Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мехдія (араб. المهدية, трансліт. al-Mahdiyā, бербер. ⵎⵀⴷⵉⵢⴰ, фр. Mehdia) — місто в провінції Кенітра, регіон Рабат-Сале-Кенітра, Марокко, розташоване в гирлі річки Себу на узбережжі Атлантичного океану. До XVI ст. мало назву Аль-Мамура (араб. المعمور, трансліт. al-Ma'mura), під час недовгої португальської окупації в XVI столітті місто було відоме як Сан-Жуан-да-Мамора (порт. São João da Mamora), а під час іспанського панування в XVII столітті — як Ла-Мамора (ісп. La Mamora)
| Мехдія араб. المهدية бербер. ⵎⵀⴷⵉⵢⴰ фр. Mehdia | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 34°15′20″ пн. ш. 6°40′28″ зх. д. / 34.25572200002777379° пн. ш. 6.674538000028° зх. д.Координати: 34°15′20″ пн. ш. 6°40′28″ зх. д. / 34.25572200002777379° пн. ш. 6.674538000028° зх. д. | ||||
| Країна |  Марокко | |||
| Адмінодиниця | d | |||
| Населення | 28 636 осіб (2014)[1][2] | |||
| Часовий пояс | (Kénitra Province) | |||
| GeoNames | 6546240 | |||
| OSM | r2804286 ·R | |||
| Міська влада | ||||
| Мапа | ||||
| | ||||
| | ||||
 Мехдія у Вікісховищі | ||||
За даними перепису населення 2004 року, у місті проживало 16 262 особи.
Історія
Вважається, що перше поселення в гирлі річки Сус було засноване карфагенянами на чолі з Ганоном Мореплавцем ще в V столітті до нашої ери і отримало назву Тіміатерій (дав.-гр. Θυμιατήριον). Згідно периплу, що містить звіт про цю експедицію, це відбулось через два дні після того, як флот Ганнона проминув Геркулесові стовпи.
В арабські часи Мехдія називалася аль-Мамура (з арабської — «добре населена»).
Португальська окупація (1515)
В 1507 році король Португалії Мануел I доручив Жозе де Менезесу обстежити входи до гаваней і піщані коси (бари) Аземмура, Аль-Мамура та інших міст на марокканському атлантичному узбережжі. Після успішного захоплення Аземмура в 1513 році, Мануель побудував там фортецю, яка мала служити базою для нападів на султанську столицю у Фесі. 24 червня 1515 року 200 португальських кораблів стали на якір перед Аль-Мамурою і висадили на берег загін з 8000 солдатів. Після захоплення поселення, португальці звели форт (Форт-де-Сан-Жуан-да-Мамора), але вже незабаром були змушені залишили місто. Через 47 днів, 10 серпня 1515 року, армія Маринідів напала на португальців і скинула їх в море, після чого на березі не залишилось жодного укріплення чи споруди пов'язаного з португальською присутністю.
Швидке залишення португальцями Мамори на початку XVI ст. не було винятковою подією. Загалом на атлантичному узбережжі Марокко між річкою Лукос на півночі та річкою Сус на півдні португальці захопили або побудували на марокканському узбережжі Атлантичного океану 6 окремих фортів. Чотири з цих фортів утримувлись португальцями лише протягом короткого строку: форт Грасіоза (1489), форт Сан-Жуан-де-Мамора (1515), форт Кастел-Реал в Могадорі (1506—1510) і форт Агуз (1520–1525).
Лише дві з фортець перетворились на стійки міськи поселення: Санта-Крус-ду-Кабо-де-Гуе (Агадір), заснований в 1505 році і утримуваний до 1541 року і Мазаган (Ель-Джадіда), заснований в 1514 році, який португальці спромоглись утримувати під своєю владою до 1769 року.
Піратський притулок
Через те що Мехдія була єдиним портом на марокканському узбережжі, що не контролювався ані іспанцями, ані маврами, вона стала головним притулком для атлантичних піратів, важливим не тільки як місце збуту захопленої ними здобичі, а й для здійснення технічного обслуговування та ремонту суден (включаючи кілювання).
