Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Маші́в — село в Україні, у Вишнівській сільській громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 735 осіб. Площа 3,55 км², середня висота над рівнем моря — 189 м.
| село Машів | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Волинська область | ||||
| Район | Ковельський | ||||
| Громада | Вишнівська сільська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 735 | ||||
| Площа | 3,55 км² | ||||
| Густота населення | 207,04 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 44343 | ||||
| Телефонний код | +380 3377 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 51°11′25″ пн. ш. 24°06′54″ сх. д. / 51.19028° пн. ш. 24.11500° сх. д.Координати: 51°11′25″ пн. ш. 24°06′54″ сх. д. / 51.19028° пн. ш. 24.11500° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 189 м | ||||
| Водойми | р. Гапа | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 44343, Волинська обл., Любомльський р-н, с. Машів | ||||
| Карта | |||||
  Машів | |||||
 Машів | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Походження назви
Щодо походження назви села існують 3 легенди:
- в першій йдеться про те, що біля села розташовувались козацькі сторожові вежі, з яких оглядали навколишню місцевість, а при наближенні ворога вартові повідомляли розмахуючи руками, тому від слова «машут» і пішла назва села Машів;
- друга твердить, що на території села проживала поміщиця Маша, яка і дала своє ім'я для назви села;
- третя свідчить, що назва села пішла від польського слова «маш», тобто «маєш», так як на території села мали земельні наділи польська шляхта, їх місцеве населення називали «осадниками».
Органи влади
Село Машів є самостійною адміністративно-територіальною одиницею у складі Любомльського району Волинської області. Територія села як адміністративно-територіальної одиниці та її межі затверджені районною радою у 1992 році та складається з території села Машів.
Географія
Машів знаходиться майже в південно-західній частині Ковельського району і межує на півночі з селом Скиби, на заході — з селом Вишнів, на півдні — з селом Радехів, на сході — з селом Хворостів. Відстань від села до міста Любомль становить 5 км, найближчої залізничної станції — 3 км, кордону з Польщею — 25 км, до обласного центру міста Луцьк — 130 км, до столиці України міста Київ — 450 км.
За 1,5 км на північ від села проходить міжнародна автомагістраль E373 (збігається із М07) Варшава-Люблін-Ковель-Сарни-Коростень-Київ), на відстані 5 км на захід — автошлях Володимир—Брест. Шлях від облцентру Луцька проходить автотрасою М19, яка збігається із єврошосе E85, і згодом переходить в автошлях М07.
Село Машів розташоване на плоскій рівнині Поліської низовини, де абсолютні висоти над рівнем моря становлять 180 м. Біля села бере початок річка Гапа, яка впадає в Західний Буг.
Клімат помірно континентальний з теплим і вологим літом, порівняно теплою малосніжною зимою. Територія села характеризується переважно дерново-підзолистими ґрунтами. Рослинність належить до лісового, лучного та болотяного типів. В лісах переважають широколистяні та соснові насадження.
Територія села займає 2830,8 га, з них використовується 1068,77 га.
З корисних копалин наявні будівельний пісок (баласт), жовта та біла глина. Глибина залягання водоносного шару 30-50 м.
Історія села
Перші поселення на території села з'явилися ще у III-V століттях, про що свідчать поховання на Мельниковому кургані, які було розкопано в 1963 році при будівництві автотраси Київ-Варшава.
Згадка про село Машів є у XV столітті, але з'явилось воно не пізніше XII століття. Церква згадується вже у 1510 році.
Це село завжди мало багато родовитих власників. Серед них гетьман Вишневецький, князь Владислав Воронецький польський генерал Виджґа, пізніше землевласники Берна, Петропавловські, Голембійовські, Конаховичі, Гловацькі. В селі проживали батьки видатного польського письменника Болеслава Пруса (Гловацького), за три місяці до народження майбутнього письменника пани Гловацькі переїхали до Грубешова (тепер Польща). Саме цю місцевість в селі і досі називають Гловаччиною.
У книзі Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» зустрічаємо такі рядки:
 |
|  |
Сільська рада утворена в 1939 році. Першим головою сільської ради був Вигура Юрій Іванович, якого вбили у лісі в 1944 році бандити. В довоєнні роки на території ради було 11 хуторів: Запуст, Крушник, Хирища, Приступиха, Піддубів'я, Мокриня, Смолод, Малиння, Пересика, Грабово, Стручча. Цими назвами до нашого часу називаються земельні урочища. В роки війни нацисти спалили Запуст, Крушник, Хирища, Приступиху.
