg suprovodzhuvav general ad yutant Mikola Annenkov Tilo bulo vidpravleno do Rosiyi na fregati Aleksandr Nevskij Nespodivana smert molodogo spadkoyemcya prestolu potryasla Rosijsku imperiyu ta rodinu Romanovih Za svidchennyam velikoyi knyazhni Olgi Mikolayivni zalishenoyi v yiyi biografichnih spogadah Son yunosti pislya smerti cesarevicha jogo mati imperatricya Mariya Oleksandrivna lishe zovni zalishalasya zibranoyu neuhilno vikonuye svij obov yazok imperatrici ta zacikavlenoyu v navkolishnih podiyah ale ridni znali sina z neyi vijnyali dushu Konchini cesarevicha bulo prisvyacheno nizku virshiv Prisutnij pri smerti Mikoli Oleksandrovicha poet Petro Vyazemskij u tomu zh 1865 napisav posvyachenij jogo pam yati virsh Vechorom na berezi morya i opublikuvav broshuru Villa Bermon z opisom ostannih dniv spadkoyemcya U broshuri poet zaproponuvav zvesti u Nicci hram prisvyachenij pam yati pokijnogo U 1868 roci v Nicci bula zvedena posvyachena velikomu knyazyu kaplicya a v 1903 1912 arhitektorom Mihajlom Preobrazhenskim bulo zbudovano p yatigolovij sobor svyatitelya Mikoli Chudotvorcya Imperator Oleksandr III nazvav svogo starshogo sina i spadkoyemcya yakij narodivsya cherez tri roki pislya smerti Cesarevicha Mikoli Oleksandrovicha na chest svogo starshogo brata yakogo vin lyubiv najbilshe na sviti Cherez 26 rokiv cej hlopchik stane Mikoloyu II Chini ta zvannya Praporshik ta kornet 22 08 1850 Poruchnik 1851 Otaman usih kozackih vijsk 19 02 1855 Shtabs rotmistr 1855 Rotmistr za dobrochinnist 17 04 1858 Fligel ad yutant 08 09 1859 Polkovnik 08 09 1860 General major Svtti 08 09 1862 Nagorodi Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo 10 10 1843 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 10 10 1843 Orden Bilogo orla 10 10 1843 Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya 10 10 1843 Inozemni Ispanskij orden Zolotogo runa 1857 Francuzkij orden Pochesnogo legionu velikij hrest 08 09 1859 Danskij orden Slona 20 09 1859 Shvedskij orden Serafimov 20 09 1859 Avstrijskij orden Svyatogo Stefana velikij hrest 1860 GalereyaPortret velikogo knyazya Mikoli Oleksandrovicha Sergij Zaryanko 1851 Cesarevich Mikola z batkami gravyura 1855 Cesarevich Mikola Oleksandrovich ris 1860 r Mikola Oleksandrovich Foto Sergiya Levickogo 1862 Spadkoyemec cesarevich Mikola Oleksandrovich iz narechenoyu princesoyu Dagmar 1865 r Cesarevich Mikola Oleksandrovich ta v kn Oleksandr Oleksandrovich 1864 Mikola Oleksandrovich 1865 Cesarevich Mikola Oleksandrovich Hudozhnik Lyutivchenka 1865 Memorialna kaplicya u francuzkij Nicci Arh David GrimmPam yatMisce molinnya Mikoli Oleksandrovicha u Starocherkaskomu Voskresenskomu vijskovomu sobori Do revolyuciyi velikomu knyazyu Mikoli Oleksandrovichu neveliki pam yatki bulo vstanovleno u mistah Pavlovsk U 1866 r na postamenti amfiteatr v Pavlivskomu parku buv ukriplenij Ovalnij portret cesarevicha i marmurova doshka z napisom Pislya 1917 roku voni buli vilucheni i v danij chas zberigayutsya v Pavlivskomu palaci muzeyi Kam yanij amfiteatr zberigsya Sankt Peterburg Bronzovij byust na visokomu figurnomu postamenti poruch z Mikilskoyu cerkvoyu na Chornij Richci Vidkrito 9 travnya 1874 roku skulptor Oleksandr Opyekushin I pam yatnik i cerkva buli znisheni pislya 1917 r Uralsk Marmurovij byust na postamenti v altanci rotondi Pam yatnik buv znishenij pislya 1917 r Stanicya Romanovska Chavunnij pam yatnik na vulici Donskij Pam yatnik buv znishenij pislya 1917 r Carske Selo m Pushkin Bronzovij byust na granitnomu postamenti bilya velikogo stavka v Katerininskomu parku Vidkritij imovirno naprikinci 1860 h rokiv skulptor Oleksandr Opyekushin Byust buv znyatij pislya 1917 r i v danij chas znahoditsya v zapasnikah Katerininskogo palacu muzeyu Vlitku 2010 r na postamenti bula vstanovlena tochna kopiya cogo byusta Pam yatnik cesarevichu v Nicca Vidkrito 19 grudnya 2012 roku v sadu Nikolskogo soboru Boulevard Tzarewitch Bulvar Carevicha v Nicci