Під час Англо-іспанської війни (1585—1604) англійські і голландські приватири реалізовували захоплені призи (кораблі) та здобич в Ірландії та на Берберському узбережжі, де місцеві уряди намагалися запобігти цій не зовсім легальній діяльності. Коли в 1604 році між Аглією і Іспанією було укладено Лондонський мирний договір, згідно умов якого Яків І заборонив каперську діяльність, колишні капери і приватири незабаром створили піратський притулок в Аль-Маморі, місці, яке мало перевагу місцезнаходження поблизу Іспанії та основних торговельних шляхів. Марокканський султанат терпів цих піратів через прибутки, яке вони приносили країні. Однак протягом літа Мамора ставала менш безпечною, оскільки спокійніші води сприяли європейським галерам, що використовувались для придушення піратства, тому як додаткова база для піратства влітку використовувалося узбережжя Манстера.
Близько 1610 року біля Мамори відбулась триденна битва між голландськими та англійськими піратами. Іспанці взяли Мамору в облогу в 1611 році, потопивши піратські кораблі та заблокувавши вхід у гавань. Влітку 1614 року в гавані знаходилося щонайменше 30 кораблів вагою понад 100 тонн, хоча природна перешкода (піщана коса — бар) заважала проходу в гавань кораблів вантажем понад ~300 тонн.
Іспанська окупація (1614—1681)
В 1603 році, після смерті султана Ахмада аль-Мансура, в Марокко настав довгий період анархії і боротьби за владу. Цим скористались іспанці, які захопили в 1610 році Лараче, а в серпні 1614 року, під час правління султана Мулая Зідана, іспанський флот на чолі з адміралом Луїсом Фахардо захопив Аль-Мамуру, яку іспанці перейменувади на Ла-Мамору. Після захоплення Аль-Мамури іспанцями, більшість місцевих піратів перемістились в Нове Сале, де, разом з місцевими піратами-морисками вони незабаром утворили незалежну піратську Республіку Сале.
Ла-Мамора, перебувала під іспанським правлінням між 1614 і 1681 роками. Після переговорів з Мулаєм Зіданом іспанці залишили в місті сильний гарнізон з 1500 чоловік і назвали гавань Сан-Мігель-де-Ультрамар (ісп. San Miguel de Ultramar).
Неспроможність султана боротись з іноземними завойовниками призвела до того, що боротьбу проти іспанців очолив марабут, джихадист і воєначальник Сіді аль-Аячі, духовний лідер піратської Республіки Сале. Він оголосив проти іспанців священний джихад і очолив боротьбу проти них, залучаючи до нападів на іспанське судноплавство корсарів з піратської Республіки Сале, закрема іспанських морисків та європейців — протестантів (голландців і англійців). Приблизно в 1627 році йому навіть вдалося тимчасово захопити Аль-Мамуру і додати її до своєї корсарської Республіки Сале.
Хуан де Вальдес Леал, 1681 рік.
Проте громадянська війна усіх проти усіх в Марокко продовжувалась і здобутки Сіді аль-Аячі не були тривкими. Іспанці зберігали контроль над містом протягом 67 років, коли його завоював султан Марокко з нової алавітської династії Мулай Ісмаїл.
Вважається, що єпископ Кадіса замовив статую Ісуса Христа для церкви в Ла-Маморі, яка перебувала в його єпархії. Коли марокканці відвоювали місто в 1681 році, вони захопили статую в якості здобичі, а пізніше отримали від іспанців за її повернення викуп. Статуб відвезли до Мадрида, де вона нині шанується під іменем Христос Медінаселі (Cristo de Medinaceli).
У складі Марокко (1681—по сьогодення)
Новий султан Мулай Ісмаїл узяв місто штурмом у 1681 році і перейменував місто в Аль-Мехдія. Старовинна касба Мехдії була відновлена та розширена в цей період.
У 1795 році Мулай Сулейман, 13-й султан Марокко з династії Алавітів заблокував гавань Мехдії, щоб ускладнити іноземні напади на місто.
Французи окупували Мехдію в 1911 році.
Під час операції «Смолоскип» у 1942 році в Мехдії було висаджено близько 9000 союзних британсько-американське військ на 19 військових кораблях.