Під час Німецько-радянської війни багато селян брали участь у бойових діях, двоє чоловіків — Романюк Олексій та Шамук Олександр воювали в партизанському загоні Ковпака. В боях загинуло 49 чоловік, з них 20 — пропало безвісти. Також багато мирних селян загинуло під час Українсько-Польського конфлікту в 1943–1944 роках.
В 1950-х роках всіх хуторян примусово переселено в село.
В 1961 році село увійшло до складу Радехівської сільської ради, але у 1975 році знову відновлено Машівську сільську раду, до складу якої входить одне село — Машів.
На території села зберігся будинок колишнього польського пана Голебійовського 1904 року побудови, у післявоєнний час в ньому розміщувалась МТС, нині це сільський будинок культури.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Любомльського району, село увійшло до складу Ковельського району.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 820 осіб, з яких 410 чоловіків та 410 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 731 особа.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,46 % |
| російська | 0,41 % |
Економіка
На території села Машів функціонують:
- приватна деревообробна пилорама, здійснює розпилку деревини, надає послуги населенню;
- кемпінг «Машівський бір» — туристичний комплекс, який займає територію 1,5 га і складається з автостоянок на легкові та вантажні автомобілі, готельних будиночків, ресторану (на 100 чол.) та лазні (на 10 чол.);
- два магазини.
Також в селі з 1949 року до 2000 року функціонувало сільськогосподарське колективне господарство, яке у 2000 році стало приватним і завершило своє існування в березні 2005 року.
Соціальна сфера
У селі діють:
- загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів на 140 учнів;
- дитячий садок на 36 дошкільнят;
- бібліотека;
- будинок культури;
- поштове відділення;
- фельдшерсько-акушерський пункт.
Релігія
- Православна (УПЦ МП) , яка налічує 500 прихожан. Храм побудований у 1992 році на заміну старого, спорудженого ще у 1628 році і знищеного у 1962 році.
- Дім молитви Християн Віри Євангельської, який налічує 100 прихожан.
Відомі люди
- відомий польський письменник Болеслав Прус написав свій роман «Фараон» (1894—1895) у цьому селі (див. Дуб Болеслава Пруса).
- В 1916—1917 рр. вчителював Демчук Осип — громадський та військовий діяч, автор першого військового підручника українською мовою (1914), командир 5-ї Сокальської бригади УГА.
- Кушнір Сергій — герой АТО.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 29 січня 2012.
- Jerzy Dunin-Borkowski. Almanach błękitny. Genealogia żyjących rodów polskich.— Lwów, 1909.— S. 155. (пол.)
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 2. — Вінніпег, 1986. — 578 с.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 29 січня 2012.
Джерела
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 2. — Вінніпег, 1986. — 578 с.
Посилання
- Maszów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 308. (пол.)