nazvanij v pam yat pro cesarevicha Mikolu Oleksandrovicha U Rizi vstanovleno carskij kamin na chest vidviduvannya cesarevichem Mangalsalskogo molu 5 serpnya 1860 roku RodovidPrimitkiNikolaj Aleksandrovich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1897 T XXI S 129 d Track Q23892936d Track Q656d Track Q602358d Track Q24468290d Track Q19908137 Nikolaj Aleksandrovich Russkij biograficheskij slovar SPb 1914 T 11 S 357 365 d Track Q25860411d Track Q21175482d Track Q1960551d Track Q656 Aleksandr III Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T I S 411 413 d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892884d Track Q19908137d Track Q22344515d Track Q4065721 Aleksandr II Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T I S 402 411 d Track Q656d Track Q21073092d Track Q23892884d Track Q19908137d Track Q4065721d Track Q602358 Kansallisbiografia za red M Klinge Suomalaisen Kirjallisuuden Seura Suomen Historiallinen Seura ISSN 1799 4349 d Track Q3055194d Track Q10495591d Track Q2843522d Track Q4349956 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Melentev F I Plyl po Volge knyaz s boyarami Pismo cesarevicha Nikolaya Aleksandrovicha vel kn Alekseyu Aleksandrovichu 8 iyulya 1863 g Slavyanskij almanah 2015 M 2015 Vyp 1 2 S 428 435 z dzherela 24 veresnya 2015 Melentev F I Pisma o puteshestvii po Rossii cesarevicha Nikolaya Aleksandrovicha obstoyatelstva napisaniya i perspektivy izucheniya Istoricheskie dokumenty i aktualnye problemy arheografii istochnikovedeniya rossijskoj i vseobshej istorii novogo i novejshego vremeni sbornik materialov Shestoj mezhdunarodnoj konferencii molodyh uchenyh i specialistov Clio 2016 gl red A K Sorokin otv red S A Kotov M 2016 1 lipnya S 380 383 z dzherela 19 travnya 2021 Melentev F I O B Rihter letopisec puteshestvij po Rossii cesarevicha Nikolaya Aleksandrovicha Otv red M V Leskinen O V Havanova Romanovy v doroge Puteshestviya i poezdki chlenov carskoj semi po Rossii i za granicu sb statej S 192 203 In 1862 a Danish prince with only 0 00002 of the vote was elected King 2015 02 14 u Wayback Machine angl Chicherin B N Obshee gosudarstvennoe pravo Lekcii nasledniku Pod red i s predisl Tomsinov V A M Zercalo 2006 536 str Cesarevich Nikolaj Aleksandrovich naslednik ne stavshij imperatorom Istoriya Rossii originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 21 grudnya 2020 Tolmachev Evgenij Petrovich M Terra Knizhnyj klub 2007 S 65 ISBN 978 5 275 01507 2 Melentev F I I v pamyati narodnoj chtim naslednik ne umret lyubimyj Poeticheskie otkliki 1865 goda na konchinu cesarevicha Nikolaya Aleksandrovicha Hristianstvo i russkaya literatura Sbornik vosmoj Otv red V A Kotelnikov i O L Fetisenko SPb 2017 1 lipnya S 159 192 Uzhasnyj den smerti brata ostanetsya dlya menya luchshim dnyom moej zhizni Pismo budushego imperatora knyazyu Mesherskomu Publ F Melenteva Rodina 2015 2 1 lipnya S 12 V Nicce otkryt pamyatnik cesarevichu Nikolayu AleksandrovichuLiteraturalink 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Mikola Oleksandrovich sin Oleksandra II Babst Pobedonoscev Pisma o puteshestvii Gosudarya Naslednika Cesarevicha po Rossii ot Peterburga do Kryma Bogolyubov A P Zapiski moryaka hudozhnika Zimin I V Bolezn i smert cesarevicha Nikolaya Aleksandrovicha Voprosy istorii 2001 9 S 140 147 Nikolaj Aleksandrovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Petrov A Nikolaj Aleksandrovich Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros Verbickaya T Nesostoyavshijsya imperator Velikij knyaz Nikolaj Aleksandrovich 1843 1865 M 2010 Melentev F Sasha i Niksa letom 1863 goda Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Rodina 2015 2 S 8 10 Memuary grafa S D Sheremeteva Chernuha V G Utrachennaya alternativa Naslednik prestola velikij knyaz Nikolaj Aleksandrovich 1843 1865 PosilannyaBiografiya na sajti Rosijska imperatorska armiya Arhivovano gruden 10 2011 na sajti Wayback Machine

Дата публікації:
Топ