Див. також
Примітки
- 2014 Moroccan census / за ред. High Commission for Planning
- http://rgph2014.hcp.ma/file/166326/
- World Gazetteer. Архів оригіналу за 5 грудня 2012.
- Lévi-Provençal, Evariste. «Al Madīya». в книзі Houtsma, Martijn Theodoor (ed.). E. J. Brill's First Encyclopaedia of Islam: 1913—1936, Volume 5, L — Moriscos (1987 reprint ed.). p. 122 [ 20 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Elbl, 2000, с. 352.
- Senior, 1976, с. 76.
- Senior, 1976, с. 29.
- Senior, 1976, с. 48—50.
- Senior, 1976, с. 53—54.
- Senior, 1976, с. 35.
- Senior, 1976, с. 73.
- . Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- Sánchez, Juan L. . La época de los Tercios (ісп.). Архів оригіналу за 23 September 2008. Процитовано 29 травня 2014.
- Britain and Morocco during the embassy of John Drummond Hay, 1845—1886 by Khalid Ben Srhir, p.14
- El Cristo de Medinaceli: Jesús esclavo (PDF). ABC. Madrid, Spain. 7 березня 1958. Архів оригіналу за 29 May 2014.
- قصبة المهدية [ 27 січня 2018 у Wayback Machine.]. Museum with no Frontiers. Retrieved January 27, 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mehdiya arab المهدية translit al Mahdiya berber ⵎⵀⴷⵉⵢⴰ fr Mehdia misto v provinciyi Kenitra region Rabat Sale Kenitra Marokko roztashovane v girli richki Sebu na uzberezhzhi Atlantichnogo okeanu Do XVI st malo nazvu Al Mamura arab المعمور translit al Ma mura pid chas nedovgoyi portugalskoyi okupaciyi v XVI stolitti misto bulo vidome yak San Zhuan da Mamora port Sao Joao da Mamora a pid chas ispanskogo panuvannya v XVII stolitti yak La Mamora isp La Mamora Mehdiya arab المهدية berber ⵎⵀⴷⵉⵢⴰ fr Mehdia gerbOsnovni dani34 15 20 pn sh 6 40 28 zh d 34 25572200002777379 pn sh 6 674538000028 zh d 34 25572200002777379 6 674538000028 Koordinati 34 15 20 pn sh 6 40 28 zh d 34 25572200002777379 pn sh 6 674538000028 zh d 34 25572200002777379 6 674538000028 Krayina MarokkoAdminodinicya dNaselennya 28 636 osib 2014 1 2 Chasovij poyas UTC 1 Kenitra Province GeoNames 6546240OSM r2804286 R Miska vlada Mapa Mehdiya u Vikishovishi Za danimi perepisu naselennya 2004 roku u misti prozhivalo 16 262 osobi IstoriyaVvazhayetsya sho pershe poselennya v girli richki Sus bulo zasnovane karfagenyanami na choli z Ganonom Moreplavcem she v V stolitti do nashoyi eri i otrimalo nazvu Timiaterij dav gr 8ymiathrion Zgidno periplu sho mistit zvit pro cyu ekspediciyu ce vidbulos cherez dva dni pislya togo yak flot Gannona prominuv Gerkulesovi stovpi V arabski chasi Mehdiya nazivalasya al Mamura z arabskoyi dobre naselena Portugalska okupaciya 1515 V 1507 roci korol Portugaliyi Manuel I doruchiv Zhoze de Menezesu obstezhiti vhodi do gavanej i pishani kosi bari Azemmura Al Mamura ta inshih mist na marokkanskomu atlantichnomu uzberezhzhi Pislya uspishnogo zahoplennya Azemmura v 1513 roci Manuel pobuduvav tam fortecyu yaka mala sluzhiti bazoyu dlya napadiv na sultansku stolicyu u Fesi 24 chervnya 1515 roku 200 portugalskih korabliv stali na yakir pered Al Mamuroyu i visadili na bereg zagin z 8000 soldativ Pislya zahoplennya poselennya portugalci zveli fort Fort de San Zhuan da Mamora ale vzhe nezabarom buli zmusheni zalishili misto