- Погода в селі Машів [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mashi v selo v Ukrayini u Vishnivskij silskij gromadi Kovelskogo rajonu Volinskoyi oblasti Naselennya stanovit 735 osib Plosha 3 55 km serednya visota nad rivnem morya 189 m selo Mashiv Gerb Prapor v seliv seli Krayina Ukrayina Oblast Volinska oblast Rajon Kovelskij Gromada Vishnivska silska gromada Osnovni dani Naselennya 735 Plosha 3 55 km Gustota naselennya 207 04 osib km Poshtovij indeks 44343 Telefonnij kod 380 3377 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 11 25 pn sh 24 06 54 sh d 51 19028 pn sh 24 11500 sh d 51 19028 24 11500 Koordinati 51 11 25 pn sh 24 06 54 sh d 51 19028 pn sh 24 11500 sh d 51 19028 24 11500 Serednya visota nad rivnem morya 189 m Vodojmi r Gapa Misceva vlada Adresa radi 44343 Volinska obl Lyubomlskij r n s Mashiv Karta Mashiv Mashiv Mapa Mashiv u Vikishovishi Pam yatnik zemlyakamPohodzhennya nazviShodo pohodzhennya nazvi sela isnuyut 3 legendi v pershij jdetsya pro te sho bilya sela roztashovuvalis kozacki storozhovi vezhi z yakih oglyadali navkolishnyu miscevist a pri nablizhenni voroga vartovi povidomlyali rozmahuyuchi rukami tomu vid slova mashut i pishla nazva sela Mashiv druga tverdit sho na teritoriyi sela prozhivala pomishicya Masha yaka i dala svoye im ya dlya nazvi sela tretya svidchit sho nazva sela pishla vid polskogo slova mash tobto mayesh tak yak na teritoriyi sela mali zemelni nadili polska shlyahta yih misceve naselennya nazivali osadnikami Organi vladiDokladnishe Mashivska silska rada Lyubomlskij rajon Selo Mashiv ye samostijnoyu administrativno teritorialnoyu odiniceyu u skladi Lyubomlskogo rajonu Volinskoyi oblasti Teritoriya sela yak administrativno teritorialnoyi odinici ta yiyi mezhi zatverdzheni rajonnoyu radoyu u 1992 roci ta skladayetsya z teritoriyi sela Mashiv GeografiyaMashiv znahoditsya majzhe v pivdenno zahidnij chastini Kovelskogo rajonu i mezhuye na pivnochi z selom Skibi na zahodi z selom Vishniv na pivdni z selom Radehiv na shodi z selom Hvorostiv Vidstan vid sela do mista Lyuboml stanovit 5 km najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi 3 km kordonu z Polsheyu 25 km do oblasnogo centru mista Luck 130 km do stolici Ukrayini mista Kiyiv 450 km Za 1 5 km na pivnich vid sela prohodit mizhnarodna avtomagistral E373 zbigayetsya iz M07 Varshava Lyublin Kovel Sarni Korosten Kiyiv na vidstani 5 km na zahid avtoshlyah Volodimir Brest Shlyah vid oblcentru Lucka prohodit avtotrasoyu M19 yaka zbigayetsya iz yevroshose E85 i zgodom perehodit v avtoshlyah M07 Selo Mashiv roztashovane na ploskij rivnini Poliskoyi nizovini de absolyutni visoti nad rivnem morya stanovlyat 180 m Bilya sela bere pochatok richka Gapa yaka vpadaye v Zahidnij Bug Klimat pomirno kontinentalnij z teplim i vologim litom porivnyano teployu malosnizhnoyu zimoyu Teritoriya sela harakterizuyetsya perevazhno dernovo pidzolistimi gruntami Roslinnist nalezhit do lisovogo luchnogo ta bolotyanogo tipiv V lisah perevazhayut shirokolistyani ta sosnovi nasadzhennya Teritoriya sela zajmaye 2830 8 ga z nih vikoristovuyetsya 1068 77 ga Z korisnih kopalin nayavni budivelnij pisok balast zhovta ta bila glina Glibina zalyagannya vodonosnogo sharu 30 50 m Istoriya selaPershi poselennya na teritoriyi sela z yavilisya she u III V stolittyah pro sho svidchat pohovannya na Melnikovomu kurgani yaki bulo rozkopano v 1963 roci pri budivnictvi avtotrasi Kiyiv Varshava Zgadka pro selo Mashiv ye u XV stolitti ale z yavilos vono ne piznishe XII stolittya Cerkva zgaduyetsya vzhe u 1510 roci Ce selo zavzhdi malo bagato rodovitih vlasnikiv Sered nih getman Vishneveckij knyaz Vladislav Voroneckij polskij general Vidzhga piznishe zemlevlasniki Berna Petropavlovski Golembijovski Konahovichi Glovacki V seli prozhivali batki vidatnogo polskogo pismennika Boleslava Prusa Glovackogo za tri misyaci do narodzhennya majbutnogo pismennika pani Glovacki pereyihali do Grubeshova teper Polsha Same cyu miscevist v seli i dosi nazivayut Glovachchinoyu U knizi Oleksandra Cinkalovskogo