Cherez 47 dniv 10 serpnya 1515 roku armiya Marinidiv napala na portugalciv i skinula yih v more pislya chogo na berezi ne zalishilos zhodnogo ukriplennya chi sporudi pov yazanogo z portugalskoyu prisutnistyu Shvidke zalishennya portugalcyami Mamori na pochatku XVI st ne bulo vinyatkovoyu podiyeyu Zagalom na atlantichnomu uzberezhzhi Marokko mizh richkoyu Lukos na pivnochi ta richkoyu Sus na pivdni portugalci zahopili abo pobuduvali na marokkanskomu uzberezhzhi Atlantichnogo okeanu 6 okremih fortiv Chotiri z cih fortiv utrimuvlis portugalcyami lishe protyagom korotkogo stroku fort Grasioza 1489 fort San Zhuan de Mamora 1515 fort Kastel Real v Mogadori 1506 1510 i fort Aguz 1520 1525 Lishe dvi z fortec peretvorilis na stijki miski poselennya Santa Krus du Kabo de Gue Agadir zasnovanij v 1505 roci i utrimuvanij do 1541 roku i Mazagan El Dzhadida zasnovanij v 1514 roci yakij portugalci spromoglis utrimuvati pid svoyeyu vladoyu do 1769 roku Piratskij pritulok Cherez te sho Mehdiya bula yedinim portom na marokkanskomu uzberezhzhi sho ne kontrolyuvavsya ani ispancyami ani mavrami vona stala golovnim pritulkom dlya atlantichnih pirativ vazhlivim ne tilki yak misce zbutu zahoplenoyi nimi zdobichi a j dlya zdijsnennya tehnichnogo obslugovuvannya ta remontu suden vklyuchayuchi kilyuvannya Pid chas Anglo ispanskoyi vijni 1585 1604 anglijski i gollandski privatiri realizovuvali zahopleni prizi korabli ta zdobich v Irlandiyi ta na Berberskomu uzberezhzhi de miscevi uryadi namagalisya zapobigti cij ne zovsim legalnij diyalnosti Koli v 1604 roci mizh Agliyeyu i Ispaniyeyu bulo ukladeno Londonskij mirnij dogovir zgidno umov yakogo Yakiv I zaboroniv kapersku diyalnist kolishni kaperi i privatiri nezabarom stvorili piratskij pritulok v Al Mamori misci yake malo perevagu misceznahodzhennya poblizu Ispaniyi ta osnovnih torgovelnih shlyahiv Marokkanskij sultanat terpiv cih pirativ cherez pributki yake voni prinosili krayini Odnak protyagom lita Mamora stavala mensh bezpechnoyu oskilki spokijnishi vodi spriyali yevropejskim galeram sho vikoristovuvalis dlya pridushennya piratstva tomu yak dodatkova baza dlya piratstva vlitku vikoristovuvalosya uzberezhzhya Manstera Blizko 1610 roku bilya Mamori vidbulas tridenna bitva mizh gollandskimi ta anglijskimi piratami Ispanci vzyali Mamoru v oblogu v 1611 roci potopivshi piratski korabli ta zablokuvavshi vhid u gavan Vlitku 1614 roku v gavani znahodilosya shonajmenshe 30 korabliv vagoyu ponad 100 tonn hocha prirodna pereshkoda pishana kosa bar zavazhala prohodu v gavan korabliv vantazhem ponad 300 tonn Ispanska okupaciya 1614 1681 Gavan La Mamora v chasi ispanskoyi okupaciyi Gravyura 1621 r V 1603 roci pislya smerti sultana Ahmada al Mansura v Marokko nastav dovgij period anarhiyi i borotbi za vladu Cim skoristalis ispanci yaki zahopili v 1610 roci Larache a v serpni 1614 roku pid chas pravlinnya sultana Mulaya Zidana ispanskij flot na choli z admiralom Luyisom Fahardo zahopiv Al Mamuru yaku ispanci perejmenuvadi na La Mamoru Pislya zahoplennya Al Mamuri ispancyami bilshist miscevih pirativ peremistilis v Nove Sale de razom z miscevimi piratami moriskami voni nezabarom utvorili