Stara Volin i Volinske Polissya zustrichayemo taki ryadki MAShIV selo Volodimirskij pov Lyubomelska vol 58 km vid m Volodimira V kinci 19 st bulo tam 139 dom i 895 zhiteliv derev yana cerkva stara z kincya 16 abo pochatku 17 st trohzrubna shkola i vitryak Do roku 1914 perehovuvalis tam cikavi rukopisni i starodrukovani knizhki a takozh reshtki arhivu Na tereni sela znajdeno midyanij kotel u yakomu bulo tri kusniki zolota i moneta Marka Avreliya a v ostannih chasah pri budovi shosi natrapleno na oselyu z rimskoyi dobi 3 4 st Za perepisom 1911 r do velikoyi zem vlasnosti v seli M nalezhalo 1 717 des Silska rada utvorena v 1939 roci Pershim golovoyu silskoyi radi buv Vigura Yurij Ivanovich yakogo vbili u lisi v 1944 roci banditi V dovoyenni roki na teritoriyi radi bulo 11 hutoriv Zapust Krushnik Hirisha Pristupiha Piddubiv ya Mokrinya Smolod Malinnya Peresika Grabovo Struchcha Cimi nazvami do nashogo chasu nazivayutsya zemelni urochisha V roki vijni nacisti spalili Zapust Krushnik Hirisha Pristupihu Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni bagato selyan brali uchast u bojovih diyah dvoye cholovikiv Romanyuk Oleksij ta Shamuk Oleksandr voyuvali v partizanskomu zagoni Kovpaka V boyah zaginulo 49 cholovik z nih 20 propalo bezvisti Takozh bagato mirnih selyan zaginulo pid chas Ukrayinsko Polskogo konfliktu v 1943 1944 rokah V 1950 h rokah vsih hutoryan primusovo pereseleno v selo V 1961 roci selo uvijshlo do skladu Radehivskoyi silskoyi radi ale u 1975 roci znovu vidnovleno Mashivsku silsku radu do skladu yakoyi vhodit odne selo Mashiv Na teritoriyi sela zberigsya budinok kolishnogo polskogo pana Golebijovskogo 1904 roku pobudovi u pislyavoyennij chas v nomu rozmishuvalas MTS nini ce silskij budinok kulturi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Lyubomlskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Kovelskogo rajonu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 820 osib z yakih 410 cholovikiv ta 410 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 731 osoba Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 46 rosijska 0 41 EkonomikaNa teritoriyi sela Mashiv funkcionuyut privatna derevoobrobna pilorama zdijsnyuye rozpilku derevini nadaye poslugi naselennyu kemping Mashivskij bir turistichnij kompleks yakij zajmaye teritoriyu 1 5 ga i skladayetsya z avtostoyanok na legkovi ta vantazhni avtomobili gotelnih budinochkiv restoranu na 100 chol ta lazni na 10 chol dva magazini Takozh v seli z 1949 roku do 2000 roku funkcionuvalo silskogospodarske kolektivne gospodarstvo yake u 2000 roci stalo privatnim i zavershilo svoye isnuvannya v berezni 2005 roku Socialna sferaU seli diyut zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv na 140 uchniv dityachij sadok na 36 doshkilnyat biblioteka budinok kulturi poshtove viddilennya feldshersko akusherskij punkt ReligiyaPravoslavna UPC MP yaka nalichuye 500 prihozhan Hram pobudovanij u 1992 roci na zaminu starogo sporudzhenogo she u 1628 roci i znishenogo u 1962 roci Dim molitvi Hristiyan Viri Yevangelskoyi yakij nalichuye 100 prihozhan Vidomi lyudividomij polskij pismennik Boleslav Prus napisav svij roman Faraon 1894 1895 u comu seli div Dub Boleslava Prusa V 1916 1917 rr vchitelyuvav Demchuk Osip gromadskij ta vijskovij diyach avtor pershogo vijskovogo pidruchnika ukrayinskoyu movoyu 1914 komandir 5 yi Sokalskoyi brigadi UGA Kushnir Sergij geroj ATO Div takozhKrinichka pam yatka prirodi Primitki Arhiv originalu za 13 grudnya 2010 Procitovano 29 sichnya 2012 Jerzy Dunin Borkowski Almanach blekitny Genealogia zyjacych rodow polskich Lwow 1909 S 155 pol Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku v 2 h tomah T 2 Vinnipeg 1986 578 s Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 26 travnya 2012 Procitovano 29 sichnya 2012 DzherelaCinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku v 2 h tomah T 2 Vinnipeg 1986 578 s PosilannyaMaszow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 308 pol Pogoda v seli Mashiv 19 grudnya 2011 u Wayback Machine