nezalezhnu piratsku Respubliku Sale La Mamora perebuvala pid ispanskim pravlinnyam mizh 1614 i 1681 rokami Pislya peregovoriv z Mulayem Zidanom ispanci zalishili v misti silnij garnizon z 1500 cholovik i nazvali gavan San Migel de Ultramar isp San Miguel de Ultramar Nespromozhnist sultana borotis z inozemnimi zavojovnikami prizvela do togo sho borotbu proti ispanciv ocholiv marabut dzhihadist i voyenachalnik Sidi al Ayachi duhovnij lider piratskoyi Respubliki Sale Vin ogolosiv proti ispanciv svyashennij dzhihad i ocholiv borotbu proti nih zaluchayuchi do napadiv na ispanske sudnoplavstvo korsariv z piratskoyi Respubliki Sale zakrema ispanskih moriskiv ta yevropejciv protestantiv gollandciv i anglijciv Priblizno v 1627 roci jomu navit vdalosya timchasovo zahopiti Al Mamuru i dodati yiyi do svoyeyi korsarskoyi Respubliki Sale Statuyu Hristosa Medinaseli zahoplenogo arabami v Mehdiyi tyagnut vulicyami Meknesa Huan de Valdes Leal 1681 rik Prote gromadyanska vijna usih proti usih v Marokko prodovzhuvalas i zdobutki Sidi al Ayachi ne buli trivkimi Ispanci zberigali kontrol nad mistom protyagom 67 rokiv koli jogo zavoyuvav sultan Marokko z novoyi alavitskoyi dinastiyi Mulaj Ismayil Vvazhayetsya sho yepiskop Kadisa zamoviv statuyu Isusa Hrista dlya cerkvi v La Mamori yaka perebuvala v jogo yeparhiyi Koli marokkanci vidvoyuvali misto v 1681 roci voni zahopili statuyu v yakosti zdobichi a piznishe otrimali vid ispanciv za yiyi povernennya vikup Statub vidvezli do Madrida de vona nini shanuyetsya pid imenem Hristos Medinaseli Cristo de Medinaceli U skladi Marokko 1681 po sogodennya Novij sultan Mulaj Ismayil uzyav misto shturmom u 1681 roci i perejmenuvav misto v Al Mehdiya Starovinna kasba Mehdiyi bula vidnovlena ta rozshirena v cej period U 1795 roci Mulaj Sulejman 13 j sultan Marokko z dinastiyi Alavitiv zablokuvav gavan Mehdiyi shob uskladniti inozemni napadi na misto Francuzi okupuvali Mehdiyu v 1911 roci Pid chas operaciyi Smoloskip u 1942 roci v Mehdiyi bulo visadzheno blizko 9000 soyuznih britansko amerikanske vijsk na 19 vijskovih korablyah Div takozhYevropejski anklavi v Pivnichnij Africi do 1830 rokuPrimitki2014 Moroccan census za red High Commission for Planning d Track Q19599909d Track Q3128426 http rgph2014 hcp ma file 166326 World Gazetteer Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Levi Provencal Evariste Al Madiya v knizi Houtsma Martijn Theodoor ed E J Brill s First Encyclopaedia of Islam 1913 1936 Volume 5 L Moriscos 1987 reprint ed p 122 20 travnya 2022 u Wayback Machine ISBN 978 90 04 08494 0 Elbl 2000 s 352 Senior 1976 s 76 Senior 1976 s 29 Senior 1976 s 48 50 Senior 1976 s 53 54 Senior 1976 s 35 Senior 1976 s 73 Arhiv originalu za 18 travnya 2022 Procitovano 20 travnya 2022 Sanchez Juan L La epoca de los Tercios isp Arhiv originalu za 23 September 2008 Procitovano 29 travnya 2014 Britain and Morocco during the embassy of John Drummond Hay 1845 1886 by Khalid Ben Srhir p 14 El Cristo de Medinaceli Jesus esclavo PDF ABC Madrid Spain 7 bereznya 1958 Arhiv originalu za 29 May 2014 قصبة المهدية 27 sichnya 2018 u Wayback Machine Museum with no Frontiers Retrieved January 27 2018